ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 АОРТА



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-29 10:06:41
Переглядів сторінки твору 9029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Последний Лель (М.К./Л.П.) [ 2011-09-29 10:14:52 ]
интерессно было читать


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 10:16:54 ]
Дякую, Лелю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 10:56:06 ]
Гарно відтворено момент прощання, порівняного зі стрілою.
Але не будьте такі катеноричні, пане Ярославе:
"і вже в тобі повік не защемить
незрима нитка спогадів пекучих".
Хто віда?
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:07:24 ]
Дякую, пане Іване!
А таки є якась телепатія.
Переглядаючи потік коментарів, побачив ваш з вашим фірмовим "Іван Потьомкін з Єрусалима".
І задумався про вас, про людину, яка живе так далеко від України (бо думаю, що не жартуєте отим Єрусалимом), а береже в серці любов до України і пише про неї...
І тут - раз, ви вперше появилися на моїй сторінці.
Якщо, чесно, аж розчулили...

А щодо споминів, то мабуть ви праві...
Ніхто не знає, що буде завтра...
Це лише думка ЛГ на той момент, коли біль і образа переповнили його почуття...

З великою повагою,
Ярослав Петришин з України)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 11:19:11 ]
Дуже цікаві образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:28:03 ]
Дякую, Хуане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 11:31:35 ]
Кінцівка переводить текст у розряд віршів-страшилок)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:41:45 ]
Хто б говорив, Хуане!)
(алюзія до коменту в вашому вірші=))
Але до своїх страшилок я вас ще тільки готую.
В мене є ще цілий цикл віршів про смерть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 12:19:02 ]
Вау.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:22:41 ]
Ну, потішив, Ярославе! Це саме те, що я хотів від тебе почути. І Образи сильні, і все на своїх місцях. Тільки оте "прощає зором" у значенні проводжає, у мене викликає сумнів. Так тримати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:30:03 ]
Дякую, Олеже, на доброму слові!)
А "прощає зором" мені чомусь сприймається нормально. Може хай ще хтось щось скаже на цю тему...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-29 11:28:21 ]
Від останніх 4-х рядків аж вжахнувся! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:33:34 ]
Не переживай, Валєро!)
Все обійшлося!
Я вижив, як бачиш.
Попідтягував вузли - і до нових почуттів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-29 12:08:42 ]
А я не вижив би, напевно, якби пародію не написав:

http://maysterni.com/publication.php?id=67305

Прошу прийняти з гумором, Ярославе. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 12:18:46 ]
Дякую, Валерію!

Так і сприйняв!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-29 12:25:45 ]
Це тішить! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 11:29:39 ]
Є слово провадить, може б воно було доречніше...Але може це було й так задумано, що прощає зором? В любому випадку мені сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:37:22 ]
Дякую, Патарочко!
Звичайно, що це було так задумано. Але якщо це сприймається якось неадекватно...
"прощає зором" - це, в сенсі, "проводжає зором", одночасно прощаючись. цей смисл тут закладений мною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 12:35:45 ]
Безжальна пристрасть вашого вірша і дощ за моїм вікном... А так хочеться теплих віршів про любов!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 12:49:28 ]
Сін, ти в Севільї зараз чи де?)
Давай вже однозначно на "ТИ", а то ми якось, то так, то інакше)
Та щось, коли все добре, то не пишеться.
Це тільки Ліля Шешуряк пише про свої ліжкомайдани.
До речі, почитай її. Дуже оригінально і свіжо пише дівчина!


1   2   3   Переглянути все