ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 весна (вдруге)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-04-28 10:29:43
Переглядів сторінки твору 4515
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.112 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.112 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2020.12.08 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-29 16:15:08 ]
...Ваша "весна (вдруге)" зачіпає мене як Кота* уже в шістдесяте... дай то Бог щоб не в останнє... красота! І як то Вам так вдається, начебто на порожньому місці, звернути на себе увагу... усмішка якась мелькає поміж рим у тексті..
* дівоча фамілія моєї матері Кіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-29 21:07:03 ]
Кіт, безумовно, принаймні для мене, кращий за кого-небудь іншого героя не цієї категорії.
Чудове прізвище. Я мріяв би про таке. А моє таке собі - деякою мірою провокаційне, особливо для такого селянина як я.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-29 20:11:16 ]
Хм...намагалася поставити оцінку - дзуськи, не йде, хоча днем раніше оцінка таки стояла під "весною", містика якась! Пане Миколо, чому одним надана можливість оцінювати Ваші тексти, а іншим - зась?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-29 21:02:30 ]
Сказати, що мені шкода мого поки що надмірно (я це визнаю) високого рейтингу - це все одно, що зізнатись у чомусь латентному. Її поряд з нами скільки завгодно.
Одні автори приховано бажають слави - будь-якої високої. І вони вигадують або створюють якісь штучні товариства-об'єднання-спілки тощо, аби тільки про них хтось говорив або знав, що вони є. Вони можуть віршувати, вони можуть писати пісні звичної для плаксіїв тематики (пішла-вернулась-вмерла-реінкарнувалась-забула-згадала-продовжила-покохала), яка нагадує ворожіння на ромашці або на барвінку або інші за формою і виглядом твори.
А я латентно бажаю розвитку творчого процесу - без "хімії" на кшталт штучних збурень і колотнеч. І уникнення виникнення якихось оцінок, які виникають попри їхню технічну або логічну (у галузі ІТ) заблокованість (неможливість).
А колізія чомусь виникла. Причинно-наслідковий зв'язок мною досліджений, і мені хотілось би якомога швидше про нього забути.
Це ж напрочуд легко.
Другі автори бажають слави у неприхований і прихований (він нагадуєщось гібридне) спосіб.
То нехай собі вони усі бажають її, отієї слави, скільки завгодно. В мене її не дуже багато, і я її ціную. А перш за все - читачів і колег, яких не хотілось би водити манівцями стандартних і давно як усім відомих лав-сторі, яких могло не бути, але про яких можна писати-не переписати і співати-не переспівати.

Щось забагато написав.
Прошу мені це вибачити.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-13 10:11:51 ]
Миколо - Борщ зварився - ходи до мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-05-13 10:32:17 ]
Прийшла засвідчити пошану і захват Миколою Бояровим, його творчістю. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 09:15:32 ]
Діяльність, подібну до моєї, я вважав би звичайним подвижництвом, причому, не лише в значенні самовідданості в роботі, а і в більш широкому. А саме - без зайвих культурно-масових заходів і нескромного галасу про свій доробок будь-де, або всюди, де можна влізти, тощо.