ПОЕЗІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОНТРКУЛЬТУРИ
АНДЕГРАУНД
Перша сторінка:
Автори:
Олекса Kашин
Katerina Elf
Marta Beasty
Олекса Кашин
"ЗООПАРК - БОЖЕВІЛЬНЯ"
ПОДОРОЖ ПОТЯГОМ №138
Смак перестиглого м'яса
Щелепи лютують
Так!
Очі та кров. Масло.
Тіл переплетених
Знак.
Вода та сеча поруч
Миски тотожні-
брак.
Пальці сплітають обруч
ламаючи ґрати
срак.
Хто сказав - божевільня?
Насправді - це
зоопарк.
Насправді ми - вільні
(вам по секрету:
я - рак!)
ПРИЧИНА...НАСЛІДКИ
Терпи. Болить? Терпи! Свербить?
Терпи! Пече? Терпи! Не зможеш?
А що ж ти хотів від ночі
з маленьким, тендітним тілом?
Ти ж навіть не поцікавився "Хто ти?",
"Як звати?"-бо була остання
Остання, кого ти зустрів
коло цвинтару мертвих пляшок під столом...
І лише самотність штовхнула тебе
до рук венеричного захворювання.
Так?!
Тоді чого дивишся? Іди до лікаря!
Katerina Elf & Marta Beasty
* * *
Темне і чорне. Світле і біле.
Нам не лишається часу. Ми гинем.
Ми не знайдемо дороги назад.
Так повелося - не наш то є час.
Katerina Elf
* * *
Екранізація життя
Із чорним відблиском
Болотного буття
Коли картина
Вийде на екран
Дивитись можна буде
Тільки в снах
Там елементи чорних плям
Там небо у зірках
Блакитний дах і сивий страх
Болюча згадка не про ТЕ
І щось похоже на ПУСТЕ
І птах що серце поїдав
І спів що душу випивав
А далі гострий біль і смак
Долонь холодних на вустах
І чорно-білий птах думок
Потроху мізки облітав
І залишився тільки крок
До повного злиття…
Екран згорів
Скінчилося кіно
Ніхто не знає
Що ж в кінці було
І тільки режисер десь там
Ховаючись в пітьмі сказав:
Для кожного із вас
Я свій кінець пишу
Вже час…
* * *
Гра - життя і смерті. Стогін -
Крик душі німої в час,
Коли серце плаче з болю,
І нема життя на волі,
Бо залляло поле кров'ю
З рани, глибшої, ніж яр буття.
Marta Beasty
%%%
гострі уламки
ріжуть пальці
молода трава
так само
боляче дихати
боляче вдихати
опале листя
підбирать губами
минулого уламки
ріжуть
ріжуть
а ти втомився
плакать
і страждать
відкриєш книжку
ніби скарб
і скажеш
'нецікава'
то твоє життя
то хлам
уламки
не ремонтується
фіґня…
%%%
Мій фантастичний корабель
Зійшов із курсу - от діла…
Ти плачеш, та мені здається -
В тобі себе б я не знайшла.
Ти все шукав нових пригод,
Овацій, 'перчику', емоцій.
Над бильцем синій напис 'стоп'
Ти не побачив - і зіскочив.
Мій корабель уже далеко,
Він - вічна подорож моя.
…Може, й зробе русалонька мінєта,
Як не наскочиш на морського короля.
Телеграфуйте Тиснути сюди
|
|
|
