Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.11
23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.11
19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай
Цей нестямний час 4x
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай
Цей нестямний час 4x
2025.11.11
19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
2025.11.11
18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
2025.11.11
18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.11
10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
2025.11.11
10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
2025.11.11
10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
2025.11.11
06:57
Артур Курдіновський
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
2025.11.10
23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
2025.11.10
22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.10
22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов Бенедишин (1964) /
Поеми
З хроніки Євромайдану
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З хроніки Євромайдану
Пам'яті Небесної сотні
***
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
