ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Перше серпня
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Утікач
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
* * *
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Клоун помер (The Kinks)
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната (анацикл)
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Кого, як не себе
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Ще зима
Образ твору Не плач, моє серце. Та ну ж, перестань.
Це просто зима. Просто зимно -
Тобі і котові, скуйовдженим горобцям,
Старій абрикосі та диму,

Що геть просочив і двори, й небосхил,
Неначе й без нього не гірко…
Лиш вітру дарма: он, розхристаний і лихий,
Продерши віконце для зірки

У хмарах, незграбних спросоння,
Регочеться люто, в два пальці свистить
І жменями кидає вниз перестрашене гайворóння.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-12 18:55:46
Переглядів сторінки твору 4463
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 20:44:48 ]
Діагностика

З душі виривається хрип...
Он, дивись: кладу на живіт руку –
такий поміж циніків тип:
не чути власного стуку!

Стоять хмарочоси зачісані –
посеред новобудов
так холодно їм, безлісно,
вночі – без умов чи сов.

Блукають пересмішники...
Сміятись, на жаль, недоречно!..
Безцінні сміливі речі,
кумедні – чомусь – речники.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:01:04 ]
Ага, і сміливі речі бувають недоречними - то вже і від часу, і від місця, та й від речника залежить ))
Про хмарочоси сподобалось, тільки правильно - "зачесані", ну але тоді рима пропадає (( але є слово "зачісуваний", може, воно придасться.
Уявила, як тим хмарочосам погано без лісів і сов... так жалко їх стало :( Міста, особливо мегаполіси, - то взагалі щось страшенно штучне і дике, я б у такому жахітті не вижила. Але ж усі ми різні, комусь і таке подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:14:49 ]
Квалітативна форма віршування, але з поправками чи на погодну аритмію з її атмосферним тиском, чи на щось власне, замислене. Де амфібрахій, де ямб + спондей на початку...
Всього потроху.
А гарного бажано щоби було більше.
Воно ж гарне.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:32:55 ]
Та це ви у нас відомий знавець теорії - а я шо, я так, погуляти вийшла... Мені що анапест, що дактиль - один, прости Господи, хорей ))
А ота мішанина наприкінці - то вітрова справа, налетів та понаплутував, з нього й питайте ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 22:20:21 ]
Ну, так – глупство також буває сміливим, але то вже діагноз :)
Зачесаний - зачесати - зачісувати - зачіс | зачіска
Насправді, мав на увазі найвищий ступінь "зачесаності" – але тоді, мабуть, варто узяти у лапки?.. Щось на кшталт – "задрипаний" абощо :)
Новобудови – без жодного деревця – іноді нагадують величезні шрами, на тілі... на тілі! Але може комусь й подобається :)
А в останньому рядку хтів "безцінність" обіграти "обсценністю", але то вже, мабуть, занадто!.. Речники – й справді бувають недоречними сміливцями!..
Приємно читати Ваші коментарі і ще більше – вишукані вірші – на ПМ-і:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:33:26 ]
Дякую ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-14 21:42:02 ]




актуальна зима в нас, прикладом, на диво лагідна
але звісно, сума всіх сум, зима всіх зим...
все впізнавано, зимно, вітряно, димно, страшно
інколи страшно по-казковому
інколи по-дитячому
часом навіть і не по-....

ну і форма цілком відповідна, шож
хороші контрасти
продуктивна стримана іронія
красивий лаконізм
без всяких невиправданих надій на щось-
невідомо звідки й нащо...

продукт впевненості & досвіду

може навіть і
шедевр

але цього за життя ніхто не декларує
бо насправді хто ж зна, а раптом будуть
ще крутіші

атож, хай би, хай





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:54:49 ]
Знаєш, самотнім завжди холодно. Кіт, канєшно, гріє як може - але з ним не дуже побалакаєш ))
Хотіла б я твою поезію так розуміти, як ти оце мою писанину. Але, певно, не в цьому житті ((
За всі гарні слова дякую. Як правильно реагувати на похвалу - поняття не маю, не навчилася досі, то вже, певно, і не навчуся )) Але носа не задираю, бо ж усе це тільки частково - моє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 22:05:59 ]
Люблю такі тексти, коли наче й про сумне, але всередину воно не рветься, а сприймається погодою, що завтра точно зміниться до кращого. Ну і знахідки-образи ціную, смакую їх вдячно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:55:49 ]
Дякую. Про веселе чогось не пишеться, коли весело - про вірші думається в останню чергу ))