ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Intermezzo
Сповіді відкритого вікна,
Певно, ще на музику не клали:
Сутінок віолова луна,
Літніх терцій нетривкі причали.

У твоєму кращому зі снів
Білу ніч присвячують любові
Камерні оркестри ліхтарів,
Диригенти вулиць випадкові.

Щастя, - ось, на відстані руки, -
Серпнем підсолоджена омана.
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх замовклого фонтана...

Власний голос раптом занімів,
Бо впекла струна, як зморшка рання.
Інтермеццо, - милостиня слів, -
То не є мелодія кохання.

2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-11 21:26:29
Переглядів сторінки твору 5552
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:36:25 ]
щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:00:59 ]
Таке, тезко, таке: і щемить, і скрипить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:56:16 ]
Вітаю з поверненням, Світлано! Усе чудово, дуже музично. Проситься на музику. От тільки кінцівка дуже оригінально-образна, але дуже сумна! Хочеться кращої долі твоїй ЛГ. І ще: "сиплЯться" потрібно писати через "я" від "Що роблЯть?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:11:42 ]
Дякую. Ярославе, хай воно куди хоч собі проситься, а ви, будь ласка, не зважайте. Співчуваю вашій вчительці української, - поки ви мої помилки "виправляєте", з її очей, мабуть,сиплЮться рясні сльози.. Усіляких благ і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 22:36:44 ]
не можу не погодитись з висновком. інтермеццо - несподівно музично для прози життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:19:25 ]
Це Ви надихнули мене: ознайомлювалася із Вашим творчим доробком, і собі закортіло робити висновки :)) А яку Ви, Опанасе, любите музику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 23:34:57 ]
тиху, меланхолійну. у минулому - військові марші та гімни. та що про мене та про моє?
мені сподобалась фінальна думка вашого вірша. милостиня - це і добро, це водночас і якась мізерний аванс за подяку, яка може бути, за добрі слова. аби на користь і милостиня, і все наступне. здавалось би, милостиня. наділяй і не замислюйся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:50:20 ]
Наділяй чи приймай - ось в чім питання. Бо якщо наділяй - і не замислюйся, то це наче хорошо ( було б чим наділяти). А от якщо приймати, не замислюючись, то Ви ж самі розумієте, що справа не завжди маршем закінчується :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 00:12:12 ]
Дякую, шановна Світлано, за милостиню пояснення. Моя думка суб"єктивна, автору завжди видніше. Щодо моєї шкільної вчительки, то її вже немає на світі. Але я на все життя запам"ятав її повчання: у дієслові має писатися та літера, яка стоїть у питанні. Що роблять? - сипляться! Так мене вчили у школі у 70-ті роки. То ж я її не підвів. Однак з часом усе змінюється і сучасний словник таки дає "сиплЮться". Ви маєте рацію. Оскільки словники русифікували дуже активно в радянські часи, і ця тенденція ще й досі чорним шлейфом тягнеться в сучасність, то я не дуже на них покладаюся - 50 на 50 - і через те іноді можу помилитися. Тим більше, що там усі приклади - із прози. Для поезії потрібен, як на мене, свій словник, із своїми - поетичними наголосами і навіть правописом. А від помилок ми всі не застраховані. Але ж це - блохи, дрібниці. В цілому ж вірш Ваш чудовий - з оригінальними Образами і глибоким філософським змістом.
Бажаю Вам високого лету поетичного, глибини, мудрості і творчого зростання. І даруйте мені минулі пародійні кпини. Розумію гостроту Ваших теерішніх висловлювань. Я майже перестав писати у цьому жанрі. Можливо саме через те, що несправедливо колись образив Вас і Вашу непересічну творчість.
Всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 00:55:10 ]
Я не маю наміру із мухи ( у нашому випадку - із блохи :)) робити слона. Сподіваюся, на цьому закінчиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 01:16:40 ]
Більше не буду, вчителько моя, зоре світова! (Кається і сам себе ставить у куток на рис!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 16:18:28 ]
Свіжо і соковито!
ПС. А мені прочиталося вкінці "То нА знак великого кохання"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 21:49:53 ]
То неправильний знак, Йванку ;). Шукаю, де ж це соковито.. Мабуть, там, де "підсолоджена омана" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 23:18:01 ]
люблю Твої вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-13 17:28:22 ]
Взаємно :)). І давно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 07:12:51 ]
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх зимового фонтана...
Тобі, Світлано, не можна відмовити в спостережливості.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 20:44:59 ]
Ех, Вітюша!.. А тобі можна. "В капелюх замовклого фонтана". Розумієш, йому заціпило від несподіванки: співав разом із ліхтарями про любов, а тут у капелюх почали сипати зірки. Він так і завмер із несподіванки та й задумався: чи треба далі співать? чи треба з ліхтарями ділитися? чи обкладуть цей несподіваний зарібок податками ( бо наче милостиню не обкладають). І хтозна, скільки ще отак стоятиме із відкритим ротом :))