ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Трояндове варення
Образ твору Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
Від «якби вже скоріше померти»
До «ще лампу ось розмалювати б».

Ти укотре хапалася неба –
Небо знов прикидалось фантомом
І цідилось байдуже крізь тебе,
І вертало безжально додому,

Де настирно-задушливо пахнуть
Неживі зацукровані квіти -
І малюнком на гасовій лампі
Не вернути їх. Не воскресити.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-25 21:24:45
Переглядів сторінки твору 4915
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.034 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.976 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 08:19:53 ]
нав’язливий пруст-марсель...
поклав життя на те аби спорудити меморіал
для застереження всіх необережних, котрі часом нетлею здатні злетіти
до чергової лампи чи просто свічечки
бо це ж малюнком можна не обмежитися, а зайти бозна як далеко

а вже ізвıдти, як оце недавно черговий раз протанцьовувалося
вороття точно не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 23:33:57 ]
Пруста не читала, та вже й не прочитаю - останнім часом взагалі нічого не йде на душу, навіть улюблені колись книги перечитувати не можу - де вже мені сім томів дуже непростого (як кажуть) чтива подужати :(
Стосовно "зайти бозна як далеко" - то все-таки, слава Богу, невроз - не психоз, критичне мислення присутнє навіть у тяжкі моменти. "Ходила" ось по форумах, шукала, як люди з цією напастю справляються без медикаментів, натрапила на пост, над закінченням якого довго сміялася: "...и отошёл наконец от окна, из которого, если честно, сигать и не собирался" ))
"Жизнь нужно претерпеть до конца" - сказала Анастасія Цвєтаєва - і прожила удвічі більше, ніж її нещасна сестра.
А чи буде вороття - та хтозна. Якщо у колесо сансари вірити, то ми тільки й робимо, що вертаємось (і в мене таке відчуття - саме відчуття, бо про знання говорити не доводиться - чим я його підтвердити можу?), що це дійсно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 17:19:20 ]


Наталка Фурса колись написала:
’Боги ще повернуться
звірі шукатимуть нори
і теплі тіла
неминучих пожив і жертв.
Блукалець, що буде
шукати собі оперть
нічого не знайде у світі
окрім повторень’

але ж повторення (в наявному контексті повернення)
тому і можливе, що починається з нуля, якби

а те, що ніколи більш не вертається, те не повторюється
а ніцшеанські мудрування борхес у свій час цілком розважливо
спростував, як на мене ~

вічного повернення в точності відтворення певної ідентичності
ймовірно що нема, хоч відчуття напевне
та про щось говорить

але що окрім того часом відчуття?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-27 22:32:20 ]
Сподіваюся, що вічного повернення сюди не буде - мусить же бути якийсь поступ, має бути й полегшення врешті, бо теперішня безпомічність, відчуття того, що ти не можеш розпоряджатися нічим - ані своєю долею, ані навіть тілом - доводить просто до відчаю. Таке враження, що ми в тюрмі, та ще й сковані по руках-ногах. Свобода вибору - насправді є відсутністю всякої свободи, бо якщо я мушу вибирати -мушу!- то яка ж це свобода?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-06-06 04:36:13 ]
думав над цим деякий час, потім вирішив, що
як вже нема вибору, як такого,
то і смислу щось говорити
про будь-які сподівання, мабуть нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 11:02:29 ]
Цікавий вірш, Гре_Де_Ма ).

Але не все так печально ). Просто включіть екстрасенсорику серця ). Це неважко. Все відразу зміниться. Навіть реінкарнації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-28 23:00:22 ]
Дякую ))
Слово "просто" мені дуже подобається :) (Вже давненько звідкись прийшла думка, що все найважливіше має бути якраз простим).
Тепер лишилося тільки включити її, ту екстрасенсорику... Мало що )) Це ви багато знаєте і чимало вмієте - а я ж поняття не маю, що це і як воно робиться. А прочитати десь про це можна? Чи це знання відкривається самостійно - але тільки тому, хто до нього вже "доріс"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-28 23:19:11 ]
Можливо вам буде цікаво про це прочитати з усіма практичними моментами. На собі переконався, що діє. ) І напружуватися особливо не потрібно.
Читати можна тут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-05-29 00:02:08 ]
Дякую! Дай же вам Боже всього, чого тільки вам потрібно ))
Тепер матиму чим зайнятися )) І, до речі, листок товстого палітурного картону в мене вже більше місяця лежить. Купити купила, а пірамідки так і не робила. Чого - сама не знала, а тепер знаю )) (Бо розміри хоч і ті самі, але я грані просто склеювала скотчем. Так що картон просто чекав нових інструкцій) :) Мабуть, це добрий знак.
Ще раз дякую!