ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Лама савахфані
Образ твору У світі моєму постійно і вічно смеркається:
День чвалом промчав, наче витягнутий семихвісткою,
Скотилися тіні в кущі полохливими зáйцями –
І пісню вечірню знов шпак на горіху висвистує.

Ні хмар, ані зір – лиш на тлі каламуті небесної
Воскресле гілля свої спомини тихо вигойдує…
Одвірок підперши, смиренно у сутінках мерзну я -
І вже не питаю: «Пощо полишив?» у погаслого обрію.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-12 22:25:52
Переглядів сторінки твору 5233
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.040 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 01:13:11 ]
Дуже цікавий твір! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:00:07 ]
Дякую ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 07:05:31 ]
Змістовно і лаконічно. Образний ряд - логічний (природний).
Питання конкретне і зрозуміле - і обидві його форми на своїх місцях.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:04:21 ]
Я б ще додала: печально, похмуро і безнадійно - ну просто "безудержное веселье"... Втім, як завжди ))
Дякую, що знаходите сили і час не тільки прочитати, але й відгукнутися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 17:02:41 ]
"Лама савахфані" у вірші, а в Євангеліях від Святих Матвія й Марка - "савахтані".
Ні там, ні там це слово ні про що не говорить.
Натомість було "лама азавтані": "лама" - "чому", "азавтані" - "залишив мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 21:02:39 ]
Вочевидь, Ісус таки був європейським галілеянином, і не мав підстав в останні миті говорити не рідною мовою, а далі вже хто що почув і записав...

Так, що у вірші, нмсд, доречно стоїть непроясненне остаточно питання...

https://www.youtube.com/watch?v=i4D3BvQFAaM


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:14:47 ]
Арамейське "савахфані" (савахвані, савахтані - різні джерела подають різну транскрипцію) - відповідник єврейського "азавтані", так що і сперечатися, власне, нема про що. Дослідники одностайні в тому, що ці слова (тобто два речення, або одне із т. з. "останніх семи слів Ісусових") будь-якою мовою означають одне й те ж: "Боже мій, Боже мій! Нащо Ти покинув мене?".
А що там прозвучало насправді - хтозна, бо якщо навіть ті, що були там присутні, не розібрали толком та казали: "Іллю кличе", то нам із вами з відстані у дві тисячі років розчути ясніше навряд чи вдасться ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 21:04:34 ]

Гре_де_Ма, невдовзі потепліє! А життя - вічне, з кожного пальчика Прекрасної Дами линуть промінці у Вічність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:23:51 ]
Аж усміхнулась ))
Дякую за те, що вмієте буквально кількома словами підбадьорити і додати віри ))
Знаєте, для мене ці слова Ісусові дуже страшні. Мабуть, нічого страшнішого і видумати не можна. Але якимось парадоксальним чином саме вони найбільше заспокоюють. Бо коли оце кошмарне відчуття богозалишеності допікає так, що аж дихати не дає, завжди можна собі нагадати: Ісусові теж на якусь мить так здалося, але потім було Воскресіння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-04-14 12:54:17 ]
* * *

Ніч – і мовчання німе...
Благословенна пора!
Кожна дитина снить,
кожна завмерла гра!

Що там політики, цить!
Страви-переговори...
Чорна країна летить,
чорне гойдає море...

Можна почути усе...
Янголи наближаються.
Передпасхальне яйце
вже вдягається...

14.04.2019

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:32:24 ]
Надто довга й холодна ця ніч,
І повільний тих янголів лет,
Тьма регочеться: "Скільки не клич,
Небо й знати не хоче тебе..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-04-14 21:40:06 ]
Помаранч )

Хто я й що – аби знати усе?
Це ж не я все рішив, а Він!
Суджу вперто про власне лице,
і незраджений – навзамін!

Звісно, склалось усе не так,
як хотілось бувало у мріях...
Дослухаюсь, неначе дурак,
і змиряюсь, потроху, в діях!

Гроші й слава, любов звідусіль?
Дзуськи, кпини та зневажання!
Інших й кращих шукаю світів
без – заклання!

Хто я й що, аби знати усе?
Все віддав і отримав... дещицю...
Підставляю під вітер лице
і тримаю за хвіст – лисицю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 23:52:02 ]
От лисиця, чесно кажучи, дещо несподівана ))
А щодо інших світів - саме так. Інших, кращих - і без заклання. Мусять же вони десь існувати. Будемо сподіватися ;)