ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Жіночі обличчя

 Не бездоганна
Не бездоганна… Ну що там, проїхали.
Я ж бо не риба, водою не дихаю.
У банці її із водою з-під крана
Тримай і кажи: «О, моя бездоганна!»

І птахом співучім ніколи не стану,
Аби ти сказав: «О, моя незрівнянна!»
Слова твої всі – не у стіну горохом,
Я просто співати не вмію нітрохи.

Ніколи гора не зійдеться з горою.
Я не бездоганна. Милуйся отою,
Що десь там, у небі, прекрасна й осяйна.
Ми ледве знайомі. Я - жінка звичайна.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-05 14:04:24
Переглядів сторінки твору 3392
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.852
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 14:05:54 ]
ЛГ, це тільки ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 14:16:02 ]
Танечко, як було б прісно на Землі якщо б усі були бездоганні... Це ж жінці не було б кому кісточки перемивати, а головне свобода вибору зникла б сама по собі. Це ж як вибрати між гарним та гарним, добрим та добрим... ЖАХ!!! Слава людським недолікам!!! Напевно, тому й ми люди, а не облицювальна плитка - одна в одну. З наступаючим вас святом, Таню! З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 14:53:00 ]
Так, Патаро, усе правильно. Але у бездоганності свої привілеї - усі до неї прагнуть. Моя ЛГ теж прагне. Просто у неї з її співрозмовником різне уявлення про бездоганність, різні ідеали.:)Тебе теж з наступаючим святом, Патарочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 15:00:47 ]
Гарно-гарно-гарно, Тетяночко ти скромниця :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 18:38:03 ]
Варю, дякую і зі святом наступаючим!І щоб не доводилось ось так, як моїй ЛГ, когось кудись ввічливо посилати! :) Моя ЛГ - скромниця, але вона - не я, мені якось не доводилось такого нікому говорити.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 15:27:13 ]
"Жінка є такою, якою Її бачить (Її) мужчина". Саме звичайні жінки - СУПЕР. Сподобався ваш вірш, відчувається вньому саме ЖІНОЧА сила. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 18:47:24 ]
"Жінка є такою, якою Її бачить (Її) мужчина" - о-о, якими чоловіки бачать своїх жінок! У багатьох випадках не приведи господи і справді такими бути.:)Не випадково ж у величезній кількості анекдотів стверджується думка, що чужа жінка зввжди краща.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 18:57:30 ]
Тетянина ЛГ справді звичайна: прискіплива (не тим словом восхваляєш), ревнива (милуйся отою...). А Тетяна (Варя права) - скромниця і розумниця: їй не доводилось такого нікому говорити. Чим таке говорити, вона мовчки пише хороші вірші які нам подобаються. Про що це свідчить? Про те, що Тетяна - жінка незвичайна, тим більше - в переддень Свята Жінки і Весни.
З весною вас, дівчата!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 19:11:21 ]
О, то це мені треба засоромитись від похвали, почервоніти і колупати капцем ямки? Не буду! Насправді дуже дякую за похвалу, Володимире, я нею дуже пишаюсь. Звичайна я чи незвичайна, але намагатимусь, щоб мої вірші були варті витрачених на цю похвалу слів.:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Соломійка Бехт (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 12:18:30 ]
Не бездоганна… Ну що там, проїхали.
Я ж бо не риба, водою не дихаю.
- дуже вдало і точно сказано. такий собі вийшов вірш-гімн... дякую, дуже цікаво.