Ну це ж треба - я над останньою строфою билася до умопомрачєнія, ну не клеїлося - і все, а тут СМ прийшов і на блюдечку приніс )) У мене в чернетці останній рядок вже отак був:
"І з болю ліпити (при?)марну любов",
бо в тлумачному словнику слова "намарний" немає (але ж є "намарно"), а в орфографічному - є...
А оскільки останній рядок не ліпився, то й решта вийшла дещо прозаїчнішою за твій варіант: у мене тут сувора правда життя - кожен у наступному житті знов буде "мотати срок", який заробив у цьому, з тими ж земними "веселощами" ))
Коротше, безсовісно забираю готовеньке, роблю вигляд, наче так і було - і дуже-дуже дякую ))

щодо наступного життя все ймовірно

мене цікавить тільки - чи при душі залишаеться
надбання чуттєве, чи все-таки ще щось інтелектуальне
бо тут два варіанта або обнулення (табула раса)
або свій багаж-тягар знань & чуттів туди забрати

але хто ж дасть відповідь таку

тобто, при реінкарнації, ймовірній, ясно що обнулення
формат жорсткого диску...

Якщо вже ми сюди приходимо за якимось досвідом, то він мусить при нас лишатися (хай на не- чи підсвідомому рівні), інакше який смисл у цьому всьому?
І, можливо, це земна звичка - ділити на інтелект і чуття, а Я насправді цільне і неподільне, то й ніщо нікуди не дівається, просто додається до того, що вже було (або змінює дещо)... От якби я ще вміла словами передати точно те, що в голові крутиться ))

Точно. Наче з одної криниці черпали. Чи, може, так воно і є?

- Ух, скільки всього!
(Пірнає з головою в ту купу, щоб розібратися - що, кому і до чого) :))