ти ж не хочеш щоб я була завчасною крапкою у твоєму реченні
і той кінь з шахової дошки став знаком питання у грі де хтось мав піддатися першим
звільняюся з посади королеви у твоєму житті де аж забагато пішаків чи піших які йдуть на прощу здавати гріхи як склотару а потім б’ються захмелілі вином від причастя
та й повією не хочеться щоб торгувати своєю самотністю перебігаючи дорогу твоїм бажанням
я не з тієї глини
з мене погано ліпиться дружина
віник до рук не приростає і баняки дивляться майже співчутливо
знаю що ти звик до мене як до телевізора по вечорах і свіжих газет раз на тиждень
але ж нечесно відбирати чужу роль
і написаний сценарій відрізати до свого зросту
ти живи як треба а мені пора на захід
щовечора сонце до стайні заганяти
сортувати зірки
сплітати стежки в один шлях
господарювати у «домі на горі» якого ще ніхто не бачив
я буду інколи протискатися через комин у твої сни
на згадку
якої в тебе нема