•  Кандидати куди попало

А в екзилі цезарі
уручили бездарі

•  Класика для читасика

У класики кумиру закортіло.
Що не почує, те й римує вмить.

•  Розлука

Ще немає лихої години,
а між нами зима на межі

•  Перший сніг

Ронить ніч невидимі узори
на поля, і луки, і гаї.

•  Навіяне ночами

Її ніколи не було ніде,
аж поки не пішли поети... « в люди».

•  У третьому стані

Мені іще іти й іти
із піднебесної додому,

•  На другому диханні

Великий успіх буде всує,
коли і слава омине,

•  Рекогносцировка вертепу

ІВійна триває і нові герої
поповнюють почесний пантеон.

•  Свобода вибору

Де що є, відомо, але дещо
обирати маємо не ми,

•  Осінні вітражі

Замайоріло рясно, урочисто
і, неймовірне барвами до сліз,

•  Оптимістичний песимізм

На ярину наорано багато.
Є і на зяб, де впадина й гора.

•  Піїтам одіозного пера

Іще не чекає оказія
іти за останню межу,

•  Миті щастя

Щасливі миті житія
це і тоді, як поодинці

•  На хвилі гібридної ейфорії

Надовго запізнилася Покрова,
та Україні додає снаги

•  Фейкові новини

А на етері вирили терор.
У Юри є пропелер і мотор.

•  Осіння елегія

Погідно на душі і з тугою у серці
узгоджені часи і дні календаря.

•  Суєта суєт

Багатіями набрані борги
ініціюють націю до злету!

•  Сигнали всесвіту

                І
Несемося у вир стихії та емоцій.

•  Казав мені вуйко

На орду не йди юрбою,
бо орда проклята

•  Ранок на весь день

Ранками враження завше нові.
Глянь у причільне віконце.

•  Бреше rusia todei

Ще гавкають колаборанти
на синьо-жовте... Хіроманти

•  Спогади про майбутнє

Минає диво. Ще гудуть рої,
і обіймає ялівець ялину,

•  Вісті із пекла

А на Луб’янці у забої
видобувається війна.

•  Сон в унісон

Не уповаю на путі слизькі,
але кому не снилася дівчи́на

•  Само-тлумачення

Перекладаю ранки дощові –
на есперанто, мовою сонету.

•  Непрошене виправдання

Напиши мені ще пару слів,
уяви, що я тобі цікавий

•  Міраж

Надія є. І це немало,
коли ще є вітрила.

•  Писане по воді

Забуваю недавнє минуле,
а про тебе тихенько мовчу,

•  Осінь зблизька

У засіки збирають до зернини
надії наші руцями селян.

•  Чорно-біле й кольорове

Повертаю у сни кольорові,
неосяжні у білому світі,

•  Зоологічне

Иншої не маємо роботи.
Ирій залишають журавлі.

•  Арії самоти

Якщо поезія не та,
не тими пишеться словами,

•  За рікою часу

Тече, вирує і шумить вода,
нестримна у найвищій іпостасі.

•  Я і Вова

Не видумую, чесне слово.
Привалило мені уві сні:

•  Слово істини

За істиною правди не буває.
Ачей вона у кожного своя:

•  У тенетах сакрального

Все ще незалежні од «Свободи»,
суверенні волею небес,

•  Йдемо на грозу

Устами правди є сьогодні діти.
Радіє і лякається народ.

•  Не одною істиною

Що у вині, то те і в голові.
Та істина гіркою не буває.

•  Літні русалії

Які роки, які твої літа,
напоєні джерельною водою!

•  На схилі літ і літа

Веслує літо в заводі ріки,
де поїть таїна латаття біле,

•  За покликанням

Що є, то є! Рубаю із плеча.
Ні міфами, ні радістю, ні горем

•  На одному полі

Відмірює нам доля небагато,
та найсумніше у юдолі цій,

•  Перед вирієм

Уже нелегко й поле перейти
і вижити одному – ой, нелегко.

•  Ти, вона, весна і літо

У мене є єдина і одна.
А хто не розуміє цю різницю,

•  Сонетний синдром

Позичимо сюжети у Шекспіра.
Якщо є пара, буде і дует.

•  Парнокопитні

У світі є немало чаклунів,
але такого не було ніколи,

•  Під знаком зорі

Впоєні росою
впали спориші

•  Жалі

Як жаль буває іноді красунь,
коли чекає їх пора остання,

•  На все життя

У нашій долі як у тому полі –
усе, що є, плекає кожен сам,

•  Недосконалий сонет

Невесело безжурному мені
дивитися на бісову роботу,

•  Земля обітована

Усе, що міг, я переніс
на власну дачу, як годиться:

•  Донос

            І
Хто очолює війну,

•  Творчий порядок

Творець одвічно експериментує
на неосяжнім поприщі своїм –

•  Небесна кара

Нема посадженому честі,
усе посіяне дарма.

•  Моя Муза

Коли її чекаю, оживаю
і серце б’ється, і пульсує кров,

•  За межею пам'яті

Буяли маки, квітла материнка.
У полі ні стежини, ні межі.

•  Не оглядаючись назад

IЖиття дає, а забирає смерть
усе, що устигаємо надбати.

•  Західна брама

Усе минає, як було і досі.
Повторюється казочка стара.

•  Почуте й пережите

Уже не радує почуте,
не заспокоює брехня.

•  Пам'ятник

Я уночі чатую площу.
А ти сльозу мою утри,

•  Вояцький реп

Ми герої і солдати, бо іде війна.
Україна – наша мати. І вона одна.

•  Пам'яті поета

Десь помандрував і ти, Іване.
Зав’язався калиновий цвіт.

•  Мінімашки-замарашки

А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -

•  Післясмак

Доля наша то жартує з нами,
то кудись у безвісті несе.

•  Обереги миру

У перемоги – два боки медалі.
Ведуть любов і віра до мети,

•  День за днем...

Іду у полі чи гуляю в лузі –
попереду ідилія й краса.

•  Оглядини

Оригінально! Ось який мотив
доказує, що то є геніально,

•  В’язень

Сиджу у темниці тісній і сирій.
За ґратами – воля. Орел молодий –

•  Заочні візії

Наївні сни, якщо це міражі:
і райські пущі, і пекельні кола,

•  Полярні душі

ІНікого не лякає забуття,
якщо уміє іншого навчити

•  Метеликом на вогник

Лечу. Куди, і сам не знаю,
але вважаю, що лечу.

•  Путі несповідимі

Які вони ошатні – ясени
і юні неопушені тополі,

•  День сонця

Визираю у своє віконце
сиротою у самотині.

•  Весняні зажинки

Весна, не упускаючи моменту,
і поле гріє, і дощі дає,

•  Мої верби

Помолюсь, буває, і згадаю
проводи і зустрічі сумні,

•  Фантасмагорія

А у кіно перемагає Раша,
тому що це одні більшовики

•  Тільки так

Тільки й жити на білому світі,
тільки й мати, що небо дає,

•  До воскресіння

Вселенська тиша... Аж до воскресіння
розп’ятого на череп’ї Христа...

•  На переправі

Несе моя фантазія мене у білі сни,
у заповідні пущі.

•  Побутовий роман-с

Я з тобою, ти зі мною
тай виходить, що рідня.

•  Послідовність

Іще зі школи ми - готові
і пам’ятаємо, як слід

•  Миттєвості

Де ті наші юні
і ясні літа,

•  Революційний кримінал

Уміє прогресивне людство
міняти наші ярлики.

•  Сльози й попіл

Надія не витискує сльози.
У ролі недобитої кози

•  За що й чому?

Павука не добачає муха.
За надію – націю обухом.

•  Віяння часу

Рухає історію юрма.
Долю краю визначає небо.

•  На своєму березі

У цьому світі доброти і зла,
де маються і праведні, і грішні,

•  До цього Дня

Я не той, щоб на покуті жити.
Візерунки Його на вікні.

•  Аура весни

Моя весна уже не за горами.
На те вона й моя,

•  Безвізова Європа

Ось вона, моя Європа.
Майже вперше у житті

•  Розкрилення

Сушу вітрила, напинаю парус,
перегортаю час...

•  Забрехавшомуся

Єднаю Цоя, Путю і любов.
Писати інше права я не маю,

•  Життєві заморочки

Позиція – це те, чого немає,
коли і дуля є, і кулаки,

•  Польоти стріл Амура

То не така уже й наука –
піймати «рибку золоту».

•  Самонавіювання

І не останні, і не перші
прощаємо усі плювки,

•  Український Армагеддон

До Бога недалеко тій сім'ї,
яка не лише молиться, а дбає

•  Це ще не все

Буваю рідко нині у селі.
То місця, то оказії немає,

•  Ми і вони

                   І
Вони і ми – на киселі рідня.

•  З імли словесного стовпотворіння

Армада слів не додає «огрому»
і не лікує давню сліпоту.

•  Наврочена доля

Тяжко у світі одному.
Та варіанти ще є.

•  Нюанси

А на Олімпі є іще боги,
які встають із лівої ноги.

•  Торішній сніг

Якщо зоїли раді лайці*,
аби боялися паяци,

•  Рік Муму

Сіяє як нова монета
вісімнадцятилітній вік.

•  Дівчина із Нагасакі

Він капітан і порт його – Марсель.
У нього є ознаки забіяки.

•  Житейські примочки

Не визначає час, кого пора забути,
а зобов'язує, яким ти маєш бути –

•  Іронія поета

Часи іронії, напевне,
минули і не буде,

•  Творчі лабораторії

Не вигадую. Майбутнє
має купу аналогій

•  Мелодійні парафрази

Нема у мафії бентеги,
а у політиці – війни,

•  Екслібриси часу

У небесному колі містики,
поза обрії висоти

•  Аномалії мислення

Може й не все я знаю.
Факели – то химери.

•  Грім з ясного неба

Я адреси їх не пам'ятаю,
забуваю лиця, пазурі.

•  Неминуче

                   І
Усі умремо. Настає той час,

•  Гротеск древлянського мотиву

                   І
Немає на сайті

•  Невидумана казка

Усе ще обираємо дорогу,
якою чумакуємо до зір.

•  Свята простота

Святкуємо! І цього доста.
Тремо і варимо кутю,

•  Новорічні станси

У рік новий не варто забувати,
що ми усі уміємо кусати.

•  Втікачі задзеркалля

У новому
у цьому році

•  Відання

                              І
Бачу і лики, і лиця

•  Ребуси Майстерень(6)

Остання обойма
або

•  Ребуси Майстерень(5)

Серія V

•  Ребуси Майстерень(4)

Серія ІV

•  Ребуси Майстерень(3)

Серія ІІІ

•  Ребуси Майстерень(2)

                                      Серія ІІ

•  Ребуси Майстерень

Серія І

•  Аварія

Тече вода. Тече й тече вода
трубою із насоса у підвали.

•  Перше Різдво

                              І
Різдво єднає. Ну а два – тим більше.

•  Одне із двох

Зоїла укусила муха.
Ну,.. іноді буває –

•  Нео-ляпи неоліту

Якщо невірогідне бісить,
то очевидне має гріти.

•  Во із шіз?

Ми – українці. Не амбітні
і непомітні сотні літ,

•  Те саме іншими словами

                                  І
У леплезорії – всі у безпеці.

•  Безвихідь

Наша пам'ять війну і горе
не вміщає у голові.

•  До речі

Поезія поезії – різниця.
У кожної пародії свої,

•  Біле з чорними ознаками

За обрії білого світу
поволеньки котиться віз

•  На лоні благоденствія

Життя минає, мов кіно,
як течія в ріці.

•  Кров і шоколад

Петя й Путя – пекар і ковбой,
флібустьєри і авантюристи

•  Орієнтир

У найтемніші
моторошні ночі

•  Висівки раціонального зерна

Погоду роблять мороз-енк-и,
аж репає моя земля:

•  По болючому місцю

Хто не трудиться, той – п’є.
А куди діватись?

•  Нерозв’язана розв'язка

І сите лізе до корита,
а ради цьому ще нема,

•  Діагнози

О, братіє за вірою й по крові,
ми різні як у шибениць краї.

•  Почуте без пафосу

Із лірою швендяє думка лукава
чужою стезею у рай.

•  Чудь і чудаки

– Нема ніяких рішень без проблемок, –
вирішує Єрмак, а не Кучум.

•  Рефрен мелодії життя

Уже не буде ні нової,
ні неповторної пори.

•  Фарисеї фарсу

Цибає ідол на одній нозі.
А ми як піонерія, готові

•  Ось-ось

Коли пролунає, – пора до небес
на спокій у інші покої, –

•  Акро – Майстерні

Поете, ти єдиний, хто уміє
Оспівувати мрії чарівні.

•  По теплих слідах

Подякую своєму читачеві,
якого помічаю де-не-де.

•  Неосвоєні простори

Романтика вітрила напинає
у гавані, лагуни і порти.

•  Ракурси звисока

Калина знову опускає віти,
готуючись до сонної пори.

•  Спалені таємниці

Коли згасає полум'я свічі,
то і надія відійде остання.

•  Злободенне

А на Парнасі не було ні разу
ні геноциду, ні якого сказу…

•  Не освоєні простори

Романтика вітрила напинає
у гавані, лагуни і порти.

•  Салют читачеві

                                І
Ой не від того сивіє волосся,

•  За літами розлуки

Недоля літає, а доля воркує,
що ладо у неї один.

•  Із Днем народження!!!

У житія свої процеси:
паради зір і лет комет,

•  Хто на черзі?

Націю оберігають люди,
а не революції й АТО.

•  Зближення на відстані

На цьому світі є куди іти,
аби не сумувати за тобою.

•  Художник

Є у мене не велике
та моє в мені дитя.

•  Залізом по склу

Не надихає ні тиша мене,
ні епіграма паяца. Одне

•  Все, що собі

                            І
Дуже економно за життя,

•  Гібридна перемога

Годі воювати, пане-брате.
Наша «слава-гей!» – у голові.

•  Три побачення

                                І
У цьому місяці ще осінь.

•  Пороблено в Україні

Не має нація взірця,
куди кого не обирати.

•  Даність

Живемо – дні. Переживали – ночі.
І тільки й того щастя – уві сні,

•  Пегасопасам

Ой у поета перепони –
усе, чого не може.

•  Жалобний листопад

Осінній вечір тліє-догорає.
За обріями гаснуть небеса.

•  Шоста палата каганату

Розбійник Мокша не діждався ласки,
що «воздає» і досі каганат

•  Із народного репертуару

Це жорстоко, та не треба сліз.
Наша пісня досі не почата,

•  Незакінчений сюжет

Все йде у Лету як і ця пора,
і наші юні весни за водою.

•  Ремарки наугад

Уже й трагікомедії немає,
коли паяца путає лихий,

•  Мовою України

– Найлегше опустити крила
і не печалитися тим,

•  О́паньки

А сусіди наламали дров
і уріжуть дуба. До обідні

•  Ювілейне

Хай буде у пошані – Жінка!..,
яка у вуйків на чолі

•  Біла журба

Ви чули?
               Ви чули, як осінню

•  Небесна варта

Не Божа кара –
                     у серця свинцем.

•  В тему

Де революція на часі,
чекайте поділу майна.

•  На стиках часу

Часи не ті, і влада ще не та,
аби юрбою подолати горе.

•  Ендшлюс фашизоїдів

Поки є героями ізгої
і раби готові до ярма,

•  Расова гординя

І тет-а-тет, і візаві,
на щастя, маю не єдину,

•  Подорожі у снива

Блукаю ночами, іду на дорогу,
де вештають снива юначі.

•  Буки – ази науки

Лежу собі, тай думаю-гадаю,
чому не засинаю уночі?

•  Відверто по-українськи

У мене немає кота,
папуги і злої собаки.

•  Фарс-мажор на марші

Не всі революціонери
радіють нині ковбасі

•  Прощавай, осене

Спека подалася за моря
перелітну птицю обігріти

•  Перипетії житія

Вертаюся до імені одного.
Не забуваю, поки воду п’ю,

•  Не хлібом єдиним

Є у кого друзі, чи нема,
а один у «вайбері» гуляє

•  На гостині у рідні

І де це я? У пеклі раю?
Ні. У едемі мук пекельних

•  Із до у після

Погуляли по білому світу.
Вирушаємо у майбуття.

•  Без варіантів

Помалу чимчикуємо по світу.
Лиха біда на фініші мети.

•  Сансара

І невмолимий, і незнаний,
і незворотній лине час.

•  Дражнилки

А у Європі є усе!
А от у Азії – немає.

•  Минуле завтрашнього дня

Лишаються далеко не усі.
Завіялись моголи і татари.

•  І уму, і серцю

Усе відомо як... Але – чому? –
таке питання досі не стояло.

•  Флюгери східного вітру

Імперії творили не боги,
а посланці диявола - вампіри.

•  Вуздечки на храпи

– Продайте душі – майте гроші
і хай керує «вертухай».

•  Батальні колорити

Ще баба осінь посилає літу
на полики узори й кольори,

•  Участь поколінь

Поволі наближається майбутнє,
ущільнюючи пережитий час

•  На всі смаки

Поети цього не казали.
Чужі кумири і мої

•  Між людей

Коли на волі, ніби у ясі,
сама душа волає, – алілуя...

•  Доленосні дебати

У Раді чути вибухи і мати.
Явилися паяци на тропу.

•  Іван та Мар'я

Іван у Мар'ї – воїн-старожил.
І разом прожили вони чимало.

•  Проміжні підсумки

                          І
Чому – я знаю, а чого –

•  Чорний ліс

Була пора – і я у лісі ріс,
аж поки явори пішли на лати,

•  У течії на мілині

Сіріє надвечір’я на ріці.
У сутінки укутуються плеса.

•  Прикмети осені

Калина починає червоніти.
Оскомина опалює шипшину.

•  Коли, якщо – тоді...

коли проснуться люди до зорі
і їх покличе каятись Марія

•  Спостереження

Щасливі сім'ї, ой, не часті –
і невеликі, і малі,

•  Заморожені відлуння

Сіє-віє мрякою погода.
Не чекає згоди у народу.

•  Реформації

Нові рекорди ставить осінь.
Четвертий рік іде війна.

•  Те Ка

Одного разу
               руський цар Хайло

•  Поза істиною слова

Тихо, братіє. Дуже
гучно б'є барабан,

•  А що там, на Парнасі...

А от на землі не було ще культури,
яка б не дала заборонений плід.

•  Пото-лок

Коли не бачу, що я чую,
то розумію, – тарарам!

•  Якщо подумати

Вся околиця буде село.
На Дону веремія чекає.

•  На осонні осені

Читаємо з листа мелодії і скерцо
минулої весни, майбутньої зими.

•  Післямайдання напередодні

Керує партія бариг.
Усі кивають на своїх,

•  Примхи

Десь є дощі, а інде – холоди
і деінде між хмарами проб'ється

•  Пізнання себе

                      І
Коли біда по світу носить,

•  Та сама бентега

Читаю Енеїду,
та не у казематі,

•  Все, що збувається

Наснилося, що є у мене дім
у далині за білою горою,

•  Страшилки казкової Русі

А у Чуді є розбійник-
Соловей, Кощій, карга –

•  Літньо-осіння естафета

У туге зав'яле перевесло
дожинає вересень жита.

•  Осінні візії

                      І
Немає візії такої,

•  Повістка денна

Я у Європу не тікаю,
хоча і хочу як дитя,

•  Аборигени

У кебі – baby, мама – молода,
але уже обоє русофіли.

•  Штрихи до автопортрета

                        І
Ой-вей… Лякає біо-графі-я?

•  Депо погоди

У небі Трійця поганяє хмари,
а не Еол примушує вітри

•  За мить до осені

Уже по-осінньому душі ятрить
руде і опалене листя.

•  По спіралі віків

Ми ще дорослі, та будьмо як діти,
як заповів Назарянин Ісус.

•  Гадання на гущі

Коли уже осатаніють «наші»
або не перебісяться свої

•  К ***

Я пам’ятаю те видіння,
Коли явилась ти єси

•  Під Божою рукою

Приснилася Його десниця.
Не знаю, що це означає.

•  Архетипи психоаналізу

Наші анульовані брати
хворі маячнею. Їм іти

•  Сюрреалізм політики

А ми такі – подуємо на воду,
коли уже гарячим припекло,

•  Перспективи

На зло собі оголосили моду
ще за лихого ангела Зорі,

•  Українська сієста

Викручує тучі росою на поле
перисте руно голубе.

•  Крізь роки і терня

                      І
Вітаю аж із того світу,

•  Опій любові

А ми були такі ніякі,
коли усякими були.

•  Диптих 2017

                            І
У стані марення і сну

•  Недопите літо у зеніті

Літо ще вирує і гуде.
Височіє сонце у зеніті.

•  Ціна перемоги

Минають слава і війна.
Линяють лики і знамена.

•  Нічні бдіння

Уві сні ми не маємо тями
осягнути таємні світи.

•  Хиби істини

Анекдоти є й без бороди.
Ось, наприклад:

•  Із чинних об'яв

Є наказ – іти на захід
за вєлікую страну.

•  Дзвони весни у літню пору

               I
Лірою, тихою ласкою,

•  Кацапи

Ви ще не знаєте кацапа.
Літає мухою цеце,

•  Несподівані рефлексії

Буває, і мініатюрні катрени
не лише образи, але і ...поеми,

•  Секрети кузні

Я не пишу, а «вишиваю».
Хай крицю варить сталевар,

•  До і після

Як любо, що немає смерті,
коли із вирію летять

•  Перепуття

Живемо у час перемін.
Така уже карта упала.

•  Незалежність від лукавого

Історію писали не герої
забутої уже старовини.

•  На нитці слави

Живемо – хто на що учився
у вирі дива і надій.

•  Моральні засади(16+)

Не дивись на жіночі принади
як на ласощі й море утіх.

•  Між іншим

Немає як апелювати
мені чужому – перехожій.

•  Без простою

Кон’юнктури у мене немає
і тому не пишу я «поез»,

•  Сомнамбула

Минає у цирку на дроті
афера: «Російська весна».

•  На шляху істини

У зеніті літа часу мало.
Коло переписує Велес.

•  Від весни до весни

Весна зелена засіяє
і кращої пори немає

•  Єврострасті

Має visit in a sity
не КаГеБе, а купець.

•  Що діється!

Остогидли пряники,
батоги і злочини.

•  Божий промисел

                        І
Малюю картину. Палітру згущу.

•  Що діється!

Надоїли пряники,
батоги і злочини.

•  Багаж неофіта

Минає термін дії рандеву,
коли атрофувались апетити.

•  Замок на замку

Дива. У лісі зрубаному – замок.
Зіяють більма вікон і дверей.

•  Тій, що чекає

Чого ти снишся? Не літа між нами,
а буревії і сухі дощі.

•  Співавтор

Чуєш, мій ангеле неба,
як то я вторю тобі,

•  Ау

                        І
Одного разу, так буває

•  Без вибору

Не уявляю те моє село
без неї – не тієї, що немає,

•  Всяка всячина

А на світі є іще пілати,
що не чують істини і правди,

•  Істини Геракліта

Усе минає. Імовірно –
і час, і люди, і Земля.

•  Війна дитячими очима

Уже немає фотокопій
соціалізму і війни.

•  Бравур без пафосу

                        І
Вірують люди у міфи, завіти

•  Трикутники задзеркалля

Дивлюсь на юнь і згадую свої
літа недавні і роки забуті.

•  Зарубцьовані стигми

Ідуть літа, біжать роки
і утікає невловимо

•  Дуалізм триєдиного

Поки у вирії осінь,
літо чекає весни.

•  Жуйка з післямовою

Не начхаєш, як би не свербіло
в носі чи у вусі. Далебі,

•  Від кінця до краю

                        І
Ми убогі по задуму Бога.

•  Від Ісаії до Ієзекііля

                            І
Ми убогі по задуму Бога.

•  Неубієнна геєнна

                            ***
Є ще безсмертя.

•  Повернення Улісса

Усі на цьому світі одіссеї,
ну, себто – ми, одні чоловіки.

•  Замість епітафії

                         І
Я уявляю, як її любили

•  Відгомін

Її лірична героїня –
ікона із далеких літ,

•  Чужа бабуся

Стоїть, у щось замислена, бабуся.
Її рука зависла біля уст.

•  Відкриття на заїжджених маршрутах

Не такі синоптики уперті
як ясна погода у імлі

•  Із народного лексикону

Молотити не те саме,
що байдики бити,

•  Гра на клепсидрі

Говорять люди, – час покаже.
Але одного разу

•  Популяризація обструкції

Біжать любителі поези...
У них оказія така, –

•  Приморожені пуп'янки

За горою вечоріє. Свято
укриває тогою ночей…

•  До-схід-сонця

Полонинами неба
і плаями вітру

•  Аку-аку

ІНа землі відомі айни, баски…
Є Борнео, Ява, Целебес...

•  Регата без вітрил

І знову видива весни
навіюють думки печальні.

•  Витоки перемоги

Сирія, ІДІЛ, Донбас, Росія –
месседжі гібридної війни.

•  Високосна трава

Ніщо так не тішить весною
як пізня пора дощова

•  Переродження

Ой не минає епоха борні
і поневолення краю.

•  Зашореність

Карати – всує,
прощати – марно,

•  Нові маршрути старими дорогами

Маю меду інде цілі діжі,
та без дьогтю смак уже не той.

•  Та сама весна

Минулою весною
ішов я по дорозі

•  Кузня за кадром

У кузні слави б'є Пегас
у лютні пієтету.

•  Інші проводи

На землі ніщо не промине.
Є падіння і бувають злети.

•  Неув'язочка

Наші санкції – у дії.
«Євро-Рашії» не буде,

•  Хронологія пам'яті

В часи Геродота Руса-Україна
іще називалася Київська Русь.

•  Вояцькі мандри

Іду від отчого порогу
у рай, додому, ...на війну.

•  Проводи великої родини

Зі мною поряд, мирно, звично,
як іноді в одній сім'ї,

•  Видумана казка

На етюди
Минають покаянні дні.

•  Житейські парадокси

Несповідима путь Расєї.
Усі заручники у неї,

•  Напередодні

                        І
Хто чумакує у майбутнє,

•  Самоприсуд

Багато маємо поетів
і поетес. Нехай не тьма,

•  На переправі

У Європі – месія гряде,
у Америці цього немає,

•  Дорогою до себе

Любити праведно і грішно –
не маята, аби своє.

•  Газова атака

Оберігати ниви, і хати,
і душі од усякої химери

•  Роздвоєння

Вточити крові – це як два по два,
охаяти – те саме, як два пальці...

•  Під благовіст

Одбіліли проліски на листі
сірому, пожухлому за рік,

•  Заплющивши очі

Далекий день украденого часу.
У хаті – тіні. Сонце у вікні.

•  Зірки й супутники мої

Один із перших зодіаку,
але – на ниві для дітей,

•  До дня поезії

Що мені поезія
у мої літа?

•  Доля на три дороги

Є у світі три дороги
однієї долі,

•  Нікому і ні від кого

Агітація

•  Ілюстрації весни

Весна – вона і в Африці весна.
Куди не їдь, не меншає народу.

•  Правда навиворіт

На путі до комунізму
є лише одна «страна»,

•  Реванш

Буйні метафори, файні епітети...
Друзі мої, еталонами світите!

•  Не від Імені...

Як допікати, що не всі удома,
є у зоїла варіацій сто,

•  Та сама весна

Весна іде у явленій красі
сіяючої гами первоцвіту,

•  Від імені...

Оживаю я, панове,
у раю своєму,

•  Друзі назавжди

Вірні друзі, – на ціле життя, –
у червоній записані книзі

•  Непутьова периПетія

               Не заберемо у чужі краї
               ні волі, ані поля, ані хати

•  Землякам

Мої далекі земляки,
рідня за генами й по кро́ві,

•  На позицію...

Ой чого нам ся журити?
Козаку удача –

•  Час пік

Ніч переписує наші взаємини
у потойбічному сні.

•  Марна риторика миру

Які не є гарячі дні
і буйні ночі у вогні,

•  Марнота слави

У світі, повному спокус,
нічого вічного немає.

•  Сучасний Аріон

Слова не убивають,
аж поки не почую,

•  О, знав би я…

О, знав би я , що так буває,
Коли ішов на той дебют,

•  Інде, подекуди і де-не-де…

Поезія – не тиша і цунамі,
окрилені тобою у політ.

•  Гамлет

Утихає зал. І я на сцені
До людей іду із-за куліс.

•  Домашні вороженьки(5)

               VII(і наші, і чужі)
Не треба їхати на дачу,

•  О, знав би я...

О, знав би я , що так буває,
Коли ішов на той дебют,

•  Домашні вороженьки(4)

               VІ(персона із вагона)
А ось поет-громадянин

•  Домашні вороженьки(3)

               IV(і з іншого боку)
Кацапи з чотирьох боків

•  Домашні вороженьки(2)

ІІ(еволюція завойовників)
Усі реалії і міфи

•  Домашні вороженьки

Прелюдія
Усі ми, наче юні піонери,

•  Фарс

Нічого не мінялось у людей
від пе́рвіснообщинного укладу.

•  Пейзажі баталій

БИТА ДОРОГА ЛЯГАЄ ПІДКОВОЮ
ТІНЯМИ МАНТІЇ ГРИВИ ЗИМОВОЇ

•  Мораліте XXI

Ми – еліта? Паяци, та й годі,
у городі – чужа бузина.

•  Уроки історії

Історія навчає, як багато
за брата цвіту нації лягло.

•  Поетична реприза

У мене вистачає серця,
аби до кожної дійти.

•  Кіно і німці

А на Рашії – ажіотаж.
Ліліпутії – повний «Гараж»

•  Скрепи і закрепи Росії

А Росія на яблука ласа.
І бере, і дає одночасно,

•  Терапія

Її руки уже цілував.
Обезболені зуби не чують,

•  Розписуючись не за всіх

На що це існування тихе, сите,
якщо воно буває не таке,

•  Пригодонька

Я не йєті, але я живу
біля лісу, а не у Парижі.

•  Від зорі до зорі

Сяє щирим золотом
полум'я зорі.

•  Без ностальгії

Я не лишаю заповіту.
Уже достатньо дум, ідей...

•  Русалії

Не такі бували ми й убогі,
голі, одинокі і …одні –

•  Рупори Росії

                          І
Є заповідники у місті

•  Траєкторія долі

Коли переболить земне
і одійде усе таємне,

•  Епітафія колишньому

Не кожен за життя отримав по заслузі.
Не ті були часи і час їх не настав.

•  Телеботи і дебати

Події: мати і дебати –
це теги Інтеру щодня.

•  Вічний поклик

Усі поети із одного тіста.
Хоч на чотири боки розірвись.

•  Кіберакції із ефіру

А у Путіна хакери пильні
до Обами залізли у скриню.

•  Незлобивим у вірі

Шаную того, хто шанує віру
і має Бога вище за богів,

•  Бацили творчості

Все – бутафорія
Ліра і Муза

•  Новорічні візерунки

Я один в одній хатині,
і минає ще один

•  Новорічні кульбіти

Пахне зимою. Не пізно, то рано
затужавіє на точці роси.

•  Напередодні покаяння

Одними словами
будуючи храми

•  Думки нарозхват

Про́сторами оперує час.
Масою – енергія, світами –

•  Арія Дон-Кіхота

Прошу слухати усіх, кому охота,
про нечувану відвагу Дон Кіхота.

•  Рефлексії на враження

Приходять сни
із літа до весни,

•  Паростки лихоліття

Січе завірюха суворі обличчя.
Несуть урагани у інше сторіччя.

•  Неприборкана мить

Щастя нема у ристалищі ратному,
і на кону даленіє мета.

•  Грубо кажучи, щиро

Якщо, буває, сяють зорі, –
то це емоцій ціле море.

•  Мовна колізія

Якщо я ди́шу ще, за-ра-за...
А мо' дишу́?..

•  Із досвіду

Може і думали, може й гадали…
Тільки чому так активно мовчали?

•  Картина лаком

Жіночі портрети.
Її силуети,

•  Я здесь, Инезилья

Я тут, Інезілья.
Я тут, під вікном.

•  А ми такі!

Маємо, що маємо, – забудьмо.
Хай наснагу інше додає,

•  Буду як діти

Кожному автору – по коліщаті.
Сни пелехаті. Горять сіножаті.

•  Колесо вічності

                              І
Лікує час, коли даємо відсіч

•  І знову приїхали...

Їхали ми їхали до себе,
бачили й не бачили себе.

•  Зима, погода і душа

Чи то погода нами пише,
чи ми про неї кожен день,

•  Зайві клопоти

Ніщо поета не уб'є.
Не доконає і пошана.

•  Проводи осені

                          І
Осіння Гея дихає зимою.

•  Покута-2

А я іду, …іду, …іду
і на ходу не помічаю,

•  Завоювання і втрати

Учення – світло, а невчених – тьма, –
сентенція і їжаку відома.

•  На круги своя

Гей би хліб та вода
у лихого кумира

•  Орда, ордою, по орді

Орда шанує Україну,
пасе, виховує, клює,

•  Крайнощі

Не озираєшся ніко́ли
і ні́коли зайти у коло,

•  Фейкова Рашка

А на Раші ми побили глека
і тому ми нині не свої.

•  Життє!

Якщо на тому світі,
у астралі

•  Із щоденника самописця

Не розумію логіки, буває,
з якою мій колега виступає

•  На сковорідці людожера

Що не кажи і як не лайся,
а не очунює народ.

•  Осінні цикли

Засіває бурею циклон
не перелопачені райони,

•  Мізансцени театру життя

Телешоу на рівному місці.
На Росії герої-чекісти

•  Навіяне зимою

Поля уже напоєні водою,
і не минає осінь золота.

•  Приземлення

Мені минає не десятий,
а я усе пасу ягнят,

•  Сонет дитині

Коли ти ще була малою,
тобі співав я, – баю-бай,

•  Перелітна еліта

Знову у пущу далеку
линуть крізь ночі і дні

•  Солов'їною про солов'їну

Перемагає дієслово!
І знає не один поет,

•  Головному архітектору олігархату

Даруйте мені, Президенте,
що я не із того почав,

•  Зимне попурі

У полі віє хугою-пургою.
Посивіли дерева і трава.

•  До Дня визволення Києва від фашистів

Минає світ, в якому я прожив
свої дитячі і юначі ро́ки.

•  Миті вічності

Небо бере і дає.
Рай проганяє-приймає.

•  Оглашенній Лугандонії

Чим уїлася вам Україна,
«героїчні» мої! Барани!

•  На чеку

Добро зі сходу не приїде.
Одні японці ще рідня.

•  Із утопії комуністичного завтра

А я пам'ятаю майбутнє і досі.
Ми, босі, до нього ішли по стерні –

•  Елегія на спомин

Осінь оголила ясени.
Вітер заколисує калину, –

•  Карлики всесвіту

Ущерблені із малечку ізгої –
майбутні адвокати параної,

•  Самоцвіти опалої осені

У погоди – одні чудеса
на порозі пори дощової.

•  Листопадини жовтня

Не до апокаліпсису, та
ожили ні живі, ані мертві.

•  Тобі

У тиші келії моєї
понад водою край села

•  Відкритий лист меру столиці

Ви, кажуть, катаєтесь часом
зупинок одну або дві.

•  Поза окопами

Я у бою за нашу Україну
не убиваю ворогів моїх

•  На зимні квартири

Малює осінь сизі силуети –
сіріє поле, гай

•  Насущні питання

О, вороженьки не дають дрімати –
тоді чека, а нині еФеСБе.

•  Дереворити пам'яті

Не дерев'яні ми. Дереворити
ще нагадають украдену мить,

•  Кросворд на одне ...о

Кросвордами нікого не дивую.
Але цікаво, що я ще почую,

•  Жевріючі маяки

(К о м п і л я ц і я      п о е м и)
Я уві сні літаю ще, буває,

•  Таємниця душі

Із нею оживає ясен день,
але – без неї. Бо така кебета,

•  Політичні казуси

Воюємо зі світом наодинці
і маємо, що маємо – одні

•  На шпальтах сьогодення

А допи і гепи, і штепи-дурепи
горлали, – прийди і подай!

•  Закулісне шоу

Раша апелює. Україна рада,
що не ми позаду в іграх у лото.

•  Надія зростає

Надія є. А як би то без неї
протерти очі од порохняви?

•  Останнє прощай

Якщо ми є, то і розлук немає,
бо є у мене – ти, а в тебе – я.

•  Нічне спросоння

Не я сумую, а душа моя.
І їй, одній, ще боляче дивитись

•  Сугестії земного тяжіння

Умиротворюємо рать.
У небі ангели літають,

•  Метафори віри

             Я не нав'язую нікому
             метафор віри і добра.

•  Не хочу

Я не хочу жити у напрузі,
бути тамадою у ослів,

•  Поминки хрестин

Нічого немає,
чого не буває

•  Два кольори веселки

Нема палітри золотої,
але її веселка сяє,

•  Витяги із правил безпечного тону

Суворі барди, інший раз,
коли бряцаєте об риму,

•  Недоконані факти

Виконуємо місію свою –
писати наобум і що-попало,

•  Голоси минулого

Не поміняти течію ріки.
Не пізно пригадати, що забули,

•  Анти-коломийки

Ми уміємо співати
про війну і біди.

•  Туга піднебесна

Минає літо. Все минає,
що починається весною.

•  Під Божою рукою

Бог є Закон – це альфа і омега.
Усі початки і усі кінці,

•  Ідейний вернісаж

А чому на поета-сараку*
виливає помиї писака?

•  Релікти союзної епохи

Пожати лаври капітана Немо
не випадає, поки молоді.

•  Finita la...

Що Бог дає, то те і ймемо,
а забирає сатана

•  Позачергова черга

Поезія витає всюди,
і уповаємо на чудо.

•  По тріщині золотого перетину

До золотої середини
далеке наше житіє,

•  Муляри заґратованої свободи

Я думаю, що я багатий.
У мене є земля і хата

•  Моя хода травою-муравою

– Катай зо мною, – чую із далека
ночами одинокі голоси.

•  Хода орди і України

Московія риє у Київ.
Юрбою вирує орда.

•  Битіє і свідомість

Юрба цінує не усе, що є,
а те, що має бути у народу.

•  Корективи часу

Було колись, та є і нині
у кожної – її солдат.

•  Молодецькі сентенції

Казав мені мій тато в юні ро́ки, –
коли не любиш бабу, не цілуйсь.

•  Літні приморозки

До осені – рано. На зиму – нізащо
не хоче до раю ніяке ледащо.

•  Ознаки дорослого щастя

Юна феє доросла і боса,
ще учора були ми малі.

•  Емоції

Колись були емоції, а нині
реакції на доброту і зло.

•  Дерева як люди

Виринає силует осики
у оазі буйної лози.

•  Поезійні версти

Повернуло життя на собаче
і старече біда стереже.

•  Аніме у форматі 3D

Падає небо на трави шовкові.
Сіє акація білі дощі

•  Мить помилування

Не дивина. Що уві сні люблю,
те і жалію, і усе прощаю.

•  Чужина лукавої меншини

Живемо якось і не ми одні
у горі нарікаємо на біди.

•  Нев'янучий букет

Малює літо диво-міражі
на цілині квітуючого поля,

•  На повороті

Буяє юністю зело
уже до осені зігріте.

•  Чудеса генезису

А на Раші із гущі народу
клонували новішу породу

•  Скороминуще

Ростуть і діти, і онуки,
і настає новий етап.

•  Ігри на виліт

Усі задачі уряду нового
ті самі, що і плани у старого:

•  Хохли

Нема такого договору,
де не чекає нас тайга.

•  Клептоманія

Клює сорока на блискуче.
Усі злодії – на чуже,

•  Опозиція гідрі війни

Нині ординці – це покручі Путі,
виродки п'яні доби каламуті,

•  Парадокси логіки

Є люди, як одна суцільна рана,
що гоїтись ніяк не перестане,

•  Джини з бутля параної

Масони чи мафія править у світі –
риторика зайва. Проте

•  Пароніми з поясненнями

І содоми, і гоморри –
це Росія неозора,

•  По той бік

               І
Дачі огородні

•  На довгу пам'ять

І на чужого не найти управу,
і рідні наїдаються на славу.

•  Надія дома!

Осанна Волі і Надії!
Ганьба єфрейтору юрми.

•  Мєнтокрилі мусоршмітти

Є у політиці генії-дурні
високомірні і малокультурні.

•  Весняні каруселі

Усіяв дороги акації цвіт.
Рябіє осоння отави.

•  Рудиментарні плями

Кожного, здається,
вчили ще у школі:

•  За що, почому, як і де?

Обранці долі і юрби
окупували Україну.

•  На проводи

Знову додому на проводи їду,
де і печалі, і радощі всі,

•  Проводи юності

Ти і досі ще снишся мені
на вокзалі, у вихорі балу...

•  Застороги самовидця

У мене є ще сили й арсенал
розпізнавати зародки атаки

•  Риторика поезії

Писалось би, та застує полуда
навроченою лірою богів.

•  Зірка Квітки Цісик

Де височить Чумацький шлях,
лунає пісня українська.

•  По канату над прірвою

Коли йдемо тією течією,
яка уже не залишає сліз,

•  Три іпостасі

Мова поезії інша,
поки існую… мовчу…

•  Завойовники

                І
Ой, Расєя-мати,

•  Яса, краса і Бірюса

Імперія катів
                           лінчує все,

•  Сутінки весни

Уже зів'яли проліски і ряст
і нагадає нам Еклезіаст, –

•  Весняна бухгалтерія

Іде весна у маєві журби
і у буянні розового безу.

•  На спомин

У долині, у ріку глибоку
весело стікають ручаї.

•  Стара закваска нового посолу

Донбас палає. Море – у крові.
Росія багатіє. Мало миру

•  Квиток до каси вокзалу

Іще не вечір і до ночі
куняє у мені піїт.

•  Ліричному героєві на схилі дня

Я уві сні вичитую слова
і рими мелодійні, досконалі.

•  Пісенний проект

               Ой, не умію я співати
               про перелази та тини

•  Білі акації

Вітер із юності чари навіює,
ніби блукає алеями час,

•  Нова доба старої ери

Обнімає Сербія Росію
і Корея – всі її орлята.

•  Радянська любов

А пам’ятаєш, скільки тих пригод
було у нас на нашому горищі?

•  Ахіллесова п’ята

Усе ще хочуть нас нагодувати
із панської злодійської руки.

•  Протистояння

Надія у імперії єхидни –
не те, що Єва і велике Пу

•  Давним-давно

Коли сади
оазою               буяли,

•  Сеанс разової терапії

Лікую зуби, а на серці – рана.
І не тому, що зуб мій – золотий.

•  На переломі

Ми – українці, і споконвіків
ми арії, і скити, і поляни,

•  Мутації революції

Уже не мучить, – бути чи не бути,
але щемить душа за сущий світ,

•  Силуети весняної Музи

Літає Муза уві сні
у таїні земного раю.

•  У петлі зрадливої долі

Даруйте, лицарі відваги,
і не омиті бідолахи,

•  За димовою завісою

Єпархія
зріла

•  Парадокси доби

Все з ніг на голову стає.
Колись поетові платили

•  Зачин

Яріє лютий, і погода каже, –
посіємо на ярину зело.

•  Відрижки імперії

Усе ще вояжує сатана.
І як штанина, «широка страна»

•  Загублені долі

Кличе осінь у бабине літо,
а весна у минуле вертає.

•  Імпровізатори апокаліпсису

Велике Пу імперію снує,
а павуки-шамани заполяр'я

•  За азимутом долі

Як у тумані даленіє пам’ять
оазою німого дежавю.

•  В системі неосяжності

Уміємо торкнутися струни
забутою мелодією серця.

•  Несподіваний сонет

Коли мале цабе не помічає
у силі слова якісну мету,

•  Блідолиці на тропі війни

Історія висміює на кутні
і на котурни ставить будь-кого.

•  Ти і вона

Буває всяке у житті людей.
Не випити бездонного джерельця.

•  Лист із юності

І – що посію, те й пожну,
і що напишу – не згорає…

•  Миттєвості дитинства

Коли ясніше сонечко сіяло
і інші щебетали солов’ї,

•  На межі терпіння

Доживу чи ні до самоти –
що на небі писане, не стерти.

•  Хто є що

Дурне – на те воно і бідне,
аби не сохнула рука

•  Поетичні вокабули

Теорія поетики беззуба
поезії нічого не дає.

•  Платонічна любов

                        І
Там, де поять коней амазонки

•  Драматургія закулісного театру

Не каюся, що я – із могікан,
але актор палаючого віку

•  Зеро

Нічого не помножиться на нуль
і на зеро ніщо не поділити,

•  Не шротом, то сіллю

Сиди, чинуша. Може що й найдеш
у позолоті унітазу-крісла...

•  Поки дієслова мовчать

А-А-А-А-А!!!
…………………..

•  За третім коловоротом*

У генетичній пам'яті болить
усе, що мало бути – і немає.

•  Від імені майбутнього Mайдану

                          ***
Кому не до вподоби «майдануті»,

•  На шпальтах ліри

Опоненти мої, й завойовані друзі,
і колючі, й палкі у жару і мороз,

•  Гнила колода цивілізації

Велике переселення гряде.
Та вічно спотикаються народи.

•  Хутір Гай

Де не було ніякої стежини,
а вітер сіяв тільки блекоту,

•  Візії чорної археології

Мені і досі спати не дає
містерія загадок та історій

•  Доля на двох

Є у тебе не одна надія,
а у мене мрія є одна,

•  Протяги історії розбрату

Єднаються і ситі, і голодні,
коли єднає їх сатанаїл...

•  Рубаї по-українськи

На ви я не іду. Нікуди не поїду,
бо я не Одіссей. Читаю Енеїду.

•  На посту

Усе намарне, поки мовчимо.
Але ніщо даремно не минає.

•  Обеліски пам'яті

не дуби.
Але дубіє листя,

•  Старий сценарій у новому році

Пішла коза і наступає мавпа.
У владі ще мете стара мітла.

•  Курс по фарватеру

Іду як по льоду паркету.
«Заносить» іноді, буває,

•  Рокові роковини

Ой не зозуля роки додає.
Сяють ще карії очі,

•  За часом навздогін

Ера крокує століттями.
Йдуть у колону віки,

•  Переоцінка цінностей

(на чужині)
Навчені любов'ю до братів,

•  У кривому задзеркаллі

Де відображення криве –
не видно доброго і злого.

•  Jazycheskij vopros

Любителі суржику бають мені,
що рашеська мова – народна.

•  Маланки без Надії

І на Маланки буде алілуя.
У нації – на Бога опертя.

•  Сорочка по нитці

Не лаяв медицину я ні разу.
Але питаю, і не перший раз:

•  Смеркає...

Не дається нам спекатись пекла
на дарованій райській землі.

•  Джерела терору

               Не з розуму хапаються за кий,
               коли бояться смаленого зайця.

•  Дід на пеньку

За акаціями у садочку
ще поважно, як дідові слід,

•  Браття для багаття

Ой не така ти гнана, як неждана,
моя сусідо. Де ти не взялась,

•  Різдво-2016

Іде у літо калита
і котиться – угору знизу.

•  Витівки кебети

Мене і кебету мою
Арей випробовує й досі.

•  Ха!

Не убієнна потайна горила,
що урізає рейтинги чужі,

•  Прости, Господи

Де нас черті не носили,
там і не було.

•  « Пропала грамота»

Були ми горді і були круті.
Але на цьому і на тому світі

•  Зрізи поетичної піраміди

Уявою поета, поетеси
ширяю небесами інь і янь,

•  Рудиментарні плями

Ідуть у Лету люди-інструменти.
Але минуле має рудименти

•  Навіяне зимою

Діти, ясла, школа, інститути…
Опісля рахуємо роки,

•  Деміург

Я секретар бюро природи.
Пейзажі, ниви і гаї –

•  Старість і дитинство

Утрачені дитячі ролі.
Не возить Бозя калачі.

•  Їхали ми їхали

Ніхто не їде, поки не помаже –
одна із хибних істин де-не-де,

•  Передноворічні миттєвості

на порі
рік

•  Велика шопта

Велике й різне наше плем'я,
а до душі – одна шопта,

•  Вибрики само-цензури

Коли робити що – нема,
то пишеться. Само собою,

•  Не люблю

Не люблю Росію ситу
і несамовиту.

•  Проблиски

Чи я іду у темні хащі,
чи я у пущу на путі –

•  Хода часу

Ідуть часи, минають ери.
Не йде годинник на столі.

•  Все одно...

Як немає долі, то не буде й волі.
Як не піднімайся, а чекає дно.

•  Міражі вічності

Не научає Заповіт,
і літератора не чують,

•  А я не я

І графомани маються не всує,
хоча і їм поезія пасує,

•  Сестрам по вірі

Є друзі – і чужі, і рідні,
і маю добрі врожаї.

•  Якорі юності

Піднімаємо якорі.
Оминаємо фути, милі.

•  Поні від Пегаса

Існує істина стара
у неуків учених

•  Витівки кебети

Що не минає на віку,
не обійде бідою.

•  Невідворотність навернення

Навіщо муки і труди,
які нікому не потрібні?

•  Перед коридою

Це не чужі, а наші вороги –
кати... брати... Усе одно – це наші

•  Під шапкою Мономаха

А у Таврії біла ворона
двоголова – це копія чорна.

•  Караул!!?

Ой не тому, що ми пілоти,
руйнує рать родную Русь.

•  Нон ґрата Парнасу

Перевелися уже пілігрими.
Барди й паяци почили в раю.

•  Статуетки-бовванчики

У Пітері нова культура –
із порцеляни фетиші

•  Фізика і фізіологія сущого

Все має жити, як тече вода,
за вічними законами тяжіння.

•  В Україні і на Раші

У палаци з озерами, яхтами
осідають бюджети податками.

•  Сповідь добровольця

Я пам’ятаю озеро Хасан,
і не забуті – « ...холода, тревоги».

•  Віршоплетиво самописця

Я пи́шу, наче скачу гопака.
Це тема для пародії. Чекаю.

•  Антифашистські лімерики

               ***
Героїчний козел із Донбасу

•  Ро-ко-ко і бароко-ко-ко

Сіяє сонце угорі.
У затінку сараю

•  Українські ронделі

Таке життя уже не по кишені,
коли на перепутті є путі,

•  Із пекла війни

І дим, і порох, і тумани,
і маячня, і чудеса,

•  Легкоплинна ілюзія

Пливе до берега Арго,
а тоне човник орігамі.

•  Багаж мандрівного поета

Які там опції і бали?
Записую, аби скоріш

•  Молитва серця

Прости мене, мій Боже, за моє
німе, – уа! дитяче у колисці,

•  Із виру у вирій

– і не шукай і не жалій
     що я не та яку чекав

•  Неприкаяні

Дорогою чахлої осені
блукаємо разом і досі ми,

•  Дебют, де БЮТ і де б'ють

               Все починається з нуля.
               І поки наша карта бита,

•  Мандрапапупа-мандрапапа

Коли нікуди ще не їду,
але давно уже пора,

•  Нечувані думи

Думи мої, думи,
тихі та веселі,

•  Барометр успіху

Ми тільки-но у бучі дозріваємо.
Авторитети знані – при кермі.

•  Ключі до раю

Ще прибирає осінь самобранку
і роздає останню благодать.

•  Резюме

Іду не на ви, але явно за вами.
Та не доганяю, буває, усіх.

•  У саду Плеяд

О, матінко мія,
Надія

•  Серпантин серпентарію

Не буде у нації Віче і Ради,
коли обираємо харю таку,

•  Гадання на гущі часу

У вояка на летовищі
нема правиці і ноги.

•  Нічим Росію не проймеш

Кацапія закалює штани
і галіфе підв'язує міцніше.

•  Ранкова ідилія

Антисердечна аритмія
нагадує урочу мить,

•  Альтернатива

Аналізую. Думаю-гадаю,
чи я сліпий, чи нація така?

•  Ми

Ні́де дівати Росії мільйони.
Вічно голодні її вояки

•  Стовп рашизму

Що Пу – це не Пушкін, а Каїн,
і чукча Якутії знає,

•  Падаючі зорі

Героям лихої години
ще буде прозріння пора.

•  По дорозі до осені

Яку не обирай дорогу,
а доля все одно одна.

•  Нари і Канари

Не докучай мені своїм
інакоблудієм у слові,

•  Медом по губах

І у мене не усі удома,
і у добре вижаті літа

•  Виляски без грому

Нема пророка у вітчизни,
то так і буде.

•  Зачахле передзим'я

Зворушує, чахне і тане
усе, що чарує здаля –

•  Піррова перемога

Себе самого переміг
і не чекаю нагороди,

•  Відсортоване за номенклатурою

І дар, і кара заодно –
сім кольорів одної гами...

•  Одна обойма на всіх

Старе не милує нового.
Нове суворе до старого...

•  Любов до гробу

О! Як не полюбили нас рашисти...
Ще більше, ніж любили комуністи,

•  Немеркнучий союз

Усе ще сняться ті, яких нема,
але були, як нерозлучні друзі.

•  Жага войовничої творчості

І як, і де воно береться,
ніхто не знає, а сміється,

•  На сцені житія

Охаяна увагою сусідка
готує новороса на парад.

•  Вибір за нами

Уповаємо на гідність,
поки небо б’є набат.

•  Ретро і «гради»

Аби повчати і учити,
як то укоськати сусід,

•  Азійські маневри Отелло із Раші

У нього хобі – Азія, ІГІЛ
і стопудове алібі – дебіл.

•  Літепло осені

Ще тліє літепло. Одначе,
оберігаючи себе,

•  Патологічна зоологія

Ой кумедна ойкумена,
розпорошена у прах,

•  Неоплатне мито

Що таке назавжд́и і ніколи,
нагадає хвилина остання,

•  Світ на котурнах

Умліває вся планета,
торопіє білий світ.

•  Напередодні

Упряжка осені і літа
не поспішає за саньми,

•  Від зорі до зорі

Височить над озером полум’я зорі.
У бору зі стогоном плачуть глухарі.

•  Генеза буття

Я із бурлак, але не із рабів.
Умію виживати, як усюди

•  Мирна капітуляція

Кортить погратися у жмурки.
І як на разі, є із ким.

•  Між люди

Докучає Муза – йду у маси,
опадаю до колін жінок,

•  Нотації для лукавого

І в поета терпець увірветься,
коли вірші, неначе вода,

•  Самі собі

Немає лиха, як біди немає.
І туга не минає у журбі.

•  Між полями

Небесне поле всіяне зірками,
як росами на трав'яних полях,

•  Силует в юрбі

Такої не повинно бути,
що розтає, неначе дим,

•  На руїнах старого світу

Виходимо із полум’я,
ідемо по воді,

•  Настановні строфи

Пережили лиху годину
і не любили Бога-Сина

•  Господня реліквія

Ще височіють сині небеса
над банями Софії і Покрови.

•  А якби не ми?

Флібустьєри і авантюристи
проливають українську кров.

•  Рекогносцировка на місцевості

До фінішу лишається зеро
і кілька одиниць до високості.

•  Ветхі постулати сьогодення

Все маємо, аби не жити всує.
А ось еліта і у вус не дує,

•  Особливості національного полювання на відьом

                           І
             Нарація

•  Осінь у розстрочку

                              І
Вона явилася незримо

•  Несуджені

І рідної, і дорогої
ще до любові неземної

•  У творчому коловороті

Усе потонуло у часі.
Усі гомонять ні про що.

•  Яйце-райце

А ми усе ще онучата голі
і мріємо найти яйце-райце.

•  Десерт на потім

Усе дається у роботі,
у сьомому, буває, поті

•  До читача

Якщо мене читають – це хвала,
та не мені, а істині, і слову,

•  Лелеча доля

Доля не вінчає нас на довго.
Все колись кінчається, на жаль.

•  Сумна веселка житія

Який погожий день...
Яке осіннє літо!

•  Посланіє «бумагомарателям»

Живуча натура блатного совка
для кожного знає догану.

•  Пілюлі для серця

Любов минає. Інша прибуває.
І є у цьому певна міра зла,

•  Ех, якби...

Можна пожуритися і тільки.
що усе майнуло і пройшло.

•  Одним залпом

У обоймі – тільки шість.
У обіймах буду гість

•  Кубок за Україну

нехай квітує рідний край
і випікає коровай

•  Порції для пропорції

Покара – карма чаші серця.
Ну що хотіти із верблюда,

•  Гопак на витрішки

Все, що зав'язане на небі,
не реєструє наших доль.

•  Пелюстки білих руж

Мені наснилось, як сонце сідало
у небесній імлі,

•  Поза земними шляхами

Війнуло і не падає дощем,
як-то із того світу, що немає,

•  Останній плацдарм

Непереборні і невтомні,
ми йдемо до нових висот,

•  Під одним куполом

Всі Буратіни дочекались ласки.
Старий П'єро, але з нової казки,

•  Поза земними шляхами

Війнуло і не падає дощем,
як-то із того світу, що немає,

•  Що позичив, тим і віддаю

О, як не скористатися випа́дком
і ціле коло рубрик осягти?

•  Незворотні шляхи

Мандруємо і близько, і далеко.
Знайомимося – він, а он – вона:

•  До поезії

Мені б не вискочкою бути,
а титулованою ню.

•  Із окупації ряднянщини

Жили ми якось і без кро́ві.
І, може, Богові хвала,

•  Лист у Дніпро

Набачилися небо і поля,
що в Україні є іще поети,

•  Ковчеги спасіння

Що вірші, що ковчеги будувати –
однакові і засоби, й мета.

•  І на волі є ще тролі

Росія тужиться і п’є,
аж репає у лоні раю.

•  Із меню без десерту

Комбінуємо, як пазли,
думи, літери, слова

•  Осипані рої

У сивій далині залопотіли знову
уявними крильми дитячі журавлі.

•  Материки і терикони

І журналюги не скупі на вісті,
і графомани теж не помело.

•  Профілактика манії

З одного боку – є болюча тема,
а з іншого – це знає і профан:

•  Без коментарів

Іуда мітить не коментарями.
Інкогніто існує поміж нами.

•  Абсолютно секретно

І у мені, і у сусіди завтра
яріти має не, – огонь! А ватра

•  Уроки дідизни

Ой не минає лихо і біда,
які ще устаканює безмов'я.

•  Доктрина виживання

І я, і доля маємо по полю
на волі, незалежно від братів,

•  Поетичною ріллею

Карета їде із кордебалетом,
який, буває, може зупинитись,

•  Земне помилування

Погода й та нагадувати стала,
що люди вельми грішні далебі

•  Риторичні запитання

Немає вади, то й не буде пліток,
як виїжджають на чужім горбі,

•  Азм єсм

Є в українській мові загадкові,
і несказанні літери-слова,

•  Таємне наяву

Я хочу віршем і насолодитись,
і на солоне капнути сльозу,

•  Анемія пам'яті

Що не кажи, усі ми діти
і дуже любимо її –

•  Єдина і одна

У мене олії немає
на порцію віщого сну,

•  Росія не Європа

Америку не відкриваю.
Вона і так була і є

•  Грози і прогнози

Немає там добра, де відбирає мову,
не радують дощі, не падає роса.

•  Досвітнє

Немов на чужині
ще горлиця ридає,

•  Всім по черзі

Всюди є черги, куди не іди,
всюди сліди

•  Продовження літопису

                           І
Що ми були, історії відомо.

•  Що минає і чого немає

Проминає те, чого немає
у лукавій пам'яті людей.

•  По дорозі на той бік

Іванович, Васильович –
мої учителі

•  Моя спадщина

У данину мені нічого не попало.
А спадщина моя – це не одна сума,

•  Інша платівка

і юним і малечею
ходив я проти течії

•  Нові арії старої опери

Політика, війна,
паради, шоу, маски –

•  Пазлики уявних реалій

Одне й те саме є і буде знову.
Життя таке, що відбирає мову.

•  Недавня легенда

Колись, недавно – ба́йдуже тепер,
коли і як родилася ідея,

•  Еміграція в минуле

Коли залишається мало надій
на успіхи, щастя, кохання,

•  З різних світів

Виходить сонце із-за хмари
і уміхається з небес.

•  На переправі

Немає філософії, мій друже,
у тому, що ночами не до сну

•  Крупинки солі, що на рану

Який Пегас не повалявся
на творчій ниві цілини?

•  Дефолтом по бідності

Потугіше паски, посполиті,
мало на покріщення надій.

•  Мандрівочки

Коли міняю стелю на пустелю
і орані поля на цілину,

•  Світанок України

Месія явився! Славімо Його!
Іще не міняється повість,

•  Жебрак у метро

Пронизує вагон підземний простір
від станції до станції метро.

•  Містерія судного дня

Я не мамоні, а Богу молився.
У самоті, у чаду суєти

•  Контури непроглядного

Біла зима самоти
сивої долі

•  Самосуд

А я ще є!
І з горя не нап’юся.

•  Бабця-кульбабця

                          І
Дорога, підмітаючи перони,

•  Із літа в осінь

Досі не знає ніхто до пуття,
як почуваються мерші.

•  Контрибуції долі

І у печалі пізнається радість,
у далині, на дні, у однині.

•  Гетьманіана

У Гоголя поеми – не пісні,
але і він єдиний, неділимий.

•  Антирашики

Ми такі і ми сякі,
і фашисти, і не наші

•  Пташине літо

Неначе літа і немає,
а нібито і є.

•  Переосмислення

Поки минають околицю
і буревії, і опади,

•  Страсті особистості

Не підіймеш не підйомну тушу,
не затулиш рупори чужі.

•  Перспектива

Дивлюсь на покоління молоде,
якому усміхається майбутнє.

•  Триптих про звіра із кісткою у горлі

                           I
І у кінці, і на початку віку

•  Братам-ренегатам

Як мені тебе почути
мого братика-кугута,

•  Талан

Бурлаці фора звідусіль
як фіміам кадила,

•  Вчорашні інвективи шкільному сьогоденню

Перед собою не святим, не вічним,
підтятим злом, окриленим добром,

•  Митарства

Немає часу без роботи
у каторжанина життя.

•  Алегорія читаного

Запитує душа у серця, –
чого мені бракує сліз,

•  Слухаймо

Я не мовчу, коли душа ярить.
Але моя вага така маленька.

•  Зелені мухи

На урвищі завалу і розрухи
конає і трагічне, і смішне,

•  Омана

Все, що навколо діється – омана,
неначе це навіяне мені.

•  За копрами

У вододілі весня́ної повені
за течією у Лету

•  Кряжі і басейни

Ріки, і озера, і моря –
це малий окраєць океану.

•  Духовні побратими

Не маючи прописки у раю,
не знаю еволюції із глини,

•  На старті буття

Як не буде, так і буде,
поки горе – не біда.

•  Середньостатистична одиниця

Середньо-пересічний українець
до мови української не звик

•  Декомунізація

Культурної люстрації
ніхто і не чекав.

•  Алюзії

Уже не так оте дитинство,
як спомини останніх літ,

•  Прозоро ні про що

Таке навіює весна,
що спокою немає.

•  Горнило часу

Минає час. Тече потік
у марева, у сни.

•  Тоді, коли не так, як нині

Коли прийде нова яса,
і не уміючи літати,

•  Третейське чистилище

Це явно, що не пиріжок*,
але ніхто не ахне,

•  У травень по-новому

Щось не святкується мені.
Не чую барабан,

•  Віджимки імперії

Висохли оази цілини
у басейні Криму і Донбасу.

•  Іржаве забрало лукавого

Ще древні знали, що нема нового
у сущій Ойкумені суєти.

•  Від перемоги до перемоги

І ми б ішли парадами, якби
це не була воєнна істерія.

•  Нічні бдіння

Не знаю, що із цим робити.
А мариться одне і те ж –

•  На грані можливого

Кривава революція минає
на всі віки, як повелять боги.

•  Як по нотах

Яка невимовна краса
і сонце...

•  Світанок дня

Зелений гай ще одягає шати.
І ярі, і озимі у полях

•  Утрачені клейноди

І сотні раз не зайве нагадати,
і повторити тисячі разів

•  Пародія поезії життя

Коли поезія – пародія,
тоді і вірші – трин-трава.

•  Анти-діяння

Не дивина, що неуки – голодні,
а бувші медалісти рукотворні

•  Квіти рідного краю

Тільки пух мережаних сніжинок
все укриє білою габою,

•  Весна і війна

Молимось, благаємо у Бога
іншої – своєї перемоги.

•  Фініта ля комедія?

Попразникуємо, чи що?
Укусимо від Пасхи!

•  Урівноваження

Коли цькують, то не байдуже,
що – ось! Помітили таки.

•  З’ява

Ой, леле! Не узрів події.
Алє! Алло! Хе*ло?

•  Гібридні станси

                              1
Сьогодні день, коли емоцій море

•  Ретроспектива

Намарне філософію учити,
не знаючи абетки житія.

•  Тенета долі

Призначення у кожного своє.
але, на жаль, ніхто його не знає

•  Навздогін утраченому

У мене поетична кухня
така, що й босим підійде.

•  За полудою вищості

О надуті булькою нудисти,
як же ви умієте вкусити,

•  Зіронька моя

Наші канікули знову минають, на жаль.
Тихо живицею тане соснова печаль,

•  За європейський вибір

У ту далеку не мою війну
ходили наші воїни в атаку

•  Украдена тема

Почута думка не нова за змістом,
але свіженька. Отже, на слуху, –

•  Крихти дурної слави

Є люди, для яких і щастя, і удача
людини біля них – природній стан речей.

•  Тіні і силуети

Імла, юрма чи суєта –
моя позиція проста, –

•  Заціплені мотиви

Є окаянні і мізерні теми,
які не красять наші імена.

•  Карикатури чистої поези

Поезія, гармонія і Муза.
Хамелеон, гадюка і Медуза.

•  Блудні вогні

Я у долині погаслих вогнів.
Б’ють ручаї у цямрині.

•  Запізнілий рейс

Все пройти довелось,
а відведено так не багато.

•  Контрасти

посиві́ло диво
білого паперу

•  Діагнози з рецептами і без

Любителю охота до зірок.
Але найлегше – голову в пісок.

•  На Київ?

Звична сліпа бездуховна реалія –
із інструментом десь метрів на два

•  Судіть мене

Пригадую часописи дитинства,
пори шкільної і таємних мрій,

•  Нашій Надії

Не буду я просити ката
уселюдського майбуття

•  Козі сузір’я Скорпіона.

Яку тебе у вірі не пізнав я,
це знає явно лише Він один.

•  Вибір і призначення

Я можу йти куди завгодно:
у веремію суєти,

•  Репліки на злобу дня

Біда, коли і рило у пушку
і страшно оглядатись у минуле.

•  Не в такт, то в риму

Бувають заяложені думки
а не слова чи, вибачайте, рими...

•  Мурка Няша

Ценятся и ныне
куклы заводные

•  Непоетичні ремарки

Як не читаємо, то й не почують.
Ліра і Муза взаємоіснують,

•  Опуси Полішинеля

Чуже по духу виявилось рідним.
Невірогідне стало очевидним.

•  Засів на врожай

Ми стоїмо
               на сторожі землі

•  Відповідь патріотам-пацифістам

Не легко встояти на зламі
у веремії віковій.

•  Дума про братів захребетних

Йдемо, віками гонимими
з паперті власної церкви.

•  Із серії можливого

Арії – із опери,
витязі – із казки...

•  Елегійне навіювання

Коли у тебе є ще я,
то є й емоцій ціле море.

•  Ланцюги соборності

                          І
Наступає мир у всьому світі –

•  Відлуння

Ну як життю не линути луною,
якщо в погоні ще від юних літ

•  Без перебільшень

У цьому світі я бував не раз.
У генах закарбовані навіки

•  Котигорошки

Не час покаже, хто є хто,
а шлях на бойову арену.

•  Біди і сусіди

               І
Галюцинація Росії –

•  Кіно і німці

Коби-Йоськи – видатні артисти
мирну лепту у війну несуть.

•  Початки торішнього

У першій фазі рік новий,
а на плечах ще ціла ноша

•  Різдво-2015

Заріздвяніло шибкою у хату
у цьому році, що майне й мине.

•  Сліди на снігу

Минають і зима, і літо,
і юні роки, й золоті.

•  Кати України

Не угодна Україна кату.
Раша видає йому мандат.

•  Будні війни

Іде війна. Усі до цього звикли –
убиті є, ще більше пропаде́,

•  Зазим'я

Вже нібито пора змиритись,
що потекли такі літа,

•  Зимові світлини

Зима – пухнаста чепуруха
на умовляння дітвори

•  Волонтери

То ласкою, то казкою,
то спогадом, то згадкою

•  Апокаліпсис Дикого поля

Напередодні першої війни
за другу незалежність України

•  Поетична бухгалтерія

Не такі ми уже й модерні.
Як Пилипи із конопель,

•  Одеське АТО

Мама-Одеса співає з листа
почесті гідному сину.

•  Материнський наказ

Мої сини і діти України,
обороняйте наші рубежі.

•  Сіль на рану

Ну, як ви там? Є мило і вода?
І ванна є? І Рашія кохана?

•  Прес-конференція диявола

Яка аудиторія!
Нема де впасти міні.

•  Лист на фронт

Напи́шу колективного листа
від імені дорослої малечі.

•  Гаснуча зоря Донбасу

Глагол брехні випалює серця.
Машина узурпації у дії,

•  Хочу шість

Упрігшись у тяжке ярмо,
рішили* отамани, –

•  Бридні безсоння

І заснув би, та яке спання,
як уява видає картинки:

•  За себе

Усім світає у віконці,
і хай сіяє житіє,

•  Творчі майстерні

У кожного є місце у коші,
аби не бути осторонь ніколи,

•  Руська билинна

Разухарилась русская душенька.
Ей всё мало, – даёшь мордобой!

•  Домашні пенати

На те вони і є – пенати,
аби до істини ішов,

•  Песнь о загадочной душе

Наполеону отдали Москву.
Адольфу на съедение Отчизну.

•  Досвітні натюрморти

Уже пора пливти за течією
із осені у лебедине літо.

•  Наші люди

Напоготові торбини і клунки.
Всюди приймає земля.

•  Головоломки

                              ***
Дарунки долі тішать і тривожать.

•  Подрузі днів моїх суворих

Що не кажіть мені – люблю я іменини,
коли і на столі ще є усе – дай, Бог,

•  Ударимо по бездоріжжю

Іване, Ви ще тільки почали.
Але серйозно ще ніхто не слухав,

•  У гущі всенародної поеми

Пригорнуся я душею
до рідного слова,*

•  Зловіща тінь Кремля

І хто ті азіати? – я питаю.
Oті, що нині у сирій землі

•  Обеліски осені

Корони крон дерев оголених лісів
у то́зі сивини, і розпустили коси,

•  еСеРеСеРія

Немає між людьми
довіри ні на мірку.

•  На коня

Коли говорять, – на коня –
це означає – на прощання

•  З душею до рідного

У вінок золотий барвінкової мови
я вплітаю своє непомітне ім’я.

•  У світі тварин

Позорище. У світу на виду,
осміяні царями цього світу,

•  Коловорот

Тече минуле у своє майбутнє.
А нині що – не відає ніхто.

•  П'ятигори

Довге село – до цвинтаря. Он де – гора п’ята
і дорога до Києва біля інтернату.

•  Доці до Дня Ангела

Сонечко, ти вже сіяєш?!
Бачу – Дунай, ліхтарі...

•  Пропаганда з осічкою

Йде телеагітація Росії
устами юродивих молодців...

•  Життя триває

Роздаємо останні борги
за збереження рідного краю.

•  Україніана

Як хочеться найти слова урочі
із істиною для усіх живих

•  Душа здалеку

Не тужу́ за калиною в лузі,
за копицями із осоки.

•  Фатум завойовника

                              І
Ідуть завойовники нас воювати.

•  Батьківщина-мати

Не уявити матір іншу
і іншої краси.

•  Секретна доктрина Росії

Указ для дурня не закон,
і поки Ченчика із брами

•  Цирк на дроті

Капають сльози Мальвіни.
З півночі йде Карабас.

•  ІІІ

То дивись, поглянь навколо себе.
Бачиш, враже, скаче кацапня.

•  ІІ

Гей, совок, оглушений і темний,
недолугий мізками совок,

•  Смертельний брат

                          І
За щасливе майбутнє народу

•  Дерев’яна любов

Листопад роздягає березу.
Гомонить ошелешений сад.

•  Ми сьогодні

Ой, не кожен чув, хто ніби слухав
мегафони, що на барикаді.

•  Канікули любові

Пережили себе і Пушкін, і Єсенін,
і їх пережила ця осінь золота.

•  Сонет по ходу п'єси

Куди іду? Хіба я знаю,
куди недоля заведе.

•  Душа-сорочка

...душе моя заручнице
живого в неживім

•  За крок до влади

Ну ось вона – народна перемога.
Тепер єднайтесь у одне ядро:

•  Питання віри

Живемо, як усі. Ті – свідками Єгови,
а іншим Саваот віщує уночі.

•  Холодна «булава» Росії

У Раші фаза бойні, бучі і руїни.
Чечня і Сомалі виходять у тираж.

•  Придибенція Боніфація

Аварія? Війна? У Швеції – тривога.
Чорнобилем пашить підводна «булава».

•  Нації без агітації

Народе, схаменись,
               на тебе уповають

•  Державні браконьєри

Пахне хвоєю й бензином.
«Люба влада» ріже ліс.

•  Тундра-тайга

Забуті гасла величаві
за вільну працю, і за мир.

•  Гастролі на прив’язі

Душа моя любить гастролі
і кличе у мандри мене

•  Линяюча хустинка

Я пам’ятаю печальні
вечір і ніч не одну,

•  Мономанія

...не поїду я до імперії
істеричної навіженої

•  Мандрівочки Покрови

                              І
Жовтень усміхнувся на прощання.

•  Омофор нації

Одні ізгої б’ють у тулумбаси.
Історія дає урок на час...

•  По драбині Якова

Росте руїна. Падає Донбас.

•  Сенс небезпечного життя

Аби високі почуття
не виглядали майже смішно,

•  Осінь на спомин

І все-таки – осінь. І ось таки знову
у колір веселки одягнений ліс,

•  Сонет совку

Є у мене ще сусіди нині,
що й диявол душу не пойме.

•  Осінь-волонтерка

                              І
Осінь пише образи крилаті

•  Зоопарк нетанучих бовванів

Я уявляю зооклас
у зоні нашого Донбасу,

•  Електорату ДЛНР

Були ви синьо-білі і червоні.
Є й інші марки якості людей.

•  Затемнення ума

Минуле не об’єднує,
сучасне аж зашкалює,

•  Візії кривих дзеркал

               Я не поет, а лише плагіатор
               задивленої в містику душі.

•  Знову школа

                         ІІ
Знову двері відкриває школа.

•  Неузгодження

                         І
Усе на роздоріжжі Україна.

•  За межею можливого

                       І
Немає крил, а мусимо летіти.

•  Паралелі-меридіани

                          І
Ми – за служіння нації, народу,

•  Люстрація

                              І
Ура! – чи що?

•  Алегорія життя

Немає муки каяття,
та настає, буває, втома

•  Молитва Пречистої України

Великий Боже, Ти живий єси?
В ім’я Марії і святого Сина

•  Назустріч сонцепаду

                      І
Сіяє сонце волі у імлі,

•  Лісова журба

Ну от.
          Живу.

•  Лиха година

Зі сходу насуває западня
і виродок пропащої родини...

•  Пупи і лисини землі

Є вічні народи. Є копії,
як демон і ангел зорі.

•  Гуманітарний конвой

У котрий раз гуманістична Раша
з усіх усюд везе своє «добро»:

•  Аве, Раша

Good bye, unwashed our Russia,
країна хамів і рабів.

•  Путьки-бацьки тощо

Ми, уже доведено, не Раша
і не малороси-холуї,

•  З вершини піраміди

І гоноровий істину шукає,
чому не утішає сонця лик,

•  Ностальжі без адреси

               І
Існує нібито сім’я.

•  У нижніх шарах ноосфери

Все сказане знічев’я, спроквола
не додає у дебет на рахунку

•  Зерна історії

Є біла Русь, і інших є немало –
мала, велика – там, де нині Рось.

•  Осіння смута

Поси́віли ліси. Ось-ось уже і осінь,
і паморозь паде на чубчики отав.

•  І не хочеш, то мусиш

А у мене така поезія,
що не кожному у дорогу.

•  А роки летять...

Ось так і живемо
У тиші нічній.

•  Світає

Світає. І немає сну.
У одіялі грішно щулюсь.

•  Несанкціоноване АТО

І на діалоги мало часу.
Пасажир – у водія авто:

•  На ланцюгу проминущого

Минає час і день за днем
не додає мені до стажу.

•  Не шротом, то сіллю

               ***
Чого на інших нарікати,

•  Любов і війна

Сонетами не подивуєш світу.
Все більше роздувається сюжет.

•  Смажені куплети

                              ***
Питається, – а де беруться Путьки,

•  Відплата

Війною очищається народ.
Усі святі, а я грішити мушу, –

•  В калейдоскопі гаснучих надій

Поки осінь, то уже й – по літу,
хоч далеко ніби до зими.

•  Балада про тишу

Інтрига побутує у романі.
І поки дух звитяги не помер,

•  На границі

На границі України – тучі.
Ліліпутя, мов козирний туз,

•  Варіації на балетну тему

                           І
Заспіваймо пісню веселеньку

•  Уки і неуки

Нас уже учили всі.
Є ази́, і веди, й буки...

•  Фронтова колискова

Баю-бай, моє дитятко,
слухай мамині пісні.

•  Нічого

Усе, що маю дорогого,
уже немає наяву,

•  Швидка допомога

Коли завмерлу душу зносить вітром
і пульс дає від’ємний градієнт,

•  Перед падінням Вавилону

Те і злодії не чекали,
яке утнув секіст-бутуз –

•  Грані ілюзій

Настане час, коли із пазурів
повернуться до Києва клейноди,

•  Грозове відлуння

– Що то реве і клекоче?
– Черево осатаніле.

•  Чи хоче Рашія війни?

Чи хоче Рашія війни,
я не питаю у «страны»,

•  Наші реліквії

Аж зашкалює любов до брата.
Мало гуль набили москалі.

•  За ширмою літа

У врунні́ ярини́
вітер сині волошки колише.

•  Храми на крові

Війна минає, як на сонці плями
або на сході чорні міражі.

•  Гаряче літо

Літо гаряче прийшло.
Став на сторожі лелека.

•  Питання без відповіді

Журба зелена, як з тобою жити
і як без тебе вижити ці дні,

•  Епітафія невідомому поету

«Тут почиє у мирі, у тиші
той, що піснею...»

•  На роздоріжжі

На перехрестя всіх доріг
ми потрапляємо не часто.

•  Своє і наше

Чи є таке, що кожному належить?
Все нічиє розвіють небеса.

•  За коловоротом весни

У мареві оаз буяє ще весна,
а я іду у літо за тобою.

•  На круги свої

Забулось:
         – А-а-а..., була чи не була...

•  Зозулині літа

Накуковує зозуля
житія рясні роки.

•  Хатні вороги

Не лукавте. Це не брат на брата.
Ворог на війні, як на війні.

•  Злоба дня

І друзі є, і недруги таємні...
І як інакше думати, якщо

•  Кубки Музи

Усе дається лиш на час.
Минає все і будьте певні –

•  Циганка нашептала

Ми на нулі одиниці не множимо.
Ми – за ясне майбуття.

•  Пута метаморфоз

               Відрізана,
                         як ворога рука,

•  Реалії українського простору

Не оминає ні старість, ні неміч
наприкінці і на схилі років.

•  Політика непередбачувного

Все нове – це те, що буде знову.
І забули люди, як на зло,

•  Я – народ

Беруть за серце, їдять за душу
і словом добрим, і ділом злим.

•  Натхненні солов’ями

Ой солов’ї, не надривайте душу
ані свою, ані ось так мою,

•  Страсті по «Чапаю»

В найдраматичніші моменти
нам доля жалує презент,

•  Повторення пройденого

Живемо у майбутньому столітті.
А тут і феодали, і тюрма.

•  Граждане, послушайте меня…

Я на пароплаві «Фрідріх Енгельс»,
а у голові – суцільна єресь,

•  По конях

Новий етап. Галопом напролом
або кар’єром, щоб не відставати,

•  Drang nach Osten

Усякий має те, чого достоєн,
як он із мінометами бійці,

•  Щоб зазирнути в душу

                              ***
Усім сіяє повновидий місяць

•  Балада про бабу

Казала баба, що поети брешуть
так само, як радянські «брехунці».

•  Віртуальне Пу

Не так еміру файно, як дуету,
що у Кремлі плює на курултай.

•  Наждачним язиком плаката

                              ***
Не так важливо, ким сьогодні бути,

•  Перемога по-українському

Святкуємо підпільно Перемогу.
І порох, і тумани – із Кремля.

•  За єдність

                              І
О, мій народе, де твій Моісей?

•  Недалекому майбутньому

Не хочу я відходити у вічність.
Я хочу бути, поки не зачах

•  Пародія без іронії

Усупереч розгнузданому ретро
люблю я розперезані слова,

•  Раша - не Росія

Наїлися емоціями доста.
Пора настала оцінити зло,

•  Сонет одеській сотні

І знов перо умочене у кров,
і знову у жалобі аж до краю

•  Репортаж з невидимого фронту

Впала навзнак Земля, як вояк на дуелі,
для якого війна – це один епатаж.

•  Поточні перспективи

Коли пора нове розпочинати,
старе гальмує із останніх сил.

•  Аборигени і пришельці

Колись аборигени з’їли Кука.
Не явні цілі й засоби мети.

•  РОЗСИПАНИЙ БІСЕР

Як сонце у ясній купелі
у лоно чорної тарелі

•  РУБЕЖІ ЛУКАВОГО

Ісаія мовчить. І
                              Єремій

•  Любов до ненависного

Слова ще є.
                         Поезії немає.

•  Неугодні Богу

Як не є, а гірше може бути
не тому, що ми такі-сякі,

•  * * *

Забронзовілою золою
жуки обсіли білий сад.

•  Філософія погибелі

Ми ще ніякі. Ні в тяжкім труді,
ні у війні не пожинали плоду,

•  Духовики

Яке село без духових музик?
Було.

•  Беззнакова проба пера

глибокої ночі невидимі очі
шукають основу осі висоти

•  У колі Сварога

Весна о тій порі, коли усе – зненацька:
і листя, і трава, і квіти у саду,

•  На Великдень

Вертається минуле у сьогодні.
Дитячі роки все ще шелестять –

•  России - нации, элите и предводителю

                              І
Росіє, ти усіх дивуєш знову

•  Із-за хмар видніше

Зібралися запорожці
тай на тому світі,

•  Мрії напрокат

Іду до себе, як у гості.
Не помічають, то дарма.

•  ПУТТЄРІАНА

Нижче «майдануті» по порядку,
всі, хто попадає у десятку,

•  Дітям підземелля

                              І
Сім’я народів варта дорогого,

•  Маргіналам біля корита

О ви, убогі душами сини,
тяжкі таланти на чужих раменах.

•  Пілюлі проти інвазії

Ейфорія доблесті минає.
Інвазія нашесті мине.

•  Капітуляція

               Раз вперед і два – уже назад.
               Це дієва місія держави,

•  Побиті горшки на тому світі

Яка весна! Давай, як школярі
хоч подумки гайнемо по медунку,

•  Опора і оплот

Весною і не пахне цього року.
Ні ручаїв, ні проливних дощів.

•  Незрозумілим поетам

Колись я дуже заздрив тим,
хто пише так,

•  Безпросвітність

Я у думці нікому не видимий,
і, буває, що й сам я не свій.

•  Хто є хто

Ми – Русь.
               Із глибини тисячоліть –

•  Кримська весна

       Доні берізка явилася біла,
               та що у сні не ламає ніхто.

•  За гранню реалій

Україна стоїть у молитві, –
відвернути криваву війну.

•  Фантасмагорія шизоманії

Ось вони і – українські ночі!
Не́чисті – неначе уві сні.

•  Ліні з шестидесятих

І ти прийшла в життя моє,
як, наче вчора, обіцяла,

•  Чукачабра у Криму

Як не є, а світові відомо,
що переборщили москалі,

•  Путлерській сотні

Ви, і зниклі й звиклі на екрані,
генії радянської імли,

•  Путі́ Пу́ті несповідимі

Побратались із Москвою.
Всесоюзний лад.

•  До ювілею Кобзаря

Двісті років пам’яті Шевченка
і чекає цілих сорок сім,

•  Гаранти

Гідні справи марно не зів’януть.
Кожного заслужене діжде.

•  Самовбивці

Іде революція духу.
І годі шукати причини,

•  Мандри в дежавю

Не до елегії білої...
Магія інше навіює.

•  Кривавий модерн

Комфортно жити, мості-пани,
у жерлі в цей буремний час?

•  Колиска трьох народів

А ми таки круті, брати слов’яни.
У кожного в Європі по сестрі.

•  666

Не перший на стезі мистецькій,
але пізніше, ніж вони –

•  Особливості жіночого політикуму

               І
Іде століття двадцять перше.

•  В дорозі

Ти й досі сумна і одна.
А в мене – зупинки, платформи.

•  47-го лютого

Діряві хмари – велетенське сито –
небесну манну сіють на поля.

•  * * *

           * * *
У всьому хочу досягти

•  Лютий

Мій лютий. Не жалій чорнила!
Давай затужимо з плачем,

•  Гостре питання

Уже не дивина в уявленні народу
політики й людці осміяного дна:

•  Земна лепта

Загнали в кут літа, сльозою вмиті.
Є й радощі, та є ще і яса

•  Мужність проти страху

Триває революція в людині.
Немає істин. Є житейська суть,

•  Народження республіки

Тінь деміурга упала на все, що не проти
йти у окопи і спротиву наперекір.

•  Захисники Вітчизни

Юнака на позиції
обнімало дівча

•  Напередодні весни

Боже, як ясно на небі.
Вечір за обрій пливе.

•  Якби не заважали жити

На будь-яке на світі запитання
є відповідь. Та проповідь стара:

•  До дня злуки і розлуки

Епоха – у очікувані дати
нової злуки і близьких розлук

•  Коні міражів дитинства

Небо запахло снігами.
Іній укрив береги.

•  Поету

Поете, не чекай народної пошани.
І слава й похвала розвіються, як дим.

•  Клен ти мій зів'ялий

                        С. Єсенін(вільний переклад)
Клен ти мій опалий і заледенілий,

•  Протистояння

Шукаємо і досі у пустелі
чужий обітований Ханаан.

•  Зимова елегія

Зима заощаджує чари.
Дарує дощі затяжні.

•  Іду до вас...

       
Запі́знюсь я до вас десь літ отак на тридцять,