ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Самослав Желіба
2024.06.19 21:41
А немає за що мене "на місце ставити", Соболю. Вірш суто гумористичний і без переходу на особистості, на відміну від твоїх пашквілів. Тут зовсім інший рівень культури (і це відчутно).

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Самослав Желіба
2024.06.19 17:43
А наш би Соболь
Втричі більше написав –
Лиш дай паперу.

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Проза

 Скоро весна
В мені набирається весна. Вона набрякає і розростається, як брунька вербових "котиків", це вона лоскоче ніжністю, це вона не дає душі спокою.
Ще у січні, заледве минули різдвяні свята, я її почула. Маленька синичка віддзенькувала весною, цінькала тонко, сонячно і весело. І я почула в собі отой перший порух весни, наче перший порух дитини. Відтоді змінився настрій, думки, бажання. Помалу, поступово, але я ставала іншою. Бо все те витворювала зі мною весна.
То вибухала у мені несподіваним сміхом – і я сміялася так легко і дзвінко, так щиро, як колись, як була іще малою.
То жартувала – візьме і залоскоче у мене в животі – і я його миттю підтягую, просто таки на ходу. Аякже, треба бути стрункою, виправляти поставу! Поскидаємо зимові пальтечка – і що, носити оті обвислі "карнизи" навколо пояса? Ні, не дамся!
І ще вона любить отак, як діти у школі на перерві, побешкетувати – то штовхне плечем, то підніжку поставить моєму серцю. І воно, розгублене, завмирає, ніяковіє, озирається довкола. Чи навпаки, збивається з ритму, товчеться прискорено і збуджено, стрибає карколомними зигзагами, пориває усе тіло до руху, до змін.
У голові моїй, у думках сколотила весна цілу революцію. І ці думки усі кричать голосно і чомусь одночасно, намагаються захопити свідомість, воюють одна з однією. Але серед них народилася уже ота, справжня, весняна - прозора-прозора, наче крапля води, сповнена неба і бажання жити. Вона не кричить, вона мовчки дивиться великими очима на увесь галасливий натовп – він замовкає.
І тоді вона починає співати голосом маленької синички, голосом несподіваної, але такої очікуваної радості – скоро весна!


P.S.
Додатково мушу вам повідомити: наступили фатальні незворотні ознаки неминучої весни – я купила собі нові мешти на високих обцасах!!!
Уррраааа!!!
Весна уже зовсім близько!!!




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 13:05:37
Переглядів сторінки твору 2200
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.855
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2022.11.13 19:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 14:07:07 ]
Нові мешти - то "залізний" аргумент! А ще краще - босоніжки :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 21:59:26 ]
о, БОСОНІЖКИ ТЕЖ МІРЯЛА, АЛЕ НЕ "ПРОБИЛИ" НА КУПІВЛЮ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 18:25:08 ]
файно)
про мешти - бомба!!!;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 21:59:36 ]
а ТО))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 18:51:29 ]
А може, почати - В мені набирається весна? До того ж, там, в тексті, потім є підтвердження, - в животі, в голові...)
Весна-революціонерка. Клас!

Вітаю з новими мештами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:00:48 ]
Дякую, Любцю, за пораду - так і виправила. Дякую за привітання! Приїжджайдо Львова - продемонструю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-02-16 13:19:52 ]
Весняно неймовірно!
Обцаси - то сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-02-20 17:36:01 ]
А то!)))