Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
2026.10.11
15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
2026.10.11
12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
2026.10.11
08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
2026.10.11
07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
2026.10.11
00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
2026.10.10
19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
2026.10.10
16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
2026.10.10
16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Могандас-Карамчанд (Магатма) Ґанді. Моя віра в ненасильство
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Могандас-Карамчанд (Магатма) Ґанді. Моя віра в ненасильство
Я виявив, що життя існує серед руйнування і, отже, повинен існувати закон вищий, ніж закон руйнування. Тільки при такому законі суспільство буде побудоване вірно і розумно, і життя буде варте того, аби його прожити. І якщо це є закон життя, то ми повинні застосовувати його у щоденному житті. Де б не виникала сварка, де б вам не протистояв опонент, підкоряйте його любов’ю. Я стихійно виробив це у своєму житті. Це не значить, що всі проблеми вирішено. Але я виявив, що цей закон любові діє так, як ніколи не діяв закон руйнування. В Індії ми спостерігали наочну демонстрацію дії цього закону в найширшому масштабі. Я не стверджую, виходячи з цього, що ненасильством обов’язково пройнялися всі триста мільйонів людей, але я стверджую, що воно проникло глибше, ніж будь-яка інша ідея і причому за неймовірно короткий термін. Ми не всі були однаковими прибічниками ненасильства; і для переважної більшості ненасильство було питанням політики. Але тим не менше я хочу, аби ви зрозуміли, що країна зробила феноменальний крок уперед під захистом ідеї ненасильства.
Необхідна доволі напружена підготовка, аби ненасильство стало складником менталітету. У щоденному житті це мусить бути шлях дисципліни (хоча таке може декому й не сподобатися), як, наприклад, життя солдата. Але я погоджуюся з тим, що доки немає сильної щирої підтримки від розуму, саме лише зовнішнє дотримання буде тільки маскою, шкідливою як для самої людини, так і для інших. Досконалість стану досягається лише коли розум, тіло і мова перебувають у згоді. Але це завжди напружена розумова боротьба. Не можна сказати, що я не здатний до гніву, наприклад, але майже в усіх випадках подужаю контролювати свої почуття.
Який би не був результат, у мені завжди відбувається свідома боротьба за цілеспрямоване й безперервне дотримання закону ненасильства. Така боротьба робить людину сильною для дальшої боротьби. Ненасильство – зброя сильних. У слабких це легко може бути лицемірством. Страх і любов – протилежні поняття. Любов безтямно віддає, не замислюючись про те, що одержить взамін. Любов бореться з цілим світом, як із собою, і врешті владарює над усіма іншими почуттями. Мій щоденний досвід (а також досвід тих, хто працює зі мною) показує, що кожна проблема підвладна вирішенню, якщо ми рішуче налаштовані зробити закон правди й ненасильства законом життя. Правда і ненасильство для мене – сторони однієї медалі.
Закон любові діє, як діє закон гравітації, незалежно від того, приймаємо ми це чи ні. Як учений творить дива, по-різному застосовуючи закон природи, так і людина, що застосовує закон любові з ретельністю вченого, може творити ще більші дива. Сила ненасильства безмежно більш тонка і чарівна, ніж матеріальні сили природи, як, приміром, електрика. Люди, що відкрили для нас закон любові, були більшими вченими від будь-якого з наших сучасних учених. Проте наші дослідження ще недостатні, й тому не всі можуть бачити досягнення. Принаймні такою є ілюзія (якщо це ілюзія), котра допомагає мені працювати. Чим більше я працюю над цим законом, тим більше відчуваю радість у житті, радість у будові нашого всесвіту. Це приносить мені мир і пояснення тих таїн природи, які я не в змозі описати.
Необхідна доволі напружена підготовка, аби ненасильство стало складником менталітету. У щоденному житті це мусить бути шлях дисципліни (хоча таке може декому й не сподобатися), як, наприклад, життя солдата. Але я погоджуюся з тим, що доки немає сильної щирої підтримки від розуму, саме лише зовнішнє дотримання буде тільки маскою, шкідливою як для самої людини, так і для інших. Досконалість стану досягається лише коли розум, тіло і мова перебувають у згоді. Але це завжди напружена розумова боротьба. Не можна сказати, що я не здатний до гніву, наприклад, але майже в усіх випадках подужаю контролювати свої почуття.
Який би не був результат, у мені завжди відбувається свідома боротьба за цілеспрямоване й безперервне дотримання закону ненасильства. Така боротьба робить людину сильною для дальшої боротьби. Ненасильство – зброя сильних. У слабких це легко може бути лицемірством. Страх і любов – протилежні поняття. Любов безтямно віддає, не замислюючись про те, що одержить взамін. Любов бореться з цілим світом, як із собою, і врешті владарює над усіма іншими почуттями. Мій щоденний досвід (а також досвід тих, хто працює зі мною) показує, що кожна проблема підвладна вирішенню, якщо ми рішуче налаштовані зробити закон правди й ненасильства законом життя. Правда і ненасильство для мене – сторони однієї медалі.
Закон любові діє, як діє закон гравітації, незалежно від того, приймаємо ми це чи ні. Як учений творить дива, по-різному застосовуючи закон природи, так і людина, що застосовує закон любові з ретельністю вченого, може творити ще більші дива. Сила ненасильства безмежно більш тонка і чарівна, ніж матеріальні сили природи, як, приміром, електрика. Люди, що відкрили для нас закон любові, були більшими вченими від будь-якого з наших сучасних учених. Проте наші дослідження ще недостатні, й тому не всі можуть бачити досягнення. Принаймні такою є ілюзія (якщо це ілюзія), котра допомагає мені працювати. Чим більше я працюю над цим законом, тим більше відчуваю радість у житті, радість у будові нашого всесвіту. Це приносить мені мир і пояснення тих таїн природи, які я не в змозі описати.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Bazyli Bukolik. Braciom polskim"
• Перейти на сторінку •
"Ріхард Ваґнер. Твір мистецтва майбутнього"
• Перейти на сторінку •
"Ріхард Ваґнер. Твір мистецтва майбутнього"
Про публікацію
