ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода кушніру порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Публіцистика

 Ответ Маяковскому 3

Эх, Маяковский , Маяковский. Знал бы ты, брат, как тебя за твои слова вспоминают не злым, тихим словом. Я уже не говорю о Щедрине и даже Лермонтове, который рискнул сказать – Прощай немытая Россия… . Но все таки «…дым отечества нам сладок и приятен»

Как я радуюсь за Россию. Её обширной территории, её неиссякаемым природным ископаемым, полям, лугам, берёзовым рощам, тайге и вечной мерзлоте. Арктическим льдам, озёрам, рекам, а особенно морям, которые омывают и умывают всю Россию и спокон веков являлись движущей силой развития.

А какое разнообразие фауны, ну просто «клондайк» для разного рода зоологов, биологов, ветеринаров и даже президентов, а так же охотников, которые « не зная нег, в отъезжем поле он гарцует».

А почему, охота стала так привлекательна всем представителям мира сего, да просто, « в деревне скучно, грязь, ненастье, да вой волков».
Но я совсем не об этом. Вот глядя на глобус России, на бескрайние её просторы, где, казалось бы, вольно дышится и спокойно живется, ан нет, чувствуешь, что что-то здесь не так.

Вся эта ширь и глубина рек, вся бескрайность тундры, все богатства Сибири и Дальнего Востока почему то не дают того полного, глубокого удовлетворения, которое было, которое царило в прошлой, сссровоской империи.

Ведь и тогда были проблемы. Да, вроде были, но о них не говорили, или говорили, но шепотом… А шо потом? А мы сейчас видим «шо».

Когда прищемишь палец, то болит весь организм. Вот и прищемился палец и не один, когда распался СССР. Фантомные боли гуляли по всем телам всех пост правителей. И все носились с этой болью, как дурень со ступой. И вот нашелся бравый, крутой молодец. И взялся за лечение. (но говорят же ,- заставь дурака Богу молится…)

И пошло поехало…. прорвало… Ведь болячка могла отравить весь организм, по этому её правильно «умные доктора» из КГБ, вывели наружу. А болеутоляющее, наркосодержащее, под названием «крымнаш», некоторое время тоже действовало, снимало боль, но дозы уже не достаточно. Как наркоману, дозу постоянно надо повышать, так и в нашем случае, нужно еще более сильнодействующий препарат типа «донбаснаш», «тавриянаш», «херсоннаш» и так до бесконечности. Хоть все прекрасно знают, чем и как кончают наркоманы. Знают.

Но все уверуют, что вот они то, смогут во время соскочить с иглы. Могут, но – в могилу, а в нашем случае, и очень быстро.

Почему, да это просто, очень, просто. То, что сейчас происходит между братьями – это ВОЙНА. Кто то скажет, да нет, это игрушки, так пальнули пару раз, для острастки…. Не, дорогие братья и сестры, это Война. По тому что если убили двух человек – это бандитизм, 10, 20 человек - это терроризм, а когда каждый день убивают столько же и даже более, и методично, планово, жестоко, когда есть пленные, когда производятся расстрелы, когда разрушаются дома и взрываются мосты, вокзалы, заводы и т.д. …то это –ВОЙНА, со всеми вытекающими отсюда последствиями.

И война, как помним из истории, приходит, почти к каждому в дом. Хотите или не хотите. Звали, не звали. А если молчали, а тем более кричали – Ату его!.. То, сам Бог велел Марсу заявится к вам в дом и забрать свою дань. Так что…

А причина? А причина одна и банальна. Ну не может Россия терпеть и допустить, что рядом кто-то хочет жить, думать, действовать не так как хотят и думают они. Что кто-то, вдруг, сможет из шеренги бега (топтания) на месте, вырваться вперед и станет жить лучше, или хотя бы попытается. А если еще и достигнет задуманного, тогда станет всем ясно, что руководящая и направляющая сила ума руководства, была, мягко сказать, не состоятельна, и путь выбран совсем не в ту степь.
Но это будет потом, обязательно будет. Как бы не пыжились, и не надували щеки гениальные политики от грязи, в итоге ничего не получится. И слепые прозреют и глухие почувствуют.

А пока? А пока пусть народ, с уготованным им сценарием, их правителями, пройдут все положенные им круги…
Но вы можете справедливо заметить, а причем здесь Маяковский. Отвечу, - А вот Маяковский, здесь, точно не причем…
16.07.2014 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-07-31 11:41:37
Переглядів сторінки твору 521
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.450 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.161 / 5.42)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 10:33
Автор у цю хвилину відсутній