ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
"Чорний сніг Александрії" (продовження 10)
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
* * *
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
"Нам скоро з літечком прощатись..."
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Ще зима
Образ твору Не плач, моє серце. Та ну ж, перестань.
Це просто зима. Просто зимно -
Тобі і котові, скуйовдженим горобцям,
Старій абрикосі та диму,

Що геть просочив і двори, й небосхил,
Неначе й без нього не гірко…
Лиш вітру дарма: он, розхристаний і лихий,
Продерши віконце для зірки

У хмарах, незграбних спросоння,
Регочеться люто, в два пальці свистить
І жменями кидає вниз перестрашене гайворóння.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-12 18:55:46
Переглядів сторінки твору 4737
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 20:44:48 ]
Діагностика

З душі виривається хрип...
Он, дивись: кладу на живіт руку –
такий поміж циніків тип:
не чути власного стуку!

Стоять хмарочоси зачісані –
посеред новобудов
так холодно їм, безлісно,
вночі – без умов чи сов.

Блукають пересмішники...
Сміятись, на жаль, недоречно!..
Безцінні сміливі речі,
кумедні – чомусь – речники.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:01:04 ]
Ага, і сміливі речі бувають недоречними - то вже і від часу, і від місця, та й від речника залежить ))
Про хмарочоси сподобалось, тільки правильно - "зачесані", ну але тоді рима пропадає (( але є слово "зачісуваний", може, воно придасться.
Уявила, як тим хмарочосам погано без лісів і сов... так жалко їх стало :( Міста, особливо мегаполіси, - то взагалі щось страшенно штучне і дике, я б у такому жахітті не вижила. Але ж усі ми різні, комусь і таке подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:14:49 ]
Квалітативна форма віршування, але з поправками чи на погодну аритмію з її атмосферним тиском, чи на щось власне, замислене. Де амфібрахій, де ямб + спондей на початку...
Всього потроху.
А гарного бажано щоби було більше.
Воно ж гарне.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:32:55 ]
Та це ви у нас відомий знавець теорії - а я шо, я так, погуляти вийшла... Мені що анапест, що дактиль - один, прости Господи, хорей ))
А ота мішанина наприкінці - то вітрова справа, налетів та понаплутував, з нього й питайте ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 22:20:21 ]
Ну, так – глупство також буває сміливим, але то вже діагноз :)
Зачесаний - зачесати - зачісувати - зачіс | зачіска
Насправді, мав на увазі найвищий ступінь "зачесаності" – але тоді, мабуть, варто узяти у лапки?.. Щось на кшталт – "задрипаний" абощо :)
Новобудови – без жодного деревця – іноді нагадують величезні шрами, на тілі... на тілі! Але може комусь й подобається :)
А в останньому рядку хтів "безцінність" обіграти "обсценністю", але то вже, мабуть, занадто!.. Речники – й справді бувають недоречними сміливцями!..
Приємно читати Ваші коментарі і ще більше – вишукані вірші – на ПМ-і:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:33:26 ]
Дякую ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-14 21:42:02 ]




актуальна зима в нас, прикладом, на диво лагідна
але звісно, сума всіх сум, зима всіх зим...
все впізнавано, зимно, вітряно, димно, страшно
інколи страшно по-казковому
інколи по-дитячому
часом навіть і не по-....

ну і форма цілком відповідна, шож
хороші контрасти
продуктивна стримана іронія
красивий лаконізм
без всяких невиправданих надій на щось-
невідомо звідки й нащо...

продукт впевненості & досвіду

може навіть і
шедевр

але цього за життя ніхто не декларує
бо насправді хто ж зна, а раптом будуть
ще крутіші

атож, хай би, хай





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:54:49 ]
Знаєш, самотнім завжди холодно. Кіт, канєшно, гріє як може - але з ним не дуже побалакаєш ))
Хотіла б я твою поезію так розуміти, як ти оце мою писанину. Але, певно, не в цьому житті ((
За всі гарні слова дякую. Як правильно реагувати на похвалу - поняття не маю, не навчилася досі, то вже, певно, і не навчуся )) Але носа не задираю, бо ж усе це тільки частково - моє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 22:05:59 ]
Люблю такі тексти, коли наче й про сумне, але всередину воно не рветься, а сприймається погодою, що завтра точно зміниться до кращого. Ну і знахідки-образи ціную, смакую їх вдячно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:55:49 ]
Дякую. Про веселе чогось не пишеться, коли весело - про вірші думається в останню чергу ))