ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.11 06:29
Триндєц!
Такого на даному ресурсі ще не було, людина, яка вважає себе генієм складає рейтинг поетів за принципом: хто точніше цьомнув у попу той і вище. Це – ганьба! Треба нагадати Юркові, як саме починався його шлях на ПМ спочатку він почав друкуватися російсько

Микола Соболь
2024.06.11 05:58
Міжсезоння
Полиш анафему на після,
ще день до вечора іде,
дощу не замовкає пісня
і листя робиться руде,
хтось вилив із лихвою міді,
не в моді колір-малахіт,
сідай, зі мною пообідай,
нехай добрішим стане світ.

Віктор Кучерук
2024.06.11 05:32
Допитливим друзям
В соцмережах напоказ
Виставив світлини,
Щоб дізнався швидше клас
Де і з ким я нині.
У далекому селі,
В рідної бабусі, –
Між курей, качок, кролів
Дзиґою кручуся.

Артур Курдіновський
2024.06.11 03:02
Чорна заздрість
Пишу я знову гнівного листа.
Пишу усім, кому лише можливо.
Бо я старий, а хтось там - молодий.
Скажіть мені, хіба це справедливо?

В минулому пригоди залишив.
Кивну я учню головою схвально.
А хтось там пише краще, ніж я сам.

Борис Костиря
2024.06.10 22:33
Тіло ночі
Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.
Те, що було сховане
за сімома печатками,
явиться таємничим голосом.
Жагуче тіло ночі
відкрите для екстазу.
За його шрамами

Іван Потьомкін
2024.06.10 12:50
З голосу Езопа
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш

Юрій Гундарєв
2024.06.10 11:50
Месія - 24
Для мене Поет і Порядність - слова одного кореня. У мене навіть є однойменний вірш, який планую згодом опублікувати. А тому оголошую про створення літературного гурту з такою назвою «ПОЕТ І ПОРЯДНІСТЬ». Звичайно, це не якийсь офіціоз, а скоріше, літера

Юрій Гундарєв
2024.06.10 09:33
Я, він, вони
Спостерігав байдужий інтернет,
як катували і паплюжили мене:
накинулися люто, мов шакали,
і - розірвали…

Розсипалась журба розчинна
філософа з дитячими очима:
лише один відчув пекучий біль,

Світлана Пирогова
2024.06.10 08:35
Ожинове цвітіння
Ожинове цвітіння не ламайте.
Сприймайте цю красу червнену
Сердечним поцілунком із розмаю
Під колом сонця променевим.

Ожинове цвітіння, мов прикраса,
Що згодом ягідкою стане.
Омиє дощ її, краплинок маса,

Артур Курдіновський
2024.06.10 07:22
Желібі (епіграма)
Він словом нищить бездарів-поетів
Миколу, Олександра та Артура.
З чужого ліжка наш творець сонетів
Питає чемно: "Вірно, дядя Юро?"

Олександр Сушко
2024.06.10 05:33
Летять слони
Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".

В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,

Віктор Кучерук
2024.06.10 05:09
* * *
Оце і є, напевно, щастя,
Коли, звільняючись од сну,
Цілую теплого зап'ястя
Твого приємну білизну.
Рамен торкаючись устами,
Волосся здмухую з чола,
Перебуваючи в нетямі
Від втіх, що в дім ти принесла.

Микола Соболь
2024.06.10 02:19
Біг по колу
Листи в редакцію, з редакцій…
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.

Артур Курдіновський
2024.06.10 01:20
Відкритий лист до Редакції Майстерень
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості,

Володимир Бойко
2024.06.10 00:07
На узбіччі думок - 2
Життя складається з пригод і втрачених нагод. Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим. Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним. Усяке маленьке уявляє себе чималеньким. Собаче серце

Борис Костиря
2024.06.09 16:22
Я випив молодість твою...
Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.

Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

 Голос
Образ твору Клубок у горлі,
зашморгом стискає
і палають вени,
як бікфордів шнур.
Глянь на покуть -
хижо визирає
сіро-чорний щур.
Ще ж недавно діти
грались на долівці
запах материнки
стелю підпирав,
а тепер на шибці
метелика ніжки
кажан дожира.
Пусткою розчавлений,
сажею отруєний, -
ох, гірка ця
тризна!
Вікнами-хрестами
мареннями-снами
уже не відпустить
голос твій, дідизно...

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-15 18:39:34
Переглядів сторінки твору 6307
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.709 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.18 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 19:24:17 ]
Дивовижно... Я кілька днів теж не можу одірвати очей, коли йду мимо, від покинутої старої хати на моїй вулиці. І я все думаю - чи вона ще жива? Чи вже ні? І теж "клубок у горлі"...
Зворушливо. І закінчення у Вас гарне. Хоч, кажуть, про стару хату вже стільки понаписувано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:47:28 ]
Ой, Любо!
Як Ви праві! І несть їм числа отим хатам, що помирають... І не висмикнути з грудей отого "цвяха"...
Сердечно дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 19:37:43 ]
Сумно. Колись читала на цю тему, здається, у Софії Кримовської.

Трішки ритм здалося б підрівняти. При бажанні.
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:50:38 ]
Спасибі, Яно!
Я теж відчуваю цей рваний ритм. Навіть думав (дотримуючись правил) помістити у "Іншу поезію". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 19:44:03 ]
Поєднання інтимної лірики й громадської. Взагалі-то, Капітане, дуже ліричне начало у багатьох твоїх творах. Це простежується. А цей вірш ненав'язливо підкуповує... Гарно.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:54:58 ]
Михайле!
Дякую тобі за зворушливий коментар.
Ото воно мені близьке ще й того, що за 100 км батьківська хата вже третій рік пуста... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 20:07:53 ]
Не пуста, а відпочиваюча!
Проте, якщо без жартів, хати.. села.. стилі.. вулиці (тобто їх устрій) - все з часом переходить до їх творців-власників, що, упокоївшись, забирають із собою СВОЮ епоху. Я не марю: потойбіччя теж організовується... А нові покоління, ніби оновлюючи, створюють уже свою еру оточуючого світу.
Так що даруй, Кеп!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 20:25:50 ]
Дуже влучно, Полковнику! Так воно і є, Але ж все одно щемить! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:17:42 ]
Зухвалий час, як карабас.
Лише той спомин...
(Навіть Олександра македонського до сліз довів).
Таки "клубок у горлі", коли читаєш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:19:12 ]
..."Македонського"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 21:28:18 ]
Дякую, Друже, за тонке і чутливе сприйняття. :)) Скільки я чернеток порвав і які сни мені снились, поки писав... Просто жах. Ну нічого. Може попустить...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:47:20 ]
Ненажерливе кажанисько!
(мою знайому кажан вкусив за мізинця, то я тому так і реагую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 22:07:19 ]
Ну це вже трішечки веселіше. :))
Дивовижне у Вас ім"я (псевдонім).
Вашій знайомій нічого не загрожує, бо це тільки у Південній Америці кажани-вампіри переносять сказ. А так, кажуть, вони дуже корисні...
Радий знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:27:13 ]
Ні, вже не загрожує.
Років зо п'ять минуло після того "кажанячого" випадку. З нею все гаразд.
Будьмо знайомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:47:10 ]
А у нас старі хати активно скуповуються, відбудовуються, а де дітися молоді. А так поїдуть на заробітки, і як квартира не по кишені, залишаються у селах. Хоча є і такі, залишені напризволяще.
Хоч ритм і збитий, гарний вірш, душевний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 23:01:25 ]
Отож, Оксаночко, не все так печально!
Радісно мені, що у тебе проростають стеблинки-хатинки.
Це обнадійливо.
Завжди радий тобі.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 11:07:07 ]
пропоную хату оплакати і завалити. ))
а самі поналиваймо чогось у кухлі
і випиймо за нові, гарні і просторі будинки!
;)))
гарний вірш, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 12:02:15 ]
Дорога, Олю!
Ваша думка щодо ВІРТУАЛЬНОЇ хати слушна!
Може отак і треба "обрізати" пуповини, налигачі і якірні ланцюги та збудувати...
А як бути з рідною хатою? Вона ж промовляє...
Оце переніс текст до "іншої поезії", бо ота аритмія фінальних рядків доконечно псує все!
І це треба було зробити з самого початку і не смикатись. Дякую, Олю, за гарні слова. Відчуваю Ваші позитивні флюїди. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 21:38:20 ]
сіренький шмат паперу в бур'янах
у фарби не вбирається
навіщо
у невідь переходимо
із хат вже пам'ять осипається
зловіщо
а на долівці ще
тепло доріг
і на стіні не вмерло ще
білило,
чому ж ти, пустко, смаком калача
без заповіту зрізала
всі крила

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 18:24:07 ]
Оксанко!
Як гарно ти написала і змогла вмістити у свої рядочки так багато того, про що я думав, але чи не зміг, чи не наважився:
оте тепло, що на долівці
і заповіт,
і крила,
і багато що...

І відкрита душа твоя, Оксанко,
і вміння відчути чуже, як своє!!!
Велике, величезне СПАСИБІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-17 01:48:12 ]
"І не висмикнути з грудей отого "цвяха"..." В мені теж цей цвях стирчить. Дякую, Василю, за одкровення.
І за вірш Ксенії Озерної у відгуках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-17 11:02:05 ]
А ще ж недавно навкололітературне життя на ПМ було схоже на бібліотеку. Се не мої слова... Зайшов, подивився, мо прочитав щось і пішов - десь так... Радий, Ларисо, що Ви додали імпульсу і квантів енгергії цьому ресурсу і оживили трохи його. Звісно, се забирає енергії і часу. Вельми вдячний Вам, що завітали і відгукнулися! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-22 11:31:34 ]
Люди силу свою віддають мені, читачеві. Душу свою. А я спроможна лиш словом добрим віддячити. Хоча, по-нормальному, треба йти до книгарні і брати там книги улюблених авторів. Щоб їм копійкою віддячити, бо поету до натхнення кусок хліба не завадить.
Дозвольте, як квіти до пам'яті про минуле, що так пече Вам і не тільки Вам, покласти свої рядки:
"I як мене ти, вiтре, втiшиш нинi?
Вже й слiз нема, і тiльки в теплих снах
Я бачу тої хати очi синi...
Цей спомин, наче запах в полинах."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 13:22:16 ]
Спасибі, Ларисо! Зворушливо і прекрасно! :)