ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Трояндове варення
Образ твору Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
Від «якби вже скоріше померти»
До «ще лампу ось розмалювати б».

Ти укотре хапалася неба –
Небо знов прикидалось фантомом
І цідилось байдуже крізь тебе,
І вертало безжально додому,

Де настирно-задушливо пахнуть
Неживі зацукровані квіти -
І малюнком на гасовій лампі
Не вернути їх. Не воскресити.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-25 21:24:45
Переглядів сторінки твору 4861
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.034 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.976 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:19:53 ]
нав’язливий пруст-марсель...
поклав життя на те аби спорудити меморіал
для застереження всіх необережних, котрі часом нетлею здатні злетіти
до чергової лампи чи просто свічечки
бо це ж малюнком можна не обмежитися, а зайти бозна як далеко

а вже ізвıдти, як оце недавно черговий раз протанцьовувалося
вороття точно не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 23:33:57 ]
Пруста не читала, та вже й не прочитаю - останнім часом взагалі нічого не йде на душу, навіть улюблені колись книги перечитувати не можу - де вже мені сім томів дуже непростого (як кажуть) чтива подужати :(
Стосовно "зайти бозна як далеко" - то все-таки, слава Богу, невроз - не психоз, критичне мислення присутнє навіть у тяжкі моменти. "Ходила" ось по форумах, шукала, як люди з цією напастю справляються без медикаментів, натрапила на пост, над закінченням якого довго сміялася: "...и отошёл наконец от окна, из которого, если честно, сигать и не собирался" ))
"Жизнь нужно претерпеть до конца" - сказала Анастасія Цвєтаєва - і прожила удвічі більше, ніж її нещасна сестра.
А чи буде вороття - та хтозна. Якщо у колесо сансари вірити, то ми тільки й робимо, що вертаємось (і в мене таке відчуття - саме відчуття, бо про знання говорити не доводиться - чим я його підтвердити можу?), що це дійсно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 17:19:20 ]


Наталка Фурса колись написала:
’Боги ще повернуться
звірі шукатимуть нори
і теплі тіла
неминучих пожив і жертв.
Блукалець, що буде
шукати собі оперть
нічого не знайде у світі
окрім повторень’

але ж повторення (в наявному контексті повернення)
тому і можливе, що починається з нуля, якби

а те, що ніколи більш не вертається, те не повторюється
а ніцшеанські мудрування борхес у свій час цілком розважливо
спростував, як на мене ~

вічного повернення в точності відтворення певної ідентичності
ймовірно що нема, хоч відчуття напевне
та про щось говорить

але що окрім того часом відчуття?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:32:20 ]
Сподіваюся, що вічного повернення сюди не буде - мусить же бути якийсь поступ, має бути й полегшення врешті, бо теперішня безпомічність, відчуття того, що ти не можеш розпоряджатися нічим - ані своєю долею, ані навіть тілом - доводить просто до відчаю. Таке враження, що ми в тюрмі, та ще й сковані по руках-ногах. Свобода вибору - насправді є відсутністю всякої свободи, бо якщо я мушу вибирати -мушу!- то яка ж це свобода?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-06-06 04:36:13 ]
думав над цим деякий час, потім вирішив, що
як вже нема вибору, як такого,
то і смислу щось говорити
про будь-які сподівання, мабуть нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 11:02:29 ]
Цікавий вірш, Гре_Де_Ма ).

Але не все так печально ). Просто включіть екстрасенсорику серця ). Це неважко. Все відразу зміниться. Навіть реінкарнації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-28 23:00:22 ]
Дякую ))
Слово "просто" мені дуже подобається :) (Вже давненько звідкись прийшла думка, що все найважливіше має бути якраз простим).
Тепер лишилося тільки включити її, ту екстрасенсорику... Мало що )) Це ви багато знаєте і чимало вмієте - а я ж поняття не маю, що це і як воно робиться. А прочитати десь про це можна? Чи це знання відкривається самостійно - але тільки тому, хто до нього вже "доріс"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 23:19:11 ]
Можливо вам буде цікаво про це прочитати з усіма практичними моментами. На собі переконався, що діє. ) І напружуватися особливо не потрібно.
Читати можна тут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-29 00:02:08 ]
Дякую! Дай же вам Боже всього, чого тільки вам потрібно ))
Тепер матиму чим зайнятися )) І, до речі, листок товстого палітурного картону в мене вже більше місяця лежить. Купити купила, а пірамідки так і не робила. Чого - сама не знала, а тепер знаю )) (Бо розміри хоч і ті самі, але я грані просто склеювала скотчем. Так що картон просто чекав нових інструкцій) :) Мабуть, це добрий знак.
Ще раз дякую!