ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Тріада
Образ твору Немає і не буде.

2019.
Імена, написані з маленької літери, мають відомі прізвища.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-25 22:23:29
Переглядів сторінки твору 2802
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.400
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 09:49:37 ]
....іронія більш ніж зрозуміла...
десантами мандрують автори, чогось шукають, щось приносять на розкладки...то там, то сям книжкові виставки...
Що у книгах, альманахах?
Чи сучасний дизайн обкладинок? Про наповнення варто писати з особливим шармом...
Хотілось попрохати Вас здійснити огляд тих видань. І знайомих авторів ПМ, і більш яскравих.
Ваша колонка на ПМ на часі.
Може, щойновипечені книги потребують не банального огляду, а чесного погляду-аналізу щодо вагомості, цікавизни, неповторності чи навпаки...
Отже...хто зголоситься дати пану Юрієві свої доробки - пишіть.
Звісно, якщо він не відмовиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 15:49:56 ]
Ці доробки поряд на сайті, вони тут.
На цікаве і гідне читацької уваги відгукаюся. На мильні опери (не я приніс цю дефініцію на сайт - хай дарують мені автори "миловарень" натяк на неї) - частіше за все - ні.
Однакові метафори, систематично повторювані прикметники та монохромність поетичного дизайну відбивають будь-яке бажання просякати їхнім скромним багатством.

Це мене протягом декади на сайті не було. Міг би і відгукнутися. Я і відгукнувся - щоправда, на найкраще. Ваше серед них. Воно навіть очолює даний перелік.

Дякую,
Ю. С,



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 15:57:12 ]
Гм ))
По-моєму, краще вже персональні ночви, ніж каюта в круїзному лайнері, набитому такою публікою ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 16:07:09 ]
Інакше не пізнати, якщо не зсередини, що воно таке:
незвідане, відкрите-сотні разів чуте-відоме, казкове, з усіма філософськими частинами-елементами etc.
Але в аспекті прагматичності - то однозначно тільки ночви.
Не можу не погодитися.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 17:28:32 ]
Колчаки граматичних широт!
Магнетичних довгот олександри!
Йду служить у поезії флот,
Полечу в літераторські мандри.

Досі юнга, хоч вік мій - під сто,
За чорнило - свята оковита.
А Пегасик ворушить хвостом,
Хоче в лоба поцілить копитом.

Все йому не до шмиги, не так,
У вітрилах не вітер, а гази...
Знов сатира спіймала на гак,
Щуці в пащу потрапив карасик.

У кущі горбоконик утік,
Розгуділися гумору оси.
Ну й жалькі! Переходжу на крик:
- Досить мандрів! Й поезії... досить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 18:46:38 ]
В цілому моє ставлення до пародій толерантне.
Таке от дописування, яке презентується Вами, іноді може бути доречним. Як оце зараз.

Мене тривожить (бо були певні підстави - і вони не зникли) інше. А саме - наслідки, тенденції, звички.
Уявімо, що я написав вірш. У стилі, мені притаманному.
Я зважив усі "за" і "проти". Кількість тих чи інших засобів художнього відображення - теж.
І от є цілісний твір - смішний чи ні, комусь приємний чи ні. Але він є моїм.
В ньому мої метафори, моє інше художньо-поетичне оздоблення. Деякі з них певною мірою унікальні.
А далі - пішло-поїхало.
Я їх можу бачити у низці творів якогось з читачів.
Вони йому сподобалися. І він їх експлуатує.
І я його розумію.
Вони ж належать не мені, а мовній культурі.
То нехай. Хіба шкода?
Мені було досить одного разу. Тому читачу-автору хочеться більшого. І вони виникатимуть і далі.

Але виникає звичка користуватися чиїмось, аніж працювати над своїм. І якщо воно [чиєсь] справді унікальне, то воно у подальшому і впізнаване. І звичка стає шкідливою, а явище - негідним. Бо все ж відбувається, так би мовити, на людях. Природно, якщо вони бачать.

У даному випадку проявів цього явища я не бачу.
А змальований мною приклад нехай буде абстрактним, але і зрозумілим.

Тож дякую.
Ю. С.
Вітаю Вас зі збіркою, з презентацією, з фотосесією на ФБ. І з ювілеєм - не менше :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 19:17:21 ]
Дякую. Розумному досить. Інколи читаю чиїсь творіння і не відчуваю нічого. Ну не торкає мене навіть майстерне слово чи потужна тема. А чому? Бо слабо.
З Вашими творіннями історія інша. Хочеться діалогу. І це добре. Особливо, коли пересідаю на сатиричного Пегаса.
Тому не переймайтеся, коли читач, який до того ж уміє віршувати, йде частину дороги в ногу з Вашою музою. Прикро, коли не шукають альтернативу чи не поглиблююють тему.
Врешті, усі ми розбіжимося по своїх парцелах і засядемо увічнювати потужне, не спираючись на плечі титанів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 21:05:15 ]


Зранку написала отаке, видалила.
Підняли тему цікаву, Юрію... підбирання образів, слів... паразитування на чужій творчості.
пародисти вигулькують, перекручують фабули, авттори не заморочуються пошуками свіжих тем.
Є книги, поезія відомих...
Розмай...
За руку не вловиш...
На вигадували, скаже жевжик...
Бачила переписування чужих віршів, за мотивами...
поновлю тут допис свій...

"Ти моє джерело натхнення..."


Пробігаю поглядом і.............стрічаю одні образи......
звісно, слів не арештовували, мотиви можуть бути спільними, на мою думку, таки за мотивами...чи під враженням.
Чи ні?

еринії... іуди... столиця... травнева гроза... підмітання... Донбас, Луганськ, міни, снаряди.......ніж.....колобок...калачі.....
Отак співпало........
Тополина юга... У моїй книзі поезія "Сонячна юга". Слово красиве, саме те.

Дрон свіжий образ. Хай авторів не насилують читачі, музи, друзі.



Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

Тиша

Тихий київський ранок, гроза відгриміла вночі,
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
на Донбасі війна, чорт із кров'ю пече калачі.
Трупи з раю везуть, а води по коліна у шанцях.

Голубіють думки, небеса і широкий Дніпро,
Тополина юга обмітає травневу нірвану.
Читачі, друзі, музи писати насилують про
Золоту пастораль. Я ж роз'ятрюю стріляні рани.

Встряг у землю снаряд, нерозірвана міна мовчить,
Дрон у лапах несе подарунок від лютої смерті.
Вибух! Крики! Жура... маскувальну посічено сіть:
Перебито крило...друг упав...о мій ангеле! Де ти???

У ериній бенкет. - Хочу помсти! - вигукує ніж,
А голодне жало у правиці виписує петлі...
Хай столиця живе без тривоги і дбає про гріш
І не бачить своїх у крові охоронців у пеклі.

22.05.2019 р.


Світлана-Майя Залізняк...
оновила вірш на сторінці
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1831429783584851&set=a.136243329770180&type=3&theater


Косять буйну траву...
І ніхто не спитає – навіщо.
Там і сям – стовбурці... Пронеслася травнева гроза.
Шкутильгає бабуся Мінерва... Утупиться віщо,
Пробубнить шепеляво:«...не буду ні проти, ні за»...

Розцвітає жасмин – і зарано, і пахко, і пишно.
Підміта дітлашня біля лави агітки й бички...
І смердить учорашнє – мов риба стара з попелища.
І майбутнє циганить «зелені» з лихої руки...

У сусіда – ремонт.
Скреготить... піднімається... пада...
Хочуть всі перемін. І міняється шило на ми...
І Георгій застиг на іконі: прохромлює гада...
І гадаєш собі.
І вкриваєш набуте крильми.

І мабуть, доживеш. І лишишся терпкою, чужою
Серед цих краєвидів, де бути – мудріше за бунт.
Захрипає мій голос: війна... І не випити лою,
І не сходять, мов плями родимі, іуди з трибун...

У столиці казкар вимережує заклики й тези.
Колобок лівий бік припалив у Луганську вночі…
На бальзамі з кульбаб можна жити доволі тверезо –
Між отими, що груди підставлять під кулю і чіп.

Як не хочеш у кров, залишайся в акації пінній.
Як не маєш ножа, відламай від хлібини шматок.
Ну невже зупиню бронебійно-трасуючі... міни?
Наутилусом серце пливе – повз ЧАЕС і АТО...

21 травня 2014


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 21:07:51 ]
На розппалювання драчки тут не сподіваюся, до слова прийшлося...
Не можна титанів зобов'язувати тримати на своїх плечах епігонів.
Потужні поети ставали такими лише тому, що власні брили піднімали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 21:09:23 ]
А негідні..........ох...не наравицця їм ...коли за руку хапають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 22:00:51 ]
Глупство очевидне. Закиди дитячі. А тема відома. Давайте писати власне на...власних сторінках, а не обквецювати сторінки авторів власними творіннями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 07:30:33 ]
Питання, назвемо його питанням запозичень, є досить делікатним, і воно потребує переконливих експертних висновків.
Отож доказова база без останніх залишатиметься більше припущенням, аніж безумовним аргументом. Водночас сама наявність цього питання є досить прозорим натяком на те, що воно таки має місце у літературному процесі і певні його прояви примітні та відслідковуються. Воно невигадане.
Якщо виникне потреба у скандалі (нічого кращого не вийде), то збурити його - справа декількох годин і дописів. Матеріалу для нього трішки є :))

Але "нам своє робить" (с). А саме - творити.
Дякую за співучасть у творчому процесі.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 22:05:37 ]
Невже п"ятистопний анапест теж приватизовано? Дивно. А я вважав, що Максим Тадейович Рильський дозволив користуватися ним навіть графоманам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-27 15:21:54 ]
На горбоконику я вже тут був, але схоже перевищив швидкість зі своїм транспорантом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-28 12:19:45 ]
Це, мабуть, мій Пегас.
Все, що хотілося від життя (а багато чого не хотілося), я взяв-заробив, а більшого й вищого - ні.
Дякую,
Ю. С.