
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.02.06
20:22
Закинутий колодязь
заріс травою, як спогадами.
У ньому більше не можна
зачерпнути космічної води,
не можна налити
у долоні вічності.
Я пам'ятаю, як ми класом
стояли біля нього.
заріс травою, як спогадами.
У ньому більше не можна
зачерпнути космічної води,
не можна налити
у долоні вічності.
Я пам'ятаю, як ми класом
стояли біля нього.
2025.02.06
18:58
Таж і хочу лиш це:
Позабуть гірку мить,
Серця крик, заблукалий в пустині,
Повернутись і жить,
Як жилося колись,-
Ой, дубочку ти мій...
Ой, озерце моє ти синє...
Позабуть гірку мить,
Серця крик, заблукалий в пустині,
Повернутись і жить,
Як жилося колись,-
Ой, дубочку ти мій...
Ой, озерце моє ти синє...
2025.02.06
15:32
Як дорвався Янукович до влади в країні,
То почав народ ламати він через коліно.
До Москви потягся зразу – йому ближча була.
Про вступ до Євросоюзу одразу ж забули.
Панували в Україні ницість і обман.
То почав народ ламати він через коліно.
До Москви потягся зразу – йому ближча була.
Про вступ до Євросоюзу одразу ж забули.
Панували в Україні ницість і обман.
2025.02.06
09:09
Зима прийшла, цілує місто в тиші,
сніжинками торкаючись легенько.
Чарівною народжується... втіха.
Цей Божий день у серці ніжно тенькнув.
Нарешті, скинута завіса сіра:
туманів і дощів етюди мокрі.
Небе
сніжинками торкаючись легенько.
Чарівною народжується... втіха.
Цей Божий день у серці ніжно тенькнув.
Нарешті, скинута завіса сіра:
туманів і дощів етюди мокрі.
Небе
2025.02.06
06:58
Уже так рано не смеркає
Межи засніжених осик,
Хоч сонця диск крутнувсь над гаєм
І, опускаючись, поник.
Але не вщухло денне світло
І сніг полискує, як ртуть, –
Ще гілочки, неначе мітли,
Шумлять і в гр
Межи засніжених осик,
Хоч сонця диск крутнувсь над гаєм
І, опускаючись, поник.
Але не вщухло денне світло
І сніг полискує, як ртуть, –
Ще гілочки, неначе мітли,
Шумлять і в гр
2025.02.06
04:25
Дні 35-й, 36-й і ранок 37-го. Повернення Телемаха)
1.
Мудра Афіна удосвіта
в Спарту примчалася в милі, –
там Телемах, геть без досвіду,
так і гуляв на весіллі.
1.
Мудра Афіна удосвіта
в Спарту примчалася в милі, –
там Телемах, геть без досвіду,
так і гуляв на весіллі.
2025.02.06
00:39
Цю історію розповів мені колишній парторг колгоспу «Шлях Ілліча» Петро Іванович Лукін. У Криму в ті роки він славився як правдолюб: навіть з партії та з колгоспу його вигнали, як він висловився, «за п
2025.02.05
23:07
Послухай тишу, бо у ній слова,
Легенький гомін лісових фіалок,
Безликий спокій серцем відчувай,
бо дивом муки відлетіли вдалеч.
У тиші музика завжди жива:
мелодія любові та розлуки,
прадавня, незба
Легенький гомін лісових фіалок,
Безликий спокій серцем відчувай,
бо дивом муки відлетіли вдалеч.
У тиші музика завжди жива:
мелодія любові та розлуки,
прадавня, незба
2025.02.05
22:38
Трепетно слова
Для тебе добирала,
Зріли ті слова
У радості й журбі.
Краю рідний мій,
Я хочу, щоб лунало –
Як в любові я
Освідчуюсь тобі.
Для тебе добирала,
Зріли ті слова
У радості й журбі.
Краю рідний мій,
Я хочу, щоб лунало –
Як в любові я
Освідчуюсь тобі.
2025.02.05
22:11
Здається, горе розіп'яло...
Та ні, то темна смуга лиш.
Чи неприємностей навала
У серце вжалила сильніш.
Воно дурненьке і вразливе
Не має захисту броні.
Як те пташатко полохливе --
Та ні, то темна смуга лиш.
Чи неприємностей навала
У серце вжалила сильніш.
Воно дурненьке і вразливе
Не має захисту броні.
Як те пташатко полохливе --
2025.02.05
21:14
свинцевий дирижабль
цитринний блюз
кислотний дощ
побудь зі мною
базікай дурниць
лий скільки бажаєш чаїв
випусти через кватирку сплін
розв’яжи рукави оці
цитринний блюз
кислотний дощ
побудь зі мною
базікай дурниць
лий скільки бажаєш чаїв
випусти через кватирку сплін
розв’яжи рукави оці
2025.02.05
20:19
Оголеність тополь,
як оголеність ілюзій,
оголеність правди,
оголений крик,
оголене безумство.
Жодна надія
не може вчепитися
за живу парость,
як оголеність ілюзій,
оголеність правди,
оголений крик,
оголене безумство.
Жодна надія
не може вчепитися
за живу парость,
2025.02.05
16:10
Встали ми до сонця
у вогні навали -
вороги за смертні
узялися справи!
Зрадники впустили,
Інші підсобили.
Та народ не здався,
у вогні навали -
вороги за смертні
узялися справи!
Зрадники впустили,
Інші підсобили.
Та народ не здався,
2025.02.05
09:27
Где-то за неделю до Шавуот появляется одна из наших сотрудниц с подносом ватрушек и предлагает всем нам, ее сослуживцам, отведать:
– Это от Жанны.
Жанну мы знаем как одного из ведущих специалистов п
2025.02.05
07:29
Не обманюй серце знову
Тим, що можеш не ревти, –
Що діяльно і святково
Виглядаєш нині ти.
Хоч душа ще молодіє
І відчутно кожен м’яз, –
Не блукай безцільно в мріях,
Не марнуй даремно час.
Тим, що можеш не ревти, –
Що діяльно і святково
Виглядаєш нині ти.
Хоч душа ще молодіє
І відчутно кожен м’яз, –
Не блукай безцільно в мріях,
Не марнуй даремно час.
2025.02.04
20:31
Убогий передзимовий пейзаж.
Дерева скручені
від споконвічної муки.
Це не дерева,
у яких буяє життя,
а переламані, покалічені,
у яких переплелися
слова з фатумом,
Дерева скручені
від споконвічної муки.
Це не дерева,
у яких буяє життя,
а переламані, покалічені,
у яких переплелися
слова з фатумом,
2025.02.04
20:10
По шкірі розсиплеш зіркИ,
Сузір’ями бавишся ти,
Розв’язуєш петлі вузькі,
Й ледь чутне в безодні: прости.
Вуста промовляють: кохай!
Вогнем обпікаєш - до тла,
Щоб тілом мурахи… нехай
Сузір’ями бавишся ти,
Розв’язуєш петлі вузькі,
Й ледь чутне в безодні: прости.
Вуста промовляють: кохай!
Вогнем обпікаєш - до тла,
Щоб тілом мурахи… нехай
2025.02.04
19:39
Молюся Богу. Поетичне слово,
Написане на білих сторінках,
Несе добро і силу загадкову,
Розвіюючи безпросвітний жах.
Безпосередня щирість - це основа
Та головний рефрен в палких серцях.
Від себе додаю
Написане на білих сторінках,
Несе добро і силу загадкову,
Розвіюючи безпросвітний жах.
Безпосередня щирість - це основа
Та головний рефрен в палких серцях.
Від себе додаю
2025.02.04
16:52
Оце, друзі, втелющилася у главу блага ідея
І така несподівана, що аж рота роззявив. І стало моторошно. Відкриюся і буде що буде.
Закортіло відпустити бороду. І не тому, що сподобався образ підтопта
2025.02.04
08:44
Наше життя – немов драбина Яакова:
Підіймаємось і опускаємось.
Знизу – догори.Туди –сюди.
Змагаємось, вряди-годи перемагаємо.
Та на відміну від праотця -
Частіше – переможені.
***
Підіймаємось і опускаємось.
Знизу – догори.Туди –сюди.
Змагаємось, вряди-годи перемагаємо.
Та на відміну від праотця -
Частіше – переможені.
***
2025.02.04
08:09
Відтанцьовує дощ розпочату відлигу,
Надоложує впевнено згаяний час, -
І поволі звільняється гравій від криги,
І відразу дерева позбулись прикрас.
По колюжах лопочуть краплини сріблисті
І дзвенять на к
Надоложує впевнено згаяний час, -
І поволі звільняється гравій від криги,
І відразу дерева позбулись прикрас.
По колюжах лопочуть краплини сріблисті
І дзвенять на к
2025.02.04
06:20
День 35-й. Одіссей у Евмея)
1.
Після розмови з Палладою
перший візит Одіссея
(згідно з її же порадою) –
до свинопаса Евмея.
1.
Після розмови з Палладою
перший візит Одіссея
(згідно з її же порадою) –
до свинопаса Евмея.
2025.02.04
00:26
З блискучої ртуті моєї фантазії
Злітають здивовані чаплі
Під дощем непотрібних метафор
(Нікому).
Ця радість безглузда –
Споглядання мінливого світу:
Порадую серце своє
Келішком ірландського віскі:
Злітають здивовані чаплі
Під дощем непотрібних метафор
(Нікому).
Ця радість безглузда –
Споглядання мінливого світу:
Порадую серце своє
Келішком ірландського віскі:
2025.02.03
20:47
Дерево в тумані,
ніби в небесній ваті
важких думок.
Дерево потонуло
у незрозумілій субстанції,
від чого посилюється
його самотність.
Дерево нагадує
ніби в небесній ваті
важких думок.
Дерево потонуло
у незрозумілій субстанції,
від чого посилюється
його самотність.
Дерево нагадує
2025.02.03
13:19
В болючій тиші всю війну живу,
В обіймах помирає світла муза.
Вона зі мною поруч у рову
Ділила навпіл хліба черствий кусень.
Вже не болить одірване крило,
Заструпилася на душі кровиця.
В руці гранат
В обіймах помирає світла муза.
Вона зі мною поруч у рову
Ділила навпіл хліба черствий кусень.
Вже не болить одірване крило,
Заструпилася на душі кровиця.
В руці гранат
2025.02.03
09:05
Втрутилась у долі
внуків, правнуків, праправнуків
тих хто вже давно
пройшов випробування
чи загинув колись
мільйони мільярди...
не для життя
руйнує засоби буття
внуків, правнуків, праправнуків
тих хто вже давно
пройшов випробування
чи загинув колись
мільйони мільярди...
не для життя
руйнує засоби буття
2025.02.03
06:06
Під ногами тріск і слизь,
Сонця промені згори, –
Не такі вже, як колись,
Вільхи, клени, явори.
Аж не віриться, що сам
Школярем садив цей гай,
Де стоїть пташиний гам
І лиш зелені розмай.
Сонця промені згори, –
Не такі вже, як колись,
Вільхи, клени, явори.
Аж не віриться, що сам
Школярем садив цей гай,
Де стоїть пташиний гам
І лиш зелені розмай.
2025.02.02
22:11
Ех, катма щастя,
або – Не в цім ось житті
Чим більше кплю з негараздів
Тим трудженіший мій сміх
На біду загубивши із часом
Щось властиве мені
У чому користь, сказав хоч би хто
Чи, як не твориш молитви
або – Не в цім ось житті
Чим більше кплю з негараздів
Тим трудженіший мій сміх
На біду загубивши із часом
Щось властиве мені
У чому користь, сказав хоч би хто
Чи, як не твориш молитви
2025.02.02
21:58
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я
2025.02.02
20:23
Голос долинає крізь простір,
руйнуючи молекули тиші.
Голос доходить
ледь відчутним шепотом,
який не можна відрізнити
від навколишніх меблів,
але від нього
здригається підлога,
руйнуючи молекули тиші.
Голос доходить
ледь відчутним шепотом,
який не можна відрізнити
від навколишніх меблів,
але від нього
здригається підлога,
2025.02.02
20:18
Покинуті сторінки соцмереж -
як скелети динозаврів і риб
на дні висохлого моря.
Ними гуляє вітер,
продуваючи минуле
і рухаючись невідомо куди.
На дні висохлого моря
солоний ґрунт,
як скелети динозаврів і риб
на дні висохлого моря.
Ними гуляє вітер,
продуваючи минуле
і рухаючись невідомо куди.
На дні висохлого моря
солоний ґрунт,
2025.02.02
15:05
Осінній Сейм і кольори осінні,
Засохли трави скрізь на берегах.
Берізки жовті, небо синє-синє,
А вдалині на Суми давній шлях.
Ще дивляться у воду потемнілу
Край берегів прив'язані човни.
Петрів батіг
Засохли трави скрізь на берегах.
Берізки жовті, небо синє-синє,
А вдалині на Суми давній шлях.
Ще дивляться у воду потемнілу
Край берегів прив'язані човни.
Петрів батіг
2025.02.02
14:44
Коли плечі, давно стомлені,
Знов аларму торкне полум'я,
З однією на всіх долею
РозігнУться хребти зболені.
Там окопних ґрунтів місиво
На руках, на щоках - міксами
З поту, крові, та все - мізером,
Знов аларму торкне полум'я,
З однією на всіх долею
РозігнУться хребти зболені.
Там окопних ґрунтів місиво
На руках, на щоках - міксами
З поту, крові, та все - мізером,
2025.02.02
13:37
Хто з нас – із тих, хто при Союзі жив,
Не пам‘ята трагедію Хатині.
Вона вже трохи призабулась нині.
Тоді ж про те у школі кожен вчив.
І пам’ятник величний возвели,
І з кожного куточка говорили,
Як нім
Не пам‘ята трагедію Хатині.
Вона вже трохи призабулась нині.
Тоді ж про те у школі кожен вчив.
І пам’ятник величний возвели,
І з кожного куточка говорили,
Як нім
2025.02.02
12:42
День 34-й і ранок 35-го. Прибуття на Ітаку)
1.
Зранку – як в турі в Туреччині,
знову всі пруть до їдальні...
Й тільки, нарешті, увечері
заходи стались прощальні:
1.
Зранку – як в турі в Туреччині,
знову всі пруть до їдальні...
Й тільки, нарешті, увечері
заходи стались прощальні:
2025.02.02
11:03
Не знаю як ви, шановні, друзі, а я боюся до дрижаків своєї дружини-берегині. Хоч і люблю безтямно.
А чому боюся - запитаєте ви. Так і бога одночасно і бояться, і люблять. Люблять за те, що він проща
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.02.02
2025.01.31
2025.01.26
2025.01.18
2025.01.15
2025.01.02
2025.01.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

![]() |
Дата |
---|---|
Чорзор Дмитро: "Донецький султан Прийди на майдан Туди,де стоять прості люди Й скажи усім нам!!! ЩО ТИ Є БАРАН Народний баран України, ..." |
2013.12.16 |
Тематичні рубрики. Рейтинги учасників
Основні • Статистичні дані діяльності “Поетичних Майстерень”
Автори та твори • Читацькі уподобання • Редакторські уподобання
Рейтинги: • Літ. угрупувань • Авторів • Територіальних осередків
Тематичні рейтинги авторів-учасників
Критика та Аналітика