”Wunder von ferne oder traum
Bracht ich an meines landes saum”

Stefan George ”Das Wort”

Коли літ з пів життя я мав,
Був трохи грошей пристарав.
Й щоб те добро не знецінити,
Зміняв на злото й самоцвіти.

Мов би забув за всяке горе,
Бо появилось друзів море,
Жінки к...расиві, вино, карти,-
Тож, я гадав: життя цим й варте…

Та сумнів взявсь одної миті.
Пішов ж до мудреця я в скиті,
Й, щоб в виборі своїм впевнитись,
Почав добром отим хвалитись
Ще став, щоби переконати,
Слова високі добирати…

Мудрець, що мав поважний вік,
Сперш вислухав, що я прорік.
І тут, немов мечем у карк,
Сказав : ”Не це безцінний скарб !”

А ще – зібрав те срібло, злото
Та вкинув зараз же… в болото (???)

Я навколішки аж був впав,
Гріш із грязюки вигрібав,–
Старий сміхом спинив: ”Бач, о́то:
Не розрізнить болото й злото!
Тож суєту суєт облиш…
Ти ж, бачу, маєш другий хист.

Найбільша цінність в живім слові,
Збирай, кохайсь в народній мові.
Не закопай же свій талант–
То є найкращий твій брильянт !”

…………………………….

З тих пір слова дзвінкі збираю,
Тим рідну мову розвиваю.
Шліфую, мов сапфіра кант,
Й вони блищать, як діямант !

2015