ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Трояндове варення
Образ твору Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
Від «якби вже скоріше померти»
До «ще лампу ось розмалювати б».

Ти укотре хапалася неба –
Небо знов прикидалось фантомом
І цідилось байдуже крізь тебе,
І вертало безжально додому,

Де настирно-задушливо пахнуть
Неживі зацукровані квіти -
І малюнком на гасовій лампі
Не вернути їх. Не воскресити.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-05-25 21:24:45
Переглядів сторінки твору 4623
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.034 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.976 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:19:53 ]
нав’язливий пруст-марсель...
поклав життя на те аби спорудити меморіал
для застереження всіх необережних, котрі часом нетлею здатні злетіти
до чергової лампи чи просто свічечки
бо це ж малюнком можна не обмежитися, а зайти бозна як далеко

а вже ізвıдти, як оце недавно черговий раз протанцьовувалося
вороття точно не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 23:33:57 ]
Пруста не читала, та вже й не прочитаю - останнім часом взагалі нічого не йде на душу, навіть улюблені колись книги перечитувати не можу - де вже мені сім томів дуже непростого (як кажуть) чтива подужати :(
Стосовно "зайти бозна як далеко" - то все-таки, слава Богу, невроз - не психоз, критичне мислення присутнє навіть у тяжкі моменти. "Ходила" ось по форумах, шукала, як люди з цією напастю справляються без медикаментів, натрапила на пост, над закінченням якого довго сміялася: "...и отошёл наконец от окна, из которого, если честно, сигать и не собирался" ))
"Жизнь нужно претерпеть до конца" - сказала Анастасія Цвєтаєва - і прожила удвічі більше, ніж її нещасна сестра.
А чи буде вороття - та хтозна. Якщо у колесо сансари вірити, то ми тільки й робимо, що вертаємось (і в мене таке відчуття - саме відчуття, бо про знання говорити не доводиться - чим я його підтвердити можу?), що це дійсно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 17:19:20 ]


Наталка Фурса колись написала:
’Боги ще повернуться
звірі шукатимуть нори
і теплі тіла
неминучих пожив і жертв.
Блукалець, що буде
шукати собі оперть
нічого не знайде у світі
окрім повторень’

але ж повторення (в наявному контексті повернення)
тому і можливе, що починається з нуля, якби

а те, що ніколи більш не вертається, те не повторюється
а ніцшеанські мудрування борхес у свій час цілком розважливо
спростував, як на мене ~

вічного повернення в точності відтворення певної ідентичності
ймовірно що нема, хоч відчуття напевне
та про щось говорить

але що окрім того часом відчуття?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:32:20 ]
Сподіваюся, що вічного повернення сюди не буде - мусить же бути якийсь поступ, має бути й полегшення врешті, бо теперішня безпомічність, відчуття того, що ти не можеш розпоряджатися нічим - ані своєю долею, ані навіть тілом - доводить просто до відчаю. Таке враження, що ми в тюрмі, та ще й сковані по руках-ногах. Свобода вибору - насправді є відсутністю всякої свободи, бо якщо я мушу вибирати -мушу!- то яка ж це свобода?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-06-06 04:36:13 ]
думав над цим деякий час, потім вирішив, що
як вже нема вибору, як такого,
то і смислу щось говорити
про будь-які сподівання, мабуть нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 11:02:29 ]
Цікавий вірш, Гре_Де_Ма ).

Але не все так печально ). Просто включіть екстрасенсорику серця ). Це неважко. Все відразу зміниться. Навіть реінкарнації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-28 23:00:22 ]
Дякую ))
Слово "просто" мені дуже подобається :) (Вже давненько звідкись прийшла думка, що все найважливіше має бути якраз простим).
Тепер лишилося тільки включити її, ту екстрасенсорику... Мало що )) Це ви багато знаєте і чимало вмієте - а я ж поняття не маю, що це і як воно робиться. А прочитати десь про це можна? Чи це знання відкривається самостійно - але тільки тому, хто до нього вже "доріс"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 23:19:11 ]
Можливо вам буде цікаво про це прочитати з усіма практичними моментами. На собі переконався, що діє. ) І напружуватися особливо не потрібно.
Читати можна тут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-29 00:02:08 ]
Дякую! Дай же вам Боже всього, чого тільки вам потрібно ))
Тепер матиму чим зайнятися )) І, до речі, листок товстого палітурного картону в мене вже більше місяця лежить. Купити купила, а пірамідки так і не робила. Чого - сама не знала, а тепер знаю )) (Бо розміри хоч і ті самі, але я грані просто склеювала скотчем. Так що картон просто чекав нових інструкцій) :) Мабуть, це добрий знак.
Ще раз дякую!