ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.02.09 20:47
У схрещенні гілок шукаю сутність світу,
У схрещенні тополь шукаю простоту.
Ту істину, ще сонцем не зігріту,
Шукаєш у гілках, немовби чистоту.

У хмизі, що у гумус переходить,
Ти віднайдеш закон у плинності понять.
Десь думка невагома тихо брод

Іван Потьомкін
2025.02.09 19:25
Як дві хвороби одділили мене од товариства,
То дві війни по саму зав”язку занурили в цей світ.
Од міокарда серця є ліки. Навіть од раку є вони.
А от од воєн ліки не знайду.
Закрити вуха, не встрявать в розмову невігласів,
Яким і я насправді є, на

Євген Федчук
2025.02.09 19:06
Вже від Ігоря Старого два віки минуло.
Розрісся вже рід князівський – і діти, й онуки.
І кожному, хоч маленьке, дай князівство в руки.
Хоч велика Русь та стільки земель і не було,
Щоби усім догодити. Тож князі стрічались,
Яким батько не залишив ні ко

Олена Побийголод
2025.02.09 11:28
День 38-й. На бенкеті женихів)

1.
Легкість – у Еос в характері;
тільки зійшла, невагома, –
вбіг Телемашко до матері
з вигуком: «Мамо, я вдома!»

Юрій Лазірко
2025.02.09 05:40
Люблю тебе
за теплоту очей,
за усмішку зворушливо-таємну,
за час, який тече -
не утече...
і неприховану взаємність.

Приспів:

Віктор Кучерук
2025.02.09 05:03
Наче дитя в середмісті,
Втрапивши в повінь людську, –
Повне глибокого змісту
Слово тісниться в рядку.
Стискують, давлять, лякають
Слово змістовне слова
Ті, що основи не мають
І в яких суть нежива.

Наталя Мазур
2025.02.09 01:33
Лети, моя доле, лети безупинно вперед,
Отут, на Чумацькому Шляху нема перепонів.
Хай вітер зустрічний похмурі думки відбере,
І вдаль віднесе їх, бо вітер не знає кордонів.

Ти бачиш, як зорі приваблюють світлом ясним,
Ти чуєш, як серце тріпоче від з

Леся Горова
2025.02.08 21:49
Пронизує весна обідню пору:
Як тільки сонце вмоститься на дах,
Туди, де лютий з ночі присідав
Легеньким інеєм несміливо прозорим,
Дзвінкоголосо крапає вода:
То чується весни легка хода,
Постукують її тонкі підбори.

Олена Побийголод
2025.02.08 12:16
День 37-й. Одіссей і Телемах у Евмея)

1.
Дядько Евмей метикований
поравсь при вогнищі зранку:
рульки свинячі тушковані
він готував до сніданку.

Володимир Бойко
2025.02.08 10:50
Нелюдські інстинкти частіше властиві людям, ніж тваринам. У московитів інстинкт виживання трансформувався у інстинкт завоювання. Скрєпний інстинкт - тупикове відгалуження стадного інстинкту. Інстинкт «вічної правоти» водить вічнокривими стежками.

Юрій Гундарєв
2025.02.08 09:29
річний львів’янин покинув безпечне життя за кордоном
та добровільно пішов захищати нашу землю від окупантів.
Унаслідок важкого поранення втратив зір та ліву ногу.
Лікарі зробили все, щоб повернути його до життя.
Поруч - найближчі для нього люди: дружи

Артур Курдіновський
2025.02.08 06:47
Наді мною - квіти чорнобривці,
Коло мене - темрява й земля.
Був завжди зі світом наодинці,
Наче тиха пісня скрипаля.

Наді мною - хрест, плита з граніту,
А позаду - пройдені шляхи.
Загубився крик несамовитий...

Віктор Кучерук
2025.02.08 05:43
Якщо давно не молодий
І руки, й ноги вже судомить, –
Підводься з ліжка та іди,
Не нарікаючи на втому.
Коли упрієш від ходьби,
Упершись в обрії далекі, –
Забудь про те, що ти слабий,
А знай, що має бути легко.

Іван Потьомкін
2025.02.07 20:08
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Владислав Вдос
2025.02.07 15:23
А я читав стократ слова Сократа!"
Та Господи, нікому не кажи!
Плекать ілюзії, в моїх очах, не варто,
Ти ліпше правду гідно розкажи.

"А я сказав, людиною назвуся
І всіх вершин у світі досягну!
Себе здолав - нічого не боюся,

Віктор Кучерук
2025.02.07 13:26
Як важко і сумно без тебе, матусю,
Літати у мріях, впадати в гріхи, -
Зважати на час і мотати на вуса
Оте, що звільнив од нальоту трухи.
Набридло вчувати нікчемні поради
Про рух уперед без проблем вороття,
Аби не здаватись овечкою в стаді -
Між в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Козачок
2025.02.09

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

Владислав Вдос
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Передзимове
Образ твору Знов поранки, підранки, поребрики, ламані ребра…
Рідна кров — маячня, рідних душ — як в посуху води.
Листопадні жар-птиці пожухли, збрелися до тебе:
Защепни од них двері, принишкни, мовчи лиш та диш.

А стерня вже не коле — ріллею скалічене поле
Узялось мерзлим груддям, а грудень он прийде за мить;
Сонце в ятір посадки спіймалось, недуже та кволе,
За крайнебо не скотиться — так між осик і згорить.

Об шипшинову радість до крові поколоті пучки,
Хміль посох, не хмелить — обвиває, до горла повзе;
Жмут ожинових паростей душиться сміхом безгучно,
Бо хіба ж то не смішно — пташини безкрилої злет…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-09 16:49:53
Переглядів сторінки твору 2801
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 6  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.925 / 6  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2020-02-09 18:02:41 ]
У нас тільки дня три, як зима. Прийшла в останній місяць свого календарного строку. Цікаво, коли тепер піде. Тож настроєво якраз в тему. І не тільки з-за погоди. Але інша зима вже довго і ще надовго. Проте, комусь це норм. І нікуди від цього факту дітись. Грені, перші дві строчки як постріл у душу. Куля реальності. Хоча це та частина нас, що вбити найважче, але від того не легше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2020-02-12 20:37:13 ]
Дякую.
У нас сніжок випав, полежав пару днів та й розтанув. Нинішня зима дивна, тільки в гості часом ненадовго заскакує - і тут же тікає, видно, справи якісь невідкладні має ))
А вірш написався таки перед зимою, в листопаді, після поїздки в село на черговий похорон. Стільки всього нахлинуло...
І фото - дорогою зробила, з вікна маршрутки. Мимо цих посадок уже котре десятиліття їжджу, дерева рідними стали )
А ми все-таки сильні. Все витримаємо і навіть щось у житті зрозуміємо )) Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-02-09 18:08:04 ]
Самі знаєте, яка ціна вишуканих метафор. Висока.
І які красоти поезії відкриваються, якщо обережно, зі знанням справи, душевно, а не їх відкривати-розкривати і для себе, і для читача.
А як гарно читається - протяжно, довгими піснями-рядками-строфами...
Мало які з інших віршей так нахвалюю, як оце Ваші.
Є ж за що.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-02-09 18:12:03 ]
"а не їх" вкралося з попередньої версії цього речення. Я ж підбирав слова, щоб якомога скромніше, без зайвого бла-бла-бла. Але в цілому все одно зрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2020-02-12 20:42:17 ]
Ой же ж дякую )
А може, пора для різноманітності покритикувати трохи? ;) Тільки не за збіги приголосних - не помічати їх я не можу, робота така ) І якщо вони є - значить, рівноцінної заміни якомусь слову авторка не знайшла і пожертвувала милозвучністю заради точності образу. А що поробиш, "ніхто не досконалий" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-10 03:32:00 ]
UPD:

ну.... вуайєрам як виявляється не так вже аж зле лишається.....

ожини шипшини

хижацька рослинність України
із апґрейдом на реальність

диш красивий так само


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2020-02-12 20:48:38 ]
Нє, шипшина - не хижак, вона гарна і корисна, а щоб не колотися об неї, я тепер хитра: обриваю плоди у старих шкіряних рукавичках )
А от ожина, схоже, прямо з якогось фільму жахів вилізла на наше подвір'я: пагони довжелезні, міцні, як дріт, колючі - голими руками не вхопиш, і тільки де землі торкнуться - тут же коріння пускають, за літо та-а-акі хащі наростають... Ми вже її і видираємо, і викопуємо, але поки що перемога за нею :(