ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ідан Мерол
2024.03.03 15:43
починатися там звідки стелиться небо як дим
звідки сотні доріг поведуть тебе строго туди
де чекають давно там є стіл і накрито на стіл
невблаганно далекі й такі невимовно прості

звідки видно міста у яких ти ніколи не був
де про грішне мовчать адж

Євген Федчук
2024.03.03 14:27
Вийшов дядько Петро з хати, потилицю чуха
Та жінчине буркотіння слуха краєм вуха:
- Дожилися, вже у хаті і кусника хліба!
А він ходить спокійненько, то не знає ніби.
- Та ж немає в магазині! Не завозять, кляті!
Де ж я маю тобі хліба, скажи мені, взя

Володимир Бойко
2024.03.03 12:53
Відповідатимуть за все!
Горітимуть в огні геєни
За всіх невинно убієнних –
Ніщо від кари не спасе.

І буде суд. І буде кара.
І людський суд. І Божий суд.
І буревії занесуть

Олена Побийголод
2024.03.03 11:32
Жартуна – керувати собою
обирали зі сміхом дядьки;
і коли уже йшлося до бою –
він усім обіцяв шашлики.

А дядьки – геть наївні, як діти!
Рахувати їм щось – не з руки...
От і йдуть – за свій кошт боронити

Козак Дума
2024.03.03 11:03
Одними «пише Бог», «у сні приходить» іншим,
та заповіді нам кладе у їх уста,
а я пишу свої, не заповіти, вірші.
Там натяку нема на авторство Христа…

І пафосу катма, все більше із натури,
про хамство і війну, підступність і цинізм.
Відверто, без пр

Світлана Пирогова
2024.03.03 10:53
Суцільна чорнота. Ніхто не відав,
Що нелюди пришлють кривавий вітер.
Одеса плаче і нема спокою.
Який мерзотник злодіяння скоїв
У березневу першу нічку сонну,
В будинок запустивши смерті дрони.
Руїни і завали - сон навічно,
Ніколи діти не розплющать

Тетяна Левицька
2024.03.03 09:22
присвячується народній артистці України Світлані Мирводі)

Королева романсів
В такт кружляє у танці
І несе людям радість,
Раювання душі.
Сонцем лагідним світить
І дарують чар-квіти,

Микола Соболь
2024.03.03 08:46
Таких ночей, напевно, вже не буде.
Переплелися руки, мов лоза.
І крапельки роси лягли на груди…
На жаль тоді не все тобі сказав.

Слова пусті, коли говорить тіло,
коли знемога утомила плоть.
У той момент були ми надто смілі

Іван Потьомкін
2024.03.03 08:12
А що коли усе це –
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –

Віктор Кучерук
2024.03.03 06:00
Рудіє сонце золотаве
І синє небо меркне теж, –
Дніпро відсвічує заграви
Незатухаючих пожеж.
Вода тьмяніє неохоче,
Хоч сутеніє навкруги, –
Бо колір змінювать не хочуть
Червонобокі береги.

Артур Сіренко
2024.03.02 23:27
У долину анемон білих
Повернусь я весняним вітром,
Холодним як вічна Істина.
У долину очитку квітучого
Повернусь диким каменем,
Важким, наче мої спогади.
У долину весняних вишень
Повернусь сірим птахом –

Володимир Бойко
2024.03.02 22:29
Гречні гречку поважають.
Гречні в гречку не стрибають,
Увіходять поволеньки
І кохаються легенько.

Гречні гречку не толочать,
Гречні гречно залоскочуть,
Гречні люди діють гречно,

Вікторія Лимар
2024.03.02 21:50
Смаки, кольори, вподобання всілякі
у кожного різні, звичайно, вони.
Тож хто заперечить їх цінність та якість?
Хто наслідки візьме на себе вини?

Ми різні наскільки, що інколи розум
не може сприйняти окремих речей,
які викликають обурення й суд.

Юрко Бужанин
2024.03.02 13:48
Органна музика звучить...
Зі сфер далеких, з–понад хмари…
З глибини сивої століть
До нас вона волає марно…

А людство слухає “попсу”,
Легалізує лихослів’я;
Над Божим світом чинить суд

Леся Горова
2024.03.02 12:02
Ранковий промінь у долоні.
Лоскоче березневий подих.
Незатишно і сіро поки.
Та рушили по вітах соки,
І сірокрилки невгомонні
Розтрушують зимовий спокій.

Він опадає м'яко, тихо,

Світлана Пирогова
2024.03.02 07:46
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Поробила фея...

Ходить панна Рожа-Гожа,
Окропля малечу.
Нахиляється над ложем,
Гладить щічки, плечі...
- Кривоніжко, будеш першим!
- Ти пиши дурниці -
Надрукують, ніц не стерши...
- Ти фільмуй дрібницю...
- Ти зметай із клаптів суконь,
Вдягнуться невдахи...
Чар, недогляди, порука -
Виростає Цахес.
Всім красивий, хоч потвора.
Поробила фея.
В неї - мускус, мандрагора,
З пупсиком камея.

Є дівчата, є хлоп"ята
З цеху "Цахес-диво".
Наступаєш їм на п"яти...
Шкіряться глузливо:
- В нас і трони, і дзвіночки,
І хосен, і коні.
А чужі - займіть куточки,
Нишкніть в оболоні.



2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-21 11:04:20
Переглядів сторінки твору 1975
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.02.19 13:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 13:20:34 ]
Пані Світлано, у Вас бездоганні видива з точки зору образності, але як завжди є моє конструктивне "але", котре пхає свого носа повсюдно. Знаю що буває з "варварами" на кшталт мене, навіть беруся зпрогнозувати!)) Вмієте Ви все-таки співставляти неспівставне. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 13:34:18 ]
А я нікуди не пхаю носа).
Не коментую, не аналізую тексти на ПМ.
Навіть не критикую.
Можна спрогнозувати, що б я зауважила авторам).
І могла б!
Але я пам"ятаю, що мовчання - золото, і пишу...
Кожен автор має самотужки вирости, я міндобрив не підсиплю, а ворогів плодити не хочу.
Дивно, коли хтось мої тексти бере за основу і компонує своє, бо моє видалося цікавим.
Цього я не похвалю.
Бувало, що декому здавалося, що я написала про когось знайомого чи рідного, то випадковості.
Пишу завжди про життя, а з кого то портрет мальований - таїна творчості.
Видива мої ословлюються.
Щасти).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 18:50:41 ]
Пані Світланко, та я ж за те аби Ви коментували і критикували, хай навіть строго, аби вчили нас, "зелених" необтесаних, ділилися спостереженнями, бо ж є чим ділитися. Звичайно, затишно в своїй мушлі, але ж колись вона стане затісною і що тоді? Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 19:45:58 ]
На сайті є люди, що активно, охоче виконують функцію наставників).
А я не молюск, у мене немає мушлі.
Почуваюся птахом. Окремішнім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 20:03:56 ]
Ваші вірші мимоволі зачинають діалог. Тому дійсно хочеться заговорити до Вас. Хоча можу і Вас зрозуміти - адже все, що хотів автор сказати, він сказав у творі. Щодо поетів це ще сильніше працює. Поет встигає у рядках і між них стільки сказати й намалювати, що читай і перечитуй...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 20:11:19 ]
Справді, у тексті намагаюся сказати багато малою кількістю слів, це набуте).
Приємно, що не лишає байдужим текст.