ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Лама савахфані
Образ твору У світі моєму постійно і вічно смеркається:
День чвалом промчав, наче витягнутий семихвісткою,
Скотилися тіні в кущі полохливими зáйцями –
І пісню вечірню знов шпак на горіху висвистує.

Ні хмар, ані зір – лиш на тлі каламуті небесної
Воскресле гілля свої спомини тихо вигойдує…
Одвірок підперши, смиренно у сутінках мерзну я -
І вже не питаю: «Пощо полишив?» у погаслого обрію.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-12 22:25:52
Переглядів сторінки твору 5216
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.040 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 01:13:11 ]
Дуже цікавий твір! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:00:07 ]
Дякую ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 07:05:31 ]
Змістовно і лаконічно. Образний ряд - логічний (природний).
Питання конкретне і зрозуміле - і обидві його форми на своїх місцях.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:04:21 ]
Я б ще додала: печально, похмуро і безнадійно - ну просто "безудержное веселье"... Втім, як завжди ))
Дякую, що знаходите сили і час не тільки прочитати, але й відгукнутися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 17:02:41 ]
"Лама савахфані" у вірші, а в Євангеліях від Святих Матвія й Марка - "савахтані".
Ні там, ні там це слово ні про що не говорить.
Натомість було "лама азавтані": "лама" - "чому", "азавтані" - "залишив мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 21:02:39 ]
Вочевидь, Ісус таки був європейським галілеянином, і не мав підстав в останні миті говорити не рідною мовою, а далі вже хто що почув і записав...

Так, що у вірші, нмсд, доречно стоїть непроясненне остаточно питання...

https://www.youtube.com/watch?v=i4D3BvQFAaM


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:14:47 ]
Арамейське "савахфані" (савахвані, савахтані - різні джерела подають різну транскрипцію) - відповідник єврейського "азавтані", так що і сперечатися, власне, нема про що. Дослідники одностайні в тому, що ці слова (тобто два речення, або одне із т. з. "останніх семи слів Ісусових") будь-якою мовою означають одне й те ж: "Боже мій, Боже мій! Нащо Ти покинув мене?".
А що там прозвучало насправді - хтозна, бо якщо навіть ті, що були там присутні, не розібрали толком та казали: "Іллю кличе", то нам із вами з відстані у дві тисячі років розчути ясніше навряд чи вдасться ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 21:04:34 ]

Гре_де_Ма, невдовзі потепліє! А життя - вічне, з кожного пальчика Прекрасної Дами линуть промінці у Вічність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:23:51 ]
Аж усміхнулась ))
Дякую за те, що вмієте буквально кількома словами підбадьорити і додати віри ))
Знаєте, для мене ці слова Ісусові дуже страшні. Мабуть, нічого страшнішого і видумати не можна. Але якимось парадоксальним чином саме вони найбільше заспокоюють. Бо коли оце кошмарне відчуття богозалишеності допікає так, що аж дихати не дає, завжди можна собі нагадати: Ісусові теж на якусь мить так здалося, але потім було Воскресіння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-04-14 12:54:17 ]
* * *

Ніч – і мовчання німе...
Благословенна пора!
Кожна дитина снить,
кожна завмерла гра!

Що там політики, цить!
Страви-переговори...
Чорна країна летить,
чорне гойдає море...

Можна почути усе...
Янголи наближаються.
Передпасхальне яйце
вже вдягається...

14.04.2019

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-14 17:32:24 ]
Надто довга й холодна ця ніч,
І повільний тих янголів лет,
Тьма регочеться: "Скільки не клич,
Небо й знати не хоче тебе..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-04-14 21:40:06 ]
Помаранч )

Хто я й що – аби знати усе?
Це ж не я все рішив, а Він!
Суджу вперто про власне лице,
і незраджений – навзамін!

Звісно, склалось усе не так,
як хотілось бувало у мріях...
Дослухаюсь, неначе дурак,
і змиряюсь, потроху, в діях!

Гроші й слава, любов звідусіль?
Дзуськи, кпини та зневажання!
Інших й кращих шукаю світів
без – заклання!

Хто я й що, аби знати усе?
Все віддав і отримав... дещицю...
Підставляю під вітер лице
і тримаю за хвіст – лисицю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 23:52:02 ]
От лисиця, чесно кажучи, дещо несподівана ))
А щодо інших світів - саме так. Інших, кращих - і без заклання. Мусять же вони десь існувати. Будемо сподіватися ;)