ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Ще зима
Образ твору Не плач, моє серце. Та ну ж, перестань.
Це просто зима. Просто зимно -
Тобі і котові, скуйовдженим горобцям,
Старій абрикосі та диму,

Що геть просочив і двори, й небосхил,
Неначе й без нього не гірко…
Лиш вітру дарма: он, розхристаний і лихий,
Продерши віконце для зірки

У хмарах, незграбних спросоння,
Регочеться люто, в два пальці свистить
І жменями кидає вниз перестрашене гайворóння.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-12 18:55:46
Переглядів сторінки твору 4176
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 20:44:48 ]
Діагностика

З душі виривається хрип...
Он, дивись: кладу на живіт руку –
такий поміж циніків тип:
не чути власного стуку!

Стоять хмарочоси зачісані –
посеред новобудов
так холодно їм, безлісно,
вночі – без умов чи сов.

Блукають пересмішники...
Сміятись, на жаль, недоречно!..
Безцінні сміливі речі,
кумедні – чомусь – речники.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:01:04 ]
Ага, і сміливі речі бувають недоречними - то вже і від часу, і від місця, та й від речника залежить ))
Про хмарочоси сподобалось, тільки правильно - "зачесані", ну але тоді рима пропадає (( але є слово "зачісуваний", може, воно придасться.
Уявила, як тим хмарочосам погано без лісів і сов... так жалко їх стало :( Міста, особливо мегаполіси, - то взагалі щось страшенно штучне і дике, я б у такому жахітті не вижила. Але ж усі ми різні, комусь і таке подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:14:49 ]
Квалітативна форма віршування, але з поправками чи на погодну аритмію з її атмосферним тиском, чи на щось власне, замислене. Де амфібрахій, де ямб + спондей на початку...
Всього потроху.
А гарного бажано щоби було більше.
Воно ж гарне.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:32:55 ]
Та це ви у нас відомий знавець теорії - а я шо, я так, погуляти вийшла... Мені що анапест, що дактиль - один, прости Господи, хорей ))
А ота мішанина наприкінці - то вітрова справа, налетів та понаплутував, з нього й питайте ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 22:20:21 ]
Ну, так – глупство також буває сміливим, але то вже діагноз :)
Зачесаний - зачесати - зачісувати - зачіс | зачіска
Насправді, мав на увазі найвищий ступінь "зачесаності" – але тоді, мабуть, варто узяти у лапки?.. Щось на кшталт – "задрипаний" абощо :)
Новобудови – без жодного деревця – іноді нагадують величезні шрами, на тілі... на тілі! Але може комусь й подобається :)
А в останньому рядку хтів "безцінність" обіграти "обсценністю", але то вже, мабуть, занадто!.. Речники – й справді бувають недоречними сміливцями!..
Приємно читати Ваші коментарі і ще більше – вишукані вірші – на ПМ-і:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:33:26 ]
Дякую ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-14 21:42:02 ]




актуальна зима в нас, прикладом, на диво лагідна
але звісно, сума всіх сум, зима всіх зим...
все впізнавано, зимно, вітряно, димно, страшно
інколи страшно по-казковому
інколи по-дитячому
часом навіть і не по-....

ну і форма цілком відповідна, шож
хороші контрасти
продуктивна стримана іронія
красивий лаконізм
без всяких невиправданих надій на щось-
невідомо звідки й нащо...

продукт впевненості & досвіду

може навіть і
шедевр

але цього за життя ніхто не декларує
бо насправді хто ж зна, а раптом будуть
ще крутіші

атож, хай би, хай





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:54:49 ]
Знаєш, самотнім завжди холодно. Кіт, канєшно, гріє як може - але з ним не дуже побалакаєш ))
Хотіла б я твою поезію так розуміти, як ти оце мою писанину. Але, певно, не в цьому житті ((
За всі гарні слова дякую. Як правильно реагувати на похвалу - поняття не маю, не навчилася досі, то вже, певно, і не навчуся )) Але носа не задираю, бо ж усе це тільки частково - моє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 22:05:59 ]
Люблю такі тексти, коли наче й про сумне, але всередину воно не рветься, а сприймається погодою, що завтра точно зміниться до кращого. Ну і знахідки-образи ціную, смакую їх вдячно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:55:49 ]
Дякую. Про веселе чогось не пишеться, коли весело - про вірші думається в останню чергу ))