ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Русалії
Образ твору Не такі бували ми й убогі,
голі, одинокі і …одні –
од людей подалі, босоногі,
печені на сонці, цегляні.

І на трави падали шовкові,
і тоді було у миті ці
мірою найвищої любові –
чути руку у своїй руці.

У піску, гарячою весною,
танули і наші міражі,
і усе, увінчане Десною,
на її крутому віражі.


Як наяда ти любила волю,
воду і русалії тоді,
як вони писали нашу долю
вилами по вижатій воді.

Знаю, пам'ятаю і донині,
як розлука спати не дає.
В кожної душі по половині
половина іншої стає.

Плинули літа за течією
осокою росяних отав.
де уже немає переправ.

У чеканні миті однієї
ти була русалкою моєю
з тих, яку я так і не піймав.

2010,01/2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-16 18:09:25
Переглядів сторінки твору 3552
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.610 / 5.5  (6.300 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 6.561 / 5.5  (6.661 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.056
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.25 08:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 01:10:18 ]
Нарешті Вас пробило на щось сакральне, Ігорю. І вийшло гарно, природньо, лірично, душевно. А який обряд був красивий - Русалії - здимів за церковними свічками. Русалок не треба ловити, їм треба серцем світити і вони самі прийдуть! Спробуйте...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 18:19:11 ]
Чому здимів? І Русалії, і нявчин тиждень, і Купала залишились майже без змін і подекуди навіть ввійшли в церковні обряди. Що притаманно етносу певної території спокон віків, ніяка розумна релігія забороняти не буде. Принаймні, духовний світ украйнського првослав'я не заперечує поетичну природу української нації. А світ поезії починається Словом так само, як і творення світу згідно з Біблією. І абсурдно було б роз'єднувати поєднане не нами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-15 00:50:18 ]
Ви і близько не знаєте, скільки язичницьких свят знищено. Що Ви чули про свято Перуна, Мокоші, Світовида, Сварога? І як Родзво замість Різдва святкували?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 03:42:32 ]
Ех, Ігорю... Був би я поряд- позичив би вудку...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 18:20:56 ]
Нє-е! Тут без підсаки не обійтись. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-18 10:19:18 ]
Красиво!
Містично-міфічно...

П.С.
Я б усе таки "ваяли" спробувала замінити, підібрати якесь гарне українське слово.
Воно мені чомусь читається як "валяли")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:39:52 ]
Перше, що приходить на думку - ліпили. Але ж це по-дитячому, а ваяли все таки замки, хоч і пісчані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:56:32 ]
може,

ми плекали наші міражі...?

українське і без лапок - набагато глибший зміст розкривається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-20 15:33:44 ]
Любове, Ви і мертвого умовите, якщо впевнені у своїй правоті. Правку я зробив, а тепер давайте оцінимо нашу спільну роботу з кнопочкою "Ваша оцінка". Мені цікаво, хто то без коментаря поставив свій найвищий бал, коли програма не повинна цього дозволяти. І ще запитання, як Ви блокуєте можливі відповіді на Ваш коментар, коли вони Вас не цікавлять? Я не бачу такої кнопки.
Вдячний Вам за співпрацю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-20 16:12:23 ]
)))
Я таки сумніваюсь, що міражі можна мурувати. Плекати - так (тобто доглядати, збагачувати).
Мурують - важке, кам'яне слово, а міраж - ефемерне, легке, летюче. Дявуюсь, щоВи могли ці два слова поєднати.

І яку оцінку Ви мені пропонуєте Вам вліпити?)
Найвищу - поки що не можу а\постатвити. Мій естетичний смак не зовсім задоволений)

Щодо кнопки, не знаю. Я ніколи її не шукала, бо нікого не блокувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-24 19:34:31 ]
Так. Зі своєю кнопочкою я розібрався. А щодо Вашої, то це - інтрига. І що ж тепер Ви нам "вліпите"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-18 12:59:01 ]
Чудовий вірш, Ігоре!..
Прочитав і пригадалося власне:
І, напевно, нині я щасливий
Тим, що ранні мрії не збулись, -
Що тебе стрічаю, наче диво,
Мною не ціловане колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:42:21 ]
Так поети ж через те й поети, що заглядають в душі один одному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-24 20:13:26 ]
Отепер отриала справжню естетичну насолоду.)
Не шкода й "вліпити!.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-25 14:11:37 ]
Дякую, Любонько. Ви показали приклад, як потрібно обґрунтовувати свою високу оцінку. Аж заздрю Вашому естетичному задоволенню, бо моє егоїстичне трошки пригнічене тим, що інколи і любі друзі не вміють так само відкрито пояснити, чому обраний для оцінювання той чи інший твір не дотягує як мінімум пів-балу до їхніх зразків. Але буває й гірше, коли реміснику-любителю приходить в голову заднім числом «слегка пройтись по тылам противника».
Я знаю, що Ви більше любите коротку, витончену за смаком та інформаційно вичерпну форму поезії, тому тільки з Вами поділюсь пілюлями, які виникли як мимовільна рефлексія на злобу дня:

Справжні друзі, у облозі,
пізнаються в діалозі.

І у мене досвід є гіркий –
«щирим» друзям друзі заважають;
все таємне – видиме, таки;
а за перехвалені рядки,
слава Богу, в серце не стріляють.