ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
* * *
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Повірити у себе

http://www.youtube.com/watch?v=W-n6nPLwjho

Ти сю лодію виспівав нотами тужного моря
і безвеслу її відпустив , наче в безвідь маяк.
переловлюю спалах, вітрила намацую порух
і вдихаю твоє перевіяне в часі ім"я.

Заштриховане місто дощами - скорописи змови,
рвано-джинсові хмари - розпатлані хіпі засмут.
Завіршована кава на вогнику теплого слова,
аби вірити в себе, зігрітись, ізнятись - тому

довіряюсь тобі, - як орлам довіряється небо,
розгорнувши замежне осердя розмаху крила.
Так як водам Землі - віддається люнарна амеба,
проливаючи світло на хвилі магічний ізлам.

довіряюся так, наче прірва немає глибизни,
і падіння - не вирок, - шалена гойдАлка життя,
як дахи розгортаються шквалам до нестяму грізним,
як голубка, котра на долоні знайшла опертя.

Довіряю тобі -ти щоб вірив у себе... я вірю:
у чаїної лодії - сотні незнаних шляхів,
але всякі строкаті дороги - освячені миром,
кожна хвиля здійнята, - щоб ти перевеслити смів.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-10-06 19:50:13
Переглядів сторінки твору 7196
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 20:45:25 ]
Неймовірні образи, Роксоланко! Зачиталась, залюбувалась!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 20:51:12 ]
о,дякую, Лесенько, що пірнала у смисли :)
це з тих віршів, які виривалися на волю з болем і світлом :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-06 21:17:26 ]
Експресія квартету віолончелістів вражає!
Образи, як пише Леся Геник - напрочуд вишукані.
Та все ж, деяких я не зрозуміла, Роксолано.
Поясніть, будь-ласка, що таке "люнарний" та "чаїна лодія"?
Цих слів, навіть погугливши, не знайшла. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 21:52:36 ]
Наталко, спасибі за відгук та запитання.
Щодо "чаїна лодія" - то візьмім до прикладу:Чаїні крила, чаїні зграї і т.д.
Чаїна лодія - се образ, крилата лодія, пташина....тощо
.................................................................................................
"люнарна" - варто поґуглити про солярно-люнарну символіку.
Велика дяка за зацікавлення текстом. Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 21:40:34 ]
не розучилась довіряти, а важко буває....
прегарно, Роксолано)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 21:53:35 ]
о, Флоро - ви все зрозуміли саме так...
Дякую превелике!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 22:34:42 ]
"Заштриховане місто дощами..." - неймовірно образно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 23:11:14 ]
о, Мирославе, - радію тому :)
а вірш обов"язково треба музикою супроводжувати -
такий задум :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-10-06 22:55:21 ]
кожен образ - потужний і свіжий. вражає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 23:15:33 ]
Дяки, Оленочко, що пірнали в цей текст, що провідчули :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-10-06 22:55:24 ]
Вона й безвеслою зможе...Файно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 23:16:21 ]
о, Світланко, - вірю !!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-07 09:28:22 ]
Ціла країна дивовижних образів - роззираюся довкола: і той такий гарний, і той несподіваний, і той такий дотульно-теплий... Чарівниця Ви, Роксолано! Творите такі світи! Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 08:37:23 ]
Спасибі, Любочко, - Ви мене розчулили таким відгуком - дуже прuємно!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-07 09:58:37 ]
шалена гойдАлка життя = стрімкий роуп-джампінг життя - так мені уявилося.
Вірш сам по собі - образно-живописний, а у поєднанні з музичним супроводом - як фрагмент з фільму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 08:39:51 ]
Спасибі, дорогенька Галинко, - радію усьому провідчутому :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-10-07 12:08:47 ]
Рвано-джинсові хмари - розпатлані хіпі засмут...
Неймовірно точний образ. Чудовий і мудрий вірш, Ланочко. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 15:20:26 ]
Радію, що так зазвучало :)
ті джинсові хмари - так зненацька знайшлися мені - я аж під стелю стрибала :)))
Дякую, Іннусю!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Коломійчук (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-07 15:23:39 ]
"Пірнати" у Вашу поезію - це неймовірна насолода, смакування та ціла купа емоцій, Роксолано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 15:35:19 ]
Людмило, радію Вам на сторінці і моїй:)
І велика дяка за такий теплий відгук! Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-10-07 15:46:14 ]
Впізнавано, впізнавано, Роксолан! (то я про Вірланський стиль, о!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 15:38:32 ]
Дяка, Йванко!!! вірланський стиль? - ще м не чулась про таке :)))) - але най си будЕ:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-07 15:59:52 ]
Повірити у себе - як саме цього іноді не вистачає.
Дякую за вірш!
"аби вірити в себе - зігрітись, ізнятись - тому

довіряюсь тобі, - як орлам довіряється небо"

Прекрасні слова!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 15:57:40 ]
Дякую, Ксенічко!
переливання енергій: з душі - в слова :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-07 17:11:41 ]
А іншою ти бути ніколи й не зможеш, Ляно!)
Живеш за покликом серця.
Як на мене, це добре.

Чудовий вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 15:58:44 ]
Лесенько, спасибі за розуміння :) та емоції - щодо твору.