ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Переворот
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Записки дяді Жори. Записка 7. "Мій жебрацький денник"
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Прямий етер
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 3)
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Карфаген
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
* * *
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
***
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Смерть гетьмана Самійла Кішки 28 лютого 1602 року
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Записки дяді Жори. Записка 6. "Воюю"
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Записки дяді Жори. Записка 5. "Без змін"
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!

Юрій Гундарів
2026.05.14 18:40
У прямому етері
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)

Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть...
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботній день
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Образ твору Із небес я спускалася, щоб не вертатись туди.
Обережно ступала, неначебто впасти боялась.
Заміталися біло мої непомітні сліди.
Я ішла, як у сні, а насправді - лише прокидалась.

Вирувала розлука потойбіч зачинених віч.
Не захмарюйся, любий, - тобі я мовчання простила.
Із небес облітала, як іній, чи попіл, чи ніч.
До землі притулилась знеможена, тиха, безсила.

Захисти, пригорни, поцілуй, зрозумій, відведи...
Пере-літня пора, нетривка, затуманена, ось і
З небесами прощалася вперше, відтак - назавжди.
І безтямно синіла дорога від тебе - у осінь.

(ремікс)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-02 23:51:51
Переглядів сторінки твору 9311
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-04 23:16:39 ]
Спасибі, Йванку. Таке, таке... Усе - на нервах :)) Добре, що зустрічаються хоч іноді пародисти-невропатологи, що зцілюють посмішкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-04 00:29:55 ]
Класно, Світлано!
... хоча від останнього рядка таким сумом повіяло... осіннім

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-04 23:45:35 ]
Пройде, Оксанко, все пройде :) Дякую. Не сумуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-04 06:32:36 ]
А по-блюзовому - вийшло файнюсьо, Світланко.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-04 23:46:54 ]
ЛЮ-блю(з) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:02:44 ]
Ну, йди - пригорну, поцілую і зрозумію, пере-літна ти моя :)

А шо, ніяк ніззя "у сні", "у осінь"? а то ці "уви", як здрасьтє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:32:25 ]
Ну, так, як ти ніхто не пригорне :)) Зя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 05:57:52 ]
Всі, як змовились в ці дні, - в осінь та й в осінь.

Захисти, пригорни, поцілуй, зрозумій, відведи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:45:40 ]
То, мабуть, погода "располагаєт" - італійське літо дощове. Добре, що в Україні упіймала кілька сонячних днів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 12:13:45 ]
Мабуть, оголошувати зразу весь список (це я про "захисти, пригорни, поцілуй, зрозумій, відведи") не варто - кавалєр нині пішов нєрвний і полохливий ;)
Якщо "облітала", то, може, "притулЯлась"? Але то несуттєво.
А ота "безтямно синіюча дорога" аж до сльози продерла :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:51:43 ]
Да, кавалєр пішов... но список же не йому оголошується, а тому, хто пригорне :)) А по тій дорозі без велюрових капців - ні-ку-да..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 00:46:40 ]
Пере літня Світлана, пере
Аж гудуть сині ноги осінні...
Віщий птах омолодить на сіні
І у небо ізнов забере...

Усміхніться, сумна королево!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:53:27 ]
А для того птаха хоч би де
Вибивати "па" і "па-де-де" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:26:15 ]
В тому нічого не зробиш - не люблю я дужки у віршах. Не розумію їх значення. Про життя не розказуй.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:13:36 ]
Не захмарюйся, любий. Позабирала задля любові :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-20 10:49:05 ]
Чарівно. Правда, оригінал мені трохи заважає читати ремікс. Оте: "просто - дощ, просто-сум, просто-осінь..." не забувається...