ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Трояндове варення
Образ твору Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
Від «якби вже скоріше померти»
До «ще лампу ось розмалювати б».

Ти укотре хапалася неба –
Небо знов прикидалось фантомом
І цідилось байдуже крізь тебе,
І вертало безжально додому,

Де настирно-задушливо пахнуть
Неживі зацукровані квіти -
І малюнком на гасовій лампі
Не вернути їх. Не воскресити.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-25 21:24:45
Переглядів сторінки твору 4588
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.034 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.976 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:19:53 ]
нав’язливий пруст-марсель...
поклав життя на те аби спорудити меморіал
для застереження всіх необережних, котрі часом нетлею здатні злетіти
до чергової лампи чи просто свічечки
бо це ж малюнком можна не обмежитися, а зайти бозна як далеко

а вже ізвıдти, як оце недавно черговий раз протанцьовувалося
вороття точно не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 23:33:57 ]
Пруста не читала, та вже й не прочитаю - останнім часом взагалі нічого не йде на душу, навіть улюблені колись книги перечитувати не можу - де вже мені сім томів дуже непростого (як кажуть) чтива подужати :(
Стосовно "зайти бозна як далеко" - то все-таки, слава Богу, невроз - не психоз, критичне мислення присутнє навіть у тяжкі моменти. "Ходила" ось по форумах, шукала, як люди з цією напастю справляються без медикаментів, натрапила на пост, над закінченням якого довго сміялася: "...и отошёл наконец от окна, из которого, если честно, сигать и не собирался" ))
"Жизнь нужно претерпеть до конца" - сказала Анастасія Цвєтаєва - і прожила удвічі більше, ніж її нещасна сестра.
А чи буде вороття - та хтозна. Якщо у колесо сансари вірити, то ми тільки й робимо, що вертаємось (і в мене таке відчуття - саме відчуття, бо про знання говорити не доводиться - чим я його підтвердити можу?), що це дійсно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 17:19:20 ]


Наталка Фурса колись написала:
’Боги ще повернуться
звірі шукатимуть нори
і теплі тіла
неминучих пожив і жертв.
Блукалець, що буде
шукати собі оперть
нічого не знайде у світі
окрім повторень’

але ж повторення (в наявному контексті повернення)
тому і можливе, що починається з нуля, якби

а те, що ніколи більш не вертається, те не повторюється
а ніцшеанські мудрування борхес у свій час цілком розважливо
спростував, як на мене ~

вічного повернення в точності відтворення певної ідентичності
ймовірно що нема, хоч відчуття напевне
та про щось говорить

але що окрім того часом відчуття?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:32:20 ]
Сподіваюся, що вічного повернення сюди не буде - мусить же бути якийсь поступ, має бути й полегшення врешті, бо теперішня безпомічність, відчуття того, що ти не можеш розпоряджатися нічим - ані своєю долею, ані навіть тілом - доводить просто до відчаю. Таке враження, що ми в тюрмі, та ще й сковані по руках-ногах. Свобода вибору - насправді є відсутністю всякої свободи, бо якщо я мушу вибирати -мушу!- то яка ж це свобода?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-06-06 04:36:13 ]
думав над цим деякий час, потім вирішив, що
як вже нема вибору, як такого,
то і смислу щось говорити
про будь-які сподівання, мабуть нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 11:02:29 ]
Цікавий вірш, Гре_Де_Ма ).

Але не все так печально ). Просто включіть екстрасенсорику серця ). Це неважко. Все відразу зміниться. Навіть реінкарнації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-28 23:00:22 ]
Дякую ))
Слово "просто" мені дуже подобається :) (Вже давненько звідкись прийшла думка, що все найважливіше має бути якраз простим).
Тепер лишилося тільки включити її, ту екстрасенсорику... Мало що )) Це ви багато знаєте і чимало вмієте - а я ж поняття не маю, що це і як воно робиться. А прочитати десь про це можна? Чи це знання відкривається самостійно - але тільки тому, хто до нього вже "доріс"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 23:19:11 ]
Можливо вам буде цікаво про це прочитати з усіма практичними моментами. На собі переконався, що діє. ) І напружуватися особливо не потрібно.
Читати можна тут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-29 00:02:08 ]
Дякую! Дай же вам Боже всього, чого тільки вам потрібно ))
Тепер матиму чим зайнятися )) І, до речі, листок товстого палітурного картону в мене вже більше місяця лежить. Купити купила, а пірамідки так і не робила. Чого - сама не знала, а тепер знаю )) (Бо розміри хоч і ті самі, але я грані просто склеювала скотчем. Так що картон просто чекав нових інструкцій) :) Мабуть, це добрий знак.
Ще раз дякую!