•  К....

"А знаєш, почерк у нас однаковий...
І у очах зелених твоїх бачу своє відображення!..

•  Нікого і ніде

Пускався дощ. І я стою на ганку…
А тінь моя забігла за дощі.

•  Без рецепту

Я собі заварила літо –
Серпневе, гаряче. На кілька днів.

•  Чтобы считать звёзды

Просто так не бывает если
Ты говоришь мне: «ну как спала?»

•  Дождь

Капли дождя растворялись на хмуром окне прихожей…
Тени людей босиком проходили мимо.

•  Замість прологу

На фоні такого травня ти стоїш й мені сяєш сонцем.
На очах виступає Щастя - замилувалася на хвилинку.

•  Передгрозяне

Гроза вже десь близько.
Грозиться громами згори.

•  На лінії вогню

Я воюю сама з собою,
Але, поки що – зазнаю поразки…

•  Не пройде

Дихає вітер на повні груди…
Хиляться яблуні через тин.

•  Спочатку

Я ж якось-таки жила
Без тебе до щему в серці

•  На добраніч

Я бажаю тобі на добраніч, любий!
Знаю, що ти зараз зірками милуєшся…

•  Далеко за північ

Кожного вечора, десь після півночі,
Коли я вмовляю себе забути:

•  Весна з морозним візерунком

Весна. Світає. Втома ще осіння.
Крізь зиму тягне срібну ниточку дощу.

•  Весняний відчай

Ну що ж тут загадкового, в цій магії цвітіння?
А що ж там закодовано, в календарі весни?

•  Хеппі НЕ енд

Моє щастя почнеться тоді, коли закінчиться страх.
Страх знов перевернути все небом донизу…

•  Не вщухне

Просто, цей біль не вщухне.
Шкода, пам’яті не зітреш.

•  Красные гвоздики

Красные гвоздики, словно гвозди, - в память
Забивали дети жуткой той войны.

•  Фронтовое эхо

«Ты не грусти, что небо окровавлено
Мечтами, что им сбыться не дано…

•  Письмо к матери

Прости меня, что кончились рассветы…
А сны твои бессонее ночей.

•  Наче біг по колу

Спинись! Не руш!
Я знаю, що не спиться

•  Дійсно!

Я спіймала учора в дзеркалі,
Не повіриш, погляд іскристий!

•  Гороскоп

Холодно. Сніжно і сумно…
Є що згадати – до сліз.

•  На прощанье

Весна. А снег, как будто в январе,
Ложится тихо на перрон вокзальный.

•  Позачергово

А можна мені трошки літа позачергово?..
Та я ж не Щастя у вас прошу! –

•  Неждано

Душа помокла – дощ пішов неждано.
Таке вчорашнє відчуття утоми.

•  Ліхтар

Просто жовтіє ліхтар. Просто сніжить і все…
Мороз захлинається ніччю…

•  Февральское

Я просквозила сердце… Как мне лечиться?
Просто холодно на перекрёстке

•  Нічия

Ідуть сніги. Спокійні, нетутешні.
Ідуть сніги. Не знаючи куди.

•  Іноді

Іноді, важко буває піти.
Особливо, коли потрібно переступити через усе.

•  Миттєве

Відзовись! Моє сонце в сніги заметено
І холод його обпік…

•  Один одному

У задумано-темних вікнах
Закодована магія відстаней і чекання.

•  Учора...

Учора падав сніг. Ми знову розминулись.
На роздоріжжях днів зустрітись не змогли.

•  Тінь чорного дерева

Дерево чорне тягнулося віттям вгору,
Немовби для того, щоб сонце забрати у Дня.

•  Поза зоною всіх досяжностей

Не торкайся мене. Мури впали. Душа крихка.
Будувати немає сили, тож треба йти.

•  В душі і в голосі

Паморочиться голова від низького тиску.
Разом зі спокоєм випарувалися всі сили.

•  На майбутнє

Опускає повільно повіки хмар
На стомлені очі спека.

•  Той, кого наздогнало світло

Він вчився життю. Ніколи не вмів здаватись.
Йшов по майбутнє усміхаючись, жартував.

•  Космос дитинства

Літають бджоли, немов супутники,
По орбіті планет-жоржин.

•  Карлсон, що на даху

на даху не живе вже Карлсон -
Ніхто за варенням не прилетить...

•  Сонях світанку

Хтось розсипав росу на дитинства нескошені трави...
Сонце мружить повіки. Я на зустріч йому біжу.

•  Післязливне

Зостався дощ, застигнувши на листі.
І капав тихо із блискучих ринв.

•  K.

"А знаєш, у нас навіть почерк
схожий...

•  Душі теж хочуть побути разом!

Між нами - ниточка телефонного зв'язку...
Ми в один і той час на одному морі...

•  Потрібно літо!

Важче дихати, ніж звичайно...
Біль і втома так косять з ніг!

•  Забагато

Забагато мого безсоння...
Забагато, хоч і на двох!..

•  На грані спокою

Я можу тільки промовчати... -
Ти ж зрозумієш усе і так...

•  Квітневий лист

Просто, втома... В душі і в голосі...
Полон обов'язку, мов полин!

•  Просто весна

Сьогодні вранці була весна!
Мені снилось щось рідне й близьке...

•  Заспокоїтись

Гіркуща кава, щоб приспати болі...

•  Має ж бути

Затяжні години... Холодні сутінки...
Я дуже скучила - приїзди!

•  Знову

Вікна вночі, немов образи,
Дивляться в сутінки одинокими зорями.

•  Відлуння вчорашньої втоми

Тяжка утома від снігів і холоду
Висить в повітрі Духом димарів.

•  Мій чай пахне літом

Літом п'янить жасминова пізня ніч.
Небо скапує на пісок солоним болем.

•  Геометрія кохання

Я вірю у те, про що мовчу!
Сповідую Долю і не визнаю випадковостей.

•  Вечір такий. Сьогодні

Вечір такий сьогодні. Небо над нами морське.
Такі ми собі безборонні.

•  Одного зимового вечора…

Тихо проходив сніг...
А я шукаю твої сліди.

•  Твої підслухані сни…

Частино Всесвіту, ти звешся моїм світом,
Далеко десь за межами Землі.

•  Пам'ятаючи Щастя…

Зачекай, ще на мить залишися!
Дай згорю у цих рідних очах...

•  Півжиття потому…

За прогнозом синоптиків я повернусь зі снігом -
Перевірена на страх Щастя, взяла тайм-аут.

•  Експромт

Море виплакать. Відпочити.
Душа дуже скучила за дощами,

•  На півслові…

...якщо чесно, шкереберть все летиь на голову...
У свідомості не знаходжу логіки...

•  -273º за Цельсієм

Землетрус. Двадцять балів за шкалою неспокою.
Шкереберть все... І Душу ще й досі трусить.

•  Нове повідомлення

Тема:
Абонент +380........3 продовжує Вам снитись. Можете прокинутись пізніше.

•  Тільки звичка

Душа відморозила усі пальці,
Розтопивши на шибах лід...

•  До дня св. Миколая

Кімната наскрізь пахне мандаринками…
Миколай постукав у шибку:

•  Таємним шифром душевного відчаю

Огранені дорогими спогадами,
Бринять на Душі експромти ніжності…

•  Не приходь!

"Не з'являйся ніколи!" - Й холодне прощання розлуки...
Розминулись світи, вже шукаючи інші орбіти.

•  Випадкова закономірність

Очі втомились, не бачачи висоти…
Простору тісно між осінню і землею.

•  Дотик до Душі…

Торкнувся жовтень до щоки вікна –
Холодні пальці не втирають сльози.

•  Жду…

Просыпалась Земля, за ночь сильно морозом обжегшись…
Тихо таял рассвет, проводив эту осень в снега.

•  У відповідь

Зникалось важко небу цього вечора… -
Знайома тінь чекає у вікні.

•  Пам’ятаєш?

Повіяло із осені на Північ…
Безнебі зорі бавились з вогнем.

•  Спалахи Щастя

Море штормить. Не гучно. Безвітряно. Тихо.
Одинокими хвилями б'ється об стелю неба.

•  Скучила…

Безнебий Київ проводжав дощем
І вслід кричали гальма електричок.

•  Штормове попередження

Від літа втекла. Від літа... І тільки.
На галасливих вітрах загубилась Душа.

•  Дыши!. .

Я молюсь за тебя! Не бойся!
Очень искренно - нас услышат!

•  Остання

За останню безсонну ніч ми з тобою не наговорились...
Годинник шкрябав стрілками по стіні вперто.

•  Тому що немає відповіді…

...Коли рими не лізуть в голову,

•  Просто, зірки нагадують про нас…

Холоне вечір, наче чашка чаю...
Замріяно чекає зорепаду.

•  Точка неповернення

Абонент недосяжний, вибачте...
Не телефонуйте йому пізніше...

•  Доля

Часом, спокійно собі ідеш... І тут -
спіткнешся об Долю...

•  Як завжди

Зелений чай. Без цукру. Аби життя здавалось солодшим.

•  У серці

Тоді серпами з неба місяць збирав зорі...
А до середини дійшов і зупинився.

•  Дощ

Дорога, небо і степи... Степи...
Десь там стовби, он, прокололи хмару,

•  Чорний сон віків…

... На Байкову гору, як на Голгофу...
Орфографічний словник замість хреста.

•  По той бік

Цьому вагону б крила, аби обігнати Час!
Тоді, може, ще встигну на свою колію.

•  Але, не зовсім виходить…

Літо пручається у холодних руках негоди...
День несе на плечі сонце за небокрай.

•  Душа втекла…

Душа втекла... Пішла по небокраю.
І майже вже місяць - ні вісточки!..

•  Телефонний монолог

Безсила, як хмара після грози...
Живою тінню проходжу повз стіни.

•  Без коментарів

Розпишіться ось тут - Вам телеграма!
За літнього неба хмарками зімят́ими.

•  Наскрізь

Зупинитися в онімінні... Відчути, що боляче:
Душа змагається з літом лиш сам-на-сам.

•  Щоб заспокоїлася Душа

Я не витру тебе зі спогадів,
Бо неможна ж так - півжиття

•  My SUN (**, )

Про що ти думаєш, закриваючи свої очі?..
Коли перед ними - до болю знайомий момент:

•  Про що ти мовчиш?

Про що ти мовчиш? - Як вперше, про вірші.
Все тільки мовчу і пишу...

•  Вчителі

Мотив (Luna tu - Alessandro Safina)

•  У божевільній круговерті днів

Сонце згасало. Сонце котилось за обрій.
Гуркотінням доріг знов сади обдало.

•  Літній вечір. Спогади…

Літо згадує нас! Як найдивнішу у світі мелодію.
Ту, яку наспівувала Любов, піднімаючись усе вище на небосхил.

•  За п’ять днів до літа

Золотим німбом часу котилося сонце
За багряний небосхил.

•  Як світло! Сни

Старесенька грушка в подвір’ї
Щоночі малює всі сни.

•  Як востаннє

Аби ж не зійти із розуму,
Як з вагону, що мчить в нелогічність...

•  І тільки дві людини почують, про що ти мовчиш

Хтось ніби приклав долоню до серця
І поділився своїм теплом...

•  Задля чого з'являється Щастя?

Ну от і старт вже майже на порозі,
Ще вальс - і все - На лінії стою.

•  На спицях мрії зв'язано життя

Спокійна ніч. Але чомусь не спиться...
Душа шукає спокою в собі,

•  Між емоціями душі

Є ті слова, якими б лиш мовчати,
Аби сказати все достатньо чесно

•  Просто в іншому напрямку

Сад заколисаний спить під молитвою,
Стиха зітхає душа...

•  Білі птиці

Білі птиці свободи на чорній гілці історії
В божевільну грозу подій сіли перепочити

•  Авторським почерком - Щастя

Зійшло сонце любові над обрієм літа.
Окреслена лінія Щастя на небі дощів.

•  Осінній подих літа

Як зоряно! Серпневий подих літа
Куйовдить знову зачіски беріз.

•  Я з глузду їхала. . ! - Дарма!

Мене вірші сьогодні не рятують...
Знов на самотність з Часом я приречена.

•  Хай буде так

Без церемоній увірвався в душу.
Казав, на мить, а залишивсь на вік!

•  Підсвідомість вирвалась на волю

Тривожний сон Чорнобильського балу...
Захрипла перша скрипка уночі.

•  Моё Счастье

Этот летний звездный вечер
Пусть назначит нашу встречу...

•  Позволь мне остаться…

Не стирай меня с памяти... Помнишь?
Ты же снова скучаешь за мной...

•  Усміхайся!

Усміхайся! Весна з тобою!
Ніжно пестять ліси руки снів.

•  Розмова. У співавторстві з Музою

Не зупинивсь більше час ні на мить.
Серце спогадів повне до краю.

•  Сузір'я Щасть

Крихку галактику криштальних почуттів
Я загубила б на чужій дорозі...

•  Віщі сни

Мені знову наснилася осінь...

•  На все життя…

Забути все. Я їду до Варшави...

•  Нашій НАЙКЛАСНІШІЙ…

Які ж світи нам снилися казкові!
Сьогодні вперше Останній дзвінок.

•  Літо…

Просто треба дожити до літа...

•  Дозволь мені трохи мовчання

Ти знаєш що,.. Я не скажу нічого.
Не ображайся, просто слів нема.

•  Немеркнуче світло…

Там, де біди піднімались вежами,
Ідуть дві Жінки: Муза і Поет.

•  Сонячний слід

Обминаю свою самоту,
Залишаюсь на відстані сонця.

•  Молитва до Щастя

Залишися, ще хоч на хвилинку. Дивом,
Спогадом, казкою... Чим завгодно!

•  Весняна

Весна прощає. А зима прощається.
Розстане сніг і на моїй землі!

•  Світанок кохання

Я тихо йду. Ви поруч ідете.
Морські шторми заглянули у вічі.

•  Настрій: Океан Ельзи…

Розкажи про своє мовчання.
Поясни моїх віршів сенс.

•  Прощаю…

«Прощай!» - звучало. Подих затамовано.

•  Вчорашній сніг. Стара декорація

Ті само старі декорації.
Той само… Вчорашній сніг.

•  Am Donnerstag

„Das letzte Konzerte in Bühne!“ –
Schreien Buchschtabe vor Anschlag…

•  Вже новий рік… ти ба, десятиліття

От ми наблизились до вічності ще на крок.
І знов прогрес у шибу заглядає.

•  Ремонт

Публічний статус: «Не турбувати».
Приватні дії: «Евакуація»

•  Двадцять другий вагон

Юначе, ти залишився, щоб йти? –
Марнування хвилин тут нічому уже не зарадить.

•  В забутті телефонної книжки

Коли видаляєш людину з телефонної книжки –
вона назавжди залишиться в серці.

•  Думки "в прямому ефірі"

Сліди на снігу, не ціловані сонцем,
Залишає актор, що зіграть не зумів в твоїй долі.

•  Слова вголос

А як сказати? - Слів уже немає.
В лісах непевності всі вимерли, як тур.

•  Ти читаєш про себе вірші

Я боюся писати вірші,
Бо комусь вони запам’ятаються.

•  Просто - вільне

Які ж божевільні бувають вечори!
Який сюжет! - Романам і не снилось!

•  Ритуал

Ритуал. Нашу телефонну розмову
На мільярди тем затягувати за північ…

•  il compleanno del sole

В останній день осені ти загадувала на кохання,
По-весняному чисті мрії посилала в небо.

•  Не сумуй - бо між нами - надія!

Кате Золотарёвой

•  Своя новорічна ніч

А у мене своя романтика –
Яблучний сік з кислинкою,

•  Як серце повелить…

Мені з тобою легко серед світу!
Мені тепліш від того, що ти є!

•  I ja zmogę Szczęście odczuwać

А пам’ятаєш, ти ж була щасливою!
І час тоді не йшов, а зупинився.

•  Ми були разом...

Ваша Високосте, я в осінь не заплачу!
До мене тихо в гості прийде дощ.

•  Я можу тебе не кохати?

Я чомусь знала, що можу тебе не кохати
І запросто йшла за тобою у слід,

•  Свічка Пам’яті 33-ого…

Божевільні очі... -Голодні.
В них уже заглядала смерть.

•  Володарі природи, вітаю!

Ну що ж, люди, ВІТАЮ! Другий Чорнобиль...
А дожилися ж - таки! А ви не вірили...

•  "Руїна"…

Вертаю знов вечірню позолоту.
Твої вуста згадалися на мить.

•  "Записки майже самАшедшого" - з блокноту…уривки (продовження)

_____ _____

•  Прометей

Ти - Прометей. Ти - син мого чекання.
Ти міг би мене визволить з неволі...

•  Вигадане щастя

А якби я з тобою зустрілась?
Просто так, на перехрестях до вічності.

•  Мільйони… і п’ять

Слова всі забрала. Лишилися сльози.
Ну от і прийшла до кінця...

•  Сповідь…

Я страшенно за тобою сумую!
Тихий шелест вітрів піднімається свистом.

•  Ne pas répéter

Не повторюй моєї долі!
Не потрап у ту саму пастку!

•  Ти вже це все не раз пережила

Це - просто сон вже вивчено на пам"ять.
Один сюжет. Одні і ті ж слова.

•  Ο δάσκαλός μου

Живе, стрічаючи світанки,
Закохана у небо й зорі.

•  Ще корок - і…

А Всесвіт, то - безликий темний простір.
Зрідка туманний, трохи мовчазний.

•  Я кохаю тебе, Синевир!

Блакитні очі - Синевир і Світязь -
Блакитні очі рідної землі.

•  Фрезії

Так боязко чекаю того дня,
Коли прийдеш і принесеш троянди.

•  З крильми душі народжується Слово…

Багряні сутінки. Огранена роса.
Начищене до блиску небо.

•  Безсмертним порухом…

Торкає душу загадковий спомин...
Смаглявий вечір струшує зірки...

•  "Записки майже самАшедшого" - з блокноту…уривки

Я не стану такою, як люди!
Я не буду такою, як скажуть!

•  Музо, сповідаюсь!

Сповідуюсь. Пред місяцем і Музою.
Пишу життя вже третю я главу.

•  Тій, що навчила мене віршувати…

Як ти читаєш...сутністю. Минулим.
Так, як ніхто у світі не читав...

•  Моя стежка - між соняхів…

Чи ж я була коли просила
Притулку для душі у світі?

•  Велика мета всієї людської сутності…

Звичайний незнайомець...і рейки сподівань
Повзуть у мою душу неохоче...

•  Моїм пешокласникам…

Ви щасливі зібрались сьогодні
Зустрічати свій перший дзвінок.

•  Чекай мене…

Не клич мене...я не прийду.
Вже й так занадто болю і прощання.

•  Одна душа на двох

Я маю НЕБО, а ти маєш ЗОРІ.
І море в нас - одне всього на двох.

•  В нас плаче Прип´ять

"Чор-но-биль"-дзвонять дзвони. Прип´ять...Боже!
Який гіркий цей історичний шлях!

•  Моє сто перше життя

Доброго вечора, моя Радосте!
Як здоров’я? За ким сумуєш?

•  Я просто ЛЮБЛЮ СВОБОДУ!

Життя - не місце для стереотипів.
Але чомусь чим більше живемо,

•  От так от

Чужі жумки. Чужі переживання.
Та які ж вони, в біса, ЧУЖІ?!

•  Завітай ...

Античні обриси самотньої верби
Зникають десь під вечір у тумані.

•  Дивачка

Часто любить гуляти. Сама. Під дощем,
Тамуючи спрагу сльозами.

•  Згадаю про забутого

Люблю тебе, смаглявий незнайомцю!,
Мого життя незіграна печаль.

•  Випускний етюд

Моє село - колиска доброти.
Тут - мої друзі, тут - моє дитинство

•  Музика і весна

Заграй, серденько, музику любові,
Удар по струнах, забрини в мені.

•  ...693...

Мені ніхто вже не бажає "На добраніч!",
Та й не до "спати" вже мені чомусь.

•  Весна. Проста. Без макіяжу.

Весна перед дощем
Спраглими вустами промовляє:

•  Гра у цю весну

Весна і птахи. Зорепад
Рясніє в решеті вечірнім,

•  Ти знаєш як мені це все дається

"Ти знаєш як мені це все дається?
Запитуєш у мене - хто все це розповів?

•  Волі серцю

Ти мчиш по днях, ідеш по небокраю,
Міряючи спогадами шлях:

•  Слово. Вічне і п´янке...

Годинник вже скоро дванадцять проб´є,
А зорі все сяють над нами...

•  Я обіцяла - вірш не буде плакать

Стоїть душа під зорепадом мрій,
Вона вдивляється у вечір синіми очима.

•  ...сотворити неможливе...

Мій янголе, я вмію відчувати душу.
Може, це - дар, а може...втім, не знаю.

•  Згадай мене...

Знайди мене тихенько між зірками,
Лиш пригадай на мить спогад ясний,

•  Повірте, в мене є Вам що сказати...

Повірте, в мене є Вам що сказати,
І це нічого, коли я мовчу.

•  Зоряна картина

Це все картина зоряна,
Написана самою долею.

•  Про небо

Блакить небес..,в якій можна втопитися...
Якась така таємна простота.

•  Сніг весною

Всміхається до березня яскраво
Весняне сонце і небес блакить.

•  P. S.

Сніг темноти помалу розстає…
Я йду весною. Там все-таки, щось є.

•  Ранок

Так добре вірші пишуться під ранок,
Коли,мов сонна шаль туман-серпанок

•  Загадка ночі

Про день вже стільки сказано було.
Про ранок, що прозорий, ніби скло.

•  Поезія - то це вже назавжди...

Земля, вода, усі материки,
Повітря, небо і грозові звуки,

•  Правда про Правду

Нічка спадає,
Сонечко сходить,

•  Загублене щастя

Я бачила ту місячну доріжку,
Я йшла по ній в незвідані світи.

•  Що треба для писання віршів?

Що треба для писання віршів?
Заумні рими, строфи і рядки..?

•  Дитинство

Дитинство, куди ти зникаєш,
Дитинство, куди ти ідеш,

•  Сину...

Згасає день і настає рожевий вечір...
Останній промінь сонця хапає ліс за плечі.