Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
2026.04.26
23:37
На свято життя абонемент не купиш.
Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді.
Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло.
Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію.
Хто панічно боїться ни
2026.04.26
20:41
І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
2026.04.26
17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
2026.04.26
17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
2026.04.26
17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
2026.04.26
13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов Бенедишин (1964) /
Поеми
З хроніки Євромайдану
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З хроніки Євромайдану
Пам'яті Небесної сотні
***
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
