ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Рожко / Вірші

 ***
Образ твору Скло витече крізь очі субмарин,
логін-пароль - забута наслідковість,
тіла на берег викине натомість,
неначе рами вкрадених картин.

У спазмах море, подзвони «нуль три»,
мо’, ще врятують штильовим прогнозом,
нейронний смерч затихне під наркозом,
плоть охолоне, в пам’яті зітри.

Кити – у плач, але навіщо це?
Хоча на дні покоїться «Титанік»,
човни на хвилях намалюють грані,
і час гвинтом зануриться в лице.

Буває – серед моря ти один
й уламок щогли... Маринічна повість,
логін-пароль - забута наслідковість,
і скло тече крізь очі субмарин.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 10:31:00
Переглядів сторінки твору 5251
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.16 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 16:20:53 ]
нмд, певним чином знаковий текст, Серже. для тебе, я маю на увазі. я би навіть припустила, що він є початком відліку нового етапу твого письма.

це, звісно, лише припущення, яке я, в той же час, маю бажання не лише пояснити, а й обґрунтувати. наприклад так: цей текст для тебе є новоякісним в плані цілісності і виправданості образів, тончіше - навіть певній їх філігранності. вони легше читаються, не протирічать і не спрощуються по ходу розгортання тексту. інакше можна сказати, що образи цього тексту є рівноякісними, а отже - гармонійними.

з нішого боку, як і раніше, не всі з них прочитуються і візуалізуються одразу, що я би, наприклад, прагнула змінити стосовно своїх текстів. погодься, друже, чим легше прочитується і уявляється певний образ, тим сильніше він, зрештою, впливає на читача, бо сильніше закарбовуються, і довше післясмакує. але ж немає межі досконалості)

щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:00:22 ]
як же я тішуся твоїми нечастими коментарями під своїми нечастими , за останній час, вичворами...
"новий етап письма"? ой, не знаю, не знаю, Маленька Ні... справа у тім, що останнє, що тут у мене з"являється - не завжди нове, а скоріше те, з чого трохи витерто пилюку і трохи перероблено із знаних тобою причин ;)
безумовно я з тобою погоджуюсь, що писати потрібно легше і простіше (мені вже не раз казали, - аби щось у мене зрозуміти потрібно перечитувати 4-5 разів... це забагато і ненормально, а отже автору , напевно, мінус).
Навіть не дуже глибоко в душі, можливо, я і хотів би писати, як наприклад С.Т., але то вже буду не я, та й навіть якби погодився стати "другим_не_я" , не зміг би цього зробити фізично, - вище голови стрибнути майже нереально.
Проте, якщо та маленька гірочка на вершинці якої я намагаюсь наразі залишити свій маленький прапорець не буде останньою, - обов"язково спробую переосмислити свою власну "творчу поведінку" ...

з незмінно-глибоченною повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 20:50:37 ]
Дуже гарний вірш. Цікавезні образи. І все-все. З великим задоволенням прочитала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:03:16 ]
сам до себе: "хароший, Сірожа, хароший... на тобі грудочку цукру"
хрум-хрум-хрум :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 21:10:40 ]
Та ну цукру, вірш на цукерку тяне, дорогу... дуже, шоколадну, ручної роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:35:07 ]
ти шо!
ніззя так мене балувать, бо я себе знаю - відразу зазнаюсь і почну з носа зелені бульбахи пускати...
неестетично воно якось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 23:25:24 ]
Абалдєнно, Аміго.
Я думаю, що коли поезія бачиться у різних ракурсах, а не прямолінійно, то це теж
цікаво і можливо далекоглядніше...
Кул!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 23:38:31 ]
Gracias, Аmigo!
Радий, що сприйнялося :)
з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 21:11:41 ]
а знаєте, я колись давно-давно, знайшла Ваші вірші. "Срібний ангел", здається, Ваш сайт називався. я тоді, пригадую, роздрукувала все, що на ньому було, окремою книжечку и багато-багато разів перечитувала, і таким загадковим здавався Ваш світ. ) захотілось Вам подякувати зараз тут за той час, бо на той момент, ви задали його напрям. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 00:08:04 ]
ой ...
(сором"язливо червоніє)
:о)