ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 Провокаційні публікації Ігоря Шохи
Вже не вперше я стикаюся на сайті “Поетичні майстерні” з провокаційними віршами Ігоря Шохи та його клонів, де звучить зневага до прадавньої нашої предківської віри рідновір’я, язичництва:

Процитую:

Бо у храмі Духу до сих пір
базарює секта галаслива...
в образі об'явленого звіра
діє найлукавіша із вір
антиукраїнського розливу –
це поганська одіозна віра
і її язичницький вампір.

Ігор Шоха

Автор навіть не знає про існування українського слова “упир” а не вампір. “Об’явленого — оголошеного". Пише з русизмами, при цьому позиціонуючи себе, як антипода московитів та їхніх прихильників.
Я вже не кажу про те, що він ображає справжніх українців, які завдали собі труду поцікавитися прадавніми віруваннями наших предків, і знайти там щось своє, справжнє, сокровенне, і прийшли з тим до сучасності.

 Хоробрий кравчик
« Одним ударом аж сімох...»
Замах
Ну що тобі далося те шоха,
якщо і мухи посліду боїшся?
Вважай, уже наївся і напився
крові чужої як чужа блоха.

Із прізвищем уже дурної слави
ну, чесне слово, краще помовчи,
та не просись на компліменти зайві
і старшого кусатися не вчи.

Хто заважає клону остолопа,
Епатюка, Юпітера Європи,
наприклад, називатись просто – клоп*?
Яка різниця чи гузно, чи попа
тринадцять тисяч років од потопу
себе іменувала – Біложоп.
* – блощиця.
Імпровізовано за 13022 роки від існування пітекантропів.

Нічийна Муза

Отут, бачите, якась Нікчемна, даруйте, Нічийна Муза облила лайном мене з ніг до голови. Хай це лишається на совісті Ігоря Шохи, цього носія “високої” християнської культури. Я йому вже писав, не час зараз чубитися, треба гуртом бити спільного ворога нас, українців, які мають у ці страшні часи об’єднатися, незалежно від релігії. В єврейський інтернаціонал, до слова, входять євреї всіх націй і віросповідань. То чи не час повчитися у нації, яка так жахливо постраждала, і,може, через те, стала чи не наймудрішою і не найсильнішою нацією світу?!
Врешті-решт, Бог зі мною. Хто я такий проти Ігоря Шохи? Я всього лише письменник, член НСПУ, лауреат Всеукраїнської премії імені Михайла Коцюбинського, яку отримав за надруковану вперше на “ПМ” корону сонетів, лауреат Міжнародної премії і кавалер Всесвітнього Ордена “Культурна дипломатія”, якийсь там заслужений артист естрадного мистецтва України, лауреат фестивалів “Пісенний вернісаж” (2014 та 2021 років), а ІГОР ШОХА — це провідний поет рейтингу “Поетичних майстерень”, Великий Магістр тутешнього слова. То нічого, що в спілці письменників про нього майже ніхто не знає, зате тут він авторитет, віртуоз коефіцієнта прозорості, словом, місцевий авторитет. А проти таких важко поперти.
Але цей авторитет зачепив прадавнє Трипільське літочислення. Що ним, мовляв, Пітекантропи користувалися і Чорногуз, звісно, покидьок останній.
Але за визначенням вельмишановного Ігоря Шохи, до пітекантропів треба віднести Нестора Літописця, який в літописах давньоруських використовував це літочислення, гетьмана Богдана Хмельницького, який підписував свої діаріуші (грамоти), користуючись цим літочисленням, гетьмана Петра Дорошенка, який чомусь заповів викарбувати свої дати життя і смерті на своїй могилі, теж послуговуючись цим літочисленням... Список можна продовжувати і продовжувати. Це літочислення припинив використовувати
великий “друг” в лапках українського народу Петро І. І запровадив сучасне літочислення від Христа. У 18 столітті, коли він і Катерина ІІ знищили повністю ознаки державності і самоідентифікації українського народу, до яких належало і вищеозначене Трипільське літочислення. На радість Ігорю Шосі. Він, виходить, великий друг, певне, цих царів, котрі, за словами Тараса Шевченка:
Це той первий, що розпинав нашу Україну,
А вторая доконала вдові-сиротину.
Це ще раз доводить те, що Шосі наплювати на долю України і її самоідентичності. Перестаєш вірити у щирість його псевдопатріотичних дефініцій, присмачених високим коефіцієнтом прозорості з великим вмістом голосних, які піднімають його рейтинг. Він думає про свій авторитет, щоб рейтинг був якомога вищим, опльовує з ніг до голови конкурентів сильних, щоб підірвати їхній авторитет і зміцнити свій. Ось що головне в житті і творчості, виявляється. Орієнтуймося, друзі, на Ігоря Шоху. Він тут, на “ПМ” - як колись комуністична партія була — це зброя наша чиста і наш ясний дороговказ.
А ми, придурки, вболіваємо за Україну, хочемо, щоб вона виграла війну, гуртуємося. Любимо матінку Природу — недоноски, метеопоети — (вислів Ігоря Шохи), якесь там кохання, кому воно треба?!! А треба чубитися, виявляється, обливати лайном колег, плювати на їхню віру, на їхні твори, зміцнювати власний авторитет, піаритися, провокувати на суперечки, таким чином привертати більшу читацьку увагу до своїх публікацій Учімося, козли безрогі, у самого ІГОРЯ ШОХИ.








  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-07-02 00:44:26
Переглядів сторінки твору 1373
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.568 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.568 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 05:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2022-07-02 08:23:15 ]
Я давно кажу не чіпайте ні християнства, ні язичництва, зараз ворог один - московія. Але дехто забув, що нація може бути сильною тільки об'єднавшись. А у нас на жаль все ділиться на порохоботів і зеленобобиків, християн і рідновірів, а ракети ворога нікого не ділять, лише множать на ноль,як літніх людей так і дітей. Не збережемо країну гріш ціна нашим Богам буде а людям і ломаного гроша тої ціни не стане.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-02 09:19:10 ]
Дякую сердечно, дорогий Миколо, за розуміння підтримку. Християн переважаюча більшість, "подавляющее большинство", як кажуть наші вороги, то можна "подавлять" релігійну меншість. Я особисто, не пишу на релігійні теми, і особливо ЗАРАЗ, намагаюсь не ображати братів українців християн в тому числі, бо знаю серед них багато гарних людей. І Вас до них відношу. Найстрашніше, що нова публікація одного з лідерів сайту Ігоря Шохи знову сіє розбрат між нами. "Розділяй і владарюй" - давній принцип, який застосовують наші вороги, щоб загарбати нашу землю і панувати на ній. ФСБ аплодує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-07-02 11:09:08 ]
Я лесь читала, що жив на безлюдному острові один відлюдник. Він кожного дня годував звірів, ловив рибу і не знав молитов. Коли прокидався казав,— Дякую Богу, що я прокинувся, коли засинав, говорив дякую, Боже, що дав мені змогу прожити безгрішно цей день. Та якось до цього острова прибув корабель з місіонерами. Вони запитали у того відлюдника, як він молиться і здивувалися, що він навіть не знає молитву — Отче наш. Почали його повчати, як правильно молитися, запропонували біблію, а той не вмів читати. Коли відпливали, то відлюдник забув молитву і хотів запитати тих, хто був на кораблі. Він біг по воді, як Ісус Христос і кричав: "Отче Наш, а що далі, я забув!" Коли місіонери побачили, то сказали: "Ти живеш праведно і молишся так, що Бог тебе чує, тож не переймайся, живи, як жив і молися так, як молився. У цій історії закладено багато мудрості і те, що людина може жити праведно і без релігії маючи в душі Бога.
Дякую, дорогий Ярославе, що закликаєш до миру і порозуміння! Підтримую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-02 12:16:15 ]
Чудова притча, Таню, дякую. Природа дає і без релігії правильний напрямок світосприйняття - почуття природності і справедливості, любов до того, щоб творити добро. Цікаво, що Леся Українка засуджквала "оте мертводухе християнство", її вислів, але не дуже хвалила і грецьких язичницьких Богів, які теж були грішні. Хвалила найбільше титана Прометея, який приніс людям вогонь, зігрів їхні оселі. Отож ідеал - як релігія нова чи стара - творити добро людям - ось істинне покликання непересічної людини, а особливо митця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Валерівна Кравчук (Л.П./Л.П.) [ 2022-07-03 13:24:59 ]
Дякую що ви висвітлюєте таких авторів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-04 07:53:13 ]
Не хотів цим займатися, поет нормальний повинен писати просто поезію, а не зводити порахунки! Але коли ображають мою віру, не зміг мовчати! Причому це брехня, висмоктана з пальця! Християнина Гундяєва називають язичником, і приписують йому усі гріхи. Уже той, хто вживає епітет поганин, поганська віра, сам не достойний кращого епітета, ніж цей! Він є сам гірше будь-якої погані! І нові люди на сайті повинні знати, хто є хто!)))