Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.09
06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
2026.09.09
01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
2026.09.09
00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
2026.09.08
21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
2026.09.08
20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
2026.09.08
20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.
Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.
Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати
2026.09.08
19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.
Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.
Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,
2026.09.08
18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.
Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.
Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
2026.09.08
17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.
«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.
«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
2026.09.08
13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.
Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.
Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,
2026.09.08
12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли
Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли
Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,
2026.09.08
07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.
2026.09.08
01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
2026.09.07
21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
2026.09.07
20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
2026.09.07
20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Могандас-Карамчанд (Магатма) Ґанді. Моя віра в ненасильство
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Могандас-Карамчанд (Магатма) Ґанді. Моя віра в ненасильство
Я виявив, що життя існує серед руйнування і, отже, повинен існувати закон вищий, ніж закон руйнування. Тільки при такому законі суспільство буде побудоване вірно і розумно, і життя буде варте того, аби його прожити. І якщо це є закон життя, то ми повинні застосовувати його у щоденному житті. Де б не виникала сварка, де б вам не протистояв опонент, підкоряйте його любов’ю. Я стихійно виробив це у своєму житті. Це не значить, що всі проблеми вирішено. Але я виявив, що цей закон любові діє так, як ніколи не діяв закон руйнування. В Індії ми спостерігали наочну демонстрацію дії цього закону в найширшому масштабі. Я не стверджую, виходячи з цього, що ненасильством обов’язково пройнялися всі триста мільйонів людей, але я стверджую, що воно проникло глибше, ніж будь-яка інша ідея і причому за неймовірно короткий термін. Ми не всі були однаковими прибічниками ненасильства; і для переважної більшості ненасильство було питанням політики. Але тим не менше я хочу, аби ви зрозуміли, що країна зробила феноменальний крок уперед під захистом ідеї ненасильства.
Необхідна доволі напружена підготовка, аби ненасильство стало складником менталітету. У щоденному житті це мусить бути шлях дисципліни (хоча таке може декому й не сподобатися), як, наприклад, життя солдата. Але я погоджуюся з тим, що доки немає сильної щирої підтримки від розуму, саме лише зовнішнє дотримання буде тільки маскою, шкідливою як для самої людини, так і для інших. Досконалість стану досягається лише коли розум, тіло і мова перебувають у згоді. Але це завжди напружена розумова боротьба. Не можна сказати, що я не здатний до гніву, наприклад, але майже в усіх випадках подужаю контролювати свої почуття.
Який би не був результат, у мені завжди відбувається свідома боротьба за цілеспрямоване й безперервне дотримання закону ненасильства. Така боротьба робить людину сильною для дальшої боротьби. Ненасильство – зброя сильних. У слабких це легко може бути лицемірством. Страх і любов – протилежні поняття. Любов безтямно віддає, не замислюючись про те, що одержить взамін. Любов бореться з цілим світом, як із собою, і врешті владарює над усіма іншими почуттями. Мій щоденний досвід (а також досвід тих, хто працює зі мною) показує, що кожна проблема підвладна вирішенню, якщо ми рішуче налаштовані зробити закон правди й ненасильства законом життя. Правда і ненасильство для мене – сторони однієї медалі.
Закон любові діє, як діє закон гравітації, незалежно від того, приймаємо ми це чи ні. Як учений творить дива, по-різному застосовуючи закон природи, так і людина, що застосовує закон любові з ретельністю вченого, може творити ще більші дива. Сила ненасильства безмежно більш тонка і чарівна, ніж матеріальні сили природи, як, приміром, електрика. Люди, що відкрили для нас закон любові, були більшими вченими від будь-якого з наших сучасних учених. Проте наші дослідження ще недостатні, й тому не всі можуть бачити досягнення. Принаймні такою є ілюзія (якщо це ілюзія), котра допомагає мені працювати. Чим більше я працюю над цим законом, тим більше відчуваю радість у житті, радість у будові нашого всесвіту. Це приносить мені мир і пояснення тих таїн природи, які я не в змозі описати.
Необхідна доволі напружена підготовка, аби ненасильство стало складником менталітету. У щоденному житті це мусить бути шлях дисципліни (хоча таке може декому й не сподобатися), як, наприклад, життя солдата. Але я погоджуюся з тим, що доки немає сильної щирої підтримки від розуму, саме лише зовнішнє дотримання буде тільки маскою, шкідливою як для самої людини, так і для інших. Досконалість стану досягається лише коли розум, тіло і мова перебувають у згоді. Але це завжди напружена розумова боротьба. Не можна сказати, що я не здатний до гніву, наприклад, але майже в усіх випадках подужаю контролювати свої почуття.
Який би не був результат, у мені завжди відбувається свідома боротьба за цілеспрямоване й безперервне дотримання закону ненасильства. Така боротьба робить людину сильною для дальшої боротьби. Ненасильство – зброя сильних. У слабких це легко може бути лицемірством. Страх і любов – протилежні поняття. Любов безтямно віддає, не замислюючись про те, що одержить взамін. Любов бореться з цілим світом, як із собою, і врешті владарює над усіма іншими почуттями. Мій щоденний досвід (а також досвід тих, хто працює зі мною) показує, що кожна проблема підвладна вирішенню, якщо ми рішуче налаштовані зробити закон правди й ненасильства законом життя. Правда і ненасильство для мене – сторони однієї медалі.
Закон любові діє, як діє закон гравітації, незалежно від того, приймаємо ми це чи ні. Як учений творить дива, по-різному застосовуючи закон природи, так і людина, що застосовує закон любові з ретельністю вченого, може творити ще більші дива. Сила ненасильства безмежно більш тонка і чарівна, ніж матеріальні сили природи, як, приміром, електрика. Люди, що відкрили для нас закон любові, були більшими вченими від будь-якого з наших сучасних учених. Проте наші дослідження ще недостатні, й тому не всі можуть бачити досягнення. Принаймні такою є ілюзія (якщо це ілюзія), котра допомагає мені працювати. Чим більше я працюю над цим законом, тим більше відчуваю радість у житті, радість у будові нашого всесвіту. Це приносить мені мир і пояснення тих таїн природи, які я не в змозі описати.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Bazyli Bukolik. Braciom polskim"
• Перейти на сторінку •
"Ріхард Ваґнер. Твір мистецтва майбутнього"
• Перейти на сторінку •
"Ріхард Ваґнер. Твір мистецтва майбутнього"
Про публікацію
