Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Олеандра (1979)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Не магія, однак...
    Не магія, однак магічне трохи.
    Не таємниця, втім не на загал.
  •   Вітри
    Вітри дмуть у різні сторони,
    на різні боки хитають.
  •   Як хочеться сказати – говори
    Щоб написати, тобі привід не потрібен.
    Якщо без нього дзуськи – не пиши.
  •   Димлять провалля
    Димлять провалля непоправних втрат.
    І день, і ніч дими втікають вгору.
  •   Вона (захисницям України)
    Її рука свідомо тягнеться по зброю.
    Свідомо. Не гибіє, не дрижить.
  •   В моєму домі оселилася війна
    Я вже старий і змушений тікати
    світ за очі.
  •   Любити
    нічого невиправного нема
    все, що болить, є засоби зцілити
  •   Все що
    все, чим ми мали стати, і що між нас не збулося,
    порване на цитати сценарного многоголосся
  •   Вилучай неважливе
    Вилучай неважливе із лона життєвої скрині.
    Викидай, не вагаючись, тут недоречні жалі.
  •   Немає пітьми
    Немає пітьми. Добровільна відмова
    від себе
  •   Зірки не загасають
    Зірки не загасають у пітьмі – їх у суцільній темряві не видно.
    І все ж до неба погляд підійми й не опускай, він зорям необхідний.
  •   Безіменно
    В нас були імена, ми самі їх собі обирали.
    Приміряли на себе, значущий приймаючи вид.
  •   Зимове проміння
    Вертає в зиму сонячне проміння.
    Сліпучо визирає із верхів
  •   Відлунок
    Зустрічі перерваний початок,
    зневолений в відлуннях перших нот,
  •   Тепло твоїх долонь
    Тепло твоїх долонь – яке воно на дотик?
    Солодкість твоїх вуст – яка вона на смак?
  •   Вітання осені
    Повітря щік торкається пестливо.
    Не заважає шерхлість рукавиць.
  •   Завдання Україні дане Богом
    Нічне повітря. Черги з автоматів.
    Дзижчання. Вибухи. Свідомість ходуном.
  •   Відчайдушний двобій
    Дводенний сніг – розвідник зимовий,
    шпигуючий, не криючись, усюди.
  •   Дерева на краєчку листопада
    Пухке тоненьке біле покривало,
    усупереч наказу листопада,
  •   Незроблене
    Незроблене вирізьблює сліди,
    врізається невигойним під шкіру.
  •   Є час
    Лишилось уважно причутись, для чого який.
    Бо легко наплутати в недочуванні суцільнім
  •   Не так
    Все мало учинитися не так.
    Банальщина, проте суціль правдива.
  •   Красота торкнулася душі
    Красота торкнулася душі –
    трепетання прокотилась хвиля,
  •   Бій
    Під час цього бою не свищуть у скронь кулі.
    Й снаряди не гатять в натягнуті прапори стін.
  •   жовтнем
    Жовтень.
    Скрипучий.
  •   Лист на вікні
    Лист застряг в решітці, що вікно
    відмежовує від в’янучого світу.
  •   ***
    С.Ш. з днем народження :)
  •   Посвідчення про те, що ви людина...
    Посвідчення про те, що ви людина
    будьте ласкаві, пане, пред’явіть.
  •   Поки сонце іще на схилі
    море обиратиме собі колір, заливатиме ним твої жили
    сонце від сьогодні востаннє ковзнувши схилом
  •   Обрій
    Обрій.
    А на ньому суцільна чорнильна пітьма
  •   І скільки б не тікав
    І скільки б не тікав, вона наздоганяє.
    І як тут утечеш, якщо вона – в тобі?
  •   Прірва
    І розверзнулась прірва болю.
    І затягує мене вглиб.
  •   Чернігів 19.08.23
    ось у тій стороні проживає страшенна потвора
    змарнотратили час коли була вона ще відносно мала
  •   Покровськ 7.08.23
    Трагедія написана слідами вогню і пилу.
    Зболених облич безмовні лементи,
  •   Човен дурнів
    Кораблик сів на мілину.
    Й не просто сів, а зрісся з нею.
  •   Не дозволь
    Як палало, бажаючи. Як звало, сліпило.
    Впокорити те полум’я їм було несила.
  •   Привіт тобі
    Привіт тобі жовтневому з двітисячідев’ятнадцятого.
    І березневому тобі із двітисячідвадцятого також привіт.
  •   найболючіший день
    найболючіший день починається в тисячний раз.
    сонце робить обхід, повертаючись збочено в лютий.
  •   Душі твоїй
    Рука знесилена поволі опустилась,
    між кволих пальців краплі потекли.
  •   Пошуки Одіссея
    Розгубленість, спустошеність, безсилля…
    Куди ні глянь – самісінька вода.
  •   рассея...
    У тероризму препаскудна морда.
    На ній відбиток пещеного зла,
  •   Ти живеш у мені...
    С.Ш.
  •   Нехай підождуть ні про що розмови
    Нехай підождуть ні про що розмови
    і метушіння між серйозних справ,
  •   Перші кроки
    Тупцяють нетверді ноженята –
    вирішили, що пора іти.
  •   Буває, що з сусідом не щастить
    Буває, що з сусідом не щастить.
    Оселиться опліч якась істота
  •   У світ новий прочинені вже двері
    У світ новий прочинені вже двері.
    Шпаринка поки, вічко, крізь яке
  •   На місці вікон хижо зяють діри
    На місці вікон хижо зяють діри.
    На серці ще хижішая діра.
  •   Ще безпері листки
    Ще безпері листки виглядають із брунькових гнізд.
    Знаттєлюбні носи зацікавлено нюхають простір.
  •   Вдома
    Простигла, захаращена кімната.
    Зім’ята постіль. Тріснутий нічник.
  •   Невипадкова зустріч
    Невипадкова зустріч.
    Випадково.
  •   Де вже рідіючі берези на узліссі
    Де вже рідіючі берези на узліссі вдивляються у велич синіх гір,
    і сивих хмар похнюплені обличчя із пиками ведуть бурчливий спір,
  •   А потвор по кутках...
    А потвор по тінястих кутках побільшало.
    Намарно їх гнати, з тіней просочяться нові.
  •   Звертання до Бога. З окопу
    Не прошу в тебе мстивості та гніву.
    І того й того маю досхочу.
  •   Він
    І ось як без застороги упала з-за хмар шуліка,
    і грізно щити гримнули, зіткнувшись в височині,
  •   Я мрійниця
    Я мрійниця, закохана у тебе.
    У той прекрасний неокраїй світ
  •   Без крил
    Спинити рух незграбно на льоту
    і крила у польоті скласти.
  •   Темряво
    Дихає темрява вогкою довгою піснею.
    Слів не розчути, бубніння лірично сумне.
  •   Вдихну. І не відчую
    Вдихну. І не відчую того вдиху.
    В легенях закарбовано зими
  •   14.01.23 Дніпро
    Коли від болю заховатись неможливо.
    Коли ридає, роздираючись, душа.
  •   Січень... лютий
    Січень морозним подихом
    перебіга між вустами,
  •   ***
    Ненавистю відлитий гострий ніж
    за разом раз устромлюється в тіло.
  •   Бывшие люди
    Бывшие люди, якобы братья.
    Льются с экранов – потоком – заклятья.
  •   Щось зламалося у нашому світі
    Щось зламалося у нашому світі, щось дуже важливе і необхідне.
    І сонце наче щоранку, знайоме, незмінне, встає.
  •   Двоє
    Ця зима вже ніколи не скінчиться
    може бути і так
  •   Для цього не придумано ім’я
    Для цього не придумано ім’я.
    Це не кохання. Щось міцніше й глибше.
  •   Не люди
    Навести лад в своїй росії – напевне, справа заскладна.
    Ось і надумали рашисти сусідського цупнуть майна.
  •   Світи М. Шагала
    Сьогодні пальців сім і дзьобоніс.
    А завтра, може, вирощу три ока.
  •   Приблуднику
    Приблуднику, навколо глуха ніч.
    Чого стоїш примарою, що хочеш?
  •   Це осінь
    Ну що, рудий, замерзли трохи лапи?
    Жовтнева сльота, мрячна і похмура.
  •   Звертання до бога
    Гей, а куди веде мене оця дорога?
    Ну як вказівника нема, хоча би натякни.
  •   Вікно
    Це боляче – дивитись у вікно,
    на коливання листя в вітру дмухах
  •   хуйлу присвячується
    Що тобі побажати настільки лихого, щоб ти усвідомив, яке ти лайно?
    В муках, в корчах сконати? Замало. До того ж, ще й потім дивитись, як гниє гімно.
  •   В вересні має бути бабине літо
    В вересні має бути бабине літо
    та вересень майже минув.
  •   Потреба є
    Отже, потреба є.
    Вона для тебе, моя Україно. Вона для тебе.
  •   До світла
    Людина тягнеться до світла.
    Завжди. За будь-яких умов.
  •   "Ми ж як раніше..."
    «Ми ж як раніше разом можем жить!» –
    лунають марення російських біснуватих.
  •   Це не дуже політкоректно питати
    Це не дуже політкоректно питати – коли ж ви нарешті здохнете?
    Але ж будьте такі ласкаві, надайте відповідь.
  •   Ти хочеш сказати «так»
    Ти хочеш сказати «так», але кажеш «ні».
    Стіни здригаються, стіни голосять уві сні.
  •   В ці дні ти маєш бути особливо
    В ці дні ти маєш бути особливо обережним.
    В ці дні червоним горять коліна.
  •   Щоночі клени пускають листя
    Щоночі клени пускають листя у подорож до краю землі.
    Лишаючи місто, лишаючи передмістя, пливуть вдалечінь кораблі.
  •   Я все ще
    І знову бажання сильне, і знову палають щоки.
    Можливо, я божевільна. Давно розминулись кроки
  •   На все не вистачить часу
    На все не вистачить часу.
    Його великість прижиттєва
  •   Наче літо, як літо
    Наче літо, як літо – звичайне.
    Сонце точить червоні носи.
  •   Наша прекрасна Україна
    Яка ж прекрасна наша Україна.
    Тендітна й сильна. Бореться, живе.
  •   Люблю
    Я вперше повертаюся додому,
    болюче знаючи, тебе там вже нема.
  •   Руський мір
    Бувшії люди, нібито браття.
    Парость імперського горе-прокляття.
  •   Не вберіг
    Випадкова страта – то не страта.
    Суто прикрість, нещасливий збіг.
  •   Де ми?
    Де ти? Де ж ти? Де ти?
    Я шукаю. Скрізь. Тебе ніде нема.
  •   Горе війни
    Се було так давно, вже й не згадаю.
    Підводить пам’ять, плутає сліди.
  •   Блакить і жовтий
    Блакить, що лине вдалину, торкаючись пестливо неба.
    І жовтий килим в данину твоїм очам, з скарбниці Феба.
  •   То плине час
    То плине час, спливає у безодні.
    Вже місяці тихенько пропливли,
  •   Це тобі
    Прийми, будь ласка. Це тобі. Так, квіти.
    Не зірвані, не зібрані, живі.
  •   Ділянки дороги
    Дорога скрізь розбита на ділянки.
    Ця рівна і гладенька, наче шовк.
  •   Прощання
    Мені так холодно, так холодно, коханий.
    Колючий вітер наче шкіру рве.
  •   Вони чекали поїзда. Був ранок.
    Вони чекали поїзда. Був ранок.
    І залишився ранком назавжди.
  •   Спомини
    Я бачу тебе в споминах. Вони
    стоять по вулицях, чекаючи на мене.
  •   Росії, з прокльоном
    У тебе очі є? Дивись, дивись на фото!
    Вдивляйся. І вмовляй себе, що то є фейк.
  •   Призначено на страту
    Падав сонячний день, як призначено, вниз.
    Календар зазначав – майже квітень.
  •   За що?
    ЗА ЩО?
    За що?
  •   Історичне горе
    Колись давно, ще у часи прадавні,
    гострим кутам численних спірних справ
  •   Стрінем весну
    Як неспішно кружляє та падає сніг.
    Ніби прощається з чимось.
  •   Чому ти зробив мене вбивцею?
    Чому ти зробив мене вбивцею?
    Відправив вбивати, і я…
  •   Чи буде шанс відкрити завтра очі
    Чи буде шанс відкрити завтра очі
    чи темрява шляхом до небуття
  •   Ще не весна
    Ще не весна. Ще лютий календарно.
    Дерева лисі, гола і земля.
  •   Сине листя
    Сине листя. По тьмавому склу
    розповзлися оманливі віти,
  •   Знов сніги
    Знов сніги. Мете завія,
    обрій габою вкрива.
  •   Зорі
    Зорі. Зорі.
    Неозоре
  •   Заплетене гілля
    Заплелося гілля в сніготіння,
    у мереживо зграйних сніжин.
  •   Святкові вогники
    Святкові вогники – закличні маячки.
    Вдягає місто настрій новорічний.
  •   Сніжна казка
    Біла казка.
    Біла сніжна казка.
  •   Сніговиця
    Сніговиця, де ж ти, де ти?
    Грудень на календарі.
  •   Батьківська любов
    Тьмяне тремтливе світло нічника.
    Легесенько погойдує колиску
  •   На дубочку жив листок
    Коло річки ріс дубок.
    На дубочку жив листок.
  •   Темна ніч
    Ніч прийшла сьогодні дуже рано.
    Височінь беззоряна. Німа.
  •   Осінь
    Осінь знов вдягнулася у шати золотом розписаних тонів.
    Гайда в парк листочками шуршати відбуваючих навздогін літу днів.
  •   Тіні над морем
    Глибокі тіні пролягли над морем.
    Затьмарюють його спокійний плин.
  •   Вересневий ліс
    Лісу тихий зелений потайник.
    Трохи гілля під вітром рипить.
  •   Сонце промені збирало
    Сонце промені збирало,
    Їх ретельно рахувало –
  •   Твоє мовчання
    Ми граємо з тобою у мовчання.
    І програєм обоє. Вочевидь
  •   Ранкове вітання
    Тихо в світі.
    Незвичайно.
  •   Чудесне літо
    Всі ми дуже любим літо,
    Бо воно теплом налите,
  •   Співучий Гавчик
    У кутку, в гостинній хатці
    проживає песик Гавчик.
  •   Сезони життя
    Має бути літо? Значить, літо буде!
    Золотавим цвітом забарвить усюди.
  •   Вередун
    Грр. Це що, бурчить животик?
    Хтось нарешті зголоднів.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки