ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Трояндове варення
Образ твору Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
Від «якби вже скоріше померти»
До «ще лампу ось розмалювати б».

Ти укотре хапалася неба –
Небо знов прикидалось фантомом
І цідилось байдуже крізь тебе,
І вертало безжально додому,

Де настирно-задушливо пахнуть
Неживі зацукровані квіти -
І малюнком на гасовій лампі
Не вернути їх. Не воскресити.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-05-25 21:24:45
Переглядів сторінки твору 4232
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.033 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.972 / 5.5  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:19:53 ]
нав’язливий пруст-марсель...
поклав життя на те аби спорудити меморіал
для застереження всіх необережних, котрі часом нетлею здатні злетіти
до чергової лампи чи просто свічечки
бо це ж малюнком можна не обмежитися, а зайти бозна як далеко

а вже ізвıдти, як оце недавно черговий раз протанцьовувалося
вороття точно не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 23:33:57 ]
Пруста не читала, та вже й не прочитаю - останнім часом взагалі нічого не йде на душу, навіть улюблені колись книги перечитувати не можу - де вже мені сім томів дуже непростого (як кажуть) чтива подужати :(
Стосовно "зайти бозна як далеко" - то все-таки, слава Богу, невроз - не психоз, критичне мислення присутнє навіть у тяжкі моменти. "Ходила" ось по форумах, шукала, як люди з цією напастю справляються без медикаментів, натрапила на пост, над закінченням якого довго сміялася: "...и отошёл наконец от окна, из которого, если честно, сигать и не собирался" ))
"Жизнь нужно претерпеть до конца" - сказала Анастасія Цвєтаєва - і прожила удвічі більше, ніж її нещасна сестра.
А чи буде вороття - та хтозна. Якщо у колесо сансари вірити, то ми тільки й робимо, що вертаємось (і в мене таке відчуття - саме відчуття, бо про знання говорити не доводиться - чим я його підтвердити можу?), що це дійсно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 17:19:20 ]


Наталка Фурса колись написала:
’Боги ще повернуться
звірі шукатимуть нори
і теплі тіла
неминучих пожив і жертв.
Блукалець, що буде
шукати собі оперть
нічого не знайде у світі
окрім повторень’

але ж повторення (в наявному контексті повернення)
тому і можливе, що починається з нуля, якби

а те, що ніколи більш не вертається, те не повторюється
а ніцшеанські мудрування борхес у свій час цілком розважливо
спростував, як на мене ~

вічного повернення в точності відтворення певної ідентичності
ймовірно що нема, хоч відчуття напевне
та про щось говорить

але що окрім того часом відчуття?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:32:20 ]
Сподіваюся, що вічного повернення сюди не буде - мусить же бути якийсь поступ, має бути й полегшення врешті, бо теперішня безпомічність, відчуття того, що ти не можеш розпоряджатися нічим - ані своєю долею, ані навіть тілом - доводить просто до відчаю. Таке враження, що ми в тюрмі, та ще й сковані по руках-ногах. Свобода вибору - насправді є відсутністю всякої свободи, бо якщо я мушу вибирати -мушу!- то яка ж це свобода?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-06-06 04:36:13 ]
думав над цим деякий час, потім вирішив, що
як вже нема вибору, як такого,
то і смислу щось говорити
про будь-які сподівання, мабуть нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 11:02:29 ]
Цікавий вірш, Гре_Де_Ма ).

Але не все так печально ). Просто включіть екстрасенсорику серця ). Це неважко. Все відразу зміниться. Навіть реінкарнації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-28 23:00:22 ]
Дякую ))
Слово "просто" мені дуже подобається :) (Вже давненько звідкись прийшла думка, що все найважливіше має бути якраз простим).
Тепер лишилося тільки включити її, ту екстрасенсорику... Мало що )) Це ви багато знаєте і чимало вмієте - а я ж поняття не маю, що це і як воно робиться. А прочитати десь про це можна? Чи це знання відкривається самостійно - але тільки тому, хто до нього вже "доріс"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 23:19:11 ]
Можливо вам буде цікаво про це прочитати з усіма практичними моментами. На собі переконався, що діє. ) І напружуватися особливо не потрібно.
Читати можна тут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-29 00:02:08 ]
Дякую! Дай же вам Боже всього, чого тільки вам потрібно ))
Тепер матиму чим зайнятися )) І, до речі, листок товстого палітурного картону в мене вже більше місяця лежить. Купити купила, а пірамідки так і не робила. Чого - сама не знала, а тепер знаю )) (Бо розміри хоч і ті самі, але я грані просто склеювала скотчем. Так що картон просто чекав нових інструкцій) :) Мабуть, це добрий знак.
Ще раз дякую!