ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.02.09 20:47
У схрещенні гілок шукаю сутність світу,
У схрещенні тополь шукаю простоту.
Ту істину, ще сонцем не зігріту,
Шукаєш у гілках, немовби чистоту.

У хмизі, що у гумус переходить,
Ти віднайдеш закон у плинності понять.
Десь думка невагома тихо брод

Іван Потьомкін
2025.02.09 19:25
Як дві хвороби одділили мене од товариства,
То дві війни по саму зав”язку занурили в цей світ.
Од міокарда серця є ліки. Навіть од раку є вони.
А от од воєн ліки не знайду.
Закрити вуха, не встрявать в розмову невігласів,
Яким і я насправді є, на

Євген Федчук
2025.02.09 19:06
Вже від Ігоря Старого два віки минуло.
Розрісся вже рід князівський – і діти, й онуки.
І кожному, хоч маленьке, дай князівство в руки.
Хоч велика Русь та стільки земель і не було,
Щоби усім догодити. Тож князі стрічались,
Яким батько не залишив ні ко

Олена Побийголод
2025.02.09 11:28
День 38-й. На бенкеті женихів)

1.
Легкість – у Еос в характері;
тільки зійшла, невагома, –
вбіг Телемашко до матері
з вигуком: «Мамо, я вдома!»

Юрій Лазірко
2025.02.09 05:40
Люблю тебе
за теплоту очей,
за усмішку зворушливо-таємну,
за час, який тече -
не утече...
і неприховану взаємність.

Приспів:

Віктор Кучерук
2025.02.09 05:03
Наче дитя в середмісті,
Втрапивши в повінь людську, –
Повне глибокого змісту
Слово тісниться в рядку.
Стискують, давлять, лякають
Слово змістовне слова
Ті, що основи не мають
І в яких суть нежива.

Наталя Мазур
2025.02.09 01:33
Лети, моя доле, лети безупинно вперед,
Отут, на Чумацькому Шляху нема перепонів.
Хай вітер зустрічний похмурі думки відбере,
І вдаль віднесе їх, бо вітер не знає кордонів.

Ти бачиш, як зорі приваблюють світлом ясним,
Ти чуєш, як серце тріпоче від з

Леся Горова
2025.02.08 21:49
Пронизує весна обідню пору:
Як тільки сонце вмоститься на дах,
Туди, де лютий з ночі присідав
Легеньким інеєм несміливо прозорим,
Дзвінкоголосо крапає вода:
То чується весни легка хода,
Постукують її тонкі підбори.

Олена Побийголод
2025.02.08 12:16
День 37-й. Одіссей і Телемах у Евмея)

1.
Дядько Евмей метикований
поравсь при вогнищі зранку:
рульки свинячі тушковані
він готував до сніданку.

Володимир Бойко
2025.02.08 10:50
Нелюдські інстинкти частіше властиві людям, ніж тваринам. У московитів інстинкт виживання трансформувався у інстинкт завоювання. Скрєпний інстинкт - тупикове відгалуження стадного інстинкту. Інстинкт «вічної правоти» водить вічнокривими стежками.

Юрій Гундарєв
2025.02.08 09:29
річний львів’янин покинув безпечне життя за кордоном
та добровільно пішов захищати нашу землю від окупантів.
Унаслідок важкого поранення втратив зір та ліву ногу.
Лікарі зробили все, щоб повернути його до життя.
Поруч - найближчі для нього люди: дружи

Артур Курдіновський
2025.02.08 06:47
Наді мною - квіти чорнобривці,
Коло мене - темрява й земля.
Був завжди зі світом наодинці,
Наче тиха пісня скрипаля.

Наді мною - хрест, плита з граніту,
А позаду - пройдені шляхи.
Загубився крик несамовитий...

Віктор Кучерук
2025.02.08 05:43
Якщо давно не молодий
І руки, й ноги вже судомить, –
Підводься з ліжка та іди,
Не нарікаючи на втому.
Коли упрієш від ходьби,
Упершись в обрії далекі, –
Забудь про те, що ти слабий,
А знай, що має бути легко.

Іван Потьомкін
2025.02.07 20:08
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Владислав Вдос
2025.02.07 15:23
А я читав стократ слова Сократа!"
Та Господи, нікому не кажи!
Плекать ілюзії, в моїх очах, не варто,
Ти ліпше правду гідно розкажи.

"А я сказав, людиною назвуся
І всіх вершин у світі досягну!
Себе здолав - нічого не боюся,

Віктор Кучерук
2025.02.07 13:26
Як важко і сумно без тебе, матусю,
Літати у мріях, впадати в гріхи, -
Зважати на час і мотати на вуса
Оте, що звільнив од нальоту трухи.
Набридло вчувати нікчемні поради
Про рух уперед без проблем вороття,
Аби не здаватись овечкою в стаді -
Між в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Козачок
2025.02.09

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

Владислав Вдос
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Лама савахфані
Образ твору У світі моєму постійно і вічно смеркається:
День чвалом промчав, наче витягнутий семихвісткою,
Скотилися тіні в кущі полохливими зáйцями –
І пісню вечірню знов шпак на горіху висвистує.

Ні хмар, ані зір – лиш на тлі каламуті небесної
Воскресле гілля свої спомини тихо вигойдує…
Одвірок підперши, смиренно у сутінках мерзну я -
І вже не питаю: «Пощо полишив?» у погаслого обрію.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-12 22:25:52
Переглядів сторінки твору 4271
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.039 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 01:13:11 ]
Дуже цікавий твір! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:00:07 ]
Дякую ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 07:05:31 ]
Змістовно і лаконічно. Образний ряд - логічний (природний).
Питання конкретне і зрозуміле - і обидві його форми на своїх місцях.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:04:21 ]
Я б ще додала: печально, похмуро і безнадійно - ну просто "безудержное веселье"... Втім, як завжди ))
Дякую, що знаходите сили і час не тільки прочитати, але й відгукнутися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 17:02:41 ]
"Лама савахфані" у вірші, а в Євангеліях від Святих Матвія й Марка - "савахтані".
Ні там, ні там це слово ні про що не говорить.
Натомість було "лама азавтані": "лама" - "чому", "азавтані" - "залишив мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 21:02:39 ]
Вочевидь, Ісус таки був європейським галілеянином, і не мав підстав в останні миті говорити не рідною мовою, а далі вже хто що почув і записав...

Так, що у вірші, нмсд, доречно стоїть непроясненне остаточно питання...

https://www.youtube.com/watch?v=i4D3BvQFAaM


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:14:47 ]
Арамейське "савахфані" (савахвані, савахтані - різні джерела подають різну транскрипцію) - відповідник єврейського "азавтані", так що і сперечатися, власне, нема про що. Дослідники одностайні в тому, що ці слова (тобто два речення, або одне із т. з. "останніх семи слів Ісусових") будь-якою мовою означають одне й те ж: "Боже мій, Боже мій! Нащо Ти покинув мене?".
А що там прозвучало насправді - хтозна, бо якщо навіть ті, що були там присутні, не розібрали толком та казали: "Іллю кличе", то нам із вами з відстані у дві тисячі років розчути ясніше навряд чи вдасться ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 21:04:34 ]

Гре_де_Ма, невдовзі потепліє! А життя - вічне, з кожного пальчика Прекрасної Дами линуть промінці у Вічність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:23:51 ]
Аж усміхнулась ))
Дякую за те, що вмієте буквально кількома словами підбадьорити і додати віри ))
Знаєте, для мене ці слова Ісусові дуже страшні. Мабуть, нічого страшнішого і видумати не можна. Але якимось парадоксальним чином саме вони найбільше заспокоюють. Бо коли оце кошмарне відчуття богозалишеності допікає так, що аж дихати не дає, завжди можна собі нагадати: Ісусові теж на якусь мить так здалося, але потім було Воскресіння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-04-14 12:54:17 ]
* * *

Ніч – і мовчання німе...
Благословенна пора!
Кожна дитина снить,
кожна завмерла гра!

Що там політики, цить!
Страви-переговори...
Чорна країна летить,
чорне гойдає море...

Можна почути усе...
Янголи наближаються.
Передпасхальне яйце
вже вдягається...

14.04.2019

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:32:24 ]
Надто довга й холодна ця ніч,
І повільний тих янголів лет,
Тьма регочеться: "Скільки не клич,
Небо й знати не хоче тебе..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-04-14 21:40:06 ]
Помаранч )

Хто я й що – аби знати усе?
Це ж не я все рішив, а Він!
Суджу вперто про власне лице,
і незраджений – навзамін!

Звісно, склалось усе не так,
як хотілось бувало у мріях...
Дослухаюсь, неначе дурак,
і змиряюсь, потроху, в діях!

Гроші й слава, любов звідусіль?
Дзуськи, кпини та зневажання!
Інших й кращих шукаю світів
без – заклання!

Хто я й що, аби знати усе?
Все віддав і отримав... дещицю...
Підставляю під вітер лице
і тримаю за хвіст – лисицю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 23:52:02 ]
От лисиця, чесно кажучи, дещо несподівана ))
А щодо інших світів - саме так. Інших, кращих - і без заклання. Мусять же вони десь існувати. Будемо сподіватися ;)