The Tyger by William Blake

Тигре! Тигре! мертві очі
Пломеніють в хащах ночі,
Вічний зиск котрого з Метрів
Впрагнув хижих цих симетрій?

Зграбністю чиїх долонь
Вхоплений лихий вогонь?
Із копалень, чи з небес
Полиск злий твоїх очес?

Серце хто тобі зробив,
Кров по венах заструмив?
Чим в цей час він надихався?
Хоч хвилину завагався?

Де пекельний цей коваль
Гартував для м’язів сталь?
У яких стискав лещатах
Мозок вбивчого звіряти?

А коли зірок списи
Впали краплями роси,
Він творінню посміхав?
Чи не цей Ягня склепав?

Тигре! Тигре! Мертві очі
Пломеніють в хащах ночі,
Вічний зиск котрого з Метрів
Впрагнув хижих цих симетрій?


Першоджерельний текст:

Tyger! Tyger! burning bright
In the forests of the night,
What immortal hand or eye
Could frame thy fearful symmetry?

In what distant deeps or skies
Burnt the fire of thine eyes?
On what wings dare he aspire?
What the hand dare seize the Fire?

And what shoulder, and what art,
Could twist the sinews of thy heart?
And when thy heart began to beat,
What dread hand? and what dread feet?

What the hammer? what the chain?
In what furnace was thy brain?
What the anvil? what dread grasp
Dare its deadly terrors clasp?

When the stars threw down their spears,
And water'd heaven with their tears,
Did he smile his work to see?
Did he who made the Lamb make thee?

Tyger! Tyger! burning bright
In the forests of the night,
What immortal hand or eye
Could frame thy fearful symmetry?