ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Імміґрація з еміграції
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Мороз
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
***
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… загубитись в лободині полуничного часу…
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Річка Кодима (рондель)
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
* * *
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Нетривіальні думки – 9
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Ще зима
Образ твору Не плач, моє серце. Та ну ж, перестань.
Це просто зима. Просто зимно -
Тобі і котові, скуйовдженим горобцям,
Старій абрикосі та диму,

Що геть просочив і двори, й небосхил,
Неначе й без нього не гірко…
Лиш вітру дарма: он, розхристаний і лихий,
Продерши віконце для зірки

У хмарах, незграбних спросоння,
Регочеться люто, в два пальці свистить
І жменями кидає вниз перестрашене гайворóння.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-12 18:55:46
Переглядів сторінки твору 4638
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 20:44:48 ]
Діагностика

З душі виривається хрип...
Он, дивись: кладу на живіт руку –
такий поміж циніків тип:
не чути власного стуку!

Стоять хмарочоси зачісані –
посеред новобудов
так холодно їм, безлісно,
вночі – без умов чи сов.

Блукають пересмішники...
Сміятись, на жаль, недоречно!..
Безцінні сміливі речі,
кумедні – чомусь – речники.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:01:04 ]
Ага, і сміливі речі бувають недоречними - то вже і від часу, і від місця, та й від речника залежить ))
Про хмарочоси сподобалось, тільки правильно - "зачесані", ну але тоді рима пропадає (( але є слово "зачісуваний", може, воно придасться.
Уявила, як тим хмарочосам погано без лісів і сов... так жалко їх стало :( Міста, особливо мегаполіси, - то взагалі щось страшенно штучне і дике, я б у такому жахітті не вижила. Але ж усі ми різні, комусь і таке подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:14:49 ]
Квалітативна форма віршування, але з поправками чи на погодну аритмію з її атмосферним тиском, чи на щось власне, замислене. Де амфібрахій, де ямб + спондей на початку...
Всього потроху.
А гарного бажано щоби було більше.
Воно ж гарне.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:32:55 ]
Та це ви у нас відомий знавець теорії - а я шо, я так, погуляти вийшла... Мені що анапест, що дактиль - один, прости Господи, хорей ))
А ота мішанина наприкінці - то вітрова справа, налетів та понаплутував, з нього й питайте ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 22:20:21 ]
Ну, так – глупство також буває сміливим, але то вже діагноз :)
Зачесаний - зачесати - зачісувати - зачіс | зачіска
Насправді, мав на увазі найвищий ступінь "зачесаності" – але тоді, мабуть, варто узяти у лапки?.. Щось на кшталт – "задрипаний" абощо :)
Новобудови – без жодного деревця – іноді нагадують величезні шрами, на тілі... на тілі! Але може комусь й подобається :)
А в останньому рядку хтів "безцінність" обіграти "обсценністю", але то вже, мабуть, занадто!.. Речники – й справді бувають недоречними сміливцями!..
Приємно читати Ваші коментарі і ще більше – вишукані вірші – на ПМ-і:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:33:26 ]
Дякую ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-14 21:42:02 ]




актуальна зима в нас, прикладом, на диво лагідна
але звісно, сума всіх сум, зима всіх зим...
все впізнавано, зимно, вітряно, димно, страшно
інколи страшно по-казковому
інколи по-дитячому
часом навіть і не по-....

ну і форма цілком відповідна, шож
хороші контрасти
продуктивна стримана іронія
красивий лаконізм
без всяких невиправданих надій на щось-
невідомо звідки й нащо...

продукт впевненості & досвіду

може навіть і
шедевр

але цього за життя ніхто не декларує
бо насправді хто ж зна, а раптом будуть
ще крутіші

атож, хай би, хай





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:54:49 ]
Знаєш, самотнім завжди холодно. Кіт, канєшно, гріє як може - але з ним не дуже побалакаєш ))
Хотіла б я твою поезію так розуміти, як ти оце мою писанину. Але, певно, не в цьому житті ((
За всі гарні слова дякую. Як правильно реагувати на похвалу - поняття не маю, не навчилася досі, то вже, певно, і не навчуся )) Але носа не задираю, бо ж усе це тільки частково - моє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 22:05:59 ]
Люблю такі тексти, коли наче й про сумне, але всередину воно не рветься, а сприймається погодою, що завтра точно зміниться до кращого. Ну і знахідки-образи ціную, смакую їх вдячно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:55:49 ]
Дякую. Про веселе чогось не пишеться, коли весело - про вірші думається в останню чергу ))