ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші

 Для Неї
Дорога сюди На околиці лісу він виклав омріяний дім.
А за вікнами сад, а за садом виднілося море,
і вітрила леткі, і містечко у сні золотім,
і щоночі займалося небо від "Ти - Моя Зоре!".

На околиці раю вони полишили печаль.
І мінялися весни у палахкотінні розмаю,
і щоразу краси їх вкривала тілесна вуаль
закохання, якому кінця не знайти, ані краю.

На околиці часу вони загубили роки.
Зачаровані дні закружляли у колі своєму.
І коли усе інше потануло серед війни -
ця одна їхня мить залишалась росточком Едему.

Приспів:

Я домальовую ранками світ наш -
знову і знову -
обрії,
музику сонця,
тебе кольорову


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Все розпочалося з Декамерону...


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-10 12:37:24
Переглядів сторінки твору 28712
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.715 / 5.5  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.700 / 5.5  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.901
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 13:51:36 ]
це тут ми житимемо, перед морем?
яке чудове місце, чистий берег,
і чайки, і - дивись, ген - дельфіни!.. :)
чарівна казка, чи мені все сниться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:02:44 ]

Спасибі за цілющу воду з джерела,
але вона, усе ж, не мед твоїх цілунків!..

Ми тут змінилися, помітила? - обоє!
Вернулися, мов, у найкращі наші дні,
у мене плечі дужчі стали, в тебе груди
налилися. Я зупиняюсь часто,
каміння відкладаючи із рук,
аби простежити, як ти в саду працюєш,
згинаєшся над квітами, - я стримуюся ледь,
аби не повалити у траву, не цілувати!..

Але ж ми нині двічі це робили... :)
Боюсь нашкодити, ти ж розумієш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:14:24 ]
я бачила, то я тебе дражнила :)
а ти стояв, дивився, червонів,
неначе хлопчик...

хлопчику мій ніжний,
закохуюсь щоранку в тебе
цілуючи й тоді, коли ти спиш...

о,ні, не зараз :)) хочеш молока?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:17:40 ]
Лише з твоїх грудей!..
Ох, вже втікає!.. :(
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:26:05 ]
а спробуй, дожени! :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:53:14 ]

....Наздоганяє,
але захекавшись, і випадково...
Вона шалено борсається, та
куди їй ці обійми розірвати...

Несе її до джерела, де води
спадають із веселкою в загату,
і далі, з нею разом, входить
під пружні струмені, - вона кричить,
старається втекти, але намарно.

Вода лоскоче і бадьорить тіло,
Вона уже сміється... Сміх невдовзі
нагадує все більше ніжний стогін...

Стрибають рибки, ловлять стрибунців,
що, наполохані, з трави летять у воду,
і жодної хмаринки, ліс і трави...

І те відлуння - спільне і дражливе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 18:12:20 ]
вони стоять під водоспадом, наче боги,
чи люди первісні, одежі вже немає,
і лиш вода... губами її ловлять,
бо руки ж зайняті... а потім він і губи
спіймав і відпускати вже не хоче.

Не відпускай їх, милий! відчуваєш,
дихання це її колише простір,
воно хрипке і збуджене, і в ритмі
з твоїм... і тільки небеса над вами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 20:07:56 ]

... І знову до води, коліна наші
від соку трав (вже вкотре) відмивати... :)

Поволі йде моя робота з камнем,
і ти заснула поруч, в тіні кедра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 20:59:13 ]
так я спала?
було то уві сні? ця музика,
чарівна і печальна
така, що серце краяла мені.



дай руку, з нею може буде спокійніше...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:12:48 ]

Ти відчуваєш, мила, - линуть дні лихі?

Не бійся снів, я поруч, - ось рука.

Ти тулишся, і тулиться життя,
яке зростає у тобі - це щастя,
простеньке наше щастя... Твої плечі
я гладжу й гладжу, ти і засинаєш,

і тулишся вві сні, рука сповзає
і засинає поруч, тільки серце
моє не спатиме ще довго, доки
десь поруч битиметься серце, ні, два серця...
що туляться у сні, до мене теж...
................................



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 11:58:32 ]
Прокинься, соню!
Сонце вже в зениті!
Гайда до моря -
прохолоди хочу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-11 13:27:40 ]

Еге ж... Ого... Уже причепурилась
(і скільки меду в карих оченятах),
йдемо, але ж і вигляд в мене, той ще...

І що? Пісок нагрівся? то сідай
мені на плечі, о, ти ж без нічого!
Лише спідничка, а якщо там люд?
Ні, я не проти, вуха відпусти,
за роги ухопися... Ще немає?
То я, виходить, тільки бога тінь,
та може виростуть ще? Як гадаєш? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 15:49:46 ]
Йо-йо, мій конику, вперед,
чекають хвилі,
їм все одно, що на мені надіто,
а люди - хай позаздрять,
їм корисно,
та і тобі - я ж бачу! -
це приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-11 16:12:32 ]

О, лихо! зачекай, вдягну штани,
не хочеш злазити? Тобі там добре?
Ну стрибатиму значить - на одній,
отак, тепер на іншій, навпаки?
Я навпаки вдягнув?! Тоді спочатку...
Прикинуся, що сплю, мене ти будиш...
Не той початок? Значить перед ним?
світанок ранній, пташки галасливі,
та прокидаюся, бо ти лоскочеш...

Ну добре, добре - вже йдемо до моря,
обмотуюся рушником і все - в піски!
І наче черепаха многомудра
долаю сорок ярдів навпростець,
і стрибаю у хвилі! Скільки писку,
а говорили - хвилі мовчазні! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:42:00 ]
занурюємось глибше...
бачиш, як тут гарно?
тут все - гармонія:
рослини, риби, світло,
і його кольору найтонші переходи.
а десь внизу, мабуть, кити співають,
а зверху - сонця промінь, як шампурчик :)

дивись, які корали! як у казці!
ти будеш ніби цар, а це - твій трон,
з коралів, звісно - нащо це питати?
а я - русалка при дворі твоєму :)
..................................
..................................



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 10:44:44 ]
На ранок іншого дня
.........................

І хто сьогодні в нас розніжений Сонько? :)

Та інше дивно, майже до світанку
писала щось, я зранку глянув - гарно!
І в мене теж - доклав стіну від лісу...

Ні, носика замало - кава запашна
лише для тої, що відкриє очі
і перестане так стискати мою шию...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 10:51:52 ]
ні, не перестане,
хоча б як кави запашної не хотілось.
то може, віднесеш мене до неї,
щоб не нести його сюди, у ліжко?

ууу, як ти обгорів. червоношкірий!
О, Вожде мій! давай намащу спину
сметанкою... не хочеш облизати
цей пальчик? ні, здається, цей.
або оцей. та оближи вже всі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:09:23 ]

(Які обійми ці пекучі, сонця
надмірно я всотав у себе силу)
Готуюся зіграти мавра роль,
ти про ревнивого писала мужа,
тож він тебе схопив й несе топити!
Чи що він там робив? І був він чорний,
не знаю чи й засмагнути настільки...

Ось і вода, відкриєш зараз очі!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 11:14:48 ]
Ах, так? Отримай по заслузі
і ти... ну як водичка, прохолодна?
тепер вся наша постіль мокра...
ревнивцю милий, поцілуй мене... :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:23:36 ]
Годиною опісля...

О, кава вистигла, зате присутня в чашці,
а погляд кавовий такий відсутній, - ей!
ти тут, чи там іще? Вертай у тіло,
Гей горобці! Летіть її сюди! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 11:46:30 ]
я тут і там. послухай, якось ти казав мені,
що ми безсмертними тут будемо до віку.
а постаріємо чи вічно молоді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:58:10 ]
Я думав ти цікавишся лише ...
поезією, квітами в саду? :)
Можливо чула - на Землі були боги,
так це про нас - ми тут такими є...

Ти вчора плавала годину під водою,
хіба не здивувалась анітрохи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 12:09:23 ]
та ні, було це так природно,
немов весь час те й саме і робила.
і що з цього виходить? ми, як боги?
але ж вони... (та ні, нічого).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 12:33:03 ]
О так, ти правильно подумала - не вічні
Боги також - приходять, потім йдуть,
та інше головне - є в них робота,
якщо так називається все те,
що час від часу треба їм робити...

Тривати може так тисячоліття,
але і миті вистачить, якщо
потрібно буде богові померти.
Боги ж підвладні строгій долі, сумно?
Ми на Землі самі ж творили долю...

Засумувала, ось тобі і на,
летиш по небу, а на хмарці ордена... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 13:07:20 ]
Якщо боги підвладні долі теж,
то хто ж тоді її господар буде?
ця доля - як примхлива примадонна,
не знаєш жодну мить, що вона втне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 13:41:25 ]
Звичайно, люба, можна й так дивитись,
а можна і інакше, - я господар
своєї долі, й ні на крок від неї
не відступлю, бо знаю наперед,
що має статися, ось тільки - як стається,
наприклад всі ці наші поцілунки,
розмови, подорожі, і мовчання,
у цьому сутність вища насолоди...

А для земних - так звикло все міняти,
не знати промислу свого, а доля ж тільки
є образом твоїм, і тільки боги -
і справжні люди - образ не міняють,
і він такий, який і дав Творець,

це, моя радосте, і зветься - Доля... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:25:17 ]
ти знаєш наперед? не може бути!
як міг ти знати, що потрапимо сюди,
що в нас дитина буде, що земні
не турбуватимуть нас більше тут печалі?

його величність Випадок - ось хто
насправді є над Долею господар...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 14:46:51 ]
О як заводишся ти так, то й цілувати
себе вже не даєш, і ті вогні
уже інакше у очах горить!

А я ж бо тільки тут і став собою,
о Майстер все чудово передбачив...
Останній ступень я пройшов посвяти.
О, він завжди за межами земними,
хоча ця твердь... Та потім розкажу.
Ти нагадала про найголовніше -
у мене ти, що стільки подарує!
Одначе, звісно, ти ота ще Хмарка! :)
Така у небі, глянь, пливе мінлива.

З тобою ми переживемо різне,
та будеш завше в небі наді мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:58:52 ]
не хочу над тобою, бо тоді
хто цілуватиме мене в самотнім небі?
я краще тут, поблизу твоїх рук,
і що ти там казав про поцілунки? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 15:30:18 ]
Що це єдина справжня справа всіх світів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 16:04:20 ]
ні, не єдина, о моя любове,
приходить мить, коли цілунків мало,
а тіл на двох здається забагато,
бо так у спільне злитися бажають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 16:36:39 ]

І тут його покликали раптово,
і він зірвався прямо з ложа, стрімко
накинув тогу і ві млі розтанув... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:13:43 ]
без подарунку і не повертайся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 11:14:02 ]
Привіт,
я винуватий,
- найдивніше,
я пояснити можу не усе, :(

але віднині в світі цьому й ти Богиня,
а всі містечка, що навколо нас,
і села, хутори, увесь народ
у милості твоїй, і у моїй, звичайно...

Це не дарунок, певно, а тягар,
та світ оцей такий іще безгрішний...

У тебе День Народження сьогодні,
то ж саме нині ти Богинею і стала...
Даремно не гніви Творця і Долю... :)

А на Землі, я був не більше, ніж годину,
узяв потрібне, і сюди відніс.

Не я зробив це, мила, та сьогодні,
у місяць сонячного Лева, моїй львиці
дарований цей світ, і я при ньому...

(став на одне коліно)

Як святкувати будем Уродини?
Якщо пробачила, звичайно, ти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 14:21:39 ]
Тут час тече не так, як на Землі,
годину, кажеш? а здалося, вічність...
безгрішний світ - то царський подарунок,
о, Цезаре! бо найстрашніший гріх
не той, що ззовні - він, як дим, розтане,
а той, що душу, мов клеймо, пече.

та ми не про печальне, а тому
запросимо сьогодні до оселі
улюблених музик з усього краю,
(ми ж можемо таке, ми ж нині боги)
вони нам гратимуть, допоки під зірками
ми не впадемо в трави лугові :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 16:11:29 ]
Навіщо зараз думати про це, Богине!
У тебе свято, свято і у мене!

Та щоб утамувати погляд запитальний,
кажу - тут час для нас - ніщо, зате коли
я повернув на землю, та година
додалася до віку - ніби небагато,
та раз на три доби я там бувати мушу...
Чим менше там пробуду, довше проживу. :)

Давай до Скрипки додамо і Статус Кво!
Я хочу танцювати з усіма -
з тобою - у полях духмяних! О гляди!
вони уже всі там, І Скрипка їм лабає,
а зараз і все інше!

Ти зумієш танцювати під оце?! :)

Тримай народе! Кращі рок-н-роли!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 19:05:13 ]
на Землю - у відрядження службове -
Боги не мають спокою ніде,
ні-ні, я ні на що не натякаю,
та запахи чужі я відрізню :))

оце так рок-н-ролл! аж хмари зникли,
а десь там, на Землі, ідуть дощі,
як і тоді, в Мадриді, і під нього
танцюється так добре і повільно.

Твоя богиня хоче дощику, ти теж!
Дивись, уже з'явились перші краплі!
І люди радуються!
І сумують...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 19:58:33 ]
Яка печальна музика для свята,
і ти тремтиш, немов згадала стільки,
що в мить не охопити, й не забути,
і я тримаю, із тобою разом,
і всі ті згадки, - все твоє колишнє,
яке не хоче відпускати серце, -
тримаю у обіймах ніжних і
довірливо, як тільки серце вміє,
вже ділиться воно теплом на двох,
чи вже на трьох, і легшає тобі,

але дивись, щоб трави під ногами,
як і усіх навколо - шелестіли,
боги нічим не мають вирізнятись,
окрім безодні сяйва у очах,
І легкістю - ти невагома...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 12:49:23 ]
... я хочу ранок починати з неземного,
з чарівних, ніжних звуків SummerTime :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 12:53:22 ]
"Я хочу" - добрий ранок, Мріє!
"Я хочу" - значить, що така ж моя,
як серце, голова, чи ж бо печінка... :)
Їх голосам я завше підкоряюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 12:57:24 ]
я хочу, щоб цей ранок і тобі
був добрий :) як спалося,
що снилося? ти уві сні стогнав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 13:47:54 ]

Невже? то рясно хвилі набігали,
дивися скільки винесло на берег
всілякого, і характерний запах,
що у минулім світі, і в цьому -
геть однаковий, навіть чайки ті ж,
такі ж нахаби, і такі ж кумедні. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 14:04:41 ]
вони мені нагадують людей,
які у пафосі лиш збурюють повітря,
а як до діла - просто горобці...
безгрішність світу, любий, це химера :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 14:35:28 ]
І ми з тобою тут - також химери,
і наші думи, прагнення, тіла,
і шлюб, і ніжність, і... про що це я? :)

Послухай, нам потрібно час від часу
ходити в місто, чи когось найняти
аби всі бачили, що ми такі, як всі, -
що нам потрібна їжа і питво,
ми ж і вино п'ємо, окрім нектару. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 14:41:02 ]
добре, якщо хочеш,
виходитиме в місто,
як усі...
і, як усі, робитимемо вигляд,
що сонце вранці сходить задля нас...

а ще, давай, заведемо тваринку? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 14:59:53 ]
Ти маєш на увазі того пса,
що на землі охороняв скарби Аїда?
Аби я міг спокійно на рибалку
чи там куди іти, і бути певним,
що красень на хвилинку не зайде,
а як зайде, то вже не вийде звідси? :)

Не треба так дивитись, це життя,
і я його всі прояви люблю!

Чому би нам не виходити в місто?!
Як ти відчула тонко несвідоме
ще не народжене моє бажання?
Я згоден, це для вас звичайна справа,
але моє бажання трохи інше. :)

Тут навіть Київ є, і Львів, куди йдемо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 15:07:11 ]
йдемо у Львів, його я пам"ятаю,
і він в мені приємні спогади колише :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 18:26:42 ]
І ти готова вже? Яка спідничка!
Всі стрибунці отримають оргазмик,
корівки ж божі геть дочервоніють.

І хочеш певно щоби парубки
притлумили мій гонор, що ж ідімо!
Мовчіть печінко, розум, серце! Я готовий... :)


Я підУ, Я підУ, Я підУ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 19:31:15 ]
Мммм, знову цей неповторний запах кави )
Може, й не зовсім доречно, але згадалося ось це:

"Я хотел бы жить, Фортунатус,в городе, где река
высовывалась бы из-под моста, как из рукава – рука,
и чтоб она впадала в залив, растопырив пальцы,
как Шопен, никому не показывающий кулак"

Шкода, що тут ріки немає,
але - веди мене, куди тепер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 20:02:48 ]
Прекрасне запитання для Богині?!

А ти зажмур на хвильку очі і вже там!
Лише руки не випускай моєї! ні,
і підглядати теж не можна! Очі
побачать те, чого ніяк не можна...

І я скажу, коли відкрити їх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 20:11:40 ]
ТодІ двома руками за тебе схоплюсь,
а краще - знаєш що? - візьми на руки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 20:54:41 ]
Але в обмін на танець живота!
Тримаю на руках, а ти танцюєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 21:07:24 ]
Коханий, нам з тобою треба в місто,
якщо почну я танець живота, то далі ліжка
ми не просунемось, повір вже :)

тож уперед, на Львів!
тримай міцніше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 22:13:20 ]
Ні пізно вже, вночі туди не можна,
Пробач, я винуватий, час тягнув...

Якщо не проти, то уздовж води
дійдемо до найближчого містечка,
я пригощу тебе чудовими вершками,
та лишимо і для амброзій місце,
ні, я понесу тебе ще трохи,
у кару, чи у нагороду, тільки
так пильно не дивись в моє обличчя,
тобі іще не все потрібно знати...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 22:45:56 ]
навіщо знати, якщо серце чує тугу?
вона безмежна, як морські глибини,
вона здіймає з дна лихі підозри,
і щось своє, нечутне, нам шіпоче.

мені так страшно.
хочу я додому.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 23:31:33 ]
То повертаємось у дім наш, а підозри
даремно серденько твоє стискають.

Поєдную собою я світи ці,
то моя Доля, як і ти, кохана.

Я знаю, що з тобою буду до кінця,
Але якщо піти захочеш - підеш...

Та фатум мій не зміниться від цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 12:07:13 ]
Туман, туман... до обрію туман,
як сіра вата, дихати вже нічим,
він поглинає запахи і звуки...
та ні, вмикай гучніше це, і подолає
в'язкі тумани сага про любов



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 13:21:40 ]
Я засинав і прокидався серед сну -
звучала пісня про любов мені до ранку,
а потім тихі промені світанку
додали їй навколишнього риси,
і я відчув себе щасливою водою,
що падає і падає донизу,
і квітне світ, просяклий чистотою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 13:53:46 ]
...і ти там був, і там була і я,
незрима влада – часу течія -
несе назустріч, і не оминути,
і не врятують будь-які слова,
лише любов - наївна і прозора
як завжди, на поверхню виплива...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 14:39:42 ]
Я радий, ти сьогодні веселіша,
вмивайся й підемо туди, де Сяйва Тиша.
(Які дитячі сонні оченята!
немов шукають безперервно свята...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:51:45 ]
До Сяйва підемо? А це далеко?
Бо може наздогнать мене лелека :)
Жартую, ще зарано, йдемо в Тишу,
та не відходь, бо я тобою дишу..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 15:10:29 ]
У тиху синь розпеченого літа,
куди земному духу не злетіти,
за руку йду з тобою. Оповита
моя кохана у нектару хмари.

Стікає сік по тілу, я губами
збираю радісні струмки наснаги.
Вдихай амброзії блакиті чари,
із неї виростуть крилаті діти.

А ще поглянь униз - міста й міста,
там безліч душ, які ніким не стали,
страждали на Землі,
але любили!

Тут їхній шанс дозріти, не дивуйся,
якщо знайомого побачиш раптом,
із тих, кого ми поховали на Землі.

Є душі, що не йдуть ні в рай, ні в пекло,
їм місце тут, і це моя робота.

Тому я вчора обережним був,
і ти, на щастя, все це зрозуміла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 15:54:00 ]
страждали - так, але любили теж,
вони - нещасні бранці темних веж,
і заслуговують на милість, бо любили,
і на повагу, бо страждали поза меж.

А ми з тобою теж між пеклом й раєм?
Кажи, мені полегшає, коли узнаю.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 16:50:22 ]
А ті, що на Землі - між чим і чим?
Отак і тут, відмінність невелика,

і тут народжуються й помирають,
є і такі, котрі прийшли, як ми,
хоча й колишню полишивши плоть -
у них душа, і дух старі, а тіло інше,
та вельми вже нагадує старе
принаймні тим, хто бачив їх раніше.
І час від часу їх видіння дивні
турбують із минулого, отой,
що був до мене тут, опікувався ними.

Тепер ось я, і певно ти, частково...

Який кумедний в тебе вигляд зараз -
тобі так личать роздуми, кохана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 17:08:53 ]
знов дражнишся? облиш, бо покусаю,
і так, укушеним, ти увійдеш до Раю :)

то де ж те Сяйво, вже стомились ніжки,
чому я маю йти до нього пішки? )~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 17:29:29 ]
Потрібно вміти вибирати хмарки,
ось ця згодиться, можна прилягти,
тепер проси її, та ніжно, ніжно,
аби спустилася вона низенько,
он до того красивого горбочка,
там первісні дуби, між них джерельце,

колись тут побудують храм для нас,
якщо, раніше, не підеш від мене...
На жаль таке стається і в богів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 18:20:25 ]
хмаронько-люба сестронько,
швидка, як вітер,
легка, як подих,
зупинись лише на хвильку,
підбери нас з милим,
віднеси до Сяйва,
бо втомились ми
на шляху цьому
нескінченному...
................

а храм нам побудують все одно,
бо він не тільки камінь, але й пісня
про те, що відбувалось у світах,
про нас з тобою - Мрію й Маньєриста (ММ)