ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Ц Д Т Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Рожко / Вірші

 ***
Образ твору Скло витече крізь очі субмарин,
логін-пароль - забута наслідковість,
тіла на берег викине натомість,
неначе рами вкрадених картин.

У спазмах море, подзвони «нуль три»,
мо’, ще врятують штильовим прогнозом,
нейронний смерч затихне під наркозом,
плоть охолоне, в пам’яті зітри.

Кити – у плач, але навіщо це?
Хоча на дні покоїться «Титанік»,
човни на хвилях намалюють грані,
і час гвинтом зануриться в лице.

Буває – серед моря ти один
й уламок щогли... Маринічна повість,
логін-пароль - забута наслідковість,
і скло тече крізь очі субмарин.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 10:31:00
Переглядів сторінки твору 5481
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.21 17:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 16:20:53 ]
нмд, певним чином знаковий текст, Серже. для тебе, я маю на увазі. я би навіть припустила, що він є початком відліку нового етапу твого письма.

це, звісно, лише припущення, яке я, в той же час, маю бажання не лише пояснити, а й обґрунтувати. наприклад так: цей текст для тебе є новоякісним в плані цілісності і виправданості образів, тончіше - навіть певній їх філігранності. вони легше читаються, не протирічать і не спрощуються по ходу розгортання тексту. інакше можна сказати, що образи цього тексту є рівноякісними, а отже - гармонійними.

з нішого боку, як і раніше, не всі з них прочитуються і візуалізуються одразу, що я би, наприклад, прагнула змінити стосовно своїх текстів. погодься, друже, чим легше прочитується і уявляється певний образ, тим сильніше він, зрештою, впливає на читача, бо сильніше закарбовуються, і довше післясмакує. але ж немає межі досконалості)

щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:00:22 ]
як же я тішуся твоїми нечастими коментарями під своїми нечастими , за останній час, вичворами...
"новий етап письма"? ой, не знаю, не знаю, Маленька Ні... справа у тім, що останнє, що тут у мене з"являється - не завжди нове, а скоріше те, з чого трохи витерто пилюку і трохи перероблено із знаних тобою причин ;)
безумовно я з тобою погоджуюсь, що писати потрібно легше і простіше (мені вже не раз казали, - аби щось у мене зрозуміти потрібно перечитувати 4-5 разів... це забагато і ненормально, а отже автору , напевно, мінус).
Навіть не дуже глибоко в душі, можливо, я і хотів би писати, як наприклад С.Т., але то вже буду не я, та й навіть якби погодився стати "другим_не_я" , не зміг би цього зробити фізично, - вище голови стрибнути майже нереально.
Проте, якщо та маленька гірочка на вершинці якої я намагаюсь наразі залишити свій маленький прапорець не буде останньою, - обов"язково спробую переосмислити свою власну "творчу поведінку" ...

з незмінно-глибоченною повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 20:50:37 ]
Дуже гарний вірш. Цікавезні образи. І все-все. З великим задоволенням прочитала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:03:16 ]
сам до себе: "хароший, Сірожа, хароший... на тобі грудочку цукру"
хрум-хрум-хрум :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 21:10:40 ]
Та ну цукру, вірш на цукерку тяне, дорогу... дуже, шоколадну, ручної роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:35:07 ]
ти шо!
ніззя так мене балувать, бо я себе знаю - відразу зазнаюсь і почну з носа зелені бульбахи пускати...
неестетично воно якось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 23:25:24 ]
Абалдєнно, Аміго.
Я думаю, що коли поезія бачиться у різних ракурсах, а не прямолінійно, то це теж
цікаво і можливо далекоглядніше...
Кул!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 23:38:31 ]
Gracias, Аmigo!
Радий, що сприйнялося :)
з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 21:11:41 ]
а знаєте, я колись давно-давно, знайшла Ваші вірші. "Срібний ангел", здається, Ваш сайт називався. я тоді, пригадую, роздрукувала все, що на ньому було, окремою книжечку и багато-багато разів перечитувала, і таким загадковим здавався Ваш світ. ) захотілось Вам подякувати зараз тут за той час, бо на той момент, ви задали його напрям. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 00:08:04 ]
ой ...
(сором"язливо червоніє)
:о)