Сейдення пливе у книжки -
в сторінки проминань,
зокрапує чорним чорнилом
в чертог паперовий.
Черкає пером часовим
зпотойсвітова длань
по стрічці біжучій життя
і по річищах крови.
Черкає- начеркує долі,
події, шляхи -
без теплости і без чутливости-
чітко й прозоро,
немов прораховує прояв
конструкцій крихких,
римує із чисел сухих
ілюзійні опори.
Канва математики
вишита вищим письмом:
рожевими квітами, небом,
сльозою, війною...
і прагне вселенна
пречистих, святенних утом,
немов культивує тиранство,
впиваючись лоєм.
Сей світ ще не створений -
се чорновий варіант.
Ще треба добротнього опалу
вогкому глею,
міткого проміння, уміння,
помилок і втрат,
і світла свідомості,
метамети Прометея.