Йде босорка коловратом:
просипайся, лісе - брате,
розбудіться сили звишні,
Духи, Предки, Мавки з вишні,
а русалії з водоймищ
голосіть - не знайте втоми.
Бийте в неба тулумбаси
крізь усі щілини часу.

Йде босорка тихо - тихо,
Завиває з пилу вихор,
З очерету в'яже ґрати -
для московця чорну плату.
Ані плаче - ні регоче -
палить ватру проти ночі.
Ні сміється, ні сумує -
враже лігвисько пантрує.
А як скаже - так зав'яже,
насукає зельну пряжу.
А як гляне - так ізранить
зайду прийшлого, тирана.
А як вдарить сухогіллям
зажене приблуду в ріллю.
А як скоче - перескоче
сотні вражеських оточень.
Як вовчицею завиє -
недруг змеркне, посивіє.

Кіл осиковий у груди
в очі - диму, в рот - отрути
московиту навісному
щоб не нищив людям дому.
Щоб ти, вороже, триклятий
в цій землі надибав страту.
Будеш знати, сучий сину
Як доймати Україну.

Йде босорка....