Древні міста Содом і Гоморра жили без жодних табу... Світ іде до відродження цих міст, - на жаль. Помірковане табу - це благо! Звичайно, що і занадто забороняти, - не добре...
Гарний вірш. Спонукує до роздумів.

Цікавий вірш. Не дай Боже, такої дійсності. Якось мені перший рядок читається важкувато. Може, то тільки мені. Не зважайте, Валентино. Успіхів!!!

М'ясом об'їдатися таки не варто... але ж хочеться:))) Так і все інше...

Валю, поділяю погляд на це питання. Воно достатньо серйозне...

Ви яскраво передали свої тривоги! Дякую!

Якщо дозволите, мені хотілося б Вас підтримати дещо, як мені здалося, суголосними рядками мого батька:

Душі моїй не вистачає меду,
А гіркотою вже перепилась…
Жаліючи наївну привереду,
Прошу її: "На білий світ вилазь,
Сідай до столу: вип’ємо достойно
За нас обох. А квітці та бджолі
Помолимось пристойно і престольно –
Посланницям небесним на землі!".

Душа в солодке скочила й… застрягла
В дурманячо-п’янкій трясовині:
"Рятуй, – кричить, – мене загубить спрага
По гіркоті, що виросла в ціні!".
Звільняю душогубицю з полону,
Відпоюю гірким, а для смаку
В напій життя виціджую солону
Святу сльозу, терплячу і терпку…

Ще раз дякую, Валюшо, за такий твір!

Після Лесі хіба ще знаки оклику!!!!!!)))))

Так, Ксеніє, -це правда. Валю, гарно, як завжди...)

Цікава думка, майстерно викладено. Надмірності не призводять до добра. До того ж, те, що важко здобувається, приносить більше радості, ніж те, що "на крилах несуть вітри".

Коли зникнуть усі табу, мабуть, зникне й поезія. Сублімація - велика річ. Чи підняття енергії по кундаліні до найвищої чакри - сахасрари (це вже східна філософія).
А ще просто пригадався самотній Павличків явір, який
...не знає, що надійдуть люди,
зміряють його на поруби,
розітнуть йому печальні груди,
скрипку зроблять із його журби.

Хай живуть табу, які народжують сумовиту мелодію скрипки!

Валечко, дуже ж влучно мовили Ви у рядках - це істина! Ми живемо у структуризованому просторі- всі закони підпорядковуються чіткому Божому механізму, циклічности, що творять гармонію. ( хоча варто зазначити, що вже люди вибудовують свої структури, далеко не відзначені гармонійністю, але це інше) Вседозволеність - це хаос. І тільки із досягненням високодуховного рівня- Людина може вийти із стуктурних будов. Але це вже рівень надзвичайно близький до Отця:)
вірш Ваш до роздумів спонукає - дякую!

Доброго ранку, Валю! Тема справді актуальна, проте розкрита ще дуже сирувато. Головна проблема: надто багато непотрібних, зайвих слів.
1. Сон приснився - масло масляне
2. після Сон приснився ще й "уСе можна" - сипить у результаті весь рядок.
3. Без обмежень і заборон - тут всі слова зайві, адже сказано вже: ВСЕ МОЖНА - це 1=1.
4. Мрія стала з буттям тотожна. - а хіба ЛГ мріяла про перелюб, вседозволеність і т.п.?
5. Отакий чудернацький сон. - ще раз водички налили ні про що (про сон ще з першого рядка зрозуміло, там же можна "чудернацький" ще причепити)
6. Другий куплет вцілому слабенький, ніби з поезії для дітей, чому саме ВІТРИ несуть забаганки - щось воно тут...
7.Наступні два куплети - інформативність=0 (нуль), можна сміло їх викидати - нічого не зміниться, там лише фраза про перелюб додана нова, проте її і в першому куплеті можна згадати.
8. нудніше, ніж у гробу. - а хто казав, що у гробу нудно? Асоціативний ряд тут висмикнутий з конопель, лише для рими з ТАБУ.
У підсумку: є два сирих куплети на актуальну тематику, над ними ще треба працювати.

Бачу, що позитивні зміни вже є - молодчина!

Валю, нова редакція останньої строфи має право на життя!
А рядки:
"...Забирайте дива за мрію
Нездійсненну, хоча б одну!"

дещо навіть поглиблюють зміст!!!

Залишайте нову редакцію, Валю!