ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху

бо в птеро лиш одна турбота
режим на ім’є світова скорбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 Провокаційні публікації Ігоря Шохи




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-07-02 00:44:26
Переглядів сторінки твору 1650
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.569 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.569 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 09:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2022-07-02 08:23:15 ]
Я давно кажу не чіпайте ні християнства, ні язичництва, зараз ворог один - московія. Але дехто забув, що нація може бути сильною тільки об'єднавшись. А у нас на жаль все ділиться на порохоботів і зеленобобиків, християн і рідновірів, а ракети ворога нікого не ділять, лише множать на ноль,як літніх людей так і дітей. Не збережемо країну гріш ціна нашим Богам буде а людям і ломаного гроша тої ціни не стане.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-02 09:19:10 ]
Дякую сердечно, дорогий Миколо, за розуміння підтримку. Християн переважаюча більшість, "подавляющее большинство", як кажуть наші вороги, то можна "подавлять" релігійну меншість. Я особисто, не пишу на релігійні теми, і особливо ЗАРАЗ, намагаюсь не ображати братів українців християн в тому числі, бо знаю серед них багато гарних людей. І Вас до них відношу. Найстрашніше, що нова публікація одного з лідерів сайту Ігоря Шохи знову сіє розбрат між нами. "Розділяй і владарюй" - давній принцип, який застосовують наші вороги, щоб загарбати нашу землю і панувати на ній. ФСБ аплодує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-07-02 11:09:08 ]
Я лесь читала, що жив на безлюдному острові один відлюдник. Він кожного дня годував звірів, ловив рибу і не знав молитов. Коли прокидався казав,— Дякую Богу, що я прокинувся, коли засинав, говорив дякую, Боже, що дав мені змогу прожити безгрішно цей день. Та якось до цього острова прибув корабель з місіонерами. Вони запитали у того відлюдника, як він молиться і здивувалися, що він навіть не знає молитву — Отче наш. Почали його повчати, як правильно молитися, запропонували біблію, а той не вмів читати. Коли відпливали, то відлюдник забув молитву і хотів запитати тих, хто був на кораблі. Він біг по воді, як Ісус Христос і кричав: "Отче Наш, а що далі, я забув!" Коли місіонери побачили, то сказали: "Ти живеш праведно і молишся так, що Бог тебе чує, тож не переймайся, живи, як жив і молися так, як молився. У цій історії закладено багато мудрості і те, що людина може жити праведно і без релігії маючи в душі Бога.
Дякую, дорогий Ярославе, що закликаєш до миру і порозуміння! Підтримую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-02 12:16:15 ]
Чудова притча, Таню, дякую. Природа дає і без релігії правильний напрямок світосприйняття - почуття природності і справедливості, любов до того, щоб творити добро. Цікаво, що Леся Українка засуджквала "оте мертводухе християнство", її вислів, але не дуже хвалила і грецьких язичницьких Богів, які теж були грішні. Хвалила найбільше титана Прометея, який приніс людям вогонь, зігрів їхні оселі. Отож ідеал - як релігія нова чи стара - творити добро людям - ось істинне покликання непересічної людини, а особливо митця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Валерівна Кравчук (Л.П./Л.П.) [ 2022-07-03 13:24:59 ]
Дякую що ви висвітлюєте таких авторів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-04 07:53:13 ]
Не хотів цим займатися, поет нормальний повинен писати просто поезію, а не зводити порахунки! Але коли ображають мою віру, не зміг мовчати! Причому це брехня, висмоктана з пальця! Християнина Гундяєва називають язичником, і приписують йому усі гріхи. Уже той, хто вживає епітет поганин, поганська віра, сам не достойний кращого епітета, ніж цей! Він є сам гірше будь-якої погані! І нові люди на сайті повинні знати, хто є хто!)))