ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Рожко / Вірші

 ***
Образ твору Скло витече крізь очі субмарин,
логін-пароль - забута наслідковість,
тіла на берег викине натомість,
неначе рами вкрадених картин.

У спазмах море, подзвони «нуль три»,
мо’, ще врятують штильовим прогнозом,
нейронний смерч затихне під наркозом,
плоть охолоне, в пам’яті зітри.

Кити – у плач, але навіщо це?
Хоча на дні покоїться «Титанік»,
човни на хвилях намалюють грані,
і час гвинтом зануриться в лице.

Буває – серед моря ти один
й уламок щогли... Маринічна повість,
логін-пароль - забута наслідковість,
і скло тече крізь очі субмарин.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 10:31:00
Переглядів сторінки твору 5069
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.16 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 16:20:53 ]
нмд, певним чином знаковий текст, Серже. для тебе, я маю на увазі. я би навіть припустила, що він є початком відліку нового етапу твого письма.

це, звісно, лише припущення, яке я, в той же час, маю бажання не лише пояснити, а й обґрунтувати. наприклад так: цей текст для тебе є новоякісним в плані цілісності і виправданості образів, тончіше - навіть певній їх філігранності. вони легше читаються, не протирічать і не спрощуються по ходу розгортання тексту. інакше можна сказати, що образи цього тексту є рівноякісними, а отже - гармонійними.

з нішого боку, як і раніше, не всі з них прочитуються і візуалізуються одразу, що я би, наприклад, прагнула змінити стосовно своїх текстів. погодься, друже, чим легше прочитується і уявляється певний образ, тим сильніше він, зрештою, впливає на читача, бо сильніше закарбовуються, і довше післясмакує. але ж немає межі досконалості)

щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:00:22 ]
як же я тішуся твоїми нечастими коментарями під своїми нечастими , за останній час, вичворами...
"новий етап письма"? ой, не знаю, не знаю, Маленька Ні... справа у тім, що останнє, що тут у мене з"являється - не завжди нове, а скоріше те, з чого трохи витерто пилюку і трохи перероблено із знаних тобою причин ;)
безумовно я з тобою погоджуюсь, що писати потрібно легше і простіше (мені вже не раз казали, - аби щось у мене зрозуміти потрібно перечитувати 4-5 разів... це забагато і ненормально, а отже автору , напевно, мінус).
Навіть не дуже глибоко в душі, можливо, я і хотів би писати, як наприклад С.Т., але то вже буду не я, та й навіть якби погодився стати "другим_не_я" , не зміг би цього зробити фізично, - вище голови стрибнути майже нереально.
Проте, якщо та маленька гірочка на вершинці якої я намагаюсь наразі залишити свій маленький прапорець не буде останньою, - обов"язково спробую переосмислити свою власну "творчу поведінку" ...

з незмінно-глибоченною повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 20:50:37 ]
Дуже гарний вірш. Цікавезні образи. І все-все. З великим задоволенням прочитала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:03:16 ]
сам до себе: "хароший, Сірожа, хароший... на тобі грудочку цукру"
хрум-хрум-хрум :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 21:10:40 ]
Та ну цукру, вірш на цукерку тяне, дорогу... дуже, шоколадну, ручної роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:35:07 ]
ти шо!
ніззя так мене балувать, бо я себе знаю - відразу зазнаюсь і почну з носа зелені бульбахи пускати...
неестетично воно якось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 23:25:24 ]
Абалдєнно, Аміго.
Я думаю, що коли поезія бачиться у різних ракурсах, а не прямолінійно, то це теж
цікаво і можливо далекоглядніше...
Кул!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 23:38:31 ]
Gracias, Аmigo!
Радий, що сприйнялося :)
з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 21:11:41 ]
а знаєте, я колись давно-давно, знайшла Ваші вірші. "Срібний ангел", здається, Ваш сайт називався. я тоді, пригадую, роздрукувала все, що на ньому було, окремою книжечку и багато-багато разів перечитувала, і таким загадковим здавався Ваш світ. ) захотілось Вам подякувати зараз тут за той час, бо на той момент, ви задали його напрям. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 00:08:04 ]
ой ...
(сором"язливо червоніє)
:о)