ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Пошепки

(із циклу "Справи сердечні")

Образ твору Спогад - невільник ніжний -
Струшує рештки сну.
Коле сніги підсніжник -
Мій підсердечний сум.

Криги блакитні скалки,
Променя спис ясний...
Серце моє заплакане,
Бачиш: сліди весни?

Чуєш: дзвенить відлига,
Наче у клітці - чиж?
Серце моє, не хлипай.
Серце, не бийся, ч-ш-ш-ш...

2011


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-02 13:54:25
Переглядів сторінки твору 12099
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.619
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 15:05:04 ]
Світланочко!
Дуже тонкий і чуттєвий вірш! Славно написано!
З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 10:43:01 ]
Здрастуй, Юлечко!Рада бачити і читати. Книжечка ще мене дожидається?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 15:27:56 ]
кльово!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 10:40:48 ]
Пошепки, Юльцю, пошепки :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 15:31:31 ]
"Серце моє, не хлипай.
Серце, не бійся. Ч-ш-ш-ш..."

Моє серце - стрепенулося...прислухалося...послухалося...
Дякую, Світланко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 10:44:25 ]
Не боїться більше?.. А моє ще... шумить :)) (шепоче тобто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-02 16:16:31 ]
За "плакать" можуть філологи журити.
Я тобі скажу віршем Тичини
"А я у ліс ходила
По квітку ось-яку,
А там зозулі-люлі
Ку-ку-ку-ку-ку!

Свєта, ти сама із сонця і свєта, Свєта!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 10:48:58 ]
Філологи можуть і не таке. Вони, як королі із репертуару твоєї улюбленої АБП :)) Яку-таку квітку?.. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-02 17:51:26 ]
Гарно, як завжди, але, Світлано, чомусь мені важко уявляються "Криги блакитні маки...". Розумію твою думку, але сам створювати такий образ не наважився б...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 10:56:32 ]
Вітюш, я знаю, що тобі легше уявити, як "вітрець колошматить берізкам подоли спідниць" :)) Але уява - дивна річ. Колись, саме завдяки багатій уяві, із фрази "кукурудза - цариця полів" створили чудесне жіноче ім'я Кукуцаполь, і навіть когось ним назвали :)))) Так що твори сміливо і нічо не бійсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 18:40:19 ]
Підсердечний сум - сподобався образ найкраще. Не знаю, як дзвенить чиж - тому про цей образ промовчу.В загальному вірш несе весняний позитив:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:10:11 ]
:))так само, як уміють дзвеніти усі співочі птахи - щиглики, синиці, коноплянки :)) Та коли він у клітці, бідолаха, то здатен наслідувати звуки, як папужка, і може дзвеніти навіть, як дверний дзвінок :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-02 19:35:40 ]
Читаю Ваші вірші із задоволенням. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:15:03 ]
Сьогодні, мабуть, день здійснення бажань: спочатку - між двома Юліями опинилася, потім - між двома Володимирами :)) Що за знак? :)) Дякую, Володю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-02 19:47:43 ]
Світланко, дуже гарно!
Цей вірш треба читати в голос, а в кінці пошепки.
Сприймаю Ваші вірші, як биття особистого серця. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:17:28 ]
Ну... Нехай б'ються тоді в унісон! Краще - серця, ніж посуд :)) Спасибі, Танюшо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 20:53:32 ]
так щемливо, так ніжно і так... безнадійно?
ні - відкрито і... тепло? сердечно!

Той спогад "невільник" мені дуже близький, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:21:53 ]
Ми ж посестри, Вікусю, тому усе моє - Ваше(сподіваюся, взаємно): і невільники, і плантації, і родовий маєток :)) Сердечно обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-02 22:45:56 ]
Нормально! Пролісок весни... Отож... не тільки сни?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:25:26 ]
Як для кого, Михасю :)) Деякі протягом усього життя не виходять із напівдрімотного стану, що та весна :)) Запас березових віників ще не закінчився?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 23:16:23 ]
Від таких віршів сніги тануть в Україні! І сонце починає сяяти на небі і в душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:28:40 ]
Ярославцю, панамочку б треба - і від снігу захистить, і від сонячного удару :)) Цьом (весна ж! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 00:12:39 ]
Не налякати би відлигу - Ч-ш-ш-ш...! Файно-файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:30:09 ]
Мабуть, вже налякала: чиж надувся, з неба щось сипле... явно, не манна :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 00:34:53 ]
Очень хорошо читается, а о слияниях согласных я помолчу, ибо коэффициент прозрачности настойчиво говорит о своем.
Я же говорю о том, что что хорошо читается, а о слияниях... и т.д., а еще о том, что весенняя лирика на высоте. А я по-прежнему в зиме. Но в предчувствии весны. Стихотворение ее словно бы приближает. Но, видимо, пока что в Европу.

Удач-дач-дач и ближайших праздников всеобщего сумасшествия (М/НЖД 8 Марта).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 10:39:50 ]
Да, Алеша, я, когда коэфф. увидела, волосы зашевелились на голове пуще подснежников. Но, с другой стороны, как нам, шептухам, шептать?.. В Европе зима. Но хочется сумасшествия :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 08:43:20 ]
Моє обніманнячко! Читається "серце не бийся" - я певно ще теж у зимі:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:12:38 ]
Уяви, так і було спочатку :)) Потім спохватилася, - рано ще, рано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 12:14:11 ]
Проб"ється і до ваших європ весна - точно знаю. і твоє серце теж знає)

А коеф.- то, мабуть, через останнє слово. Тільки не виправляй! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 19:29:49 ]
ні, ні, не буду, цього разу коефіцієнт - жертовне ягня :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 03:23:40 ]
Берези - надзвичайно чутливі дерева... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 23:38:42 ]
... скільки підберезовиків прихистили!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-23 12:28:57 ]
Ніжно.
Але чому сум саме підсердечний?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 23:37:57 ]
Бо сум ( як підсніжник під снігом) зароджується під серцем, а потім пронизує його, мов ніжно-зелена стріла стебла. Мабуть, так відчуває ЛГ :)) Сердечно дякую, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-25 21:41:26 ]
Стільки світла у тепла у цих рядках, Світлано!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 23:34:06 ]
Тобі дякую - за те, що читаєш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 17:23:55 ]
Світланко, просто не можу не відгукнутися!!!

...ходити весни слідами,
шукать на щоці веснівки
(щороку їх значно більше...),
порівнювать сни і знімки,
чи зліпки ночей зимових,
чи віршів сліди підшкірні -
ін'єкції болю й щастя,
ознаки тепла і віри...







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 21:09:08 ]
Віко, пробач, - не відразу побачила твій чудовий відгук. Яка співзвучність!.. Ознака тепла й довіри :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 22:12:39 ]
Та ні, Світланко, тобі вибачатися нема за що, то я сама пізно "відгукнулась" на цей теплий, зі слідами весни, вірш...
приємно, що тобі співзвучний мій експромт!
Тепла і радості тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 21:46:07 ]
Це той випадок, коли писати практично немає чого, бо воно написане у вірші - настільки він красномовний.
Хто б міг подумати, що питання весни було колись поетичним, ліричним, духовним тощо, а стало питанням - доживемо в мирі чи ні?