Автори /
Літугрупування «палата нумер тринадцять» (2008)
|
Автори
/ Гренуіль де Маре
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Вишневим холодам (Г.д.)
•
Про значення поезії у житті та поза ним ;) (Г.д.)
•
Передзимове (Г.д.)
•
Відкуп (Г.д.)
•
Літнє (Г.д.)
•
Не озирайся (Г.д.)
•
Метаморфоза (Г.д.)
•
Післямова (Г.д.)
•
Лама савахфані (Г.д.)
•
Ще зима (Г.д.)
•
Закільцьоване (Г.д.)
•
Дуже дощове (Г.д.)
•
Косовиця (Г.д.)
•
Деміург-невдаха (Г.д.)
•
Монолог білетера ;) (Г.д.)
•
Трояндове варення (Г.д.)
•
Межисвіття (Г.д.)
•
Про сенс життя (серйозно) (Г.д.)
•
Знову снігопад (Г.д.)
•
Чужі дзеркала (Г.д.)
•
Страхітні казочки (Г.д.)
•
Сьогодні місяць на ущербі (Г.д.)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Згубила себе — колишню
Скришила себе — ранкову
Скришила себе — ранкову
Усе протекло поміж пальцями:
Всі води, сонця й піски.
Всі води, сонця й піски.
Знов поранки, підранки, поребрики, ламані ребра…
Рідна кров — маячня, рідних душ — як в посуху води.
Рідна кров — маячня, рідних душ — як в посуху води.
Спокій дешевше обходиться,
Тож будь спокійна.
Тож будь спокійна.
Ти прокажеш мені спросоння:
«Не іди по кривій дорозі,
«Не іди по кривій дорозі,
Все – мана чи омана. Усе – манівці.
Бродиш ними без ради і толку.
Бродиш ними без ради і толку.
Та хай би вже було як є:
Небілені обдерті стіни,
Небілені обдерті стіни,
Нестерпна тиша післясвята
Удома тільки я і кіт
Удома тільки я і кіт
У світі моєму постійно і вічно смеркається:
День чвалом промчав, наче витягнутий семихвісткою,
День чвалом промчав, наче витягнутий семихвісткою,
Не плач, моє серце. Та ну ж, перестань.
Це просто зима. Просто зимно -
Це просто зима. Просто зимно -
Колись же заморишся ти всіх підряд жаліти,
А болю набридне блукати твоїм тілом -
А болю набридне блукати твоїм тілом -
Ти шукала себе, а траплялась лише тривога.
Ти забула ім’я, бо тебе ним ніхто не кличе.
Ти забула ім’я, бо тебе ним ніхто не кличе.
Час неквапно стирає себе і мене на порох –
Час, котрого насправді ніколи не було й нема.
Час, котрого насправді ніколи не було й нема.
Я дбайливо творила свої повноводні світи,
Всі вони десь тікали і навіть не дякували -
Всі вони десь тікали і навіть не дякували -
- Хепі-енду в цій п’єсі не буде,
Просувайтесь хутчіше до виходу.
Просувайтесь хутчіше до виходу.
Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
А думки сновигали по хаті:
Світе видимий і невидимий,
Поділіться нарешті мною.
Поділіться нарешті мною.
Життя що посіяло сенс десь
Жебрачило коло базару
Жебрачило коло базару
Цей сніг буде йти сорок років
Він буде іти по пустелі
Він буде іти по пустелі
Вона віднедавна боїться дзеркал,
Бо ті її не впізнають:
Бо ті її не впізнають:
Поговори зі мною, тише…
Страшні казки збери у міх,
Страшні казки збери у міх,
Занадто багато речей, котрі ранять.
Занадто багато людей – тих, що йдуть
Занадто багато людей – тих, що йдуть