ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу

Володимир Ляшкевич
2025.09.05 11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!

І чорнота
із-зусебіч
наповза!

Віктор Кучерук
2025.09.05 09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.05 08:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Карнавал пон

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з

Світлана Пирогова
2025.09.04 12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).

Тетяна Левицька
2025.09.04 09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.

В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Синові

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 22:54:01
Переглядів сторінки твору 9071
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:29:21 ]
Прекрасно, Світлано! Ці нехитрі скарби - напевно найцінніше з усього, що є в цьому світі.А наші "найкращі твори" - то і є і ми самі, і наша гордість (за них), і наше майбутнє. Хай їм щастить у житті. Вірш - супер! Відчувається ніжність, любов і гордість мами. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 23:51:34 ]
Атож, скарби нехитрі, і слова нехитрі - не хочеться експериментувати із найдорожчим. Спасибі Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:34:19 ]
Чорногузи у Вашому житті, Світлано, це якесь прокляття... Той, що пишеться з маленької літери, замість доньки підсунув Вам сина, а той, що з великої - фугує на "ПееМі" на Вас пародії... Та й на цей щось напрошується... кхм...
Але й мене - свого родича - уявіть собі, чорногуз двічі обдурив - я хотів синів, а мені замість них даровано двох доньок...
Од мене родяться самі дівчата, я запеклий "дівороб". Кого люблю, того й роблю.
Так що думайте, Світлано.
А взагалі я Вам заздрю, бо у Вас є син, і судячи з вірша - козак! Дай Боже йому з роси і з води.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 18:09:39 ]
Чороногузи - народ ненадійний :) Ярославцю, хоч Ви РОБіть своє діло добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 01:37:49 ]
Гарна поезія. Особливо остання строфа. Вражає. Просто дивовижно.
Вітаю з прекрасним твором! Не буду казати, що з найкращим, бо про найкращий Ви вже самі сказали.
Можна так - найкращий твір про найкращий твір?
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 18:34:55 ]
Це, Юлечко, такий різновид поезії, що називається "мамовірші" і можуть її творити лише "віршомами" :)) Твори ці не є досконалими, не є взірцями, але завжди по вінця сповнені любов'ю. І я дуже рада, що "чаша сія" мене не минула. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 08:59:09 ]
гарно. творіть і далі. хай Вам щастить

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 18:15:10 ]
Дякую, Толю! Буду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 09:02:31 ]
а в мене доня...))):

Русяве пташатко вгніздилося в серці,
Таке безпорадне й задиристе – ось!
Ті вушка солодкі,
Очиська – як Всесвіт,
І я розгубилась… Це ж Щастя збулось!

На ровері в’їхало так галасливо,
Розсипало барбі десятків зо три…
Колінка побиті,
А руці – то крила,
В долоньці камінчик: «Для тебе! Бери!»...

http://maysterni.com/publication.php?id=51374
http://maysterni.com/publication.php?id=51411

хороша ти мама, Світланко, вірш це показав...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 18:22:08 ]
Як гарно! Я б також назвала дівчинку Соломійкою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 10:06:22 ]
Гарний тобі, Світлано, твір вдався, щира правда.
Шкода, тільки, що далі не пишеться, адже сили ще у тебе є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 18:00:47 ]
Якщо сила є, то "ума не нада", по-твоєму?.. Вітюш, а ти, може, на співавторство натякаєш? :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 20:53:43 ]
Так тепло стало на душі від Ваших правдивих і водночас казкових рядків. Розчулили Ви мене, пані Світлано.Дякую! У мене лише одненьке несуттєве (а може, й суттєве) зауваження: після "втішав мене" бажано поставити кому, щоб "ведмедик не чухав за вушком Вас".
З повагою



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:19:05 ]
Лихо мені із комами, Любо, останнім часом :))) Снитимуться скоро. Дякую і обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:48:29 ]
Патентуй категорію "мамовірш" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:51:55 ]
Мріє, а це реальна пропозиція :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 23:21:47 ]
звісно реальна ) фірма венікаф нє вяжет ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 11:31:26 ]
А це найкраще. Бо вірити в стійкість юних, які не поголили бороди буває складно. Та деколи і м'який пух замість вус дасть фору сивим аксакалам. Так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 21:05:39 ]
Погоджуюся на всі 100, аксакале :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-12-29 23:39:00 ]
Шикарний вірш. От вмієш, так, як тільки вмієш ти.
Пиши ще!