ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Біля двору дитинства
Образ твору
Дворищу по вулиці Говорова в Яготині


Поміж бузку, квітучої спіреї
Дурманив бджіл розложистий жасмин...
Там я пливла у світ Ассоль і Грея,
Там хвилювався поля крепдешин...
Та хата – мов сорока-білобока…
Там від застуди – липа, моня, лій...
Там не стрічався злодій чи обмовник,
Там позичали цукор, масло, хліб...
А матері все баглося свободи,
Нової хати – десь у вишині!
Поклали скарб нехитрий на підводу...
Леваду розшукали – у багні.

Гора „циганська”, несмачна водиця,
Іржаве озерце... Таким був „рай”.
Мелькали дрібно у колесах спиці –
Я їхала в поля, за виднокрай,
Бо у дворі дитинства – пес муругий,
Дві абрикоси впали у спориш!

Стою – липнева жінка – ані руху.
Лечу в дитинство,
краю синю тиш...
В піддашші хати – ластів’ятка-писклі,
В півтемряві сараю – ночви й „хлам”.
Жене бабуня кіз – на пасовисько...
Я з бантиком іду – в „науки храм”…
Тікаючи від гуски, на паркані
Там зависаю – ллється лемент-плач...
Навпроти хати діда Чорноштана
Ганяю влітку зеленастий м’яч…

Із чоловіком і білявим сином,
Прийшла я подивитися на двір...

Мій сад вишневий, ти по хвилях плинув
До… саблезуботигрооких прірв.
На місці саду – пишна кам’яниця.
Побіля неї – три теплиці в ряд...

Однак мені ТЕ дворище насниться –
На дощ осінній чи на майський град.





2006-2012




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-22 14:20:30
Переглядів сторінки твору 2146
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-22 15:17:53 ]
Проникливо і зворушливо, як завжди... Перед очима картина з "Вишневого саду", а ще - із саду дитинства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-02-22 15:29:44 ]
Дякую, Уляно.
За 37 років (саме стільки минуло з моменту продажу старого дворища) я тричі ходила дивитися на вулицю і двір дитинства. А цьогоріч не впізнала: дорога вищає, старі хати - в землю.
Нові двори з теплицями - чужі мені. Ностальгія.) І немає ради на це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 16:03:44 ]
Яка гарна поезія, шановна Світлано, написана живими, барвистими словами, насиченими ароматами весни (я так відчув). Таку поезію хочеться читати ще і ще. Натхнення Вам і тепла !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-02-22 16:09:51 ]
Красно дякую за відгук, Ілля! )
І Вам бажаю натхнення і творчого неспокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 19:10:59 ]
Ви не самотні з подібним сумо-болем..