ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Публіцистика

 Ответ Маяковскому 2

маленькое продолжение.

краткое содержание предыдущей части вопроса: в нем предлагалось не переписывать историю, а создавать новую жизнь.

...Но, на территории, которая претерпела почти, медицинское обрезание, строить новое не очень получалось, или хотелось, и тогда принялись латать прогнившую старую систему, так как создать новую, серого вещества не хватает. А старая система ценностей серьезно пострадала, после небольшого открытия, заметьте, не надолго, разных архивов и разрешения печатать то, что раньше пылилось в домашних ящиках многих писателей.

И джина начали запихивать назад в бутылку, кого в Бутырку, кого в Матросскую тишину, а кого и подальше, даже некоторых на Плутоний отправляли, других на шарфиках вешали, иных тупо, без затей, убивали, разоблачали, сажали, высылали…

Вся сссровская агитмашина заработала на полную мощь, и плюс еще вооружилась системой геббельсовской пропаганды. Еще немного и Сталина – канонизируют.
А какие патриотические фильмы, милиция, ставшая полицией сразу превратилась в неподкупный фортпост, армия – а как же, самая передовая и целенаправленная, (уже известно куда), а в сериалах - все живут в великолепных особняках и почему-то плачут, не могут найти бедных, чтоб поделится деньгами.

Но, нужно отдать должное, еще находятся те, «кто честно жить не хочет», но с ними ведут незримый бой все прогрессивные полицейские. Которым сейчас еще дадут право или возможность, не быть ответственными при нанесении травм людям, вот это пик демократии.
Поздравляю всех россиян.

Я понимаю отношение к официальной политике всяких лизоблюдных чиновников, которые ничего делать не умеют, а только постировать, то что говорит «великий и мудрый», ведь за это он деньги получает. Но простые граждане, всегда скептически относились к такого рода, и действиям и идеям. Но, вероятно, уже все и всё и сами люди, как народ – умер. Его умертвили убаюкивая песнями в перемешку с водкой, наркотиками и урапатриотической пропагандой.
И думается не скоро «оковы тяжкие падут».

А просто надо было жить и думать самому, куда и какой дорожкой, а главное – с кем идти.

Но некогда думать, и собственно зачем, указующий перс покажет направление движения – и можно ползти до очередного полустанка под названием выборы, на которых уже давно никто никого не выбирает.

Но я не пытаюсь кого-то вразумить или, не дай Бог оскорбить, выбор каждого, это его выбор. Как писал поэт.. «в конце пути придётся рассчитаться».
У меня только один, простой вопрос, - а почему бы не жить в своей помойке и не заглядывать, как живут другие - в своей?

Я уже и не предлагаю, хотя бы просто постараться понять, что такое Украина. И раз и навсегда уразуметь, что Украина не Россия. Хотя, как принято было говорить и думать что это братские народы, но по моему, столько крови ни один самый чужой народ не пролил, по вине другого, а у нас даже сейчас эта кровь проливается, с обеих сторон, и дай Бог, чтоб не окрасила все реки, как с одной так и с другой стороны.

Отпустите Украину, как заблудшую жену, и вам же будет легче. И если не дай Бог, захочет вернутся, вот тогда можете ставить условия.

А теперь к Маяковскому, это было в далеком 1926 году. Он кого-то спрашивал, уже не помню… кого.

Знаете ли вы
украинскую ночь?
Нет,
вы не знаете украинской ночи!
А что мы знаем
о лице Украины?
Знаний груз
у русского
тощ -
тем, кто рядом,
почета мало.
Знают вот
украинский борщ,
знают вот
украинское сало.
И с культуры
поснимали пенку:
кроме
двух
прославленных Тарасов -
Бульбы
и известного Шевченка, -
ничего не выжмешь,
сколько ни старайся.
А если прижмут -
зардеется розой
и выдвинет
аргумент новый:
возьмет и расскажет
пару курьезов -
анекдотов
украинской мовы.
Говорю себе:
товарищ москаль,
на Украину
зубы не скаль.
Разучите
эту мову
на знаменах -
лексиконах алых, -
эта мова
величава и проста:
"Чуеш, сурмы загралы,
час расплаты настав... "
Разве может быть
затрепанней
да тише
слова
поистасканного
"Слышишь"?!
Я
немало слов придумал вам,
взвешивая их,
одно хочу лишь, -
чтобы стали
всех
моих
стихов слова
полновесными,
как слово "чуеш".
Трудно

людей
в одно истолочь,
собой
кичись не очень.
Знаем ли мы
украинскую ночь?
Нет,
мы не знаем украинской ночи.

А мой ответ – прост.
Лучше бы не знали и не узнали, что такое украинская ночь. Почему?
Ну это уже совсем другая история.

25.06.2014 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-07-31 11:40:38
Переглядів сторінки твору 554
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.450 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.161 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 10:33
Автор у цю хвилину відсутній