ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Прошкували житами..."
Образ твору Прошкували житами два надщерблені літа.
Запитала б у тебе: подивися, не ми то?..

Перевеслами пальців обіймала б колосся -
Ледь посріблені руни золотого волосся.

Брови серпня - серпами. Так минулого жаль, і -
Лине серце у небо (сіра грудочка - жайвір).

Зупинюся. Затерпну на півслові. Бо вище -
Тільки те, недосяжне. Сокровенне. І - ти ще...

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 22:48:54
Переглядів сторінки твору 11442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 23:56:50 ]
Прекрасний вірш, Світланочко!
Перечитую вкотре,німію словами -
Загубилось пів-стежки десь там, між житами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:23:41 ]
Ой, у житі - Зірочка,
Наче перепілочка!.. :) Спасибі, Ель!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:11:21 ]
Аж поється :) Ех, де моя флейта?
обнімала б - обіймала б?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:25:23 ]
обнімати - теж є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:17:53 ]
Пой, птічка, пой :) А флєйта у тебе волшебная?..
Негайно застосувала твій варіант "обіймів". Функціонує!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 19:34:00 ]
Звісно, чарівна! Знайомий чарівник дає в оренду для окремих випадків :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:26:49 ]
Як, Ви піднесли його на рівень Бога, а він не зважає! О моя пані, назвіть мені його ім"я і я проткну його шпагою!
Лицар світлого образу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:27:39 ]
Вам хустинку до носа, мій Лицарю,
Вишиваю - як приязні знак.
Бо самій, поміж злаків і грициків,
Як без лицаря?.. просто ніяк!

Пригальмуйте "коня" свого, Лицарю,
(Щоби кінь у житах не загруз).
Лину в небо, як можу - "зигзицею".
А за мною летить Чорногуз!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 00:43:23 ]
гарно 5.5

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:34:01 ]
Пане Анатолію, Ви завжди по-чоловічому небагатослівний :) Але Ваші слова такі вагомі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:34 ]
Щемно,так жаль золоті два надщерблені літа... І так щасно за них!

п.Ярославу - а жінка завжди возносить, на рівень чи й вище. Скільки б нас не вчили, що то помилка - спасу нема:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:19:05 ]
Обнімаю, Том!.. І люблю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:44:26 ]
Пані Тамаро! Ми теж обожнюємо жінок іноді. Завтра прочитаєте мій з вінка №10, там є. А це треба робити, хоч реальне життя карає нас за ідеалізм.
Швидше ми просто не можемо без цього, бо ми такі
є ментально, хоч і не всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:17:09 ]
Приємно знати. I страшно натрапити на того, хто НЕ Такий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 08:46:25 ]
Може щось наплутаю в деталях, але ж коли створюється сім"я, то вона уподібнюється церкві Христовій, де жінка - церква, а чоловік, скажемо так, перший після Бога. Відтак "Бо вище -
Тільки те, недосяжне. Сокровенне. І - ти ще..." - дуже ідеологічно витримана фраза :) Якби люде ще вміли жити так, як співають у період закоханості і як присягаються під час вінчання, людство було б набагато більш щасливим :)
Дуже гарний вірш.
А от вище Бога чоловіка ставити не треба - шкідливо для здоров"я:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:24:44 ]
На жаль, закоханість, кажуть, хвороба (Правда, я думаю, що помиляються, скоріше НEзакоханість - хвороба:)), кохання може не розбитися хіба якщо не втрапить у рутину побуту (інакше воно перетворюється у любов взагалі, що теж непогано, АЛЕ)... Лишається тільки сподіватись, що колись людство справді зможе чомусь в плані стійкості навчитися... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:51:50 ]
Люблю ім'я Роман - і нема на то ради! :)) (маю 17-річного сина Романа - втілила у життя майже Вашу мрію :)) Тут справа така: поряд із богинею чоловік не може бути "небогом" (бо інакше хай розраховує хіба на "небогу" :)) А у вірші є маленька деталь: запитала б, обіймала б... Якби. Якби два літа не були надщербленими :)
Романе, усіляких гараздів Вам, і якнайшвидше - поповнення сім'ї омріяними гараздиками! З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:04:15 ]
Гарна думка, Світлано, душа ти моя: поряд із богинею чоловік не може бути "небогом"... Мені мама все казала: завжди ти чоловіків своїх розбалуєш, вознесеш... А вони потім того не витримують.
Аж ось ти мені відповідаєш, ...не може бути "небогом"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:19:30 ]
Уточнення: ну, це так, - поміж нами, богинями:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 21:40:21 ]
Та з надщербленістю і "сослагатєльним наклонєнієм" наразі все ясно, тут от здається, я когось із богинь увів в оману, надмірно ототожнившись з ліричним героєм (чи це богині ототожнили, тоді самі винні:) Що ж до мене, то гараздиками я вже укомплектований, їх двоє: Святослав і Марія, 11 і 10 років відповідно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 14:27:49 ]
Ось чому ви усі разом так гарно "колядуєте"! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-10-28 09:48:52 ]
Світлано, висока у Вас поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 22:29:17 ]
я просто не знаю, як можна так писати...
ті надщерблені літа, ті перевесла пальців...
і він ще...
суперсько просто і так боляче.
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-17 00:15:54 ]
Яринко, Ви і сюди зазирнули!.. Вибачте, що невчасно відповідаю: "мейлики" як метелики пурхають, де їм хочеться. Дякую!