ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Характерниця (Магосвіт)
Отави полеглі - знеможене плем"я.
Гуде бугили тонкосоло -напастя!
Крізь осмут - кормига осіння повзе. я
виношую корінь весни на зап"ясті.

І поглядом довжу охлялу дорогу,
на чалій зорі визираю пороги
одбулi ув uрій. Дерева сторогі
видрапують сонце iз хмарного моху.

Y мушлі сердечнiй донебне волання...
петляю дорогами - в ніч громихаю,
біжу звовкулачено...димна омана
плете міражі про осонцені маї.

Схилилося німбами, -нірваночоло,
скипаюче чорними дірами,- небо
і волосожарові льокові кола
зубцями Вселенський обчісує гребінь,

ізтрушує пил із Ла-Маншу галактик,
міжлітньо- зимову, безмостову прірву
і хочеш - не хочеш, а мусиш стрибати:
на лапах, на мріях - поклавшись на віру.

замурове дихання первістко-цвіту
би червом отерплого нерва начути...
на вірі, на лапах до "завтра" вціліти
і вже ради цього вартує ж бо "бути"

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-09-29 17:51:25
Переглядів сторінки твору 3183
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 19:51:20 ]
І вже ради цього вартує ж бо "бути"...
Дякую, люба Роксоланочко, за вірш - він просто "в яблучко"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 21:02:08 ]
о, "в яблучко" - навіть не думала, що так попаду :)
Дякую гарно!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 20:27:51 ]
Оце характерниця! Потужно як! А мені передостання строфа найбільше... Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:51:58 ]

Зробила передостанню строфу - завершальною-
Мабуть так доречніше. Дяка, Йване!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 21:16:41 ]
"...і вже ради цього вартує ж бо "бути"..." -

і не зникати надовго...
Неповторна "роксоланія" триває!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 00:13:16 ]
Та куди би я зникла:))) я собі бунтівна - усі мури проб"ю :)))
Дякую за добре слово, Мирославе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-29 22:18:40 ]
І глибина змісту, і краса втілення!
Ляно!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 00:20:54 ]
Дякую, Лесюнь:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-30 00:50:11 ]
Мистецько переданий задум! Наче сама побувала в описаній ролі, політала в нірвані поміж галактик...
( повзе. я = повзе. Я
урій = ирій, ірій, чи таки має бути форма з "у"?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 16:48:53 ]
Галинко, моя Вам біквадратна подяка, аже ув Ирії - опечтка була, а ви мене порятували!!! - за увагу і пильність, проникання у змісти тексту - окреме спасиБі!!!!!!!!!!!!
"я" - написала зумисне з малої :) - не хотіла акцентувати його, а виявилося, що навпаки заакцентувала :))) вже й не знаю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-09-30 09:00:58 ]
Потужно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 20:33:31 ]
Дякую !!!