ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Рожко / Вірші

 ***
Образ твору Скло витече крізь очі субмарин,
логін-пароль - забута наслідковість,
тіла на берег викине натомість,
неначе рами вкрадених картин.

У спазмах море, подзвони «нуль три»,
мо’, ще врятують штильовим прогнозом,
нейронний смерч затихне під наркозом,
плоть охолоне, в пам’яті зітри.

Кити – у плач, але навіщо це?
Хоча на дні покоїться «Титанік»,
човни на хвилях намалюють грані,
і час гвинтом зануриться в лице.

Буває – серед моря ти один
й уламок щогли... Маринічна повість,
логін-пароль - забута наслідковість,
і скло тече крізь очі субмарин.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 10:31:00
Переглядів сторінки твору 5313
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.16 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 16:20:53 ]
нмд, певним чином знаковий текст, Серже. для тебе, я маю на увазі. я би навіть припустила, що він є початком відліку нового етапу твого письма.

це, звісно, лише припущення, яке я, в той же час, маю бажання не лише пояснити, а й обґрунтувати. наприклад так: цей текст для тебе є новоякісним в плані цілісності і виправданості образів, тончіше - навіть певній їх філігранності. вони легше читаються, не протирічать і не спрощуються по ходу розгортання тексту. інакше можна сказати, що образи цього тексту є рівноякісними, а отже - гармонійними.

з нішого боку, як і раніше, не всі з них прочитуються і візуалізуються одразу, що я би, наприклад, прагнула змінити стосовно своїх текстів. погодься, друже, чим легше прочитується і уявляється певний образ, тим сильніше він, зрештою, впливає на читача, бо сильніше закарбовуються, і довше післясмакує. але ж немає межі досконалості)

щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:00:22 ]
як же я тішуся твоїми нечастими коментарями під своїми нечастими , за останній час, вичворами...
"новий етап письма"? ой, не знаю, не знаю, Маленька Ні... справа у тім, що останнє, що тут у мене з"являється - не завжди нове, а скоріше те, з чого трохи витерто пилюку і трохи перероблено із знаних тобою причин ;)
безумовно я з тобою погоджуюсь, що писати потрібно легше і простіше (мені вже не раз казали, - аби щось у мене зрозуміти потрібно перечитувати 4-5 разів... це забагато і ненормально, а отже автору , напевно, мінус).
Навіть не дуже глибоко в душі, можливо, я і хотів би писати, як наприклад С.Т., але то вже буду не я, та й навіть якби погодився стати "другим_не_я" , не зміг би цього зробити фізично, - вище голови стрибнути майже нереально.
Проте, якщо та маленька гірочка на вершинці якої я намагаюсь наразі залишити свій маленький прапорець не буде останньою, - обов"язково спробую переосмислити свою власну "творчу поведінку" ...

з незмінно-глибоченною повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 20:50:37 ]
Дуже гарний вірш. Цікавезні образи. І все-все. З великим задоволенням прочитала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:03:16 ]
сам до себе: "хароший, Сірожа, хароший... на тобі грудочку цукру"
хрум-хрум-хрум :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 21:10:40 ]
Та ну цукру, вірш на цукерку тяне, дорогу... дуже, шоколадну, ручної роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:35:07 ]
ти шо!
ніззя так мене балувать, бо я себе знаю - відразу зазнаюсь і почну з носа зелені бульбахи пускати...
неестетично воно якось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 23:25:24 ]
Абалдєнно, Аміго.
Я думаю, що коли поезія бачиться у різних ракурсах, а не прямолінійно, то це теж
цікаво і можливо далекоглядніше...
Кул!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 23:38:31 ]
Gracias, Аmigo!
Радий, що сприйнялося :)
з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 21:11:41 ]
а знаєте, я колись давно-давно, знайшла Ваші вірші. "Срібний ангел", здається, Ваш сайт називався. я тоді, пригадую, роздрукувала все, що на ньому було, окремою книжечку и багато-багато разів перечитувала, і таким загадковим здавався Ваш світ. ) захотілось Вам подякувати зараз тут за той час, бо на той момент, ви задали його напрям. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 00:08:04 ]
ой ...
(сором"язливо червоніє)
:о)