ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2017.07.27 05:54
Економили на війні,
Люди дешевше машин.
А раніше: холодні дні
Брали енергію шин.
У часі горе «Майдану»,
Уже не наяву.
Теорія – дерибану
Країни де я живу.

Серго Сокольник
2017.07.27 04:04
Є у тебе, шпигуне, душа?
Чи її розміняв ти на розділи
Циркулярів, доган і пошан,
Чи на вірші, що пишуться прозою?
Світ подій у твоєму житті
Очі випалить нам, непосвяченим,
Мов мета, до якої іти...
І стороннім, того не побачити,

Адель Станіславська
2017.07.26 22:29
Пора вже стати злегка цинічною...
Життя показує - є потреба.
Не бійся тих, хто киває на вічність -
У кожного власне небо.

І праведність кожна лише до часу,
і благоговійні моління...
Не віриш? Впади або оступися -

Микола Дудар
2017.07.26 18:01
З Борисполя до вас - куди не йшло
а звідси і до себе ціла вічність
на прив’язі теличка за селом
у погребі принишкло десь з півсічня
і це не все
сторінку розгорну
прописане розписане... дрібниці?
кипить бурлить на вуглях на пару

Олександр Сушко
2017.07.26 15:19
Люблю я шану як солодкий мед,
Щодень її збираю у засіки.
Я - геній! Я - митець! Співак! Поет!
Хвала для мене - це найкращі ліки.

Закатую її у баняки
Пересипаючи коментарями.
Звикаю гризти слави мослаки,

Світлана Майя Залізняк
2017.07.26 13:10
Світ мережевих поетів.
Пошуки мережив...
Залиша слідиська Єті:
Не загриз, та стежив.

Фланірую непомітно.
Алергія в музи...
Антилопа Зося кітна

Нінель Новікова
2017.07.26 10:57
Накотилося
Буйне цунамі літа
На моє місто…

Анна Віталія Палій
2017.07.26 10:15
Печаль чи скорбота
мій камінь важкий не важкий?
Убитий не вбитий
твоєї торкаюсь руки.
Любов – не любов,
а висока незрима краса.
Колись ми удвох
увійдемо в оті небеса.

Анна Віталія Палій
2017.07.26 10:11
Моє життя, як Великодній цвинтар –
Хоругви, натовп, священик відправляє.
Пасха, радісний сум. Сонячно.
Моя душа – як Великодній дзвін, – будить,
Будить, будить.
Мій дух – як Слово Бога, – сущий.
Мій світ – як кулька в руках дитини.
18. 04. 2017 р.

Микола Дудар
2017.07.26 10:04
Якщо наш день візьме й завечорить
а сонце відштовхнеться від орбіти
зірву тобі і айстру і суниць
і тихого зворушливого літа
залиш усе скоріш біжи до верб
стежиною униз та й понад ставом
он місяць молодий неначе герб
а поруч польові по шию трави

Анна Віталія Палій
2017.07.26 09:55
Сестро моя, жаринко серця,
Любов’ю засвіченого,
Самовіддана ти – безконечно.
Життя твоє усміхнене зникоме.
Джерело світла твого – з тобою.
Так є. Так буде.
15.05.16р.

Ірина Вовк
2017.07.26 09:21
Офелія… і Тірца… і Йоганна…
Люцілла… і Прісцілла… Донна Анна…
Касандра я… Неріса… Одержима…
(Душа моя і плоть моя – незрима)…
Безумна я і втишена… Хто зможе –
стихію цю впокорить, переможе,
коли не я?.. не море це зелене?.. –
бо хто є тут розкут

Ірина Вовк
2017.07.26 09:07
Майбутній вчений Юрій Дрогобич, він же Котермак – «Magister Georgius Drohobicz de Russia» – народився близько 1450 року в родині збіднілого шляхтича, у сім’ї солевара Михайла Котермака, в старовинному галицькому місті Дрогобичі, назву якого пізніше учений

Микола Соболь
2017.07.26 05:53
Заполонила все когорта.
На крові зрощена епоха
І як то кажуть: ані чорта
Не полошаться, ані Бога.
І не цураються ідеї:
Живе убити на землі.
Бояться істини! Плебеї
Які зачаті у кремлі!

Ярослав Чорногуз
2017.07.25 22:30
Для тебе це лиш даху зсув -
Ходити, ніби геній, гордо.
Ти зробиш все, щоб ним не був,
О заздрісна хохляцька мордо!

Іван Потьомкін
2017.07.25 19:00
Не варто зопалу звірятися в любові,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,

Олександр Сушко
2017.07.25 18:22
Я розкажу все по порядку,
Щоб не було розчарувань.
Отам - моя ступала п'ятка,
А тут - писала вірші длань.

Усох павук давно на стелі.
Та очі бачили колись
Як малювалися пастелі,

Олександр Сушко
2017.07.25 17:27
У Києві майструють гроб,
Готує похорони мати.
Попала міна ув окоп:
Стрічай, столице, тіла шмати.

Він був мій друг. Співак, поет.
Та обманули його підло:
До рук убгали пістолет,

Кристіан Грей
2017.07.25 16:54
Я - на твоєму. Риска. Крапка.
Ти - у моїй. Тире і кома.
Та це - секрет. Про це - нікому.
Ні, ні, не смій. ОК, малятко?

Ой-ой, які шари у лапках!
Смачні, як торт з бісквітом! Боже!
А ти мені не допоможеш

Анонім Я Саландяк
2017.07.25 14:28
Дефініція*... ...що слід розуміти: визначення. Кант каже: “Всяке поняття повинно визначатися так, як його подає термін, само собою…” І свідомість наша, кожну мить визначається... Якщо ж сказати: робить дефініцію, то – аж! Якщо сказати: визначаєт

Микола Дудар
2017.07.25 14:26
Товарищ Пу, аэропорт
исчез с лица земли под утро
"эх бы ещё один
аборт -
и мир избавился б от Пута…"
не пожелание, вопрос
вот накопил себе на старость
чтобы не слышать больше "SOS"

Любов Матузок
2017.07.25 11:20
Український народ – консонантне письмо:
співвітчизники губляться в світі,
немов голосні у словах,
покотившись за межі Вітчизни.
А оті, що лишилися – майже без голосу, бо
Їх уперто не чують і навіть не хочуть почути
чи то приголосні, чи то прихвостні

Любов Матузок
2017.07.25 11:13
На підвалинах флірту - химеристим храмом - ти,
аналогія зламу стосунків - до східців:
поступовість, кути...
Я ж - навчу тебе грамоти
для незайманців зляканих і початківців.

Потаємне - у снах твоїх реалізоване,
в епізодах нічних - нерозпізнана згуб

Ірина Вовк
2017.07.25 10:38
Коли вирветься втома,
як ноша мені непосильна,
коли хтось із знайомих
на мене скептично зиркне,
я буденність покину
і в казку вернуся, наївна…
- О рятуй, побратиме,
рятуй, П е р е л е с н и к, мене.

Ірина Вовк
2017.07.25 10:33
ОЗЕРО НЕЧІМНЕ*

Спить озеро. Не розбуди словами
Його спокійну, древню сивину.
Дивися, як м'якими рукавами
Хвилюють верби тихий берег сну.
Про що мовчать? Невимовлений докір
У хвилях, що цілують береги,

Нінель Новікова
2017.07.25 09:24
Пролягло життя, як довга нива –
І тепер, пригадую не раз,
Як прийшла ще юна і наївна,
Як мене прийняв ти, рідний «КрАЗ»!

Ти мене, мов гілку без коріння,
В благодатний грунт пересадив.
І тобі я душу, серце, вміння

Ярослав Чорногуз
2017.07.25 08:13
У світлих сутінках печалі
Завмер на мить подільський ліс.
Крилом зеленої вуалі
Вечірню прохолоду ніс…

І віяв легіт над землею,
Нагадував не без жалю,
Як вухом припадав до неї

Олександр Сушко
2017.07.25 07:26
Приперла щоку у сльозах рука,
Думки невтішні у захмарних висях.
Я прикусив добряче язика,
Коли учора з жінкою сварився.

У роті - закривавлений клубок,
І кінчика одгризено шматочок.
Ніяк не можу вивчити урок,

Микола Соболь
2017.07.25 05:41
Найкраще то любові почуття.
Бо летимо замріяні у вічне,
Є розуміння: тільки ти і я…
Іще ефіру подихи магічні.
Сором’язливість обпіка ланіти,
Душа на світло рухає з пітьми…
Мені ж тобою все життя горіти
У таємниці, що пізнали ми.

Олександр Сушко
2017.07.24 18:18
Я сповідався. Піп длубався в носі,
Накручував мізинець віражі.
У нього нерви - корабельні троси,
Або оглух, осліп і збайдужів.

Його живіт розтоптують ковбаси,
А руки білі, ніжні та м'які.
Це - спадок молитовника та ряси,

Микола Соболь
2017.07.24 15:07
Білокрила моя мрія
десь у вишині
Розпустила ніжні крила.
Снилося мені –
Ти лебідкою полинеш
коли буде час
Знаю, леле, не покинеш

Любов Матузок
2017.07.24 14:33
В одвірках сонця – ти стоїш знічев’я,
золочений, багатий, як монгол.
І золотистих слів твоїх кочев’я
осіло біля імені мого.

Я і сама у сонячнім промінні
у золото квіток перетекла.
І чую, як гуде золотопінно

Любов Матузок
2017.07.24 14:27
Як ти, Господи, терпиш
небачений глум від людей -
знахабнілих, які уявляють себе
навіть вищими Тебе?
Це вони безсоромно
рахують прибутки щодня,
бо прибрали до рук нафту, золото,
землю, і воду,

Ірина Вовк
2017.07.24 10:10
За уявленнями стародавніх слов’ян, Доля (від дієслова «ділити», «вділяти»)– богиня, що є у кожної людини, вона визначає наперед дати приходу у Світ Яви (Світ Людей) і відходу у Світ Нави (Світ Потойбіччя, Світ Предків), усі важливі віхи в житті людини (о

Ірина Вовк
2017.07.24 09:51
Обличчя ближні, знані відколи ще,
промовлені слова щонаймиліші,
розтулені уста в пізнанні чуда,
розчулення з чутливості дитяти --
усе, що нам вдалося відібрати
у фрески пам'яті, фрагменти мозаїчні,
миттєвостей блискітки блис

Адель Станіславська
2017.07.24 08:16
Сторінка перегорнута.
Й нехай...
Ніщо насправді
не триває вічно.
Малює зірці сяйво опівнічне
блідий окраєць місяця...
Прощай...
А ще прости
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Христина Татіана
2017.07.27

Містер Альфред
2017.07.22

Любов Матузок
2017.07.04

Віктор Северин
2017.07.02

Сергій Щєпкін
2017.07.02

Руслана Ткаченко
2017.07.02

Садовнікова Катя
2017.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
Огляд Дата
Чорзор Дмитро: "Донецький султан
Прийди на майдан
Туди,де стоять прості
люди
Й скажи усім нам!!!
ЩО ТИ Є БАРАН
Народний баран України,
..."

2013.12.16
Тематичні рубрики. Рейтинги учасників

Основні                         • Статистичні  дані  діяльності  “Поетичних Майстерень”
Автори та твори       • Читацькі уподобання                               • Редакторські уподобання
Рейтинги:                • Літ. угрупувань             • Авторів            • Територіальних осередків
Тематичні рейтинги авторів-учасників
• Поезія         Поеми         • Проза         • Аналітика        • Рецензії         • Огляди    



Рецензії

Рецензії / Рейтинги учасників тематичних рубрик
та конкурсу “Поетичних Майстерень”
  1. АВТОРИ - 5.21
    лідер Пухонська Оксана 6.00

  2. ВИДАННЯ - 4.79
    лідер Романчук Леся 6.00

  3. ЛІТПРОЦЕСИ - 4.79
    лідер Пухонська Оксана 6.00

  4. Дамський клуб, рецензії - 0.00
    лідер 0.00

  5. Українська та давньослов'янська міфологія, рецензії - 0.00
    лідер 0.00

  1. АВТОРИ - 4.86
    лідер Корнієнко Сергій 6.00

  2. ВИДАННЯ - 4.40
    лідер Ляшкевич Володимир 5.50

  3. ЛІТПРОЦЕСИ - 4.40
    лідер Ляшкевич Володимир 5.50

  4. Дамський клуб, рецензії - 0.00
    лідер 0.00

  5. Українська та давньослов'янська міфологія, рецензії - 0.00
    лідер 0.00