ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
* 115 *
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Собі
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Устимко Яна / Вірші

 зима-не-зима
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-11 14:11:23
Переглядів сторінки твору 7385
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.12 15:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 14:55:27 ]
Сподобалося! Оригінально. "Питає сумління, кого ми судимо..." - сильно. В другій строфі останній рядок - "меНше".(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 20:31:00 ]
дякую! :-)
зараз виправлю )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 15:20:31 ]
... і зима-не зима і життя-не-життя
і сумління таке не просвітлене

Сподобались роздуми

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 20:31:32 ]
дякую, Ксеніє :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 16:04:41 ]
це зима дружить з падолистом :)

"коли достигають дощами сутінки" -
та все ж чекаєш на ранок сонця і снігу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 20:32:37 ]
все може бути :-)

чекаєш, чекаєш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 17:22:08 ]
ехє-хє, "псевдоамбітні камасутри" - це таке внутрішнє садо-мазо :)
Ян, якщо я вірно зрозуміла, сумління питає, так?
тоді, може, двокрапку після питає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 20:34:01 ]
воно! ))
та от вагалася, який розділовий знак ставити. тепер теж вагаюся. гадаєш треба двокрапку?

дяка! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 20:39:52 ]
гадаю, так. тоді воно більш буде схожим на питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 20:55:14 ]
Таки справді "зима-не-зима"...

То може і вкінці - знак запитання?
Але тоді (з двокрапкою і знаком запитання) так виглядатиме, наче те запитання саме сумління собі і ставить, воно автоматично "вскакує" в слово "ми". І виникає ще одне запитання - чия голова?
Часом, біда з тими розділовими знаками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 20:58:01 ]
так отож. тому поставила кому :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 21:02:30 ]
нє, дєвачкі, давайте розберемося :)
сумління ж не страждає на манічку величі, щоб себе на "ми" називати? тоді все логічно. (наше, тобто не чиєсь окремо, а двох ЛГ) сумління питає: кого ж ми (2 ЛГ) судимо в її (сумління) голові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 21:33:17 ]
щось я заплуталася - у реченні пропущено "нас", якщо вставити, то буде: "питає сумління нас, кого ми судимо
із псевдоамбітними камасутрами
в його непросвітленій голові. "
подумала, що двокрапка ставиться при прямій мові, а там її немає. чи і в цьому випадку ставиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 21:36:27 ]
от, наприклад, чи ставиться двокрапка після "питається" у реченні: (нас)водій питається, чи будемо ми виходити на даній зупинці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 21:39:36 ]
у наведеному тобою прикладі не ставиться, бо там є "чи". а оскільки у тексті пропущено "нас", замість нього ставиться двокрапіє. ну, або тире на крайняк :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 21:45:40 ]
тоді ставлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-11 17:26:50 ]
І справді, зима-не-зима, а що - досі незрозуміло))) чи то осінь, что весна))) хоча вірш, звичайно, не про це, що мені подобається особливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 20:34:19 ]
)) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 19:20:30 ]
зима-не-зима...

ми-не-ми...

краще вип'ю пива... :о(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 20:34:49 ]
і я-не-я і хата не моя...))