Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.16
00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.
Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.
Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
2026.07.15
23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©
2026.07.15
16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно
і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно
і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць
2026.07.15
13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
2026.07.15
12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
2026.07.15
12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
2026.07.15
12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
2026.07.15
12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
2026.07.15
11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
2026.07.15
07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
2026.07.15
06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
2026.07.15
05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ
За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу.
Боян підвівся з
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Могандас-Карамчанд (Магатма) Ґанді. Моя віра в ненасильство
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Могандас-Карамчанд (Магатма) Ґанді. Моя віра в ненасильство
Я виявив, що життя існує серед руйнування і, отже, повинен існувати закон вищий, ніж закон руйнування. Тільки при такому законі суспільство буде побудоване вірно і розумно, і життя буде варте того, аби його прожити. І якщо це є закон життя, то ми повинні застосовувати його у щоденному житті. Де б не виникала сварка, де б вам не протистояв опонент, підкоряйте його любов’ю. Я стихійно виробив це у своєму житті. Це не значить, що всі проблеми вирішено. Але я виявив, що цей закон любові діє так, як ніколи не діяв закон руйнування. В Індії ми спостерігали наочну демонстрацію дії цього закону в найширшому масштабі. Я не стверджую, виходячи з цього, що ненасильством обов’язково пройнялися всі триста мільйонів людей, але я стверджую, що воно проникло глибше, ніж будь-яка інша ідея і причому за неймовірно короткий термін. Ми не всі були однаковими прибічниками ненасильства; і для переважної більшості ненасильство було питанням політики. Але тим не менше я хочу, аби ви зрозуміли, що країна зробила феноменальний крок уперед під захистом ідеї ненасильства.
Необхідна доволі напружена підготовка, аби ненасильство стало складником менталітету. У щоденному житті це мусить бути шлях дисципліни (хоча таке може декому й не сподобатися), як, наприклад, життя солдата. Але я погоджуюся з тим, що доки немає сильної щирої підтримки від розуму, саме лише зовнішнє дотримання буде тільки маскою, шкідливою як для самої людини, так і для інших. Досконалість стану досягається лише коли розум, тіло і мова перебувають у згоді. Але це завжди напружена розумова боротьба. Не можна сказати, що я не здатний до гніву, наприклад, але майже в усіх випадках подужаю контролювати свої почуття.
Який би не був результат, у мені завжди відбувається свідома боротьба за цілеспрямоване й безперервне дотримання закону ненасильства. Така боротьба робить людину сильною для дальшої боротьби. Ненасильство – зброя сильних. У слабких це легко може бути лицемірством. Страх і любов – протилежні поняття. Любов безтямно віддає, не замислюючись про те, що одержить взамін. Любов бореться з цілим світом, як із собою, і врешті владарює над усіма іншими почуттями. Мій щоденний досвід (а також досвід тих, хто працює зі мною) показує, що кожна проблема підвладна вирішенню, якщо ми рішуче налаштовані зробити закон правди й ненасильства законом життя. Правда і ненасильство для мене – сторони однієї медалі.
Закон любові діє, як діє закон гравітації, незалежно від того, приймаємо ми це чи ні. Як учений творить дива, по-різному застосовуючи закон природи, так і людина, що застосовує закон любові з ретельністю вченого, може творити ще більші дива. Сила ненасильства безмежно більш тонка і чарівна, ніж матеріальні сили природи, як, приміром, електрика. Люди, що відкрили для нас закон любові, були більшими вченими від будь-якого з наших сучасних учених. Проте наші дослідження ще недостатні, й тому не всі можуть бачити досягнення. Принаймні такою є ілюзія (якщо це ілюзія), котра допомагає мені працювати. Чим більше я працюю над цим законом, тим більше відчуваю радість у житті, радість у будові нашого всесвіту. Це приносить мені мир і пояснення тих таїн природи, які я не в змозі описати.
Необхідна доволі напружена підготовка, аби ненасильство стало складником менталітету. У щоденному житті це мусить бути шлях дисципліни (хоча таке може декому й не сподобатися), як, наприклад, життя солдата. Але я погоджуюся з тим, що доки немає сильної щирої підтримки від розуму, саме лише зовнішнє дотримання буде тільки маскою, шкідливою як для самої людини, так і для інших. Досконалість стану досягається лише коли розум, тіло і мова перебувають у згоді. Але це завжди напружена розумова боротьба. Не можна сказати, що я не здатний до гніву, наприклад, але майже в усіх випадках подужаю контролювати свої почуття.
Який би не був результат, у мені завжди відбувається свідома боротьба за цілеспрямоване й безперервне дотримання закону ненасильства. Така боротьба робить людину сильною для дальшої боротьби. Ненасильство – зброя сильних. У слабких це легко може бути лицемірством. Страх і любов – протилежні поняття. Любов безтямно віддає, не замислюючись про те, що одержить взамін. Любов бореться з цілим світом, як із собою, і врешті владарює над усіма іншими почуттями. Мій щоденний досвід (а також досвід тих, хто працює зі мною) показує, що кожна проблема підвладна вирішенню, якщо ми рішуче налаштовані зробити закон правди й ненасильства законом життя. Правда і ненасильство для мене – сторони однієї медалі.
Закон любові діє, як діє закон гравітації, незалежно від того, приймаємо ми це чи ні. Як учений творить дива, по-різному застосовуючи закон природи, так і людина, що застосовує закон любові з ретельністю вченого, може творити ще більші дива. Сила ненасильства безмежно більш тонка і чарівна, ніж матеріальні сили природи, як, приміром, електрика. Люди, що відкрили для нас закон любові, були більшими вченими від будь-якого з наших сучасних учених. Проте наші дослідження ще недостатні, й тому не всі можуть бачити досягнення. Принаймні такою є ілюзія (якщо це ілюзія), котра допомагає мені працювати. Чим більше я працюю над цим законом, тим більше відчуваю радість у житті, радість у будові нашого всесвіту. Це приносить мені мир і пояснення тих таїн природи, які я не в змозі описати.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Bazyli Bukolik. Braciom polskim"
• Перейти на сторінку •
"Ріхард Ваґнер. Твір мистецтва майбутнього"
• Перейти на сторінку •
"Ріхард Ваґнер. Твір мистецтва майбутнього"
Про публікацію
