ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
Ріки знають щось (The Doors)
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
***
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Прозріння
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Перетворення
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Жарт
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Наступне з передостанніх засідань
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
***
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Листопад
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Думки про нездале – 7
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повернення по колу
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-Цьом -- Альбом Теревені від Зеня
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
Остання стіна замку (Jefferson Airplane)
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Русалії
Образ твору Не такі бували ми й убогі,
голі, одинокі і …одні –
од людей подалі, босоногі,
печені на сонці, цегляні.

І на трави падали шовкові,
і тоді було у миті ці
мірою найвищої любові –
чути руку у своїй руці.

У піску, гарячою весною,
танули і наші міражі,
і усе, увінчане Десною,
на її крутому віражі.


Як наяда ти любила волю,
воду і русалії тоді,
як вони писали нашу долю
вилами по вижатій воді.

Знаю, пам'ятаю і донині,
як розлука спати не дає.
В кожної душі по половині
половина іншої стає.

Плинули літа за течією
осокою росяних отав.
де уже немає переправ.

У чеканні миті однієї
ти була русалкою моєю
з тих, яку я так і не піймав.

2010,01/2017

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-01-16 18:09:25
Переглядів сторінки твору 3250
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.610 / 5.5  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 6.556 / 5.5  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.056
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.17 11:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 01:10:18 ]
Нарешті Вас пробило на щось сакральне, Ігорю. І вийшло гарно, природньо, лірично, душевно. А який обряд був красивий - Русалії - здимів за церковними свічками. Русалок не треба ловити, їм треба серцем світити і вони самі прийдуть! Спробуйте...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 18:19:11 ]
Чому здимів? І Русалії, і нявчин тиждень, і Купала залишились майже без змін і подекуди навіть ввійшли в церковні обряди. Що притаманно етносу певної території спокон віків, ніяка розумна релігія забороняти не буде. Принаймні, духовний світ украйнського првослав'я не заперечує поетичну природу української нації. А світ поезії починається Словом так само, як і творення світу згідно з Біблією. І абсурдно було б роз'єднувати поєднане не нами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-15 00:50:18 ]
Ви і близько не знаєте, скільки язичницьких свят знищено. Що Ви чули про свято Перуна, Мокоші, Світовида, Сварога? І як Родзво замість Різдва святкували?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 03:42:32 ]
Ех, Ігорю... Був би я поряд- позичив би вудку...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 18:20:56 ]
Нє-е! Тут без підсаки не обійтись. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-18 10:19:18 ]
Красиво!
Містично-міфічно...

П.С.
Я б усе таки "ваяли" спробувала замінити, підібрати якесь гарне українське слово.
Воно мені чомусь читається як "валяли")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:39:52 ]
Перше, що приходить на думку - ліпили. Але ж це по-дитячому, а ваяли все таки замки, хоч і пісчані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:56:32 ]
може,

ми плекали наші міражі...?

українське і без лапок - набагато глибший зміст розкривається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-20 15:33:44 ]
Любове, Ви і мертвого умовите, якщо впевнені у своїй правоті. Правку я зробив, а тепер давайте оцінимо нашу спільну роботу з кнопочкою "Ваша оцінка". Мені цікаво, хто то без коментаря поставив свій найвищий бал, коли програма не повинна цього дозволяти. І ще запитання, як Ви блокуєте можливі відповіді на Ваш коментар, коли вони Вас не цікавлять? Я не бачу такої кнопки.
Вдячний Вам за співпрацю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-20 16:12:23 ]
)))
Я таки сумніваюсь, що міражі можна мурувати. Плекати - так (тобто доглядати, збагачувати).
Мурують - важке, кам'яне слово, а міраж - ефемерне, легке, летюче. Дявуюсь, щоВи могли ці два слова поєднати.

І яку оцінку Ви мені пропонуєте Вам вліпити?)
Найвищу - поки що не можу а\постатвити. Мій естетичний смак не зовсім задоволений)

Щодо кнопки, не знаю. Я ніколи її не шукала, бо нікого не блокувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-24 19:34:31 ]
Так. Зі своєю кнопочкою я розібрався. А щодо Вашої, то це - інтрига. І що ж тепер Ви нам "вліпите"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-18 12:59:01 ]
Чудовий вірш, Ігоре!..
Прочитав і пригадалося власне:
І, напевно, нині я щасливий
Тим, що ранні мрії не збулись, -
Що тебе стрічаю, наче диво,
Мною не ціловане колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:42:21 ]
Так поети ж через те й поети, що заглядають в душі один одному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-24 20:13:26 ]
Отепер отриала справжню естетичну насолоду.)
Не шкода й "вліпити!.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-25 14:11:37 ]
Дякую, Любонько. Ви показали приклад, як потрібно обґрунтовувати свою високу оцінку. Аж заздрю Вашому естетичному задоволенню, бо моє егоїстичне трошки пригнічене тим, що інколи і любі друзі не вміють так само відкрито пояснити, чому обраний для оцінювання той чи інший твір не дотягує як мінімум пів-балу до їхніх зразків. Але буває й гірше, коли реміснику-любителю приходить в голову заднім числом «слегка пройтись по тылам противника».
Я знаю, що Ви більше любите коротку, витончену за смаком та інформаційно вичерпну форму поезії, тому тільки з Вами поділюсь пілюлями, які виникли як мимовільна рефлексія на злобу дня:

Справжні друзі, у облозі,
пізнаються в діалозі.

І у мене досвід є гіркий –
«щирим» друзям друзі заважають;
все таємне – видиме, таки;
а за перехвалені рядки,
слава Богу, в серце не стріляють.