•  Молитва

Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями

•  Задощило

Задощило.
Заспівало.

•  Зустріч

Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ

•  ***

У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно

•  Весна

Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,

•  Сенси

Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито

•  ***

Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.

•  Весна. Нарешті.

Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.

•  Що тобі належить, друже?

Що тобі належить, друже?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?

•  Маю

Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли

•  ***

Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.

•  Кришталики снігу

Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.

•  Привіт, зима!

Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені

•  Вчергове

Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.

•  Зміни

Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.

•  Жовтень

Поки що не жовтий.
Поки що зелене

•  ***

Страх з усіх радників, мабуть, найгірший.
Страшно російському вурдалаці, тож кількість обстрілів він вчергове збільшив.

•  Спокуса щирістю

Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.

•  ***

Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.

•  Останній день літа

Останній день літа.
Все сонцем залите.

•  Сказ, як два людські фіаско зустрічались на Алясці

Дональд Трамп і путін вова
для душевної розмови

•  ***

Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?

•  Під дощем

Піду гуляти під дощем.
Як хочеш, підемо з тобою.

•  Гра з нульовою сумою

Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?

•  ***

Не розтискати рук.
Взаємно не розтискати.

•  Розмова квітів

Пестливі крапельки краси,
в своїй скороминущості вразливі, –

•  ***

Ця війна не скінчиться, допоки у світі існує зло.
А зло, як ти добре знаєш, незнищенне.

•  Сьогодні

Задай мені питання. Запитай,
у що моє закохане сьогодні.

•  Ніч вила

Ніч вила перекличкою сирен.
Ніч плакала вогненними сльозами.

•  Дерева ще безлисті

Дерева ще безлисті, а птахи
вже гнізда в’ють, викохують домівки,

•  На вишневий цвіт

На вишневий цвіт – снігом.
Це не може буть збігом.

•  Кожного дня...

Кожного дня в якомусь нашому місті траур.
Й загальний траур по всіх українських містах.

•  Дніпрові води

В міцних обіймах прохолоди
Після тягучого дощу

•  Торкаюся твого волосся

Торкаюся твого волосся легесеньким рухом повітря.
Спи, любий, тобі це здалося. Безшумно відкрилася хвіртка,

•  ***

Глибокий березень, а за вікном сніжить.
І сніг цілеспрямований й лапатий.

•  Ще пів...

Ще півстоліття до весни.
Півоберту і рух очима.

•  ***

Нарешті сніг. Нарешті колір білий.
І наново запишуться рядки,

•  ***

Життя в королівстві кривих дзеркал
формує суспільство доріанів греїв.

•  Новорічне

Під опівнічний вальс невидимих сніжинок
в безсніжну новорічну ніч

•  ***

Йди з миром, уходячи з мого життя,
і частку мене забери із собою.

•  крізь туман

туману невиразний погляд
й присутність неба

•  ***

Дихати разом з ниспаданням дощу
Дихати на повні груди, вільно, спокійно, досхочу

•  ранкове побажання

наповни долоні сонячним світлом:
зігрівально-ласкавим

•  Може, ти ...

Кожна історія має добігти кінця.
Наша [так сталось] завершилась ще до початку.

•  Здрастуй, чарівнице златолиста!

Здрастуй, чарівнице златолиста!
Панно оксамиту та парчі.

•  Дві душі

По берегу гуляли дві душі. Одна дивилася собі під ноги,
туди, де не лишалися сліди, лишити їх вона уже не мала змоги.

•  хочеться для тебе

…бажаності…
Щораз відкривати день,

•  Посидь, послухай, помовчи

Посидь, послухай, помовчи.
Поприслухайся до безсмертя.

•  ***

А ранок знову настає.
Виходить сонце, вітер віє.

•  ***

Легенький поштовх, невагомо ніжний,
і подорож почнеться. Буде шлях:

•  Війна безжально

Війна безжально розірвала душі.
Роздерла їх безжально на шматки.

•  ***

Буде ще гірше. Ти це розумієш?
Нещирість – вона така.

•  Київ, Охматдит, 08.07.24р.

Дитинко, не спіши у засвіти.
Побудь ще тут із мамою і татом.

•  все можливо

Спробуй.
Бо все можливо.

•  Поговори зі мною...

Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.

•  У день новий

У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:

•  Предсвітанок

Предсвітанок.
Напівпрокид.

•  Останній вірш

Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.

•  З листка на листочок

З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.

•  дихай

дихай!
чорт забирай, дихай!

•  Найдорожче

- Як можна викинути найдорожче?
- Та якось можна, викидається усе:

•  Не жив

Тиша, густа мов пісок і як розпач сипуча,
втягує в себе сердець ненастроєний стук.

•  Знов вийшло сонце

Знов вийшло сонце. Наче й не було
цієї довгої безжальної зими.

•  між нами

любов тасьмами ніжності натягнута між мною і тобою
весь цей шалений сплав ласки і пристрасті,

•  Прохання

Дощові каплі дзвінко дріботять в весняні привідкриті двері.
Старається ввійти Життя, у лагідній манері

•  Твоє ім’я

Ім’я промовляю твоє, торкаючись щастя вустами.
Чим більше любові в мені, тим більше її між нами.

•  Вам то не боляче, бо ви...

Вам то не боляче, бо ви – далеко?
Бо це не з вами, бозна де, чуже?

•  Щасливіша

Подих стік у груди і в них завмер.
Гулко поміж колон викроковує тиша.

•  Вручає доля квіти...

Вручає доля квіти. Із вогню.
Вогняні квіти на весь обшир неба.

•  Не магія, однак...

Не магія, однак магічне трохи.
Не таємниця, втім не на загал.

•  Вітри

Вітри дмуть у різні сторони,
на різні боки хитають.

•  Як хочеться сказати – говори

Щоб написати, тобі привід не потрібен.
Якщо без нього дзуськи – не пиши.

•  Димлять провалля

Димлять провалля непоправних втрат.
І день, і ніч дими втікають вгору.

•  Вона (захисницям України)

Її рука свідомо тягнеться по зброю.
Свідомо. Не гибіє, не дрижить.

•  В моєму домі оселилася війна

Я вже старий і змушений тікати
світ за очі.

•  Любити

нічого невиправного нема
все, що болить, є засоби зцілити

•  Все що

все, чим ми мали стати, і що між нас не збулося,
порване на цитати сценарного многоголосся

•  Вилучай неважливе

Вилучай неважливе із лона життєвої скрині.
Викидай, не вагаючись, тут недоречні жалі.

•  Немає пітьми

Немає пітьми. Добровільна відмова
від себе

•  Зірки не загасають

Зірки не загасають у пітьмі – їх у суцільній темряві не видно.
І все ж до неба погляд підійми й не опускай, він зорям необхідний.

•  Безіменно

В нас були імена, ми самі їх собі обирали.
Приміряли на себе, значущий приймаючи вид.

•  Зимове проміння

Вертає в зиму сонячне проміння.
Сліпучо визирає із верхів

•  Відлунок

Зустрічі перерваний початок,
зневолений в відлуннях перших нот,

•  Тепло твоїх долонь

Тепло твоїх долонь – яке воно на дотик?
Солодкість твоїх вуст – яка вона на смак?

•  Вітання осені

Повітря щік торкається пестливо.
Не заважає шерхлість рукавиць.

•  Завдання Україні дане Богом

Нічне повітря. Черги з автоматів.
Дзижчання. Вибухи. Свідомість ходуном.

•  Відчайдушний двобій

Дводенний сніг – розвідник зимовий,
шпигуючий, не криючись, усюди.

•  Дерева на краєчку листопада

Пухке тоненьке біле покривало,
усупереч наказу листопада,

•  Незроблене

Незроблене вирізьблює сліди,
врізається невигойним під шкіру.

•  Є час

Лишилось уважно причутись, для чого який.
Бо легко наплутати в недочуванні суцільнім

•  Не так

Все мало учинитися не так.
Банальщина, проте суціль правдива.

•  Красота торкнулася душі

Красота торкнулася душі –
трепетання прокотилась хвиля,

•  Бій

Під час цього бою не свищуть у скронь кулі.
Й снаряди не гатять в натягнуті прапори стін.

•  жовтнем

Жовтень.
Скрипучий.

•  Лист на вікні

Лист застряг в решітці, що вікно
відмежовує від в’янучого світу.

•  ***

С.Ш. з днем народження :)

•  Посвідчення про те, що ви людина...

Посвідчення про те, що ви людина
будьте ласкаві, пане, пред’явіть.

•  Поки сонце іще на схилі

море обиратиме собі колір, заливатиме ним твої жили
сонце від сьогодні востаннє ковзнувши схилом

•  Обрій

Обрій.
А на ньому суцільна чорнильна пітьма

•  І скільки б не тікав

І скільки б не тікав, вона наздоганяє.
І як тут утечеш, якщо вона – в тобі?

•  Прірва

І розверзнулась прірва болю.
І затягує мене вглиб.

•  Чернігів 19.08.23

ось у тій стороні проживає страшенна потвора
змарнотратили час коли була вона ще відносно мала

•  Покровськ 7.08.23

Трагедія написана слідами вогню і пилу.
Зболених облич безмовні лементи,

•  Човен дурнів

Кораблик сів на мілину.
Й не просто сів, а зрісся з нею.

•  Не дозволь

Як палало, бажаючи. Як звало, сліпило.
Впокорити те полум’я їм було несила.

•  Привіт тобі

Привіт тобі жовтневому з двітисячідев’ятнадцятого.
І березневому тобі із двітисячідвадцятого також привіт.

•  найболючіший день

найболючіший день починається в тисячний раз.
сонце робить обхід, повертаючись збочено в лютий.

•  Душі твоїй

Рука знесилена поволі опустилась,
між кволих пальців краплі потекли.

•  Пошуки Одіссея

Розгубленість, спустошеність, безсилля…
Куди ні глянь – самісінька вода.

•  рассея...

У тероризму препаскудна морда.
На ній відбиток пещеного зла,

•  Ти живеш у мені...

С.Ш.

•  Нехай підождуть ні про що розмови

Нехай підождуть ні про що розмови
і метушіння між серйозних справ,

•  Перші кроки

Тупцяють нетверді ноженята –
вирішили, що пора іти.

•  Буває, що з сусідом не щастить

Буває, що з сусідом не щастить.
Оселиться опліч якась істота

•  У світ новий прочинені вже двері

У світ новий прочинені вже двері.
Шпаринка поки, вічко, крізь яке

•  На місці вікон хижо зяють діри

На місці вікон хижо зяють діри.
На серці ще хижішая діра.

•  Ще безпері листки

Ще безпері листки виглядають із брунькових гнізд.
Знаттєлюбні носи зацікавлено нюхають простір.

•  Вдома

Простигла, захаращена кімната.
Зім’ята постіль. Тріснутий нічник.

•  Невипадкова зустріч

Невипадкова зустріч.
Випадково.

•  Де вже рідіючі берези на узліссі

Де вже рідіючі берези на узліссі вдивляються у велич синіх гір,
і сивих хмар похнюплені обличчя із пиками ведуть бурчливий спір,

•  А потвор по кутках...

А потвор по тінястих кутках побільшало.
Намарно їх гнати, з тіней просочяться нові.

•  Звертання до Бога. З окопу

Не прошу в тебе мстивості та гніву.
І того й того маю досхочу.

•  Він

І ось як без застороги упала з-за хмар шуліка,
і грізно щити гримнули, зіткнувшись в височині,

•  Я мрійниця

Я мрійниця, закохана у тебе.
У той прекрасний неокраїй світ

•  Без крил

Спинити рух незграбно на льоту
і крила у польоті скласти.

•  Темряво

Дихає темрява вогкою довгою піснею.
Слів не розчути, бубніння лірично сумне.

•  Вдихну. І не відчую

Вдихну. І не відчую того вдиху.
В легенях закарбовано зими

•  14.01.23 Дніпро

Коли від болю заховатись неможливо.
Коли ридає, роздираючись, душа.

•  Січень... лютий

Січень морозним подихом
перебіга між вустами,

•  ***

Ненавистю відлитий гострий ніж
за разом раз устромлюється в тіло.

•  Бывшие люди

Бывшие люди, якобы братья.
Льются с экранов – потоком – заклятья.

•  Щось зламалося у нашому світі

Щось зламалося у нашому світі, щось дуже важливе і необхідне.
І сонце наче щоранку, знайоме, незмінне, встає.

•  Двоє

Ця зима вже ніколи не скінчиться
може бути і так

•  Для цього не придумано ім’я

Для цього не придумано ім’я.
Це не кохання. Щось міцніше й глибше.

•  Не люди

Навести лад в своїй росії – напевне, справа заскладна.
Ось і надумали рашисти сусідського цупнуть майна.

•  Світи М. Шагала

Сьогодні пальців сім і дзьобоніс.
А завтра, може, вирощу три ока.

•  Приблуднику

Приблуднику, навколо глуха ніч.
Чого стоїш примарою, що хочеш?

•  Це осінь

Ну що, рудий, замерзли трохи лапи?
Жовтнева сльота, мрячна і похмура.

•  Звертання до бога

Гей, а куди веде мене оця дорога?
Ну як вказівника нема, хоча би натякни.

•  Вікно

Це боляче – дивитись у вікно,
на коливання листя в вітру дмухах

•  хуйлу присвячується

Що тобі побажати настільки лихого, щоб ти усвідомив, яке ти лайно?
В муках, в корчах сконати? Замало. До того ж, ще й потім дивитись, як гниє гімно.

•  В вересні має бути бабине літо

В вересні має бути бабине літо
та вересень майже минув.

•  Потреба є

Отже, потреба є.
Вона для тебе, моя Україно. Вона для тебе.

•  До світла

Людина тягнеться до світла.
Завжди. За будь-яких умов.

•  "Ми ж як раніше..."

«Ми ж як раніше разом можем жить!» –
лунають марення російських біснуватих.

•  Це не дуже політкоректно питати

Це не дуже політкоректно питати – коли ж ви нарешті здохнете?
Але ж будьте такі ласкаві, надайте відповідь.

•  Ти хочеш сказати «так»

Ти хочеш сказати «так», але кажеш «ні».
Стіни здригаються, стіни голосять уві сні.

•  В ці дні ти маєш бути особливо

В ці дні ти маєш бути особливо обережним.
В ці дні червоним горять коліна.

•  Щоночі клени пускають листя

Щоночі клени пускають листя у подорож до краю землі.
Лишаючи місто, лишаючи передмістя, пливуть вдалечінь кораблі.

•  Я все ще

І знову бажання сильне, і знову палають щоки.
Можливо, я божевільна. Давно розминулись кроки

•  На все не вистачить часу

На все не вистачить часу.
Його великість прижиттєва

•  Наче літо, як літо

Наче літо, як літо – звичайне.
Сонце точить червоні носи.

•  Наша прекрасна Україна

Яка ж прекрасна наша Україна.
Тендітна й сильна. Бореться, живе.

•  Люблю

Я вперше повертаюся додому,
болюче знаючи, тебе там вже нема.

•  Руський мір

Бувшії люди, нібито браття.
Парость імперського горе-прокляття.

•  Не вберіг

Випадкова страта – то не страта.
Суто прикрість, нещасливий збіг.

•  Де ми?

Де ти? Де ж ти? Де ти?
Я шукаю. Скрізь. Тебе ніде нема.

•  Горе війни

Се було так давно, вже й не згадаю.
Підводить пам’ять, плутає сліди.

•  Блакить і жовтий

Блакить, що лине вдалину, торкаючись пестливо неба.
І жовтий килим в данину твоїм очам, з скарбниці Феба.

•  То плине час

То плине час, спливає у безодні.
Вже місяці тихенько пропливли,

•  Це тобі

Прийми, будь ласка. Це тобі. Так, квіти.
Не зірвані, не зібрані, живі.

•  Ділянки дороги

Дорога скрізь розбита на ділянки.
Ця рівна і гладенька, наче шовк.

•  Прощання

Мені так холодно, так холодно, коханий.
Колючий вітер наче шкіру рве.

•  Вони чекали поїзда. Був ранок.

Вони чекали поїзда. Був ранок.
І залишився ранком назавжди.

•  Спомини

Я бачу тебе в споминах. Вони
стоять по вулицях, чекаючи на мене.

•  Росії, з прокльоном

У тебе очі є? Дивись, дивись на фото!
Вдивляйся. І вмовляй себе, що то є фейк.

•  Призначено на страту

Падав сонячний день, як призначено, вниз.
Календар зазначав – майже квітень.

•  За що?

ЗА ЩО?
За що?

•  Історичне горе

Колись давно, ще у часи прадавні,
гострим кутам численних спірних справ

•  Стрінем весну

Як неспішно кружляє та падає сніг.
Ніби прощається з чимось.

•  Чому ти зробив мене вбивцею?

Чому ти зробив мене вбивцею?
Відправив вбивати, і я…

•  Чи буде шанс відкрити завтра очі

Чи буде шанс відкрити завтра очі
чи темрява шляхом до небуття

•  Ще не весна

Ще не весна. Ще лютий календарно.
Дерева лисі, гола і земля.

•  Сине листя

Сине листя. По тьмавому склу
розповзлися оманливі віти,

•  Знов сніги

Знов сніги. Мете завія,
обрій габою вкрива.

•  Зорі

Зорі. Зорі.
Неозоре

•  Заплетене гілля

Заплелося гілля в сніготіння,
у мереживо зграйних сніжин.

•  Святкові вогники

Святкові вогники – закличні маячки.
Вдягає місто настрій новорічний.

•  Сніжна казка

Біла казка.
Біла сніжна казка.

•  Сніговиця

Сніговиця, де ж ти, де ти?
Грудень на календарі.

•  Батьківська любов

Тьмяне тремтливе світло нічника.
Легесенько погойдує колиску

•  На дубочку жив листок

Коло річки ріс дубок.
На дубочку жив листок.

•  Темна ніч

Ніч прийшла сьогодні дуже рано.
Височінь беззоряна. Німа.

•  Осінь

Осінь знов вдягнулася у шати золотом розписаних тонів.
Гайда в парк листочками шуршати відбуваючих навздогін літу днів.

•  Тіні над морем

Глибокі тіні пролягли над морем.
Затьмарюють його спокійний плин.

•  Вересневий ліс

Лісу тихий зелений потайник.
Трохи гілля під вітром рипить.

•  Сонце промені збирало

Сонце промені збирало,
Їх ретельно рахувало –

•  Твоє мовчання

Ми граємо з тобою у мовчання.
І програєм обоє. Вочевидь

•  Ранкове вітання

Тихо в світі.
Незвичайно.

•  Чудесне літо

Всі ми дуже любим літо,
Бо воно теплом налите,

•  Співучий Гавчик

У кутку, в гостинній хатці
проживає песик Гавчик.

•  Сезони життя

Має бути літо? Значить, літо буде!
Золотавим цвітом забарвить усюди.

•  Вередун

Грр. Це що, бурчить животик?
Хтось нарешті зголоднів.