ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.05
11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.
Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.
Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
2026.08.05
09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
2026.08.05
05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
2026.08.05
00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
2026.08.04
21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
2026.08.04
20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
2026.08.04
17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
2026.08.04
16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
2026.08.04
13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
2026.08.04
13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
2026.08.04
10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
2026.08.04
09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,
Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,
Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,
2026.08.04
08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера
(не для протоколу)
Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір.
У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа
2026.08.04
07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.
2026.08.03
21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.
Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.
Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -
2026.08.03
21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.
Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.
Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов Бенедишин (1964) /
Поеми
З хроніки Євромайдану
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З хроніки Євромайдану
Пам'яті Небесної сотні
***
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2715 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2715 seconds