ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 * * * («вже не поезія в мені – за сивиною...»)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-20 21:43:03
Переглядів сторінки твору 9143
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.014 / 5.5  (5.130 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 4.857 / 5.5  (4.892 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2020.04.27 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 21:52:42 ]
Читаю, як завжди, на одному подиху. А кінцівка - неймовірна. Думаю, згодилися, б і не одні. Нові рядки написали би оживлені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 21:54:18 ]
Кома поспіхом не туди стала :(
"згодилися б, і не одні"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-20 22:04:00 ]
дякую, Олесечко! радію спілкуванню... хоча і не час нині радіти... На жаль, моя "пропозиція" нездійсненна... але вірю, були б охочі на такий обмін!

Божої допомоги тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-21 00:37:38 ]
Дякую щиро! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 22:02:24 ]
Що сотню - хоч би одного... Знайоме відчуття - "вже не поезія в мені". Щоразу запитую:що ж? І щоразу - інша відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-20 22:06:06 ]
так, Світлано, я так і думала - хоча б когось повернути до життя, але чи можливо таке?

і страшно писати, і сутужно, але чомусь іще пишемо!

і відповіді на питання (до самих себе) закарбовуємо в серці десь глибоко-глибоко...

мабуть, треба просто молитися, але ж як?

Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 22:23:52 ]
Терези (бо "терези́") якось незвично перегукуються з матір'ю Терезою (а вона одна на всіх).
Вона - особистість як взірець доброчинності та милосердя.
Вірш цікавий. Він гука (зве) за собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-20 22:45:37 ]
дякую за коментар, Семене!

а ще є свята Тереза Авільська (у католиків), тому у мене там множина, також і тому, що певне узагальнення... :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 22:55:46 ]
Я не проти.
Мій коментар є і проявом уваги до поетичного слова авторів найвищого ешелону :)
І попів гапонів існує безліч.
Вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 22:57:28 ]
Сильно. Спочатку подумала, що писав чоловік. Жінки зараз так мислять потужно. Очевидно, Ви дуже зріла особистість і зрілий поет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:06:37 ]
дякую, Ірино, за відгук!

пишу - з Божою допомогою, намагаюсь... (це щодо зрілості :))

мабуть, на жіноцтві завжди більше відповідальності, за слово і почуття... і за слово-почуття...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 00:10:30 ]
Та, що тут ще додати до коментарів, все сказано.
читаєш, дихаєш у ритм, проймає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:52:20 ]
ніби все сказано, але ж і Ваші думка і відгук також потрібні автору, адже оприявнюють збіжність поглядів, суголосність міркувань чи то певну спорідненість ритмів...

щиро вдячна за відгук, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:55:21 ]
аби ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 01:59:38 ]
так отож... слова нам дорожчі за все... часто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 01:00:18 ]
Доброї ночі, Вікторіє. Рада чути. Зі свями Вас! Дуже близьке. Проймають до кісток останні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 02:03:26 ]
широ дякую, Юліє!
радію, що мої рядки суголосні вашим думкам :))
також вітаю зі святами, що минули, але залишаються в пам"яті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-06-03 22:23:27 ]
Надзвичайно чудова поезія. Перечитала усі Ваші вірші - враження неймовірні! Наснаги і щедрої поетичної ниви, п.Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-07-24 00:25:42 ]
дякую за уважне прочитання, дорога Олександро!
Ваші твори мені також дуже цікаві... Зичу захопливого творчого пошуку і неперебутніх знахідок!