ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
2025.08.05
14:37
Із Бориса Заходера
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
2025.08.05
11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
2025.08.04
21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
2025.08.04
21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
2025.08.04
10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
2025.08.04
09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
2025.08.04
08:53
Із Бориса Заходера
Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліна Шевчук /
Вірші
"Записки майже самАшедшого" - з блокноту…уривки (продовження)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Записки майже самАшедшого" - з блокноту…уривки (продовження)
_____ _____
...
Головне - не дивитися в очі..!
До мене прикуті десятки пекучих поглядів. Ха...! Будь-ласка!
А у мене - внутрішня еміграція!
Люди, не зачіпайте мене! - Вжалитесь...
Я втомилася від НЕЩИРОСТІ!
От саме тому, напевно, і погодилась на "Дивачку". А ЩО..?
...в мене було пів-сотні варіантів...
але ж я не зможу прочитати ЖОДНОГО!..
Ну не розумію я цих людей!!!
...
_____
_____
Важко, дуже важко так читати вірші...
Це ж не сидячи за монітором, ... , на самоті...
_____
_____
...якось так, навіть трохи ... боязко...
але страхом хорошим...гарним.
Знову я щось "начудила" в своєму блокноті... :)
Чекаю той погляд, ніби вирок.
А слова це ... це далеко не все ... зараз говорить тиша ... слова просто слугують потрібними паузами ...
Важко, дуже важко так читати
прозу...
_____
_____
________Самотня________
Сидить і дивиться, самотня, у вікно.
Десь там живе її крилата мрія.
Вона пила чуже - життя вино.
Не так до щастя, як до оп"яніння.
Втікає мрія - не наздоженеш.
Із часом не зіграєш в доганялки...
Вама вже й так, поволі хрест несе,
І засинає під осінні ранки
Знов цілу ніч писала свою музику:
"То й дарма, що ніхто не почує.
Отак, по-волі, може, якось звикну,
Бо в мене тільки ж місяць і ночує."
Сидить, самотня, грає і мовчить...
А завтра - знов, в чужу буденну мрію.
У неї більше серце не щемить,
У ньому поселилось дивне "Вірю!"
_____
_____
Цей перший сніг і та, як з казки осінь,
Те перше щастя вічності хвилин.
І перший дощ, і перша очей просинь...
Все починалось зовсім без причин.
Без обіцянки вічності, без смутку,
Все як повинно, все іде, як слід...
...
Цвіте собі, не в"яне. Не страждала.
Завжди щаслива... - Чи не пізнаєш?
А все-таки, чи сльози проливала... -
Це знаю я. І ти це знаєш теж.
_____
_____
Де я?! - Ні вічності, часу...
Роздоріжжя років. Це маленьке просте перехрестя.
Як знайти, як обрати потрібну трасу?
і чи зможу свій хрест донести..?
_____
_____
Не грає дощ симфоній. Я - арфістка.
Лечу, як голуб, за дахи висот.
Ні, я одна. Я не буваю різна. -
Хто як піде за душу - горизонт.
_____
_____
Бо вже коли дозволити пропасти, -
То це лише - у супереч себе!
_____
_____
Я розповім, але трошки пізніше....
Мені, чомусь так душу потрясли,
Самотній голуб, що шукає тиші.
Самотні птиці, що в граніт вросли.
_____
_____
...
Головне - не дивитися в очі..!
До мене прикуті десятки пекучих поглядів. Ха...! Будь-ласка!
А у мене - внутрішня еміграція!
Люди, не зачіпайте мене! - Вжалитесь...
Я втомилася від НЕЩИРОСТІ!
От саме тому, напевно, і погодилась на "Дивачку". А ЩО..?
...в мене було пів-сотні варіантів...
але ж я не зможу прочитати ЖОДНОГО!..
Ну не розумію я цих людей!!!
...
_____
_____
Важко, дуже важко так читати вірші...
Це ж не сидячи за монітором, ... , на самоті...
_____
_____
...якось так, навіть трохи ... боязко...
але страхом хорошим...гарним.
Знову я щось "начудила" в своєму блокноті... :)
Чекаю той погляд, ніби вирок.
А слова це ... це далеко не все ... зараз говорить тиша ... слова просто слугують потрібними паузами ...
Важко, дуже важко так читати
прозу...
_____
_____
________Самотня________
Сидить і дивиться, самотня, у вікно.
Десь там живе її крилата мрія.
Вона пила чуже - життя вино.
Не так до щастя, як до оп"яніння.
Втікає мрія - не наздоженеш.
Із часом не зіграєш в доганялки...
Вама вже й так, поволі хрест несе,
І засинає під осінні ранки
Знов цілу ніч писала свою музику:
"То й дарма, що ніхто не почує.
Отак, по-волі, може, якось звикну,
Бо в мене тільки ж місяць і ночує."
Сидить, самотня, грає і мовчить...
А завтра - знов, в чужу буденну мрію.
У неї більше серце не щемить,
У ньому поселилось дивне "Вірю!"
_____
_____
Цей перший сніг і та, як з казки осінь,
Те перше щастя вічності хвилин.
І перший дощ, і перша очей просинь...
Все починалось зовсім без причин.
Без обіцянки вічності, без смутку,
Все як повинно, все іде, як слід...
...
Цвіте собі, не в"яне. Не страждала.
Завжди щаслива... - Чи не пізнаєш?
А все-таки, чи сльози проливала... -
Це знаю я. І ти це знаєш теж.
_____
_____
Де я?! - Ні вічності, часу...
Роздоріжжя років. Це маленьке просте перехрестя.
Як знайти, як обрати потрібну трасу?
і чи зможу свій хрест донести..?
_____
_____
Не грає дощ симфоній. Я - арфістка.
Лечу, як голуб, за дахи висот.
Ні, я одна. Я не буваю різна. -
Хто як піде за душу - горизонт.
_____
_____
Бо вже коли дозволити пропасти, -
То це лише - у супереч себе!
_____
_____
Я розповім, але трошки пізніше....
Мені, чомусь так душу потрясли,
Самотній голуб, що шукає тиші.
Самотні птиці, що в граніт вросли.
_____
_____
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1132 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1132 seconds