ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василина Іванина /
Інша поезія
... на разных языках... (діалог)
...коли раз у життя
наші планети
зближаються
на відстань серця,
ми розмовляємо з тобою,
однак різними мовами...
***
Когда
планеты нашего обитания
приближаются
на доступное расстояние,
мы говорим с тобой –
на разных языках...
***
Калюжа зашерхла
від поцілунку
несмілого ранкового морозцю.
Нетривкі любощі –
до перших сонячних променів.
Але ще буде зима
***
и скует, сцепит жестко кристалликами, разбрасывая днем веселые
апельсиновые паутинки, а ночью – тихой звездной морозной –
выложит серебрянные ступеньки в небо.
Но будет еще и лето
***
(Літечко-літо)
там райдуга перекине своє чарівне коромисло з одного кінця світу в інший –
і злітатиме вгору-вниз барвиста небесна гойдалка,
стрімко, аж серце холодіє: літо-зима, зима-літо...
все ще тільки буде
***
крутится карусель. Визжат дети. Карусельщик, по обыкновению
слегка пьяненький, зорким оком следит, чтоб плохо никому не стало.
А время берет разгон
***
час, розганяючись, раптом врізається у прозору стіну земного тяжіння,
дзенькіт і брязкіт заглушує крики наляканих дітлахів на гойдалці,
навсібіч розбризкуються кришталеві скалочки розбитих ілюзій,
ох, аж очі запорошило,
тепер Кай не зможе побачити, що під моїм вікном
усе ще цвіте аж хрумка від морозних обіймів троянда
***
Карусель: зима-лето, зима-лето. Льдинки взорвались феерверком –
распахнутые окна – и брызнул грибной дождик. Вот и лето пришло.
Сон, всего лишь сон. Жизнь.
Цепкие зеленые лианы, за воздух хватается – роза под окном
***
чіпко вхопитися за промінець надії, ліаною витися довкола свого вимислу,
зігрівати душу у Твоїх зимно-обережних обіймах,
бо із трояндових пелюсток хіба що варення на зиму запасати
***
И концентрат розово-солнечный
ложечкой брать, вспоминая о лете зимой,
сладостно-горечно.
Котики спят над застывшей водой
***
під кригою прозорою тремтить-дрижить повільна течія,
і котики зіщулились від морозних обіймів,
а вино на пелюстках троянди настояне духмяніє
на весь довколишній всесвіт,
але на межі зими і весни
ще так неблизько до справжнього, неоманливого тепла,
егеж
***
и тонкий аромат инеем сковывает все вокруг на мгновение,
но в следующий миг разрывает эти оковы –
оцепенение, словно пелена, спадает
и мы видим пьяненького карусельщика,
следящего зорким оком за планетами нашего обитания…
..............
2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
... на разных языках... (діалог)
... очень уж они несовместимые – планеты нашего обитания...
ЛН
...коли раз у життянаші планети
зближаються
на відстань серця,
ми розмовляємо з тобою,
однак різними мовами...
***
Когда
планеты нашего обитания
приближаются
на доступное расстояние,
мы говорим с тобой –
на разных языках...
***
Калюжа зашерхла
від поцілунку
несмілого ранкового морозцю.
Нетривкі любощі –
до перших сонячних променів.
Але ще буде зима
***
и скует, сцепит жестко кристалликами, разбрасывая днем веселые
апельсиновые паутинки, а ночью – тихой звездной морозной –
выложит серебрянные ступеньки в небо.
Но будет еще и лето
***
(Літечко-літо)
там райдуга перекине своє чарівне коромисло з одного кінця світу в інший –
і злітатиме вгору-вниз барвиста небесна гойдалка,
стрімко, аж серце холодіє: літо-зима, зима-літо...
все ще тільки буде
***
крутится карусель. Визжат дети. Карусельщик, по обыкновению
слегка пьяненький, зорким оком следит, чтоб плохо никому не стало.
А время берет разгон
***
час, розганяючись, раптом врізається у прозору стіну земного тяжіння,
дзенькіт і брязкіт заглушує крики наляканих дітлахів на гойдалці,
навсібіч розбризкуються кришталеві скалочки розбитих ілюзій,
ох, аж очі запорошило,
тепер Кай не зможе побачити, що під моїм вікном
усе ще цвіте аж хрумка від морозних обіймів троянда
***
Карусель: зима-лето, зима-лето. Льдинки взорвались феерверком –
распахнутые окна – и брызнул грибной дождик. Вот и лето пришло.
Сон, всего лишь сон. Жизнь.
Цепкие зеленые лианы, за воздух хватается – роза под окном
***
чіпко вхопитися за промінець надії, ліаною витися довкола свого вимислу,
зігрівати душу у Твоїх зимно-обережних обіймах,
бо із трояндових пелюсток хіба що варення на зиму запасати
***
И концентрат розово-солнечный
ложечкой брать, вспоминая о лете зимой,
сладостно-горечно.
Котики спят над застывшей водой
***
під кригою прозорою тремтить-дрижить повільна течія,
і котики зіщулились від морозних обіймів,
а вино на пелюстках троянди настояне духмяніє
на весь довколишній всесвіт,
але на межі зими і весни
ще так неблизько до справжнього, неоманливого тепла,
егеж
***
и тонкий аромат инеем сковывает все вокруг на мгновение,
но в следующий миг разрывает эти оковы –
оцепенение, словно пелена, спадает
и мы видим пьяненького карусельщика,
следящего зорким оком за планетами нашего обитания…
..............
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1278 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1278 seconds