ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.01.01 10:08
Ніч новорічна
вщент оперезала
чорною стрічкою
небо розтерзане.

Вибухів бій
замість келихів дзвону,
скорений біль

Віктор Кучерук
2025.01.01 06:35
Співом жайвір голосистий
Переповнює блакить,
Не бажаючи присісти,
Щоб од лету відпочить.
Невтихаючим дзвіночком
Звеселяє небеса,
Демонструючи наочно
Тону й ритму чудеса.

Юрій Лазірко
2025.01.01 05:02
Давай... розлий
по келиху вина...
Хай серце розм`якає
і слова сміліють...
Я розкажу тобі
про все,
що снив і мав -
Про світло у душі

Ігор Шоха
2025.01.01 00:41
У рік новий малюємо роки
палітрою добра і пієтету –
це і поеми, й оди, і сонети,
але... але воюємо, таки,
своїми перами, а неуки
із Азії випалюють планету.

Закон і карма урці не указ

Сонце Місяць
2024.12.31 23:44
Художник Шишкін озирає пажиті, поблимкуючі ялинками. Тухлявий сніг. Нездорова романтика. Піпол гуляє—такий він оцей. Зимове ожинове небо. Чорні дірки очиць. Смски. Раптом п’ятеро чоловік твої хоч-якісь-там друзі, віртуально-реально. Буцім їм не всеєдно

Микола Дудар
2024.12.31 21:38
За тобою до-о-вго стежив
Співом ніжним солов’я…
Он, дивись, з тієї вежи,
Сумніваєшся що я?

Що ж ти так? Не час зневіри.
Б’юсь з тобою об заклад.
Як ніколи повен міри!

Віктор Кучерук
2024.12.31 05:31
Вже гірлянди на ялинці
Сяють яро в сизій млі, –
Вже від зайчика гостинці
Перед нами на столі.
Вже й годинник хід прискорив
І завмер благально дім,
Та не чуються знадвору
Кроки гостя нам усім.

Домінік Арфіст
2024.12.30 23:14
життя – відмінків міра часова
від самого початку – називного
від погляду сумного – родового
через давальний – де дається слово
в знахідний – де знаходяться слова
які тобою видихне орудний
і ти заледенілий і безлюдний
полинеш за мовчанням у місце

Світлана Пирогова
2024.12.30 23:08
Сутінковими фарбами бавиться вечір.
Ось і грудень закінчує рік.
І на площах ялинки високі, мов вежі,
Час веде невмолимо свій лік.

І зима не шкодує сріблястих сніжинок,
Виганяє тривогу з душі,
Бо людині у мирі так хочеться жити,

Іван Потьомкін
2024.12.30 21:56
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Борис Костиря
2024.12.30 20:00
Над світлою стороною
сходить сонце,
над світлою стороною
виблискує роса.
Над темною стороною
не може пролетіти птах,
щоб не загубитися там.
Над темною стороною

Микола Дудар
2024.12.30 11:09
Киць-киць... вимовив й знітився.
Щось є людське у цьому є.
Сопе на припічку Орися…
Хвостом виляє Комуфлє…
А поруч Льопик, Сєня, Рижий…
І безліч радісних причуд…
Ну як тут вірша не напишеш
Не десь, не там, а саме тут?..

Віктор Кучерук
2024.12.30 06:30
В підвалі міркую логічно,
Хоч, звісно, я маю апломб, –
Війна не гримітиме вічно
Гучними розривами бомб.
І наче той вітер північний,
Що нині остуджує шлях, –
Війна не триматиме вічно
Над нами свій жалібний стяг.

Микола Соболь
2024.12.30 06:04
Ще зовсім трохи і відлига,
мов сіль позлизує сніги,
хоч морозець у лісі клига,
але, то швидше від нудьги,
бо поміж витончених сосон
сміливо й лячно водночас,
грайливо та майстерно досить
комар танцює перший вальс.

Володимир Бойко
2024.12.30 00:22
Хитка несходжена стежина
Вулканом пристрасті й вогню
Провадить зблиски невдержимі
Туди, де хороше і «ню».

Де вихри очі виїдають
І шал роздмухують вітри
Й шляхів до відступу немає,

Микола Дудар
2024.12.29 23:44
Кіно дивитимось надвечір
І увімкнемо на повтор…
І обговоримо, доречі,
Без бутафорії і норм…
Потрібна буде справедливість.
Тут заковирочка одна:
Кудись поділась терпеливість.
Куди - куди… куди змогла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Домінік Арфіст / Вірші / МІЙ КРИМ

 я приїхав... (цикл Арф'яреві сни)
Образ твору я приїхав сюди де мене пам’ятають дерева
що ми з ними росли і корінням шукали води
звідки ти подалась у світи for always and forever
і ніко̀ли ніза̀що уже не вернѐшcя куди…

тут усе як було – дика стежка прямує до моря
і кущі бузини і маленькі місцеві дубки
ленкоранські акації сумно схилились в покорі –
застарілі замучені плином повторень казки…

тут спотворені ми – переписує пам'ять сюжети
найбрехливіший жанр – мемуари – таємне «колись»…
хоч моли свою пам'ять а хочеш на неї молись:
«тут були та не ви… ви химери свої стережете…»

...я приїхав сюди де мене всі забули давно…
тут немає доріг і зупинка маршруту кінцева
де транслюють наївне старе чорно-біле кіно
де удвох ми рука у руці for always and forever…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-12-29 12:11:14
Переглядів сторінки твору 139
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.31 00:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2024-12-29 12:31:10 ]
це знову-таки філологія, але не лише, не лише....


я до речі нині ранком певний час рефлексував от на тему
наскільки запросто вкрасти в когось ритм чи початок ритму навіть нехай
щоб накалякати щось-там, моментне

а всеж-таки коли ритм додається до процесу перепрошування чи, якщо завгодно, замовляння моментів або слів, звичайно

виокремлених і збережених
що зв'язують часопростір у свій окремий справжній
у своїй окремості простір

ну, їх не поцупиш, авжеж
можна спробувати але і таке без толку, здебільшого

& ще поспіль їх можна правдиво прочувати будь-як -коли знову й знову

скільки завгодно





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2024-12-29 13:15:17 ]
філологія – з неї почався світ…
нею і завершиться…

все лінійного виміру – прагне бути закресленим…

звук – сенсотворчий – для мене – завше…

поезія витончена до звуку – нездійсненна ілюзія…
однак…

о СоМі…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-12-29 16:01:35 ]
Дивно. Сьогодні дерева і мене покликали, але я ще не приїхав туди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2024-12-29 19:35:27 ]
дерева, на відміну від людей, не мандрують... вони - чекають... нехай Ваші дерева дочекаються Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2024-12-29 18:43:44 ]
Ми завжди повертаємось до наших витоків - здебільшого у снах і спогадах...
І там все - як ми це пам`ятаємо...
Напевно це наш прихисток від повсякедення...
"For always and forever" - нехай ця обіцянка дотримається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2024-12-29 19:37:25 ]
о так... сни занурюють у таку глибінь... це десь паралельно з пам'яттю...
о ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2024-12-29 21:38:00 ]
Спогад про стоптані, сколоті дитячі ноги на рідній батьквщині - не до коментування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2024-12-30 23:03:36 ]
о дорогий пане Іване...