ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Театр
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
ЖИТЕЙСЬКІ ПАРАДОКСИ
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Нескінченна мандрівка
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко (The Rolling Stones)
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Цікава повість
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Мов горіх
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
* * *
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Мовні штучки
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Сповідь
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
В лещатах самоти
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Шарлю Бодлеру (сонет)
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Ти і я
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої…
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Образ твору Із небес я спускалася, щоб не вертатись туди.
Обережно ступала, неначебто впасти боялась.
Заміталися біло мої непомітні сліди.
Я ішла, як у сні, а насправді - лише прокидалась.

Вирувала розлука потойбіч зачинених віч.
Не захмарюйся, любий, - тобі я мовчання простила.
Із небес облітала, як іній, чи попіл, чи ніч.
До землі притулилась знеможена, тиха, безсила.

Захисти, пригорни, поцілуй, зрозумій, відведи...
Пере-літня пора, нетривка, затуманена, ось і
З небесами прощалася вперше, відтак - назавжди.
І безтямно синіла дорога від тебе - у осінь.

(ремікс)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-02 23:51:51
Переглядів сторінки твору 8851
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-04 23:16:39 ]
Спасибі, Йванку. Таке, таке... Усе - на нервах :)) Добре, що зустрічаються хоч іноді пародисти-невропатологи, що зцілюють посмішкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-04 00:29:55 ]
Класно, Світлано!
... хоча від останнього рядка таким сумом повіяло... осіннім

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-04 23:45:35 ]
Пройде, Оксанко, все пройде :) Дякую. Не сумуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-04 06:32:36 ]
А по-блюзовому - вийшло файнюсьо, Світланко.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-04 23:46:54 ]
ЛЮ-блю(з) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:02:44 ]
Ну, йди - пригорну, поцілую і зрозумію, пере-літна ти моя :)

А шо, ніяк ніззя "у сні", "у осінь"? а то ці "уви", як здрасьтє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:32:25 ]
Ну, так, як ти ніхто не пригорне :)) Зя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 05:57:52 ]
Всі, як змовились в ці дні, - в осінь та й в осінь.

Захисти, пригорни, поцілуй, зрозумій, відведи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:45:40 ]
То, мабуть, погода "располагаєт" - італійське літо дощове. Добре, що в Україні упіймала кілька сонячних днів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 12:13:45 ]
Мабуть, оголошувати зразу весь список (це я про "захисти, пригорни, поцілуй, зрозумій, відведи") не варто - кавалєр нині пішов нєрвний і полохливий ;)
Якщо "облітала", то, може, "притулЯлась"? Але то несуттєво.
А ота "безтямно синіюча дорога" аж до сльози продерла :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:51:43 ]
Да, кавалєр пішов... но список же не йому оголошується, а тому, хто пригорне :)) А по тій дорозі без велюрових капців - ні-ку-да..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 00:46:40 ]
Пере літня Світлана, пере
Аж гудуть сині ноги осінні...
Віщий птах омолодить на сіні
І у небо ізнов забере...

Усміхніться, сумна королево!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:53:27 ]
А для того птаха хоч би де
Вибивати "па" і "па-де-де" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:26:15 ]
В тому нічого не зробиш - не люблю я дужки у віршах. Не розумію їх значення. Про життя не розказуй.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:13:36 ]
Не захмарюйся, любий. Позабирала задля любові :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-20 10:49:05 ]
Чарівно. Правда, оригінал мені трохи заважає читати ремікс. Оте: "просто - дощ, просто-сум, просто-осінь..." не забувається...