Я лесь читала, що жив на безлюдному острові один відлюдник. Він кожного дня годував звірів, ловив рибу і не знав молитов. Коли прокидався казав,— Дякую Богу, що я прокинувся, коли засинав, говорив дякую, Боже, що дав мені змогу прожити безгрішно цей день. Та якось до цього острова прибув корабель з місіонерами. Вони запитали у того відлюдника, як він молиться і здивувалися, що він навіть не знає молитву — Отче наш. Почали його повчати, як правильно молитися, запропонували біблію, а той не вмів читати. Коли відпливали, то відлюдник забув молитву і хотів запитати тих, хто був на кораблі. Він біг по воді, як Ісус Христос і кричав: "Отче Наш, а що далі, я забув!" Коли місіонери побачили, то сказали: "Ти живеш праведно і молишся так, що Бог тебе чує, тож не переймайся, живи, як жив і молися так, як молився. У цій історії закладено багато мудрості і те, що людина може жити праведно і без релігії маючи в душі Бога.
Дякую, дорогий Ярославе, що закликаєш до миру і порозуміння! Підтримую!