ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.10.06 17:28
Мабуть, на вірність нас випробовує Господь.
Мене – як Йова, тебе – як Яакова.
Ввігнав у мене цю хворобу сатана
І ми удвох із нею боремось...
..Пригадуєш, як за твою маму боровся тато?
Не вірив у Бога. Комуністом був.
Шукав повсюди ліки відчайдушн

Євген Федчук
2024.10.06 15:31
Вітер носиться над морем, хвилі-гори піднімає
І жене бігом на скелі, що із моря виростають.
Б‘ються хвилі смертним боєм, камінь вічний підмивають,
Розбиваються об камінь й знов до моря повертають.
Піниться під скелі море, наче злиться на невдачі,
Але

Олександр Сушко
2024.10.06 11:10
А світ чомусь не відчува біди.
Живе своїм життям буденно-ситим,
Але присутність хижої Орди
Вже нависає над байдужим світом.

Орда часу не гаяла дарма.
Вона переродилась і зміцніла.
Це вже не хвиля - темна і німа,

Микола Дудар
2024.10.06 08:55
Мухи залітають в хату
Де-кілька разів за день
Осінь… вже пора за парту
Буде чи не буде… дзе-нь-нь
Господи, коли скінчиться?..
Випрями і врівноваж
Наче мухи… ні, грімниця
Значить попит на мосяж…

Микола Соболь
2024.10.06 08:04
Уклонюся край села осичці,
що стрічає вірно кожен рік,
причеплю вагона електричці,
хай мені відкриє
сто доріг,
сто шляхів…
згублюсь у цьому світі,
буду йти де стоптана полинь,

Віктор Кучерук
2024.10.06 05:42
То радили тікати,
То перебути тут, –
Порад було багато
І в кожній блага суть.
А я твердив уперто
Тоді, як і колись,
Що хочу й маю вмерти
В місцях, де народивсь.

Сонце Місяць
2024.10.05 21:55
ще моляться церкви
ікони мироточать
ще чадно жевріє
свічок суровий ґніт

поети~ліваки
щурі та поторочі
морочать смерть

Микола Дудар
2024.10.05 21:13
Серпневі дні як напідбір
Стрункі, рівненькі, і охайні
Хоча й застрягли у біді —
Усі, без виключень, моральні
Бомбились раз у раз вони
Із неба в — землю, знову в небо
І що цікаво без вини…
Життя воно ж не тільки з меду?

Іван Потьомкін
2024.10.05 20:48
Неймовірно, що соловей співа не про кохання
(Та ж без’язиких поетами робив він),
Що не літа нам відкуковує зозуля
(А ми ж тих літ просили в неї якомога більше),
Щем журавлиний лине не до нас
(На чужині він же за голос батьківщини)...
Та голову схиля

Ярослав Чорногуз
2024.10.05 14:36
День весни новий лікує рани
Лагідніє небо голубе.
А кохання все цвіте, не в'яне,
Дай же, люба, обійму тебе.

ПРИСПІВ:
Березень дарує первоцвіти,
Розливає щастя навкруги.

Володимир Каразуб
2024.10.05 13:27
Я говоритиму так просто, наскільки зможу
Відкидаючи зайві слова з яких
Плелася кольчуга лускою дракона
Ховаючи серце, тебе
Від усіх.
Хай падають лунко мов дощ, срібним голосом
Розірвані кільця заковані в сни
І серце здригається звільнене радістю,

Світлана Пирогова
2024.10.05 11:59
У мовчанні була глибина
І осіння строката варта.
Пригубили краплини вина,
Запалала тріскуча ватра.

Надчутливість у кожному з нас,
Позолота років і думок.
Безпардонні і вітер, і час.

Микола Соболь
2024.10.05 06:09
Пручатися долі,
хоч горя по вінця.
Питання: доколи
нас будуть вбивати?
Зросте хліб у полі
і ми – Українці,
голінних до волі
родила нас мати.

Віктор Кучерук
2024.10.05 05:23
Нас снів позбавила весна,
А юність чарами кохання
Гуляти звала від темна
До блисків сяйного світання.
Цвітінням пахнули луги
І майоріли жовтим рястом, –
І панувало навкруги
Обох вдоволення та щастя.

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Замшанський / Вірші

 ***




Найвища оцінка Прекрасна Єлена 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-23 06:34:43
Переглядів сторінки твору 4048
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.10.12 19:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-23 11:08:02 ]
Полюбляючи вогонь, особисто я не можу щось в ньому не знищувати, включаючи власні твори. Є така думка "Рукописи не горять..." Горять ще й як! Нажаль...
"І оживуть запилені слова ..." - якщо б можна було поставити оцінку за фразу, тут - найвищий бал.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-23 21:57:54 ]
у мене немає слів... чесно! тільки емоції


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-23 22:22:48 ]
А мо` так щоби без "очей"/"ночей"???
Please. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 04:48:24 ]
Всім дякую, що завітали.
Бачу, тему "підловив" не байдужу багатьом.
Мишці і Оленці моє "мерсі" за, дівочі, емоційність і щирість.
Серже, Вам - менше таких віршів які хотілося-б
пустити за вогнем. Хоч газ нині дорогий, та вірші
дорожчі, щоб них користувати як паливом (жарт).
Юро, особлива подяка за сам факт відвідин.
Ваші вірші читаю частенько, а стрічаємось досить
рідко.
Розумію: "очей"/"ночей" - трішки спантеличує.
Та, тільки, на перший погляд. Розберемо речення:

"В озера дивлячись очей"
Очей чиїх? - коханої.

Задум був саме такий. Якщо можливо, то хотів-би так і залишити. Але якщо той мовний оберт не є
допустимим, з точки зору граматичної, то з готовністю виправлю.
Філологи, де ви? Підкажіть!
Всіх був радий чути.
Сьгодні постараюсь встигнути відвідати у відповідь.
Стрінемось.В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 07:14:48 ]
Чи полетять під місячні серпанки
сузір”ями наповнених ночей,
коли стрічав із жайворами ранки,
З озЕрцями закоханих очей... -
може, так краще? Трохи ком забагато було,
а щодо очей-ночей, то Юрко мав на увазі інше - цю риму завжди викоричтовують для прикладу збитості, запиленості римування. Але на мою думку, в даному випадку вона звучить гарно і на своєму місці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 07:34:38 ]
Та ну... Ярославе...
Тож воно так не звучить.
А відносно підказки щодо Юрія - дякую.
Тепер більш зрозуміло за що був докір.
Можна зробити так:

"коли стрічав із жайворами ранки,
в озерах тонучи, коханої, очей"

Мелодійність збережена, а фраза - ускладнена.
Та варіантів безліч.
Просто вірш уже мною "переварений" і "засвоївся"
як він є. Але всім вдячний за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 07:45:46 ]
Твій варіант, Володю, теж класний, але там один склад і дві коми зайві...