ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.20
21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
2026.08.20
21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
2026.08.20
20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
2026.08.20
19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
2026.08.20
18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
2026.08.20
17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
2026.08.20
17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
2026.08.20
13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
2026.08.20
12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
2026.08.20
08:07
Залізна «черепаха»
«Коли фортуна зраджує царів,
золото їхніх обладунків стає їхньою труною».
Давньоримський афоризм часів Александрійської війни
Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу
2026.08.20
07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
2026.08.19
21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
2026.08.19
21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
2026.08.19
21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
2026.08.19
20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2026.08.19
19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов Бенедишин (1964) /
Поеми
З хроніки Євромайдану
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З хроніки Євромайдану
Пам'яті Небесної сотні
***
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3449 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3449 seconds