Під час цього бою не свищуть у скронь кулі.
Й снаряди не гатять в натягнуті прапори стін.
У рингу стоїть сьогодення, напроти – минуле.
Між ними ділянка рясна ностальгуючих мін.

Минувшість сильніша, у неї відзнаки та досвід,
затерті сліди приміряння лаврових вінків.
Навпроти маля, пуцьвірінок, ледь лишивший послід.
Він зараз відчує минулого праведний гнів!

Ти чому насмілився кидати виклик, нахабо?
Ти хочеш пустити під хвіст всі здобутки життя?
Летучі хмелі новизни – ось і вся твоя зваба.
Суєтні, пусті, сміховинні, дурні заняття!

Стабільність й відомість – дві найголовніші засади.
Все добре вже трапилось – міцно за нього держись.
Ніяких новацій та змін. Переміни – це зрада.
Це зрада усього, що було важливим колись!

Сучасне мовчить, сперечатись, як видно, не прагне.
Проте не зробило ні кроку, ні руху назад.
Чахленьке маля, наче кволе та зовсім безправне.
Та вперто стоїть на підґрунті із власних засад.

І бій розгортається – довгий, затятий, безжальний.
Звитяжцем у ньому зостанеться тільки один.
Обидва бійці у своєму жаданні тотальні.
Хто ж з них святкуватиме нової ери почин?

Жовтень-листопад 2023